Рішення

від 14.01.2021 по справі 520/14606/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 січня 2021 року № 520/14606/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області (вул. 1 Травня, буд. 5, с. Сидоренкове, Валківський район, Харківська область, 63050, код ЄДРПОУ 04398264) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської област , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Сидоренківської сільської ради Валківського району щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.07.20 року "Про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення в розмірі згідно земельно-облікових даних орієнтовно площею 2,0 га, що розташована на території Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області";

- зобов`язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення в розмірі згідно земельно-облікових даних орієнтовно площею 2,0 га, що розташована на території Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 14.07.2020 року вона звернулася із заявою до Сидоренківської сільської ради Валківського району про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення в розмірі згідно земельно облікових даних орієнтовно площею 2,0 га, що розташована на території Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області, із доданим викопіюванням бажаної земельної ділянки. Бажана земельна ділянка не має кадастрового номеру, не сформована. Листом - відповіддю №02-23\39б від 21.09.2020 року відповідач повідомив позивача, що під час голосування 27.07.2020 з приводу розгляду її заяви рішення сесії сільської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не прийнято, оскільки не набрало необхідної кількості голосів. Відповідач надав проект позитивного рішення та Протокол голосування, а також зазначив, що при визначенні претендентів для подальшого надання цієї ділянки надано перевагу жителям Сидоренківської сільської ради. Рішення про відмову в задоволенні заяви сесією сільської ради також прийнято не було, а надано тільки Протокол голосування. Позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства

Ухвалою суду від 28.10.2020 року відкрито спрощене провадження у даній адміністративній справі, копія ухвали надіслана сторонам по справі.

Відповідачем ухвала суду отримана 02.01.2021 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду. Правом надання відзиву на позов відповідач не скористався та станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву судом не отримано.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАСУ країни суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, ОСОБА_1 , 14.07.2020 року звернулася із заявою до Сидоренківської сільської ради Валківського району про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення в розмірі згідно земельно-облікових даних орієнтовно площею 2,0 га, що розташована на території Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області із доданою викопіровкою бажаної земельної ділянки. Бажана земельна ділянка не має кадастрового номеру, не сформована.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем позивачу було направлено лист від 04.08.2020 № 02-23/331, в якому зазначено, що заява №57/08-05 від 15.07.2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою була розглянута на засіданні XXXVI сесії сільської ради 27.07.2020 року. Під час голосування даного питання рішення не прийняте. Діючи в інтересах територіальної громади, депутатський корпус ради під час визначення декількох претендентів на одну земельну ділянку надав перевагу місцевим жителям.

Листом від 21.09.2020 № 02-03/396 позивачу було направлено копію проекту рішення та виписки з протоколу голосування на засіданні від 27.07.2020.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що підставою виникнення спірних правовідносин став той факт, що відповідач під час розгляду заяви позивача діяв, на думку останнього, всупереч приписів Земельного кодексу України, оскільки відсутні підстави для відмови в наданні дозволу, передбачені вказаним Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регламентуються Земельним кодексом України.

Згідно зі ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною другою статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до положень частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Суд звертає увагу на те, що частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, перелік яких є вичерпним.

Так, згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Отже, законом визначено, що результати розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою оформлюються рішенням. При цьому закон визначає лише два види рішень, які можуть бути прийняті суб`єктом владних повноважень у разі подання заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надання відповідного дозволу або відмова у наданні такого дозволу з підстав, встановлених законом.

Суд зауважує, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме, відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Проте, таке рішення про надання дозволу або про відмову у його наданні відповідачем прийнято не було, про що відповідач самостійно зазначив позивачу у відповіді від 04.08.2020. Так, відбулося голосування за надання відповідного дозволу, але для його прийняття не вистачило голосів. Доказів проведення голосування за відмову у наданні дозволу відповідачем не надано.

При цьому, в листі, направленому на адресу позивача, зазначено, що діючи в інтересах територіальної громади, депутатський корпус ради під час визначення декількох претендентів на одну земельну ділянку надав перевагу місцевим жителям.

Проте, як встановлено судом з поданої позивачем 14 липня 2020 року до відповідача заяви, позивач просила надати дозвіл на відведення земельної ділянки площею до 2 га для ведення особистого селянського господарства, що узгоджується із вимогами п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України.

За таких обставин, судом робиться висновок, що відповідачем не виконано вимогу закону щодо прийняття рішення із наведенням законних підстав для відмови у наданні дозволу на виготовлення землевпорядної документації та наданні дозволу ОСОБА_1 на відведення земельної ділянки площею до 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Суд зазначає, що Сидоренківська сільська рада Валківського району Харківської області проігнорувало бажання позивача скористатися своїм правом згідно ст. 118 Земельного кодексу України та Конституції України та не прийняла відповідного вмотивованого рішення за заявою ОСОБА_1 про надання дозволу на відведення земельної ділянки площею до 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Між іншим, суд зазначає, що згідно висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації і прав на землю

Враховуючи приписи п. б ч.1 ст. 121 ЗК України, якими унормовано право громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара, та беручи до уваги, що заявлений позивачем розмір земельної ділянки відповідає вказаному, водночас, при розгляді заяви позивача не було встановлено підстав, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, крім того, відповідачем за результатом розгляду заяви позивача рішення відповідно до вимог норм ЗК України прийнято не було, суд вважає вимогу щодо визнання протиправними дій Сидоренківської сільської ради Валківського району щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.07.20 року "Про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення в розмірі згідно земельно-облікових даних орієнтовно площею 2,0 га ,що розташована на території Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області" обґрунтованими.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем.

Крім того, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

З огляду на те, що перевірка поданої заяви на відповідність критеріям норм Земельного кодексу України належить до повноважень відповідача, яким така перевірка має здійснюватися саме на момент прийняття рішення за заявою зацікавленої в отриманні земльної ділянки особи, враховуючи, що відповідачем не було виконано вимогу закону щодо прийняття позитивного або негативного рішення за результатами розгляду заяви позивача, суд приходить до висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.07.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,000 га із земель сільськогосподарського призначення, розташовану за межами населених пунктів із винесенням належним чином вмотивованого рішення з урахуванням висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір у даній справі підлягав сплаті в розмірі 840,80 грн, проте позивачем було сплачено 1681,60 грн.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ч. 3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом стягнення на користь позивача 2/3 суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позову, а саме 560,53 грн.

Суми судового збору, зайво сплачені позивачем при поданні позовної заяви, можуть бути повернуті за заявою позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області (вул. 1 Травня, буд. 5, с. Сидоренкове, Валківський район, Харківська область, 63050, код ЄДРПОУ 04398264) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Сидоренківської сільської ради Валківського району щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.07.20 року "Про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення в розмірі згідно земельно-облікових даних орієнтовно площею 2,0 га, що розташована на території Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області".

Зобов`язати Сидоренківську сільську раду Валківського району повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.07.20 року "Про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення в розмірі згідно земельно-облікових даних орієнтовно площею 2,0 га ,що розташована на території Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області" із винесенням належним чином вмотивованого рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.

В задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області (вул. 1 Травня, буд. 5, с. Сидоренкове, Валківський район, Харківська область, 63050, код ЄДРПОУ 04398264) судовий збір у розмірі 560,53 (п`ятсот шістдесят гривень 53 копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення, з урахуванням перебування судді у відпустці по 13.01.2021, виготовлено 14.01.2021.

Суддя Білова О.В.