У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні адміністративного позову
м. Вінниця
14 січня 2021 р. Справа № 120/249/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом приватного підприємства "Тотал-Транс" до Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
в с т а н о в и в :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства "Тотал-Транс" до Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу на період розгляду справи в суді та дії відповідної ухвали про забезпечення позову вчиняти жодні дії щодо примусового виконання постанови №227133 Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є виконавчим документом, який, відповідно до її змісту, може бути пред`явлений до виконання у строк до 05 квітня 2021 року. На переконання заявника, до вказаного строку розгляд справи у суді може бути ще не завершено, а стягувач має можливість пред`явити постанову до виконання у будь-який час. Також у заяві зазначається, що разом із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем накладається арешт на майно та рахунки, що може призвести до негативних фінансових наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В даному ж випадку, дослідивши викладенні у заяві мотиви, а також матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову в порядку письмового провадження.
Так, розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Так, положення ст. 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони, в тому рахунку, із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
В даному ж випадку, проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи сторони позивача не є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за правилами, встановленими статтями 150-151 КАС України, адже мотиви заяви про забезпечення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника, що вжиті відповідачем заходи щодо примусового стягнення суми накладеного штрафу можуть порушити майнові права та інтереси позивача або істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення його порушених прав або інтересів.
Разом із тим, жодних доказів пред`явлення до примусового виконання оскаржуваної постанови відповідача до заяви додано не було.
При цьому, обґрунтованих підстав вважати, що вона буде передана для примусового виконання до набрання законної сили судовим рішення у справі судом не встановлено.
Суд зазначає, що негативні наслідки, на які посилається позивач у заяві про забезпечення позову, можуть настати лише у випадку пред`явлення оскаржуваної постанови до примусового виконання.
Таким чином, зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що подана позивачем заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
у х в а л и в :
У задоволені заяви приватного підприємства "Тотал-Транс" про забезпечення позову, - відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 14.01.2021.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2021 |
Оприлюднено | 18.01.2021 |
Номер документу | 94161938 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Жданкіна Наталія Володимирівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Жданкіна Наталія Володимирівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Жданкіна Наталія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні