УКРАЇНА
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 680/830/16-ц
Провадження № 22-ц/4820/55/21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 січня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.
секретар судового засідання Садік Н.Д.
за участю: прокурора Ленчика В.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 680/830/16-ц за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, Новоушицької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Громадської організації «Дністрова Хвиля», приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Нагорної Тетяни Володимирівни про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права приватної власності та знесення самочинного будівництва, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 13 серпня 2020 року (суддя Потапов О.О.).
Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
в с т а н о в и в:
У жовтні 2016 року заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, Новоушицької районної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Грибчика А.М. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, іпотеки, скасування їх державної реєстрації та знесення нерухомого майна.
В обґрунтування позову зазначав, що розпорядженням голови Новоушицької РДА № 355/07-р від 17.05.2007 ДП «Красилівський агрегатний завод» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для облаштування пляжу за рахунок земель державної власності на території Вільховецької сільської ради орієнтовною площею 2 га.
Розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 347/2012-р від 20.11.2012 затверджено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в користування державному підприємству на умовах оренди за межами населеного пункту с. Рудківці Вільховецької сільської ради Новоушицького району для рекреаційного призначення (облаштування пляжу) та передано в оренду земельну ділянку загальною площею 1,1781 га земель водного фонду терміном на 49 років.
На підставі вказаного розпорядження між Державним підприємством ДП «Красилівський агрегатний завод» та Новоушицькою районною державною адміністрацією 24.12.2012 укладено договір оренди земельної ділянки № 184/2012, умовами якого визначено, що земельна ділянка водного фонду передана орендареві вільна від забудов, а зводити жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та проводити будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем орендар вправі лише за письмовою згодою орендодавця.
Проте, на зазначеній земельній ділянці ОСОБА_1 без будь-яких дозвільних документів упродовж 2009-2010 років здійснено будівництво об`єкта нерухомості на землях водного фонду, а саме на частині берега річки Дністер, що є прибережною захисною смугою та частині земельної ділянки, вкритої водним плесом річки. Крім того, з метою узаконення самочинного будівництва та в порушення зазначених умов договору оренди земельної ділянки, 16.08.2013 між ОСОБА_1 та ДП «Красилівський агрегатний завод» укладено договір суборенди № 06-204 земельної ділянки площею 0,0073 га за умовами яких суборендарю надано право на встановлення споруд. Та на вказаній земельній ділянці ОСОБА_1 було побудовано елінг з кімнатами відпочинку.
Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю 29.10.2013 зареєстровано декларацію № ХМ202133010988, подану ОСОБА_1 , про готовність об`єкту до експлуатації (елінг з кімнатами для відпочинку (А-И). На підставі зазначеної декларації реєстраційною службою Новоушицького районного управління юстиції за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нерухоме майно та видано свідоцтво про право власності.
Згідно з договором купівлі-продажу № 797 від 03.09.2014 ОСОБА_1 продав самочинно збудований елінг ОСОБА_2 , а останній, в свою чергу, за договором іпотеки № 815 від 04.09.2014, посвідченого приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Хмельницької області Грибчиком А.М., передав його в іпотеку ОСОБА_4 .
Рішенням Новоушицького районного суду Хмельицької області від 24.12.2014 визнано недійсним договір № 06-204 суборенди земельної ділянки, площею 0,00733 га, кадастровий номер: 6823386500:07:001:0584, що розташована на території Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, укладений 16.08.2013 між ДП «Красилівський агрегатний завод» та ОСОБА_1 та скасовано його державну реєстрацію. Скасовано реєстрацію 29.10.2013 декларації за № ХМ 202133010988 поданої ОСОБА_1 про готовність об`єкта до експлуатації (елінг з кімнатами відпочинку (А-ІІ). Скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 221050068233 від 21.11.2013 елінг з кімнатами відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 знести самочинно побудований елінг з кімнатами відпочинку. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 05.03.2015 у справі № 680/725/14-ц, залишеним без змін ухвалою суду касаційної інстанції від 23.03.2016, рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 24.12.2014 в частині скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, знесення самочинного будівництва і стягнення з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю судового збору скасовано та ухвалено в цій частині вимог нове судове рішення.
В позові виконуючого обов`язки Хмельницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на елінг з кімнатами відпочинку, що розташовані по АДРЕСА_1 , садово-городнє товариство «Калюс», Вільховецької сільської ради, Новоушицького району, Хмельницької області, та знесення цього будівництва відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вказаними рішеннями судів встановлено факт незаконності укладення договору суборенди земельної ділянки № НОМЕР_1 , вчиненого з метою узаконення самочинного будівництва нерухомого майна, яке не є гідротехнічною спорудою, а відповідно і не може бути споруджене у прибережній захисній смузі.
Відповідно, за позицією позивача, самочинне будівництво підлягає знесенню, а договір щодо відчуження такого об`єкта та передачу його в іпотеку визнанню недійсними.
В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, з врахуванням заяви про залучення до участі в справі співвідповідача та заміну неналежного відповідача просив визнати недійсним договір купівлі-продажу № 797, укладений 03.09.2014 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу № 117, укладений 30.01.2017 між ОСОБА_2 і Громадською організацією «Дністрова хвиля»; скасувати рішення приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Нагорної Т.В. від 30.01.2017, індексний номер 33629787, про державну реєстрацію права приватної власності за Громадською організацією «Дністрова хвиля» елінгу з кімнатами відпочинку; зобов`язати ОСОБА_1 за власний кошт знести самочинне будівництво елінгу з кімнатами відпочинку по АДРЕСА_1 в садовому товаристві «Калюс».
Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 14 березня 2018 року замінено неналежних відповідачів ОСОБА_4 та приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Грибчика А.М. на належних відповідачів Громадську організацію «Дністрова хвиля» та приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Нагорну Т.В.
Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 13 серпня 2020 року позов задоволено. Визнано недійсним: договір купівлі-продажу елінгу з кімнатами для відпочинку № 797, укладений 03.09.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; договір купівлі-продажу елінгу з кімнатами для відпочинку № 117, укладений 03.09.2014 між ОСОБА_2 та Громадською організацією «Дністрова хвиля». Скасовано рішення приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Нагорної Т.В. від 30.01.2017, індексний номер 33629787, про державну реєстрацію права приватної власності за Громадською організацією «Дністрова хвиля» елінгу з кімнатами відпочинку, що розташований по АДРЕСА_1 в садово-городньому товаристві «Калюс» Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області. Зобов`язано ОСОБА_1 за власний кошт знести самочинне будівництво елінгу з кімнатами відпочинку по АДРЕСА_1 в садово-городньому товаристві «Калюс» Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Громадської організації «Дністрова хвиля», приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Нагорної Т.В. з кожного окремо по 1598,25 грн судових витрат на користь Прокуратури Хмельницької області.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що не був повідомлений про дату судового засідання відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, що позбавило заявника можливості надати пояснення та подати докази по справі. При задоволенні позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу елінгу з кімнатами відпочинку недійсним, судом не взято до уваги діючого розпорядження голови Хмельницької ОДА від 20.11.2012 № 347/2012р., на підставі якого передано в оренду земельну ділянку для облаштування пляжу та встановлення інших споруд, а в подальшому і в суборенду. А тому, заявник вважає, що в законний спосіб отримав в користування земельну ділянку та здійснив на ній будівництво елінгу з кімнатами відпочинку, який прийнятий в експлуатацію.
Зазначає, що суд в порушення вимог ст. 122 ЗК України задовольнив позов прокурора в інтересах Новоушицької районної державної адміністрації, яка відповідно до вказаної норми не є ні власником, ні розпорядником відповідних земель, а відтак її інтереси діями відповідача ніяким чином не порушені. Вказує, що на час ухвалення оскаржуваного рішення власником елінгу з кімнатами відпочинку була ГО «Дністрова хвиля», однак в рішенні не зазначено, якими нормами керувався суд, зобов`язуючи ОСОБА_1 знести вказану будівлю. Вважає помилковим висновок суду про те, що елінг є житловою спорудою з усіма комунікаціями і те, що він не відноситься до гідротехнічних споруд, оскільки такий висновок не ґрунтується на законі і не підтверджується жодними доказами.
В судовому засіданні прокурор просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені налженим чином. Новоушицькою РДА та приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В. подано заяви про слухання справи у їх відсутності.
05.01.2021 відповідачем ОСОБА_1 до апеляційного суду подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю з`явитись в судове засідання через необхідність їхати на обстеження та лікування в клініку Спіженка м. Київ, посилаючись при цьому на консультативний висновок спеціаліста.
Враховуючи, що вимогами цивільного процесуального законодавства встановлені строки розгляду справи в апеляційній інстанції 60 днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження і клопотання відповідача про відкладення розгляду справи надійшли поза межами цього строку, відсутність доказів об`єктивної неможливості його участі в судовому засіданні відповідно до викладених у консультативному висновку рекомендаціях, а також можливість відповідача заявити клопотання про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon, реалізацію відповідачем права на викладення своїх доводів в апеляційній скарзі, колегія суддів поважності причин неявки в судове засідання не встановила, і, відповідно, підстав для відкладення розгляду справи та вважала за можливе слухати справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 . При цьому, колегія суддів виходила з того, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення, невідкладаючи розгляду справи, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасника справи або його представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що самочинно збудований елінг з кімнатами відпочинку не набув статусу об`єкта нерухомого майна, не може бути об`єктом права власності, а тому його не можна відчужити, що є підставою для визнання оспорюваних договорів купівлі-продажу недійсними, і для скасування оскаржуваних рішень приватного нотаріуса про державну реєстрацію речового права. При цьому, суд виходив, що приватний нотаріус є належним відповідачем за цими вимогами.
Проте, таких висновків суд першої інстанції дійшов з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Встановлено, що розпорядженням голови Новоушицької РДА від 17.05.2007 № 355/07-р ДП «Красилівський агрегатний завод» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для спортивних та туристичних цілей за рахунок земель державної власності на території Вільховецької сільради.
Розпорядженням голови Хмельницької ОДА від 20.11.2012 № 347/2012-р затверджено проект землеустрою та передано ДП «Красилівський агрегатний завод» ділянку площею 1,1781 га терміном на 49 років для рекреаційного призначення (облаштування пляжу та встановлення інших споруд), розташовану за межами населених пунктів Вільховецької сільської ради Новоушицького району.
На підставі вказаного розпорядження 24.12.2012 між Новоушицькою райдержадміністрацією та ДП «Красилівський агрегатний завод» укладено договір оренди земельної ділянки за № 184/2012.
За даним договором в оренду на термін 49 років передана земельна ділянка вільна від забудов площею 1,1781га угіддя піски. Умовами використання земельної ділянки згідно з договором визначено, що ділянка передається в оренду для рекреаційного призначення (облаштування пляжу).
Зазначена земельна ділянка має кадастровий номер 6823386500:07:001:0584, розташована уздовж річки Дністер.
16.08.2013 між ДП «Красилівський агрегатний завод» та ОСОБА_1 укладено договір суборенди на частину орендованої ним земельної ділянки площею 0,0073 га, з терміном на 48 років, за умовами якого суборендарю окрім облаштування пляжу надано право на встановлення споруд, що не передбачено в договорі оренди, укладеному між ДП «Красилівський агрегатний завод» та Новоушицькою РДА.
Хмельницька ОДА свою згоду на передачу частини земельної ділянки площею 0,28 га в суборенду третім особам засвідчила листом № 99/68-26-4450/2013 від 13.08.2013 за підписом заступника голови адміністрації.
Протягом 2009-2010 років ОСОБА_1 побудував елінг з кімнатами відпочинку (А-ІІ) загальною площею 178,6 кв.м. на земельній ділянці за межами с. Рудківці, Новоушицького району на березі річки Дністер без відведення в установленому порядку земельної ділянки та належного дозволу.
29.10.2013 Інспекція держархбудконтролю у Хмельницькій області зареєструвала декларацію про готовність об`єкта до експлуатації (елінгу з кімнатами відпочинку), а 23.11.2013 реєстраційна служба прийняла рішення про державну реєстрацію прав і 23.11.2013 видала ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на нерухоме майно за індексним номером 13329193 серії НОМЕР_2 і була здійснена державна реєстрація права власності на нерухоме майно загальною площею 178,6 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1 .
03.09.2014 за договором купівлі-продажу ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 елінг з кімнатами відпочинку, загальною площею 178,6 кв.м., що знаходиться на земельній ділянці площею 0,0073 га, кадастровий № 6823386500:07:001:0584, за адресою: АДРЕСА_1 , який, у свою чергу, за договором іпотеки від 04.09.2014, посвідченим приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Хмельницької області Грибчиком А.М., передав ОСОБА_4 вказане нерухоме майно в іпотеку.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 24.12.2014 у цивільній справі № 680/725/14-ц визнано недійсним договір № 06-204 суборенди земельної ділянки, площею 0,00733 га, кадастровий номер: 6823386500:07:001:0584, що розташована на території Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, укладений 16.08.2013 між ДП «Красилівський агрегатний завод» та ОСОБА_1 та скасовано його державну реєстрацію. Скасовано реєстрацію 29.10.2013 декларації за № ХМ 202133010988, поданої ОСОБА_1 , про готовність об`єкта до експлуатації (елінг з кімнатами відпочинку (А-ІІ). Скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 221050068233 від 21.11.2013 елінг з кімнатами відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_1 знести самочинно побудований елінг з кімнатами відпочинку. В решті позовних вимог відмовлено (а.с. 15-19 т. 1).
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 05.03.2015 у справі № 680/725/14-ц, залишеним без змін ухвалою суду касаційної інстанції від 23.03.2016, рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 24.12.2014 в частині скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, знесення самочинного будівництва скасовано та ухвалено в цій частині вимог нове судове рішення.
В позові виконуючого обов`язки Хмельницького міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на елінг з кімнатами відпочинку, що розташовані по АДРЕСА_1 , та знесення цього будівництва відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вказаними рішеннями судів встановлено факт незаконності укладення договору суборенди земельної ділянки № НОМЕР_1 , вчиненого з метою узаконення самочинного будівництва нерухомого майна, яке не є гідротехнічною спорудою, а відповідно і не може бути споруджене у прибережній захисній смузі (а.с. 20-31 т. 1).
З матеріалів справи вбачається, що іпотека за договором іпотеки від 04.09.2014 припинена відповідно до рішення державного реєстратора від 17.01.2017.
За договором купівлі-продажу від 30.01.2017, укладеного між ОСОБА_2 та ГО «Дністрова хвиля», посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т.В., ГО «Дністрова хвиля» набуло у власність елінг з кімнатами відпочинку, загальною площею 178,6 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1 , та зареєструвало права власності на нього.
Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (частини перша та друга статті 376 ЦК України).
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (частина друга статті 331 ЦК України).
Право власності на нерухомі речі підлягає державній реєстрації (частина перша статті 182 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом, як необхідних для виникнення такого права. Зміст приписів статті 376 ЦК України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об`єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (див. постанову від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13 (пункти 6.31-6.33)).
З таких обставин, здійснення державної реєстрації права власності на елінг з кімнатами відпочинку не означає припинення правового режиму цього майна як самочинного будівництва.
Відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України).
Власник земельної ділянки водного фонду може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 143), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 99), від 7 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)).
Відповідно до частини першої, третьої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Частина перша статті 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Судовим рішенням у справі № 680/725/14-ц встановлено, що самочинне будівництво елінгу з кімнатами відпочинку здійснено у прибережній захисній смузі.
Згідно зі статтею 61 ЗК України, статтею 89 ВК України, прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Враховуючи належність земельної ділянки, на якій збудований елінг, до земель водного фонду, та те, що об`єкт нерухомого майна, до складу якого входять самочинно збудовані споруди, не є об`єктами права власності, а тому не можуть бути продані, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позовні вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу № 797, 117, які порушують право власності держави на землі водного фонду, в особі місцевих державних адміністрацій, які не є органами архітектурно-будівельного контролю, а реалізують права власника земельної ділянки у спірних правовідносинах, а також про скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію відповідного речового права на підставі договору № 117 є обгрунтованими.
Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог в частині знесення об`єкта самочинного будівництва, з огляду на те, що будівництво здійснено самочинно у межах прибережної захисної смуги на підставі договору суборенди, який судовий рішенням, яке набрало законної сили, визнано недійсним, на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, об`єкт не відноситься до гідротехнічних споруд, відтак будь-яка його перебудова є неможливою.
Проте, задовольняючи позовні вимоги по визнання правочинів недійсними та знесення самочинного будівництва, суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права положення ст. ст. 216, 228 ЦК України, які не регулюють спірні правовідносини, а тому колегія суддів дійшла висновку про зміну оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині мотивів задоволення вказаних позовних вимог.
Крім того, прокурор заявив позовні вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Нагорної Т.В. При цьому, суд першої інстанції вважав останнього належним відповідачем за цими вимогами.
Проте колегія суддів з цим висновком суду не погоджується.
Відповідно до частин першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витреуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 статті 13 ЦПК України).
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 3 частини другої статті 119 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення прокурора до суду).
Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 30 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; частина друга статті 48 ЦПК України у редакції, чинній з цієї дати).
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі №552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63)).
Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (пункт 36), від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18 (пункт 25), від 21 серпня 2019 року у справі № 805/2857/17-а, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (пункт 24), від 26 лютого 2020 року у справі № 287/167/18-ц (пункт 52)).
Таким чином, зміст і характер відносин між учасниками справи, встановлені обставини справи підтверджують, що позивач має спір з юридичною особою, яка зареєструвала за собою право приватної власності на елінг, самочинно спорудженого на земельній ділянці державної власності. Отже, позовні вимоги, спрямовані на скасування рішення про державну реєстрацію відповідного речового права не можуть бути звернені до приватного нотаріуса, якого прокурор визначив співвідповідачем.
З огляду на викладене, оскільки прокурор заявив позовні вимоги, спрямовані на скасування державної реєстрації речового права, як до належного, так і до неналежного відповідача (приватного нотаріуса), висновок суду першої інстанції про задоволення відповідних вимог, зокрема, до співвідповідача - приватного нотаріуса, є помилковим. А тому, рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог до приватного нотаріуса Хмельницького нотаріального округу Нагорної Т.В. (державного реєстратора) підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог до вказаного відповідача як неналежного.
Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на неналежне повідомлення відповідача ОСОБА_1 про судове засідання 12.08.2020, оскільки в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернуто на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що в розумінні положень п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, є належним повідомленням учасника справи про судове засідання (а.с. 48 т. 3).
Наявність та чинність розпорядження голови Хмельницької ОДА від 20.11.2012 № 347/2012-р, яким затверджено проект землеустрою та передано ДП «Красилівський агрегатний завод» земельну ділянку площею 1,1781 га для рекреаційного призначення (облаштування пляжу та встановлення інших споруд), розташовану за межами населених пунктів Вільховецької сільської ради, Новоушицького району, на яке посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, не свідчить про правомірність здійсненого ним будівництва елінгу з кімнатами відпочинку, з огляду на те, що судовим рішенням у справі № 680/725/14-ц вже встановлено недійсність договору суборенди, скасовано реєстрацію декларації по готовність об`єкта до експлуатації та встановлено факт здійснення останнім незаконного будівництва.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про відсутність законних підстав для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах Новоушицької РДА, оскільки звертаючись до суду із цим позовом в інтересах держави в особі Хмельницької ОДА та Новоушицької РДА, прокурор вказав, що Хмельницька ОДА є уповноваженим державою органом на розпорядження землями водного фонду, а Новоушицька РДА орендодавцем земельної ділянки, на якій самочинно збудовано елінг. Крім того, прокурор обґрунтував у позові необхідність захисту майнових інтересів держави в обраний ним спосіб, оскільки порушується право власності держави на землі водного фонду, в особі місцевих адміністрацій, які не є органами архітектурно-будівельного контролю, а реалізують права власника земельної ділянки у спірних правовідносинах.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції безпідставно поклав обов`язок щодо знесення елінгу з кімнатами відпочинку саме на ОСОБА_1 , в той час як власником цього нерухомого майна є інша особа, є необгрунтованими, оскільки особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, це майно не може бути відчужене і таке не є об`єктом права власності, а тому законом покладено обов`язок щодо знесення самочинного будівництва саме на особу, яка здійснила самочинне будівництво (ч. 4 ст. 376 ЦК України).
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом у даній справі та справі № 680/725/14-ц.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З врахуванням того, що відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи (а.с. 92 т. 3) та звільнений від сплати судового збору, та відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі в розмірі 2131 грн. (згідно з платіжним дорученням №1905 від 17.10.2016 на суму 1161 грн 10 коп, згідно з платіжним дорученням № 1906 від 17.10.2016 на суму 4350 грн 90 коп) слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому КМУ.
Решта суми судового збору, сплаченого позивачем при подачі позову, у зв`язку із задоволенням позовних вимог підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_2 та Громадської організації «Дністрова хвиля» на користь Хмельницької обласної прокуратури по 2131 грн судового збору з кожного.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Віньковецького районного судуХмельницької областівід 13серпня 2020року змінити у мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови.
Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 13 серпня 2020 року в частині вирішення позовних вимог до приватного нотаріуса Хмельницького нотаріального округу Нагорної Т.В. (державного реєстратора) скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог до вказаного відповідача як неналежного.
Рішення Віньковецького районного судуХмельницької областівід 13серпня 2020року в частині вирішення питання про розподіл судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Компенсувати Хмельницькій обласній прокуратурі (місцезнаходження:провул.Військоматський,3,м.Хмельницький,Хмельницької області,29000,ідентифікаційний кодв ЄДРПОУ02911102) сплачений судовий збір в розмірі 2131 грн за рахунок держави у порядку, встановленому КМУ.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), Громадської організації «Дністрова хвиля» (місцезнаходження:вул.Тернопільська,17,м.Хмельницький,Хмельницької області,29018,ідентифікаційний кодв ЄДРПОУ40902338) на користь Хмельницької обласної прокуратури (місцезнаходження:вул.провул.Військоматський,3,м.Хмельницький,Хмельницької області,29000,ідентифікаційний кодв ЄДРПОУ02911102) по 2131 грн судового збору.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 січня 2021 року.
Суддя-доповідач І.В. П`єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2021 |
Оприлюднено | 05.09.2022 |
Номер документу | 94170312 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Хмельницький апеляційний суд
П'єнта І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні