Рішення

від 12.01.2021 по справі 391/462/20

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/462/20

Провадження № 2/391/16/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.01.2021р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Червонописького В.С.,

секретаря судового засідання Степанової Л.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 з позовними вимогами про усунення від спадкування, а саме просив усунити відповідач від права на спадкування за законом після смерті своєї матері яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Компаніївці.

05.10.2020 позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, а саме просив: визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 23 квітня 2019 року, виданого приватним нотаріусом Компаніївського районного нотаріального округу Кіровоградської області Солодовою Л.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 521; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 3522855100:02:000:2086 площею 6,58 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Компаніївської селищної ради Кіровоградської області та припинити право власності ОСОБА_3 на цю земельну ділянку; усунути ОСОБА_3 від права на спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Компаніївка Кіровоградської області; визнати за ОСОБА_1 право особистої власності на земельну ділянку кадастровий номер 3522855100:02:000:2086 площею 6,58 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Компаніївської селищної ради Кіровоградської області в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Компаніївка Кіровоградської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4 . За життя мати подарувала належний їй будинок в рівних частках позивачу та відповідачу. Крім того 13.12.2016 ОСОБА_4 , склала заповіт на користь позивача, згідно якого заповіла належну їй земельну ділянку розміром 6,58 га позивачу. Сторони приходяться один одному рідними братом та сестрою. Після відкриття спадщини позивач звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини, але йому стало відомо, що ідентичну заяву подано і його сестрою ОСОБА_3 , що стало перешкодою в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом на всю земельну ділянку. Вважає, що наявні підстави усунення від спадкування ОСОБА_3 , оскільки їх мати ОСОБА_4 , хоча і проживала в частині будинку, який вона подарувала ОСОБА_3 , але в той час перебувала в безпорадному стані (травма правого стегна та серцева недостатність) потребувала постійного стороннього догляду, який отримувала від позивача, останній доглядав за матір`ю, купував продукти, ліки та готував їжу, тощо. ОСОБА_3 в той час проживала в м.Києві знаючи про хворобу матері, маючи при цьому можливість для догляду, оскільки вона була пенсіонеркою і мала на це час, свідомо ухилялася від догляду за матір`ю.

Ухвалою суду від 25.08.2020 позовну заяву залишено без руху.(а.с.13-14).

Ухвалою суду від 08.09.2020 відкрито провадження за справою в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.(а.с.25-26)

Ухвалою суду від 03.12.2020 уточнено позовні вимоги за заявою позивача.(а.с.66-68).

Ухвалою суду від 03.12.2020 за клопотанням позивача витребувано докази.(а.с.71-72)

Відповідач у визначений судом строк подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначила, що мала теплі відносини з мамою, дійсно певний період вона перебувала на роботі в м.Києві, в період своєї відсутності кожного дня телефонувала мамі, знала про наявність хвороб у матері в силу свого похилого віку. Водночас досить часто приїздила до мами, допомагала їй, готувала їжу, купувала продукти, тощо. Погоджується з тим, що можливо брат допомагав мамі в час її відсутності, але вважає, що це не є причиною в усуненні її від спадкування, оскільки вони обоє є рідними дітьми померлої ОСОБА_4 , і це їхній обов`язок, крім того спадкове майно вони успадкували удвох. Доводи позивача щодо його постійного догляду за мамою спростовуються тим, що позивач проживав окремо від мами, є працюючою особою і не міг цілодобово здійснювати догляд за нею, зазначає, що мама отримувала пенсію і забезпечувала себе продуктами та предметами першої необхідності.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, заявили клопотання про допит свідків, позивач надав додаткові пояснення зазначивши, що сестра не приймала участі у похованні матері надав довідку про отримання ним допомоги на поховання, відповідач не з`явилася на похорон.

Відповідач просила відмовити в задоволені позовних вимог за безпідставністю позовних вимог, зазначила, що теж допомагала матері та піклувалася про неї, однак на похованні матері була відсутня, оскільки проживає у м.Києві, а брат не повідомив їй про смерть матері.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надав пояснення по суті справи, зазначив, що знає сторони з 1969 року проживали по сусідству. Мати сторін ОСОБА_4 перед смертю хворіла та перебувала в безпорадному стані яку саме травму отримала не знає. Догляд за матір`ю здійснював ОСОБА_1 , ОСОБА_3 навідувала матір зрідка, догляд не здійснювала, на похованні матері була відсутня.

Свідок ОСОБА_6 теж зазначив, що є сусідом сторін, за його спостереженнями, догляд за матір`ю здійснював ОСОБА_1 , відповідач не доглядала за матір`ю, проживала в Києві, поховання матері проводив ОСОБА_1 .

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права судом встановлено наступне.

Конституцією України (статті 3,21,24,55) встановлено, що всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, права і свободи людини, громадянина захищаються судом відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачуваних цим Кодексом випадках. Збирання доказів не є обов`язком суду.

У відповідності зі ст.81 ЦПК України, на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с.11).

При дослідженні копії спадкової справи № 64/2017 заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 вбачається, що померла склала два заповіти. Перший заповіт складений 14.12.2004 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яким остання заповіла житловий будинок розташований за адресою АДРЕСА_1 , земельну ділянку та майновий пай КДСС Колос ; другий заповіт склала 13.12.2016 на користь ОСОБА_1 , за яким заповіла останньому земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва площею 6,58га. Родинні відносини між сторонами просліджуються в актових записах про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_7 де їх матір`ю зазначено ОСОБА_8 . З актового запису про шлюб ОСОБА_8 вбачається, що остання 25.10.1986 року зареєструвала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_4 . З актового запису про шлюб ОСОБА_9 вбачається, що остання 25.06.1977 року зареєструвала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_10 . ОСОБА_1 отримав 10.04.2019 свідоцтво про право на спадщину на ѕ частки земельної ділянки, яка належала ОСОБА_4 . ОСОБА_3 23.04.2019 отримала свідоцтво про право на спадщину на ј частки земельної ділянки, яка належала ОСОБА_4 (а.с.76-113)

Відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Під безпорадним станом необхідно розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку із чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Таким чином, при встановленні судом факту ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця необхідно враховувати поведінку особи і розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливостей для цього та свідоме невиконання такою особою встановленого законом обов`язку.

Вирішуючи спір про усунення від права на спадкування, судом встановлено, що відповідно до положень статті 1224 ЦК України має значення сукупність обставин, а саме: усунення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, надання допомоги саме відповідачем.

Суд встановив, що відповідач, проживала окремо від померлої, а саме в іншій місцевості, відстань між місцем проживання ОСОБА_3 та померлою ОСОБА_4 досить велика. Відповідач спілкувалася постійно з ОСОБА_4 , телефонувала, в період відсутності роботи тривалий час проживала з матір`ю, в міру своїх можливостей приїздила та допомагала. У той же час позивач проживав в одній місцевості з померлою, але за різними адресами, тому вказані обставини не свідчать про ухилення відповідача від надання такої допомоги. Відповідач не надав до суду належних доказів, того що його мати ОСОБА_4 була у безпорадному стані у відповідний період часу, про наявність чи відсутність інвалідності. В лікарських довідках терапевта, які надані позивачем, в якості доказу, зазначено, що ОСОБА_4 з 2010 року перебуває на диспансерному обліку з серцевою недостатністю та те, що вона в зв`язку з травмою правого стегна з квітня 2017 по серпень потребувала сторонньої допомоги, водночас, даний доказ є неповним оскільки мав бути лікарський висновок травматолога, хірурга про необхідність спадкодавця у сторонній допомозі та догляді, який у позивача відсутній.

Посилання позивача на те, що він утримував та доглядав померлу цілодобово спростовуються рядом факторів, а саме останній не проживав в одному будинку з померлою, є працевлаштованим, а тому не міг цілодобово здійснювати догляд за матір`ю. Крім того, судом з`ясовано, що померла отримувала пенсію, якою за її усною згодою розпоряджався позивач, у тому числі для купівлі продуктів та сплаті комунальних послуг тощо. З показань свідків та відповідача вбачається, що ОСОБА_3 не була присутня на похованні матері та не проводила його, однак відповідач зазначила, що ОСОБА_1 не повідомив їй про смерть матері, а тому проведення поховання матері позивачем не можна розцінювати, як доказ на який він посилається як на підставу своїх вимог.

На підставі досліджених письмових доказів, суд не вбачає доведення факту ухилення відповідача від утримання померлої та те, що вона перебувала у безпорадному стані і потребувала постійної сторонньої допомоги.

В разі відмови в позові судові витрати залишаються понесеним за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 76-81, 263-265, 354 ЦПК України , ст. 1224 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення від спадкування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду через Компаніївський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер платника податку НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 15.01.2021.

Суддя В.ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