Рішення
від 14.01.2021 по справі 927/900/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

14 січня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/900/20

Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., при секретарі судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянуто справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд ,

вул. Музейна, 2, м. Чернігів, 14000;

e-mail: patchernoblbud@ukr.net;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Плиски - Агро ,

вул. Незалежності, 6А, с. Плиски, Борзнянського району, Чернігівської області, 16453;

e-mail: pliski@ukr.net;

предмет спору: про стягнення 42195грн

за участю представників сторін:

від позивача: Авраменко Г.М. - адвокат, ордер про надання правової допомоги ЧН №008754 від 01.10.2020;

від відповідача: Тертична В.П. - адвокат, ордер про надання правової допомоги КР №147205 від 16.11.2020.

У судовому засіданні 14.01.2021, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

05.10.2020, надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд (надалі - ПрАТ Чернігівоблбуд ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Плиски-Агро (надалі - ТОВ Плиски-Агро ) з проханням:

- зобов`язати ТОВ Плиски-Агро повернути ПрАТ Чернігівоблбуд безпідставно набуте майно - екскаватор ЕО-2621, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 в натурі в технічно справному стані;

- стягнути з ТОВ Плиски-Агро на користь ПрАТ Чернігівоблбуд доходи, які ТОВ Плиски-Агро могло одержати за користування безпідставно набутим майном починаючи з 12 травня 2017 року в сумі 1801440,00грн.

Позов обґрунтовано тим, що з дня набуття чинності ухвали Господарського суду Чернігівської області від 12.05.2017 у справі №927/1300/13, якою визнано недійсним договір від 16.11.2016 купівлі-продажу майна підприємства - банкрута (ДП Бахмачцивілбуд ЗАТ Чернігівоблбуд , код ЄДРПОУ 30829662), укладений відповідно до протоколу аукціону №218840 від 16.11.2016, за яким відчужено на користь ТОВ Плиски-Агро екскаватор ЕО-2621, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , останній мав повернути безпідставно набуте майно власнику - ПрАТ Чернігівоблбуд . Однак такі дії відповідачем вчиненні не були, за відсутності достатніх правових підстав він до цього часу продовжує безоплатно користуватись спірним майном, що належить позивачу на праві приватної власності. Наведені дії позбавили позивача можливості отримати дохід у заявленому розмірі.

Правова підстава позову статті 1212-1214 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Крім того, в прохальній частині позову позивачем заявлено клопотання про витребування в Бахмацького відділу поліції ГУ НП в Чернігівській області копії протоколу від 31.01.2017 огляду екскаватора ЕО-2621, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , з метою доведення в установленому законом порядку факту перебування спірного рухомого майна в володінні та користуванні відповідача.

Ухвалою суду від 28.10.2020, після усунення недоліків, дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі №927/900/20 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.11.2020; розгляд клопотання про витребування в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказів у справі судом відкладено; сторонам установлено строки для подачі заяв по суті спору, зокрема відповідачу - 15 календарних днів з дня вручення даної ухвали для подачі до суду та позивачу відзиву на позов; позивачу - 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов для подачі, в порядку статей 166, 184 ГПК України, відповіді на відзив; та відповідачу - 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив для подачі, в порядку статей 167, 184 ГПК України, заперечення на відповідь на відзив (у разі наявності).

16.11.2020, у підготовче засідання прибув повноважний представник відповідача; позивач до суду не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Натомість, позивач надіслав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання. Дане клопотання судом відхилено як необґрунтоване; постановлено відкласти підготовче засідання в порядку п.3 частини 2 статті 183 ГПК України на 30.11.2020, з огляду на намір відповідача подати в порядку статей 165, 178 ГПК України відзив на позов у строк, установлений ухвалою від 28.10.2020, про що позивач повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України.

23.11.2020, на поштову адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, направлений в належний строк до суду та позивачу. У відзиві на позов відповідач проти заявлених вимог заперечив у повному обсязі. Звертав увагу, що 16.11.2016, на момент придбання на аукціоні (за результатами відкритих електронних торгів) у ДП Бахмачцивілбуд спірної сільськогосподарської техніки - екскаватор ЕО-2621, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , його технічний стан був незадовільним та потребував повного капітального ремонту: двигун розукомплектований, паливна система (паливний насос) відсутня, мото-години встановити неможливо, відсутнє заднє колесо з диском, відсутні гідравлічні насоси (в кількості 3 одиниці), гідравлічні шланги, масляні насоси, масляний радіатор, гідравлічні насоси (в кількості 2 одиниці), поворотний механізм екскаватора з тріщинами, подальше використання за призначенням неможливе, тобто отримання будь-якого доходу від використання спірної техніки було неможливим (фактично відповідачем придбано металобрухт), що відразу ж (29.03.2017) перепроданий ним іншій особі. На підтвердження наведених обставин надав звіт про оцінку майна, складений станом на 27.09.2016 суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю Лот , що визначав вартість та фактичний технічний стан майна ДП Бахмачцивілбуд в процедурі продажу з електронних торгів - аукціону з продажу майна ДП Бахмачцивілбуд ЗАТ Чернігівоблбуд на стадії його ліквідації. Наголосив, що на момент подачі цього позову в нього відсутнє спірне рухоме майно, що було відчужено фізичній особі Рибаку Олегу Івановичу (РНОКПП НОМЕР_3 ) ще в березні 2017 року на підставі договору поставки (купівлі-продажу) №1 від 29.03.2017 (копія якого, разом з актом від 29.03.2017 приймання - передачі до нього та прибутковим ордером від 29.03.2017 №49, додані до відзиву на позов). Тобто, спірне рухоме майно, екскаватор ЕО-2621, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , вибуло з власності відповідача за відплатним договором (ще до того як у судовому порядку було визнано недійсним договір купівлі - продажу, на підставі якого спірна техніка ним придбана в ДП Бахмачцивілбуд ). Додатково, звертав увагу на відсутність у матеріалах справи належних доказів, у розмінні статті 76 ГПК України, на підтвердження права власності позивача на спірне рухоме майно.

30.11.2020, відповідачем подано письмову заяву про застосування наслідків спливу строків позовної давності. За його доводами, початок перебігу загальної позовної давності тривалістю в три роки, в межах якої ПрАТ Чернігівоблбуд могло звернутись до суду з позовом про повернення безпідставно набутого майна - екскаватора ЕО-2621, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , обчислюється з моменту набуття законної сили ухвали Господарського суду Чернігівської області від 12.05.2017 у справі №927/1300/13 (тобто з 12.05.2017), згідно якої задоволено повністю заяву ПрАТ Чернігівоблбуд та визнано недійсним договір купівлі - продажу майна підприємства - банкрута від 16.11.2016, укладеного відповідно до протоколу аукціону №218840 від 16.11.2016 між ДП Бахмачцивілбуд ЗАТ Чернігівоблбуд в особі ліквідатора Мурзи А.М. та ТОВ Плиски-Агро про купівлю-продаж зварювального агрегату АДБ 2502-1У1N та екскаватора ЕО-2621, 1989 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_4 . Таким чином, станом на 12.05.2020 строк позовної давності щодо вимоги про повернення відповідачем безпідставно набутого майна сплинув, так само як і щодо вимоги про стягнення доходів, які начебто міг отримати відповідач за час користування цим майном.

30.11.2020, у підготовче засідання прибули повноважні представники сторін.

Позивачем, у підготовчому засіданні, подано заяву про зміну предмету позову та зменшення заявлених вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача: 110802,40грн; дохід у сумі 21600грн, який відповідач отримав від продажу екскаватора ЕО-2621, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 ; а також вартість даного екскаватора, яка складає 20595грн, мотивував тим, що відповідач не набув права власності на спірну сільськогосподарську техніку в установленому законом порядку, не здійснив його державну реєстрацію, в той час як згідно з ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.05.2017 у справі №927/1300/13 договір купівлі-продажу майна підприємства-банкрута від 16.11.2016, укладений відповідно до протоколу аукціону №218840 від 16.11.2016 між ДП Бахмачцивілбуд та ТОВ Плиски-Агро було визнано недійсним, а тому рахуючи відсутність у відповідача можливості повернути безпідставно набуте майно в натурі (спірне майно відчужено третій особі) позивачем змінено предмет позову в частині вимоги про повернення безпідставно набутого майна в натурі на вимогу про відшкодування вартості такого майна в сумі 20595грн (за висновком про його оцінку станом на 27.09.2016, копія якого наявна в матеріалах справи) на підставі статей 1212 та 1213 ЦК України. Також позивачем зменшено позовні вимоги в частині стягнення доходів від безпідставно набутого майна до 21600грн, які отримані відповідачем у результаті перепродажу такого майна третій особі.

У порядку статей 166, 184 ГПК України, позивачем, у строк установлений ухвалою суду від 28.10.2020, подано до суду відповідь на відзив (разом з доказами направлення відповідачу), якою підтримав заявлений позов, з урахуванням заяви про зміну предмета позову та зменшення позовних вимог.

У підготовчому засіданні позивач пояснив, що в заяві про зміну предмета та зменшення позовних вимог ним допущено описку, а саме помилково заявлено до стягнення з відповідача 110802,40грн. Просив суд оголосити перерву в підготовчому засіданні для виправлення допущеної описки.

Позивачем відкликано клопотання про витребування доказів у справі в порядку статті 81 ГПК України (заявлене в прохальній частині позову) як не актуальне. Дане клопотання судом залишено без розгляду (про внесено відповідний запис до протоколу судового засідання 30.11.2020).

30.11.2020, судом, у порядку часини 5 статті 183 ГПК України, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 14.12.2020.

03.12.2020, позивачем подано до суду виправлену заяву про зміну предмета позову та зменшення позовних вимог (разом з доказами її направлення на адресу відповідача), в якій просив стягнути на свою користь дохід у сумі 21600грн, отриманий відповідачем від продажу екскаватора ЕО-2621, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 ; а також вартість цього екскаватора, яка складає 20595грн.

10.12.2020, відповідачем, у строк, установлений ухвалою суду від 28.10.2020, у порядку статей 167, 184 ГПК України, подано письмове заперечення на відповідь на відзив (з урахуванням змісту заяви позивача про зміну предмета позову та зменшення позовних вимог, разом з доказами її направлення на адресу позивача). У письмових запереченнях відповідач додатково звертав увагу суду на відсутність у матеріалах справи належних доказів на підтвердження права власності позивача на спірний екскаватор, зокрема на відсутність державної реєстрації даної сільськогосподарської техніки саме за позивачем (у тому числі на момент його придбання відповідачем у листопаді 2016 року). Зазначив, що позивачем помилково визначено суму реального доходу отриманого ТОВ Плиски - Агро за рахунок реалізації даної техніки (металобрухту) третій особі, що в дійсності склало 1005грн (замість 21600грн, як заявлено позивачем), за вирахуванням витрат відповідача на його придбання за договором купівлі-продажу майна підприємства-банкрута ДП Бахмачцивілбуд (21600грн - 20595грн). Також вказав, що в контексті вимог про відшкодування вартості спірного екскаватора, в силу імперативної норми статті 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду справи про повернення майна. Натомість у матеріалах даної справи відсутні будь-які докази на підтвердження дійсної вартості спірного екскаватора на момент розгляду даної справи як того вимагає наведена норма (вартість спірної техніки визначена позивачем виходячи зі звіту про оцінку майна, складеного станом на 27.09.2016 в межах процедури ліквідації ДП Бахмачцивілбуд ). Наголосив на підтриманні раніше поданої заяви про застосування наслідків спливу позовної давності відносно заявлених вимог.

14.12.2020, у підготовче засідання прибув повноважний представник відповідача; позивач до суду не прибув, повноважного представника не направив (без пояснення причин), про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Судом, в порядку частини 3 статті 177 ГПК України, за власною ініціативою продовжено строки підготовчого провадження на 30 календарних днів, про що внесено відповідний запис до протоколу судового засідання.

За п.2 частини 2 та частини 3 статті 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Беручи до уваги, що зміна предмету позову та зменшення розміру заявлених вимог є процесуальним правом позивача, що може бути реалізовано до закінчення підготовчого провадження в справі, суд перевіривши повноваження підписанта заяви ПрАТ Чернігівоблбуд (з урахуванням внесених до неї виправлень), прийняв її до розгляду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду на прийняття заяви позивача про зміну предмета позову та зменшення позовних вимог, до предмету розгляд справи №927/900/20 увійшли наступні вимоги:

- про стягнення на користь позивача з відповідача 20595грн вартості екскаватора ЕО-2621, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , безпідставно набутого відповідачем за договором купівлі-продажу, укладеного на аукціоні 16.11.2016 між ДП Бахмачцивілбуд ЗАТ Чернігівоблбуд та ТОВ Плиски - Агро , що визнаний недійсним чинною ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.05.2017 у справі №927/1300/13;

- про стягнення на користь позивача з відповідача 21600грн доходу, отриманого ним за рахунок реалізації третій особі ідентифікованої вище одиниці сільськогосподарської техніки;

Правова підстава позову статті 1212-1214 Цивільного кодексу України.

За результатами підготовчого засідання, в порядку п.3 частини 2 статті 185 ГПК України, судом постановлено закрити підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 14.01.2021 о 12:00, про що відповідач повідомлений в порядку статей 120, 121 ГПК України за адресою його державної реєстрації згідно з даними ЄДРПОУ.

14.01.2021, у судове засідання прибули повноважні представники обох сторін.

Судом розпочато розгляд справи по суті.

Повноважним представником позивача підтримано позов у повному обсязі, з урахуванням змісту заяви про зміну предмета спору та зменшення позовних вимог, виходячи з обставин наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Повноважний представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у заявах по суті спору, просив суд застосувати наслідки спливу строків позовної давності відносно заявлених вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За статтею 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та обов`язків зокрема є відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Наведене узгоджується із частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України (надалі - ГК України).

Право на звернення за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів за визначеною законом юрисдикцією господарського суду передбачено нормами статті 4 ГПК України.

Отже передумовами та матеріальними підставами для захисту права в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами права особи, за захистом якого вона звернулась до суду, а також підтверджений належним доказом факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод установлено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав. З наведеного слідує, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного на момент звернення до суду права позивача. При цьому слід ураховувати і те, що в резолютивній частині судового рішення остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача і судове рішення має бути виконано в процесі виконавчого провадження в справі, адже, як уже зазначалося, ефективний засіб зрештою повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Предметом спору в справі №927/900/20 є стягнення вартості безпідставно набутого ТОВ Плиски - Агро майна - сільськогосподарської техніки: екскаватора ЕО-2621, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , що не може бути повернутий його власнику - ПрАТ Чернігівоблбуд в натурі, з огляду на його відчуження відповідачем третій особі; та відшкодування доходів, отриманих ТОВ Плиски-Агро за рахунок спірного майна.

До кола обставин, що підлягають дослідженню судом при вирішенні даного спору належить: факт набуття відповідачем спірного майна поза правовою підставою за рахунок позивача; наявність порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивача, що підлягає захисту в судовому порядку; належність обраного способу захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивача, що має забезпечити його відновлення за результатами вирішення наявного спору.

За частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені в рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Так, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.05.2017 у справі №927/1300/13 про банкрутство Дочірнього підприємства Бахмачцивілбуд Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд (надалі - ДП Бахмачцивілбуд ЗАТ Чернігівоблбуд ), за заявою №1/59 від 30.03.2017 Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного на аукціоні 16.11.2016 між ДП Бахмачцивілбуд ЗАТ Чернігівоблбуд в особі ліквідатора Мурзи А.М. та ТОВ Плиски-Агро про продаж зварювального апарату АДБ 2502 1У1N та екскаватора ЕО-2621, 1989 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_4 , що набула законної сили 12.05.2017 , встановлено наступні преюдиційні обставини:

У процесі приватизації, згідно з договором купівлі-продажу державного комунального майна від 27.07.1994 товариство покупців орендного підприємства Чернігівоблбуд придбало майно Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства Чернігівоблбуд , згідно з результатами інвентаризації та актом оцінки вартості майна підприємства, що додавався до договору. У результаті викупу державного комунального майна і перетворення Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства Чернігівоблбуд було створено Закрите акціонерне товариство Чернігівоблбуд , правонаступником якого на даний час є Публічне акціонерне товариство Чернігівоблбуд . Вартість викупленого при приватизації майна складала 1282762 тис. крб. Згідно з зареєстрованим 27.11.1995 Статутом Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд статутний фонд товариства складав 7146950 тис. крб. У цьому Статуті було зазначено, що майно товариства складається з майна, переданого засновниками, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законодавством; продукції, одержаної в результаті фінансово-господарської діяльності товариства.

06.03.2009, між Закритим акціонерним товариством Чернігівоблбуд (орендодавець) та Дочірнім підприємством Бахмачцивілбуд (орендар) було укладено договір оренди майна відповідно до якого останньому передавалось в оренду майно по акту приймання передачі, до складу яких увійшли екскаватор ЕО-2621 та зварювальний агрегат.

Відповідно до п.6.1. договору оренди строк його дії з 06.03.2009 до 01.03.2012. Разом з тим, відповідно до п.6.4. договору після закінчення строку його дії та при відсутності заяв сторін, щодо розірвання або зміни умов цього договору на протязі місяця він вважається пролонгованим на той же строк та на тих самих умовах.

Факт користування майном на правах оренди ДП Бахмачцивілбуд станом на 2010 рік, підтверджується і постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.11.2010 року, якою встановлено що майно та об`єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: м. Бахмач, вул. Першотравнева, 10, і яке ДП Бахмачцивільбуд було продано за договором купівлі-продажу від 16.11.2016 ТОВ Плиски - Агро , належать Закритому акціонерному товариству Чернігівоблбуд (зазначене майно орендується в ЗАТ Чернігівоблбуд на підставі договору оренди майна від 06.03.2009).

16.11.2016, між ДП Бахмачцивільбуд ЗАТ Чернігівоблбуд в особі ліквідатора Мурзи Андрія Михайловича (продавець) та ТОВ Плиски-Агро (покупець) було укладено договір купівлі-продажу майна підприємства банкрута.

Згідно з п.1 Договору предметом продажу є рухоме майно, а саме: екскаватор ЭО 2621, 1989 р.в., зав. № НОМЕР_2 , двигун 943616 та агрегат зварювальний АДБ-2502-IYIN.

Будь-яких документів які підтверджують перехід права власності з 2010 року на момент розгляду даної справи (господарського відання) ДП Бахмачцивільбуд ЗАТ Чернігівоблбуд на майно, відчужене під час ліквідаційної процедури ліквідатором суду не надано. Тобто, на час укладення спірного договору купівлі-продажу, право власності на об`єкт продажу належало позивачу - Публічному акціонерному товариству Чернігівоблбуд , який є правонаступником ЗАТ Чернігівоблбуд ….. .

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.05.2017 у справі №927/1300/13, що набула законної сили з моменту винесення - 12.05.2017 та є чинною, задоволено заяву ПАТ Чернігівоблбуд та визнано недійсним договір купівлі - продажу майна підприємства-банкрута від 16.11.2016, який був укладений відповідно до протоколу аукціону №218840 від 16.11.2016 між ДП Бахмачцивілбуд ЗАТ Чернігівоблбуд в особі ліквідатора Мурзи А.М. та ТОВ Плиски-Агро про купівлю-продаж зварювального апарату АДБ-2502-IYIN та екскаватора ЭО 2621, 1989 р.в., зав. № НОМЕР_2 , двигун 943616.

Установлені в межах справи №927/1300/13 обставини (ухвала суду від 12.05.2017) мають преюдиційне значення при вирішенні наявного спору та не потребують повторного доказування (частина 4 статті 75 ГПК України). Відтак судом відхилено заперечення відповідача в частині недоведеності позивачем - ПрАТ Чернігівоблбуд (попереднє найменування ПАТ Чернігівоблбуд згідно з рішенням загальних зборів акціонерів, оформленого протоколом від 24.04.2017 №1) права власності на екскаватор ЭО 2621, 1989 р.в., зав. № НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_4 (спірне майно).

При цьому, за висновком суду, державна реєстрація спірної сільськогосподарської техніки не може мати переваги над рішенням суду, яким установлено власника такого майна, з огляду на приписи статті 124 Конституції України, відповідно до якої судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України та враховуючи положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на мирне володіння майном, а тому доводи відповідача про відсутність реєстрації за позивачем права власності на екскаватор ЭО 2621, 1989 р.в., зав. № НОМЕР_2 , двигун НОМЕР_4 (знятий з обліку 14.02.2012 ДП Бахмачцивілбуд ), судом відхилено.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що за результатами вирішення спору про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного на аукціоні 16.11.2016 між ДП Бахмачцивілбуд ЗАТ Чернігівоблбуд в особі ліквідатора Мурзи А.М. та ТОВ Плиски-Агро (в межах справи №927/1300/13) правові наслідки двосторонньої реституції, обумовлені частиною 1 статті 216 ЦК України, не застосовано.

02.10.2020, позивач, керуючись приписами статей 1212 - 1214 ЦК України, звернувся до суду з позовом про відшкодування вартості безпідставно набутого майна відповідачем за правочином, визнаним в судовому порядку недійсним, та відшкодування доходів отриманих ним від цього майна.

За статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його в себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України) (кондикційні зобов`язання).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Таким чином, виходячи з положень статті 1212 ЦК України, безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення в зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 11, частин 1 та 2 статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Системний аналіз положень частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 177, частини 1 статті 202, частини 1 статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей тощо).

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №6-2978цс15 та від 03.06.2016 у справі №6-100цс15.

Судом установлено, що відповідач - ТОВ Плиски-Агро набув у власність сільськогосподарську техніку - екскаватор ЕО-2621, 1989 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , заводський номер НОМЕР_2 , на підставі договору купівлі - продажу майна підприємства-банкрута, укладеного 16.11.2016 на аукціоні між відповідачем та Дочірнім підприємством Бахмачцивілбуд Закритого акціонерного товариства Чернігівоблбуд в особі ліквідатора Мурзи Андрія Михайловича, що згідно з чинною ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.05.2017 у справі №927/1300/13 (набула законної сили 12.05.2017 ) визнано недійсним.

З наведеного слідує, що правова підстава набуття відповідачем спірного рухомого майна на час вирішення наявного спору є такою, що відпала, відтак до спірних правовідносин сторін підлягають застосування положення глави 83 ЦК України.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 29.03.2017 , ТОВ Плиски Агро відчужено на користь фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за відплатним договором поставки (купівлі - продажу) №1 спірне рухоме майно, про що зокрема свідчить належним чином засвідчена копія вказаного договору, акту приймання - передачі до нього від 29.03.2017 та прибуткового касового ордеру №49 від 29.03.2017.

Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Наведена норма передбачає, що поверненню підлягає саме та індивідуально визначена річ, яку набув або зберіг набувач, або така ж кількість родових речей тієї ж якості. Разом з цим якщо повернути безпідставно набуте майно в натурі неможливо (внаслідок його знищення, загублення або передачі його набувачем третій особі тощо), набувач зобов`язаний відшкодувати іншій стороні (потерпілому) вартість такого майна. Тобто, відшкодування вартості безпідставно набутого майна відбувається в тих випадках, коли майно зазнало суттєвих змін чи воно є повністю/частково знищеним, чи наявні інші обставини, що унеможливлюють його повернення потерпілому в тому вигляді, в якому воно існувало на момент укладення недійсного договору. При цьому, вартість безпідставно набутого майна, що підлягає відшкодуванню в порядку даної норми визначається саме на момент вирішення спору про повернення майна.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 вказаної статті).

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають установленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За висновком суду, позивачем не доведено в установленому законом порядку правомірність заявленого до відшкодування розміру вартості майна, безпідставно набутого відповідачем (що не може бути ним повернуто позивачу в натурі, з огляду на його відчуження третій особі), що за вимогами статті 1213 ЦК України має визначатися саме на момент вирішення спору про повернення майна.

Натомість, як вірно звертає увагу відповідач у запереченні на відповідь на відзив, заявлена до стягнення вартість спірної сільськогосподарської техніки в розмірі 20595грн, визначена позивачем на підставі звіту про оцінку майна, складеного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Лот станом на 27.09.2016 в межах ліквідаційної процедури ДП Бахмачцивілбуд (з метою визначення початкової вартості об`єктів для реалізації). При цьому, судом взято до уваги, що за вказаним висновком спірна техніка була не придатна до використання через незадовільний технічний стан та потребувала капітального ремонту: двигун розукомплектований, паливна система (паливний насос) - відсутній, мото-часи встановити неможливо, відсутнє заднє колесо з диском, відсутні гідравлічні насоси (у кількості 3 одиниці), гідравлічні шланги, масляні насоси, масляний радіатор, гідравлічні циліндри (у кількості 2 одиниці), поворотний механізм екскаватора з тріщинами, використання за призначенням неможливе .

Ринкова вартість аналогічного майна (з урахуванням його технічного стану при набутті відповідачем) на момент вирішення спору про повернення майна, позивачем, усупереч вимогам статті 1213 ЦК України, в установленому законом порядку на підставі належних та допустимих доказів у розумінні статей 76 та 77 ГПК України не визначено.

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині відшкодування вартості безпідставно набутого відповідачем майна в заявленому розмірі.

Також у межах цього позову позивачем заявлено вимогу про відшкодування доходів, отриманих відповідачем від реалізації безпідставно набутого майна в сумі 21600грн, відповідно до статті 1214 ЦК України.

Частиною 1 статті 1214 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його в себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Суть кондикційного зобов`язання виражається в тому, що набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого, а тому зобов`язаний не лише повернути йому майно в натурі чи відшкодувати його вартість (статті 1213 ЦК України), а й в повному обсязі компенсувати потерпілому негативні наслідки від неможливості йому користуватися майном за призначенням шляхом відшкодування всіх доходів, які набувач одержав або міг одержати від цього майна з часу, коли він дізнався або міг дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави (стаття 1214 ЦК України).

Як встановлено вище, відповідач набув спірне майно на підставі договору купівлі-продажу майна підприємства-банкрута, укладеного 16.11.2016 на аукціоні, що визнаний в судовому порядку недійсним чинною ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.05.2017 у справі №927/1300/13 (набула законної сили 12.05.2017) , тобто саме з цього часу правова підстава набуття відповідачем спірного майна відпала. Відтак виходячи з приписів частини 1 статті 1214 ЦК України вимога про відшкодування відповідачем доходів, отриманих за рахунок спірного майна є правомірною виключно щодо доходів, отриманих набувачем з часу, коли він дізнався або мав дізнатися про безпідставність набуття такого майна, тобто з 12.05.2017.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем спірне рухоме майно було відчужено третій особі ще до того часу як він міг дізнатися про безпідставність його набуття (29.03.2017). При цьому, позивачем невірно визначений розмір доходу отриманого відповідачем за рахунок реалізації спірного майна, а саме без вирахування витрат на його придбання в ДП Бахмачцивілбуд ЗАТ Чернігівоблбуд за договором купівлі-продажу майна підприємства-банкрута від 16.11.2016 (визнаного в подальшому недійсним).

З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача 21600грн доходу, отриманого за рахунок відчуження спірного майна згідно з договором поставки (купівлі-продажу) №1 від 29.03.2017.

З урахуванням встановлених обставин даний позов задоволенню не підлягає.

Окремо відповідачем подано письмову заяву №27-11/20 від 27.11.2020 про застосування наслідків спливу позовної давності до заявлених вимог.

За статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки.

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа не тільки довідалася, а й могла довідатися про порушення свого права. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти.

За висновком суду, перебіг позовної давності відносно заявлених вимог розпочався з моменту визнання в судовому порядку недійсним, за заявою ПАТ Чернігівоблбуд (найменування якого змінено на ПрАТ Чернігівоблбуд , позивача в справі), договору купівлі-продажу майна підприємства-банкрута від 16.11.2016, тобто з 12.05.2017 , коли набула чинності ухвала Господарського суду Чернігівської області від 12.05.2017 у справі №927/1300/13, та правова підстава набуття ТОВ Плиски - Агро спірного майна відпала.

Таким чином, починаючи з 12.05.2017, позивач мав можливість реалізувати в судовому порядку право на захист порушеного права.

Водночас відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257 , 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Беручи до уваги, що за постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з 12.03.2020 на всій території України введено карантин, що на підставі чинних постанов уряду неодноразово продовжувався та триває до цього часу, то в силу п.12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідач звернувся до суду з позовом у межах строків позовної давності, що продовжують свій перебіг на час дії такого карантину.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача в сумі 2102грн, з огляду на відмову в задоволенні позову. В іншій частині судовий збір за клопотанням позивача підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі п.1 частини 1 та частини 2 статті 7 Закону України Про судовий збір (з урахуванням прийняття судом заяви позивача про зменшення позовних вимог).

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Плиски - Агро (код ЄДРПОУ 34275671) про застосування позовної давності, відмовити.

2. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд (вул. Музейна, 2, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 03333653) до Товариства з обмеженою відповідальністю Плиски - Агро (вул. Незалежності, 6А, с. Плиски, Борзнянський район, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 16453, код ЄДРПОУ 34275671) про стягнення 42195грн, відмовити в повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 14.01.2021.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко

Дата ухвалення рішення14.01.2021
Оприлюднено15.01.2021

Судовий реєстр по справі —927/900/20

Ухвала від 03.02.2021

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Романенко А.В.

Рішення від 14.01.2021

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Романенко А.В.

Ухвала від 14.12.2020

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Романенко А.В.

Ухвала від 16.11.2020

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Романенко А.В.

Ухвала від 28.10.2020

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Романенко А.В.

Ухвала від 12.10.2020

Господарське

Господарський суд Чернігівської області

Романенко А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні