Постанова

від 13.01.2021 по справі 243/10874/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 січня 2021 року

м. Київ

справа № 243/10874/18

провадження № 61-17504св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю БІГ БУД ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Донецьке регіональне управління Державної спеціалізованої установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 травня 2019 року у складі судді Назаренко Г. В. та постанову Донецького апеляційного суду від 12 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Санікової О. С., Агєєва О. В., Будулуци М. С.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БІГ БУД (далі - ТОВ БІГ БУД ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Донецьке регіональне управління Державної спеціалізованої установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву , про зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що 26 квітня 2013 року між ним та ТОВ БІГ БУД укладено договір купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 4.

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов`язувався передати у власність покупцеві, а покупець прийняти майнові права, що належать продавцеві, на квартири АДРЕСА_2 , та сплатити продавцеві вартість майнових прав, визначену у розділі 4 цього договору.

Згідно з пунктом 3.1 договору продавець зобов`язувався у III кварталі 2014 року добудувати та здати в експлуатацію об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 4.1 договору вартість майнових прав на квартиру складає 562 782 грн, у тому числі ПДВ 93 797 грн, виходячи з вартості майнових прав в перерахунку на 1 кв. м (6 600 грн).

Покупець здійснює оплату за цим договором на користь продавця згідно з графом: до 30 травня 2013року - 449 281 грн, до 01 березня 2014 року - 86 216 грн, протягом 15 робочих днів після отримання в БТІ технічного паспорту на квартиру - 27 285 грн, всього 562 782 грн.

Згідно з рухом за розрахунковим рахунком продавця № НОМЕР_1 , відкритим у банку ПАТ Форум , продавцем почато будівельні роботи з виконання умов договору по виробленню робіт, наданню послуг тощо покупцю.

Виходячи із змісту договору та додатків до нього, вимог ЦК України, даний договір є не договором купівлі-продажу майнових прав, а є звичайним договором підряду і продавець повинен був збудувати покупцю окремі квартири, виробити товар, виконати роботи та надати послуги як споживачу.

Станом на ІІІ квартал 2014 року і до серпня 2018 року за адресою: АДРЕСА_3 , будинку і квартир не збудовано.

На адресу продавця ним сплачені грошові кошти: до 30 травня 2013 року в сумі 449 281 грн та до 01 березня 2014 року в сумі 86 216 грн. Підрядник відповідно до відомостей по розрахунковому розрахунку № НОМЕР_2 у ПАТ Форум придбав необхідні будівельні матеріали, оплатив всі необхідні будівельні роботи тощо ще до початку АТО 14 квітня 2014 року, у зв`язку з чим використав у повному обсязі надані йому ним грошові кошти.

Таким чином, він у повному обсязі виконав всі зобов`язання перед підрядником, що передбачено пунктом 4.1 договору, але підрядник від виконання своїх зобов`язань ухиляється.

Відповідно до пункту 5.2 договору сторони не несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у випадку виникнення обставин непереборної сили, яких сторони не могли передбачити і які унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (стихійне лихо, епідемія, війна тощо).

Відповідач не проводить жодних робіт по завершенню будівництва житлового будинку, квартир, хоча такий обов`язок лежить на ньому.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив зобов`язати ТОВ БІГ БУД виконати зобов`язання за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 26 квітня 2013 року № 4: добудувати, здати, ввести в експлуатацію, скласти акт приймання-передачі технічних паспортів об`єктів будівництва - квартир в„– 21 загальною площею 43,59 кв. м, житловою площею 17,91 кв. м, квартири АДРЕСА_4 , відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 26 квітня 2013 року № 4 та у стані відповідно до характеристики квартир, викладеної у додатку № 1 до договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 26 квітня 2013 року № 4.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що порушення зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 26 квітня 2013 року № 4, укладеним між ТОВ БІГ БУД та ОСОБА_1 , сталося внаслідок непереборної сили, що виключає цивільно-правову відповідальність ТОВ БІГ БУД у зобов`язанні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просив суд скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 травня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 12 вересня 2019 року, ухвалити у справі нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що за умовами пункту 5.2 договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 26 квітня 2013 року № 4 сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у випадку виникнення обставин непереборної сили, яких сторони не могли передбачити і які унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (стихійне лихо, епідемія, війна, тощо), а війни, стихійного лиха, епідемії в Україні з 2014 року по теперішній час не було і не має, тому підрядник не вправі відмовитись від відповідальності та виконання зобов`язання, оскільки підстави, що звільняють його від відповідальності за пунктом 5.2 договору підряду, відсутні.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу № 243/10874/18 із суду першої інстанції.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подавав.

