Рішення

від 24.03.2021 по справі 120/249/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 березня 2021 р. Справа № 120/249/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Тотал-Транс" до Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Тотал-Транс" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що 05.01.2021 відповідачем винесено постанову №227133 про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн. Разом із тим, дану постанову позивач вважає протиправною, адже законодавство не зобов`язує перевізника встановлювати тахограф під час здійснення .

Таким чином, незгода позивача із прийнятою постановою зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою від 12.01.2021 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

23.03.2021 відповідачем надано відзив на позов вимоги якого не визнаються та зазначається, що перевірку транспортного засобу яким позивач здійснював перевезення вантажу проведено з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 08.11.2006 №1567, а накладення адміністративно-господарського штрафу здійснено у зв`язку з встановленням порушення водієм транспортного засобу вимог п. 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовим особам відповідача на автодорозі М-05 Київ-Одеса км 210+450 м. проведено перевірку належного позивачу транспортного засобу марки MAN , д.н.з НОМЕР_1 .

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом №255535 від 04.12.2020 та встановлено порушення, яке полягало у відсутності обов`язкових документів передбачених ст. 48 Про автомобільний транспорт - відсутність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010.

Водій зі змістом акту №255535 від 04.12.2020 був ознайомлений, та в розділі Акту пояснення водія про причини порушень зазначив, що протоколу на тахограф не має.

18.12.2020 на адресу ПП "Тотал-Транс" (код ЄДРПОУ 36967239), яка відповідає адресі зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: проспект Космонавтів, будинок 23, кімната 3, м. Вінниця, було направлено повідомлення про розгляд справи щодо порушення автотранспортного законодавства, розгляд якої призначено на 05.01.2021.

05.01.2021 відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №227133, якою до позивача, на підставі ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 1700 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері організації та діяльності автомобільного транспорту регулюються нормами Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-Ш (далі - Закон №2344-ІІІ), Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24 червня 2010 року №385 (далі - Інструкція №385) та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за №946/18241, Порядком обліку карток, що використовуються в цифрових контрольних пристроях (тахографах), затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 30 травня 2013 року №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року №964/23496, постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті", Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) до якої Україна приєдналася Законом України "Про приєднання до ЄУТР" від 07 вересня 2005 року №2819-ІV (далі - ЄУТР).

Частиною 1 статті 18 Закону №2344-ІІІ передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 3 статті 18 Закону №2344-ІІІ, положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

24.06.2010 Міністерством транспорту та зв`язку України на виконання вимог законодавства про автомобільний транспорт видано наказ № 385 про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті. Цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог ЄУТР, Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", Про дорожній рух". Вона визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Пунктом 1.4 Інструкції №385 встановлено, що контрольний пристрій (тахограф) це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно із п. 2.1 Інструкції № 385, виробники транспортних засобів здійснюють установлення тахографів згідно з вимогами ЄУТР ( 994_016).

Відповідно до положень Інструкції №385, ПСТ це пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР ( 994_016 ) функції "майстерні або механіка" та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання (далі - Перелік);

Відповідно до п. 2.2. Інструкції, ПСТ установлюють тахографи на транспортні засоби, що перебувають в експлуатації, та виконують роботи з технічного обслуговування тахографів згідно із замовленнями перевізників відповідно до вимог ЄУТР ( 994_016 ), а також виробників тахографів та транспортних засобів.

Відповідно до положень Інструкції №385, адаптація тахографа до транспортного засобу це оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності).

Згідно із п. 2.7 Інструкції № 385, за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Пунктом 3.3 Інструкції, визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа -особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктом 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Разом з цим, цей же розділ Положення "Облік робочого часу" містить пункт 6.3, який визначає, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

Таким чином, розділ VI Положення містить два альтернативних варіанта обліку робочого часу: для транспортних засобів, обладнаних тахографами, та транспортних засобів, не обладнаних тахографом.

Отже, обов`язок мати протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу корелює з обладнанням транспортного засобу таким тахографом, в разі ж його відсутності, Положення визначає інший спосіб обліку робочого часу, а отже і інші документи, які ці обставини встановлюють та підтверджують.

Перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення наведено у Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-ІІІ).

Відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-III), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, визначений даною статтею перелік документів не є вичерпним.

Виходячи з положень зазначеної норми, окрім наведених у статті документів, можуть бути і інші, передбачені законодавством України.

До таких згідно із пунктом 3.3. Інструкції № 385 відносяться протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти у кількості у кількості, передбаченому ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Такі документи повинні мати при собі водії транспортних засобів, що здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 3,5 тонн.

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 17 лютого 2016 року у справі К/800/19930/15.

В даному випадку, як вбачається зі змісту акту перевірки, водій, який керував належним позивачу транспортним засобом визнав факт відсутності протоколу на Тахограф, про що свідчить проставлений в акті перевірки особистий підпис водія під наданими письмовими поясненнями.

Крім того, суд враховує, що єдиним аргументом сторони позивача щодо відсутності протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу позивач вказує те, що здійснював вантажні перевезення в межах України, а відтак використання тахографа було не обов`язковим.

Щодо доводів позивача про те, що використання тахографів є обов`язковим лише при виконання міжнародних перевезень, суд наголошує, що вимоги Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, яке встановлює обов`язок щодо обладнання транспортних засобів тахографами, поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (пункт 1.3 Положення). Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) так само не містить застережень щодо використання тахографів лише при здійсненні міжнародних перевезень. Її дія поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) (пункт 1.3 Інструкції).

Надаючи оцінку доводам сторони позивача в частині недотримання відповідачем визначеної Порядком №1567 процедури розгляду справи щодо порушення автотранспортного законодавства, що мало місце 04.12.2020 за участі автомобіля MAN д.н.з. НОМЕР_1 , а саме здійснення розгляду справи за відсутності представника позивача, суд зазначає наступне.

Згідно п.25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Таким чином, Порядок № 1567 визначає, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання, яка про час і місце розгляду такої справи повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

З матеріалів справи судом встановлено, що на адресу позивача Управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області було направлено лист від 18.12.2020 №99772/21.1/24-20, яким запрошено ПП "Тотал-Транс" 05.01.2021 в приміщення Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області для з`ясування обставин та розгляду справи про порушення законодавства на автомобільному транспорті, скоєного 04.12.2020 при перевезенні вантажу автомобілем MAN д.н.з. НОМЕР_1 . Отримання даного листа не заперечується стороною позивача, про що свідчить зміст позовної заяви.

Проте, як вказує представник позивача, попри те, що представник ПП "Тотал-Транс" 05.01.2021 прибув в приміщення Укртрансбезпеки у Вінницькій області, розгляд справи відбувся за його відсутності, а представнику лише було вручено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №227133. Тобто, представник позивача в позовній заяві стверджує про те, що розгляд справи відбувся без врахування (не надано можливість надати) його пояснень.

Проте, як вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення від 18.12.2020 №99772/21.1/24-20, яким позивача запрошено на розгляд справи, останнє містить відмітку про те, що на розгляд справи прибув засновник ПП "Тотал-Транс" - ОСОБА_1 . Дана обставина підтверджується особистим підписом зазначеної особи, проставленим під відміткою про прибуття на розгляд справи. В свою чергу, статус ОСОБА_1 як засновника ПП "Тотал-Транс" підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, встановлені судом обставини спростовують наведені в позовній заяві твердження сторони позивача про позбавлення ПП Тотал-Транс права надати пояснення по суті вчиненого порушення, адже підприємство було належним чином повідомлено про розгляд справи, його представник був допущений до її розгляду (наявний підпис представника ПП "Тотал-Транс" на повідомленні про виклик в графі "На розгляд справи прибув"). Також стороною позивача не надано доказів на підтвердження того, що представником позивача надавались пояснення по суті вчиненого 04.12.2020 порушення при перевезенні вантажу автомобілем MAN д.н.з. НОМЕР_1 , однак залишились позаувагою відповідача.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем не спростовано факт порушення ним ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", суд доходить висновку, що відповідач, застосовуючи штраф у порядку абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників, діяв правомірно та відповідно відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови № 227133 від 05.01.2021.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Приватне підприємство "Тотал-Транс" (просп. Космонавтів, 23/3, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 36967239)

Подільське міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області (вул. Хмельницьке, 23, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39816845)

Повний тест рішення складено: 24.03.2021.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна