Рішення

від 15.01.2021 по справі 395/77/20

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/77/20 Провадження № 2/395/8/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2021 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Орендовського В.А.,

при секретарі - Понурі Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно, в якій позивач вказала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивачки ОСОБА_3 . ЇЇ єдиним спадкоємцем по закону першої черги був її чоловік, батько позивачки ОСОБА_4 , який проживав разом з нею на момент відкриття спадщини та який протягом 6 місяців звернувся до нотаріальної контори. Сестра позивачки ОСОБА_2 , незаконним шляхом отримала свідоцтво про право на спадщину за законом та отримала право на земельну частку (пай), а згодом на підставі Сертифіката, отриманого у Новомиргородському районному відділі земельних ресурсів - отримала Державний акт на право приватної власності на землю серії І-КР № 010954 площею 3,77 га, кадастровий номер 3523810000:02:000:0245, що розташована на території Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. Позивач звернулась до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області із позовом про Визнання недійсним Свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) розміром 4.82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки на місцевості, що перебувала в колективній власності КСП Зоря , виданого Новомиргородською державною нотаріальною конторою Новомирогородського району Кіровоградської області на ім`я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та Визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю серії І-КР № 010954 на земельну ділянку площею 3.77 га, яка розташована на території Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, виданий на ім`я ОСОБА_2 . Постановою Кропивницького апеляційного суду від 27 листопада 2019 року (по справі № 395/1681/18 , провадження № 22-Ц/4809/1632/19) позов позивача був задоволений. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину та Державний акт. Постановою Кропивницького апеляційного суду встановлено, що батько був єдиним спадкоємцем його дружини ОСОБА_3 . На момент смерті ОСОБА_3 ще не був виготовлений Сертифікат на право на земельну частку (пай). Даний Сертифікат був виготовлений лише у 1998 році, через 3 роки після смерті спадкодавця, а так як про наявність Сертифіката батько не знав, тому він не переоформив на себе вказану землю. На даний час батько помер, а позивач ОСОБА_1 , яка на момент смерті батька проживала разом з ним є єдиною спадкоємицею батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після отримання Постанови Кропивницького апеляційного суду позивач звернулась до Новомиргородської державної нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину батька, але отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1080/02-31 від 08 січня 2020 року, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на майно. На підставі вищевикладеного позивач просить суд: визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом першої черги після померлого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) розміром 4,82 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, що перебувала в колективній власності КСП Зоря , розташованого на території Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай), виданого 17 березня 1998 року на ім`я ОСОБА_3 .

Позивач повідомлена у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явилася, проте направила до суду заяву з проханням розглядати справу без її участі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача Новомиргородської міської ради Кіровоградської області повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, проте направив до суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, не заперечує проти задоволення позову.

Третя особа ОСОБА_2 була неодноразово повідомлена у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, проте жодного разу у судове засідання не з`явилася.

Дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 13 серпня 1972 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу, актовий запис № 62, вчинений в Новомиргородським рай бюро ЗАГС, при цьому позивач змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_5 .

Факт родинного зв`язку між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 та відповідно між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження позивача, серії НОМЕР_1 , виданого 05 травня 1954 р. Софіївським сільбюро ЗАГС, актовий запис № 11.

За життя ОСОБА_3 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 2 від 23.01.1953 року, виданого Софіївським сільбюро ЗАГС.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 64 роки у місті Новомиргород, Кіровоградської області померла мати позивачки ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис про смерть № 152 від 31.08.1995 р. вчинений Новомиргородським районним відділом ЗАГС. Єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є її чоловік (батько позивача) ОСОБА_4 , який прийняв спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачки ОСОБА_4 , а позивач ОСОБА_1 , яка на момент смерті батька проживала разом з ним, є єдиним спадкоємцем після смерті батька - ОСОБА_4 . Вказані обставини не потребують доказування, оскільки встановлені постановою Кропивницького апеляційного суду від 27.11.2019 року, яка залишена без зміни постановою Верховного Суду від 09 листопада 2020 року.

Згідно ст.2 Указу Президента України від 10 листопада 1994 р. № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у нього розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі.

За ст.2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 р. № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства кооперативу товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Згідно фотокопії листа відділу в Новомиргородському районі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 22.03.2019 року № 121/118-19, померла ОСОБА_3 була членом КСП "Зоря" та відповідно внесена до списку за № 56 громадян - членів КСП Зоря , які мають право на земельну частку (пай), що додається до Державного акту на право колективної власності на землю КСП Зоря серії КР №000008.

З урахуванням наведеного ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) по колишньому КСП "Зоря", розміром 4,82 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості на території Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, що підтверджується фотокопією Сертифікату про право на земельну частку (пай) серії КР № 0163961, виданого 17.03.1998 р. (а.с.94).

Третя особа ОСОБА_2 , яка є сестрою позивачки, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом та отримала право на земельну частку (пай), а згодом на підставі зазначеного Сертифіката отримала Державний акт на право приватної власності на землю серії І-КР № 010954 площею 3,77 га, кадастровий номер 3523810000:02:000:0245, що розташована на території Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. Проте, позивач звернулася до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області із позовом про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай) розміром 4.82 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки на місцевості, що перебувала в колективній власності КСП Зоря , виданого Новомиргородською державною нотаріальною конторою Новомирогородського району Кіровоградської області на ім`я ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та Визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю серії І-КР № 010954 на земельну ділянку площею 3.77 га, яка розташована на території Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, виданий на ім`я ОСОБА_2 . Постановою Кропивницького апеляційного суду від 27 листопада 2019 року (справа № 395/1681/18 , провадження № 22-Ц/4809/1632/19) позов позивача був задоволений та визнано недійсним зазначені свідоцтво про право на спадщину та Державний акт. Постановою Верховного Суду від 09 листопада 2020 року постанову Кропивницького апеляційного суду від 27 листопада 2019 року залишено без змін.

08 січня 2020 року позивач звернулася до державного нотаріуса Новомиргородської районної державної нотаріальної контори з питанням отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_3 , але не оформив своїх спадкових прав, однак позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність правовстановлюючого документа на майно, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1080/02-31.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Виходячи з вимог ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 вказаного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зважаючи на те, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя отримала право на земельну частку (пай) у КСП Зоря , а після її смерті чоловік фактично прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, враховуючи права єдиного спадкоємця ОСОБА_6 , яка проживала з батьком на час відкриття спадщини і не заявила про відмову від неї протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право на земельну частку (пай).

Згідно до ст.268 ч.5 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

13.01.2021 року в судове засідання не з`явилися сторони та третя особа, при цьому у суду були підстави для ухвалення рішення. Проте, датою ухвалення рішення є не 13.01.2021 року, а 15.01.2021 року, оскільки саме у цей день складено повний текст судового рішення.

Керуючись ст.ст. 206 ч.4, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання права на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом першої черги після померлого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) розміром 4,82 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, що перебувала в колективній власності КСП Зоря , розташованого на території Новомиргородської міської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай), серії КР № 0163961, виданого 17 березня 1998 року на ім`я ОСОБА_3 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст рішення виготовлений 15 січня 2021 року.

Суддя Новомиргородського районного суду

Кіровоградської області В.А.Орендовський