Фактичні обставини, встановлені судами

24 квітня 2013 року між Донецьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та ТОВ БІГ БУД укладений договір про співробітництво № 1, за умовами якого сторони домовилися про встановлення між ними співробітництва на предмет здійснення Донецьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву або Фондом кредитування покупців на придбання ними майнових прав на житло відповідно до договорів по придбання житла, а також організації спорудження об`єкта житлового будівництва силами ТОВ БІГ БУД з урахуванням вимог, визначених цим договором (а. с. 116-124).

26 квітня 2013 року між ТОВ БІГ БУД та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 4, за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти майнові права, що належать продавцеві, на квартири в„– 21 та АДРЕСА_2 , майнові права на яку складають предмет цього договору, вимоги щодо якісних та кількісних характеристик якої визначені у додатку № 1 до цього договору, та сплатити продавцеві вартість майнових прав на неї, визначену у розділі 4 цього договору.

Згідно з пунктом 3.1.1 договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 4 продавець зобов`язаний у ІІІ кварталі 2014 року добудувати та здати в експлуатацію об`єкт будівництва, а згідно з пунктом 3.3.1 покупець був зобов`язаний дотримуватись термінів оплати вартості предмету договору, визначених в розділі 4 цього договору, та повністю сплатити вартість майнових прав на квартиру відповідно до пункту 4.2 цього договору.

Відповідно до розділу 4 договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 4 вартість майнових прав на квартиру складає 562 782 грн, в тому числі ПДВ 93 397 грн, виходячи з вартості майнових прав в перерахунку на 1 кв. м - 6 600 грн.

До підписання сторонами акта приймання квартири загальна сума перерахованих продавцю коштів не може перевищувати 97 % вартості майнових прав на квартиру, встановленої цим договором.

Решта вартості майнових прав на квартиру, що залишились не оплаченими, оплачуються протягом 5 банківських днів після виготовлення технічного паспорту на квартиру, підписання сторонами акта приймання-передачі квартири за ціною, встановленою на момент проведення останніх перед цим розрахунків, але не вищою, ніж на момент підписання цього договору сторонами.

На виконання умов цього договору покупець зобов`язаний сплати продавцю за продаж майнових прав на кватиру, а продавець зобов`язаний прийняти грошову суму у розмірі 100 % вартості майнових прав зазначеної у пункті 4.1 цього договору, що становить 562 782 грн (у тому числі ПДВ 93 797 грн).

Покупець здійснює оплату за цим договором на користь продавця відповідно до такого графіку до 30 травня 2013 року - 449 281 грн, до 01 березня 2014 року - 86 216 грн, протягом 15 робочих днів після отримання в БТІ технічного паспортну на квартиру - 27 285 грн, всього 562 782 грн (а. с. 12-18).

Оплата здійснюється в безготівковій формі через банківські установи шляхом перерахування покупцем коштів на рахунок продавця за вказаними в договорі реквізитами.

Згідно з випискою за особовими рахунками позивача з 22 вересня 2011 року до 07 травня 2015 року ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно № 4 перерахував на рахунок ТОВ БІГ БУД грошові кошти: 28 травня 2013 року - 444 081,00 грн, 04 жовтня 2013 року - 21 000,00 грн, 28 жовтня 2013 року - 15 740,00 грн, 28 жовтня 2013 року - 15 741,14 грн, 06 березня 2014 року - 20 000,00 грн (а. с. 25-63).

22 жовтня 2014 року за наслідками розгляду звернення ТОВ БІГ БУД від 08 вересня 2014 року № 177 Торгово-промисловою палатою України було видано Сертифікат № 1069 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким підтверджено, що події на території Донецької області (АТО) є обставинами форс-мажору, передбаченими умовами договору про співробітництво № 1, укладеного 24 квітня 2013 року між Донецьким регіональним управлінням Донецької спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та ТОВ БІГ БУД . Початок дії обставин форс-мажору - 27 травня 2014 року, які продовжують діяти до теперішнього часу. Дату закінчення терміну дії обставин форс-мажору на момент видачі даного сертифікату встановити неможливо (а. с. 125).

03 жовтня 2014 року за наслідками розгляду звернення ТОВ БІГ БУД від 11 вересня 2014 року б/н Торгово-промисловою палатою України було видано Сертифікат № 764 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено настання обставин непереборної сили з 01 вересня 2014 року ТОВ БІГ БУД при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату їх терміну встановити неможливо (а. с. 126).

16 травня 2019 року Торгово-промисловою палатою України видано ТОВ БІГ БУД сертифікат № 3100-19-0189, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): акт тероризму на території м. Донецьк, щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: добудувати та здати в експлуатацію об`єкт будівництва, який розташований за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , у III кварталі 2014 року, у термін до 01 жовтня 2014 року за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 26 квітня 2013 року № 4, укладеним з ОСОБА_1 (а. с. 193).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 травня 2019 року та постанова Донецького апеляційного суду від 12 вересня 2019 року відповідають зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, ОСОБА_1 зазначав про відсутність передбачених законом підстав для звільнення ТОВ БІГ БУД від відповідальності за невиконання умов договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 26 квітня 2013 року № 4.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з необгунтованості позовних вимог, оскільки відповідач довів належними доказами те, що порушення зобов`язань за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 26 квітня 2013 року № 4, укладеним між ТОВ БІГ БУД та ОСОБА_1 , сталося внаслідок непереборної сили, що виключає цивільно-правову відповідальність ТОВ БІГ БУД у зобов`язанні відповідно до статті 617 ЦК України.

З огляду на правові підстави звернення до суду з указаним позовом та фактичні обставини, встановлені у справі, колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій.

Правові висновки щодо настання наслідків існування обставин непереборної сили, які сторона договору, яка прострочила зобов`язання, не могла передбачити чи відвернути, що завдало збитків іншій стороні, викладені, зокрема у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року (провадження № 6-2159цс15), від 23 березня 2016 року (провадження

№ 6-364цс16), від 11 травня 2016 року (провадження № 6-383цс15), від 25 травня 2016 року (провадження № 6-948цс16), постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 243/2071/18 (провадження № 61-48088сво18) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 09 жовтня 2020 року у справі № 236/3821/18 (провадження № 61-6009св19), які полягають в наступному.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Згідно зі статтею 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (частина друга статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні ).

Отже, існування обставин непереборної сили, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, що завдало збитків, вказує на те, що він об`єктивно, з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати зобов`язання.

Умовами пункту 5.2 договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 26 квітня 2013 року № 4 передбачено, що сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору у випадку виникнення обставин непереборної сили, яких сторони не могли передбачити і які унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (стихійне лихо, епідемія, війна, тощо).

Сертифікатами Торгово-промислової палати України від 22 жовтня 2014 року № 1069 та від 16 травня 2019 року № 3100-19-0189 підтверджено віднесення подій на території Донецької області, а саме проведення Антитерористичної операції та здійснення актів тероризму на території м. Донецьк, до обставин форс-мажору (обставин існування непереборної сили), які передбачені як умовами договору про співробітництво № 1, укладеного 24 квітня 2013 року між Донецьким регіональним управлінням Донецької спеціалізованої фінансової установи державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву та ТОВ БІГ БУД , так і умовами договору купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно від 26 квітня 2013 року № 4, укладеного між ТОВ БІГ БУД та ОСОБА_1 .

Встановивши, що у правовідносинах між позивачем та відповідачем, з 27 травня 2014 року до теперішнього часу, виникли обставини, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, та у період існування яких останній об`єктивно, з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати зобов`язання, передбачені умовами цивільно-правового договору, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для настання цивільно-правової відповідальності ТОВ БІГ БУД у зобов`язанні, у зв`язку з чим правильно відмовив у задоволенні позову.

Доводи ОСОБА_1 про те, що, оскільки війни, стихійного лиха, епідемії в Україні з 2014 року по теперішній час не було і немає, тому підрядник не вправі відмовитись від відповідальності та виконання зобов`язання, висновків судів не спростовують, оскільки обставини форс-мажору (обставин існування непереборної сили) не обмежуються виключно зазначеними позивачем подіями, та поширюються на проведення Антитерористичної операції та прояви актів тероризму на території м. Донецьк.

Інші доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким суд надав належну оцінку, висновки суду апеляційної інстанції є достатньо аргументованими, Верховний Суд доходить висновку про відсутність підстав повторно відповідати на ті самі аргументи заявника.

При цьому Верховний Суд враховує, що, як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від свавілля; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), § § 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі Хірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), § 2).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 29 травня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 12 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець