Ухвала

від 15.01.2021 по справі 522/8233/19

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/8233/19

У Х В А Л А

15 січня 2021 року Приморський районний суду міста Одеси в складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судових засідань Пейкова О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті Одесі справу за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Нестеренко Євгена Олеговича про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м.Одеси від 05 серпня 2020 року ,

В С Т А Н О В И В:

08 жовтня 2020 року представник ОСОБА_1 адвокат Нестеренко Є.О. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси 05 серпня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю Управдом про стягнення матеріальної і моральної шкоди. Заявник просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, розглянути заяву про перегляд заочного рішення та скасувати рішення.

Мотивує вимоги тим, що він в ході судового розгляду не отримував судові повістки, а також копію судового рішення. Про існування справи він фактично дізнався 29 вересня 2020 року. Враховуючи, що матеріали справи не містять належного підтвердження, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи та отримав копію позовної заяви з додатками, просить прийняти заяву до розгляду та скасувати заочне рішення.

Також відповідач зазначає, що позивач не довела, що рішення, дії або бездіяльність відповідача були неправомірними, тим більше не доведено, що саме ОСОБА_1 завдав їй майнову шкоду шляхом залиття.

Зазначає, що основним доказом факту залиття апертаментів № НОМЕР_1 є Акт від 20.11.2018 року, який не відповідає формі, що встановлена у додатку 4 до п.2.3.6 Правил, а також вимогам Листа, а саме:

-Акт не було затверджено начальником організації, яка відповідно до укладеної угоди, надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території;

-Склад комісії, яка склала Акт є неналежним;

-При складанні Акту не були присутні зацікавлені особи від винної сторони. Підпис таких осіб в Акті відсутній;

-В Акті не вказано чітку причину залиття;

-В Акті не вказано форму власності та поверх, на якому розташовано апертаменти № НОМЕР_1 та №281.

За результатами автоматичного розподілу заява передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Чернявській Л.М.

15 жовтня 2020 року ухвалою суду поновлено ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2020 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю Управдом про стягнення матеріальної і моральної шкоди.

Прийнято до свого провадження справу за заявою представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м.Одеси від 05 серпня 2020 року.

15 січня 2021 року від представника позивача адвоката Бороган В.В. до суду надійшли письмові пояснення щодо заяви про перегляд заочного рішення.

Зазначив наступне, що твердження відповідача, що він постійно мешкає у м. Києві та в апартаментах за адресою: АДРЕСА_1 він не проживає і не буває там не підтверджується будь-якими належними та допустимими доказами та не можуть бути взяти судом до уваги.

Щодо невідповідності акту затвердженій формі, повідомив що факт залиття квартири, власником якої є позивачка, з вини відповідача підтверджується актом залиття від 20.11.2018 року, затвердженого ТОВ Управдом , фірмою, яка надає послуги з управління багатоквартирним будинком та прибудинкової території. Актом встановлено, що залиття квартири позивачки відбулось внаслідок несправність системи опалення в апартаментах №281, яка вмонтована у підлогу, за цією ж адресою, власниками якої є відповідач.

Учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання сповіщені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом з`ясовано, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 05 серпня 2020 року позов ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа товариство з обмеженою відповідальністю Управдом про стягнення матеріальної і моральної шкоди задоволено частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 202 888 (двісті дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім) гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 2000 (дві тисячі) гривень моральної шкоди завданої в наслідок залиття квартири, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2028 (дві тисячі двадцять вісім) гривень 88 копійок та 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

08 жовтня 2020 року представник ОСОБА_1 адвокат Нестеренко Є.О. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси 05 серпня 2020 року .

Згідно ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Як вбачається з матеріалів заяви про перегляд заочного рішення суду Відповідачу 29.09.2020 року стало відомо про існування даної справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для поновлення відповідачу строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, обов`язковою умовою для скасування заочного рішення суду є одночасна наявність зазначених вище умов.

Судом встановлена відсутність доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті.

Так, згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, відповідач зазначає, що ОСОБА_2 не довела, що рішення, дії або бездіяльність відповідача були неправомірними, тим більше не доведено, що саме ОСОБА_1 завдав їй майнову шкоду шляхом залиття.

Слід зауважити, що факт залиття квартири, власником якої є позивачка, з вини відповідача підтверджується актом залиття від 20.11.2018 року, затвердженого ТОВ Управдом , фірмою, яка надає послуги з управління багатоквартирним будинком та прибудинкової території. Актом встановлено, що залиття квартири позивачки відбулось внаслідок несправність системи опалення в апартаментах № НОМЕР_3 , яка вмонтована у підлогу, за цією ж адресою, власниками якої є відповідач.

До аналогічного правового висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 27.12.2019 року по справі №686/11256/16-ц зазначив, що акт залиття, є належним і допустимим доказом, оскільки є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах.

Таким чином обставини, на які посилається відповідач, не є підставою для перегляду заочного рішення, оскільки вже були враховані судом.

Відповідно до ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

З урахуванням наведеного вище суд вважає, що відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, у зв`язку з чим заяву слід залишити без задоволення.

З урахуванням наведеного вище суд приходить до висновку, що відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, у зв`язку з чим заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 258-261, 287 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Нестеренко Євгена Олеговича про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м.Одеси від 05 серпня 2020 року залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати виготовлення повної ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Л. М. Чернявська