Постанова

від 14.01.2021 по справі 580/2394/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2394/20 Суддя (судді) першої інстанції: М.А. Білоноженко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, рішення та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області в особі відділу у Кам`янському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області по невнесенню відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки в адміністративних межах Юрчиської сільської ради площею 17,6999 га, кадастровий номер 7121887000:02:000:0739 в частині перебування у постійному користуванні ОСОБА_1 згідно з Державним актом ЧР 6-77 від 03.01.1995 року №55;

- визнати протиправним рішення відповідача в особі відділу у Кам`янському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 19.02.2020 № Г-7/0-0.260-8/134-20 щодо відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки в адміністративних межах Юрчиської сільської ради площею 17,6999 га, кадастровий номер 7121887000:02:000:0739 в частині перебування у постійному користуванні ОСОБА_1 згідно з Державним актом ЧР 6-77 від 03.01.1995 року №55;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області в особі відділу у Кам`янському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області внести до Державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку в адміністративних межах Юрчиської сільської ради площею 17,6999 га, кадастровий номер 7121887000:02:000:0739 щодо перебування у постійному користуванні ОСОБА_1 згідно з Державним актом ЧР 6-77 від 03.01.1995 року №55.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про те, що земельна ділянка в адміністративних межах Юрчиської сільської ради площею 17,6999 га, кадастровий номер 7121887000:02:000:0739 перебуває у постійному користуванні ОСОБА_1 згідно з Державним актом ЧР 6-77 від 03.01.1995 року №55, що порушує права ОСОБА_1 на вільне користування земельною ділянкою та унеможливлює реалізацію прав щодо реєстрації прав не нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що відомості в Державному земельному кадастрі щодо власника або землекористувача земельної ділянки вноситься в автоматичному режимі в порядку електронної взаємодії, після реєстрації відповідних відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач має право на постійне користування земельною ділянкою площею 17,7 га, що розташована в межах Юрчиської сільської ради відповідно до Державного акту на право постійного користування серії ЧР №6-77 від 03.01.1995 (а.с.10)., виданого на підставі рішення Кам`янської районної ради народних депутатів Кам`янського району Черкаської області №71-21 від 17.06.1994, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №55.

Довідкою з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за вих.№27-23-0.0260-49/164-19) (а.с.11) підтверджується, що станом на 31.12.2015р. земельна ділянка в адміністративних межах Юрчиської сільської ради площею 17,6999 га, кадастровий номер 7121887000:02:000:0739, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, 18 - фермерські господарства, перебуває у користуванні позивача та вказано, що земельна ділянка надана в постійне користування згідно з Державним актом №ЧР 6-77 від 03.01.1995 №55.

Відповідно до витягу №НВ-7112759532019 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер №7121887000:02:000:0739 (адміністративні межі Юрчиської сільської ради): цільове призначення 16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання - землі запасу, площа 17,6999 га, Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки - Проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень земель під час здійснення землеустрою, 16.02.2018; ЧРФ ДП Центр ДЗК, Редько І.М. , орган, який зареєстрував земельну ділянку - Відділ у Кам`янському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, дата державної реєстрації земельної ділянки - 02.04.2018 (а.с.12-16).

У січні 2020 року позивачем подано заяву про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру відповідно до затвердженої форми, із проханням внести такі відомості про земельну ділянку: місце розташування земельної ділянки - Черкаська область, Кам`янський район, адміністративні межі Юрчиської сільської ради, інші відомості: вид використання земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, відомості про право постійного користування - земельна ділянка надана в постійне користування ОСОБА_1 згідно з Державним актом ЧР 6-77 від 03.01.1995р. №55, кадастровий номер земельної ділянки: 7121887000:02:000:0739.

23.01.2020 відповідачем надано позивачу витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та внесено зміни до відомостей про цільове призначення: 01.02 Для ведення фермерського господарства, Землі сільськогосподарського призначення, Для ведення фермерського господарства . Відомості про право постійного користування ОСОБА_1 згідно з Державним актом ЧР 6-77 від 03.01.1995 №55 внесені не були (а.с.20-24).

06.02.2020 позивачем подано до відділу у Кам`янському районі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області заяву про внесення відомостей ДЗК про Державний акт на право постійного користування серія ЧР №6-77 від 03.01.1995 (а.с.18).

Відділом у Кам`янському району ГУ Держгеокадастру у Черкаській області листом від 19.02.2020 Г-7/0-0.260-8/134-20 відмовлено у внесенні вказаних відомостей на тій підставі, що державний кадастровий реєстратор не має повноважень, щодо внесення відомостей про форму власності та інформацію про власників користувачів, коли ці відомості опрацьовані в ДРРП (а.с.17).

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що підставою відмови у внесенні до Державного земельного кадастру відомостей щодо земельної ділянки в частині перебування у постійному користуванні ОСОБА_1 згідно з Державного акта ЧР 6-77 від 03.01.1995 №55 стала відсутність зареєстрованого речового право на земельну ділянку з кадастровим номером 7121887000:02:000:0739, яка перебуває у його користуванні.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 р. № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI), Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051 (далі - Порядок № 1051).

Статтею 1 Закону № 3613-VI передбачено, що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Повноваження державного кадастрового реєстратора визначено статтею 9 Закону України Про Державний земельний кадастр . Зокрема, частиною першою вказаної статті передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини четвертої вказаної статті державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру встановлює Закон України Про Державний земельний кадастр та Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок № 1051).

Колегія суддів підкреслює, що приписами п.67 Порядку №1051 внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр та цього Порядку.

Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України Про Державний земельний кадастр .

Так, згідно з п.6 Порядку № 1051 до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні, в мм. Києві та Севастополі) належать:

1) внесення до Державного земельного кадастру:

геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них);

відомостей (змін до них) або надання відмови у їх внесенні про:

- землі в межах державного кордону, території адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах);

- обмеження у використанні земель;

- земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах району, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення, районів у мм. Києві і Севастополі, а також міст, селищ, сіл, розташованих у їх межах;

- інші об`єкти Державного земельного кадастру, розташовані за межами адміністративно-територіальних одиниць;

2) здійснення реєстрації:

заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

заяв про відкликання заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру;

заяв про державну реєстрацію земельної ділянки;

заяв про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту;

повідомлень про виявлення технічної помилки фізичною або юридичною особою;

заяв про виправлення технічних помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру;

заяв про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру;

повідомлень про виявлення фізичною або юридичною особою помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії;

заяв про надання відомостей з Державного земельного кадастру;

3) здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації;

4) формування поземельних книг на земельні ділянки, внесення записів до них, забезпечення їх зберігання;

5) присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам;

6) проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства;

7) узагальнення відомостей щодо кількості та якості земель в межах державного кордону, територій адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах) за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру;

8) надання відомостей з Державного земельного кадастру щодо об`єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту, та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону;

9) виправлення помилок у Державному земельному кадастрі, допущених у відомостях щодо об`єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

10) оприлюднення за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на офіційному веб-сайті Держгеокадастру відомостей щодо об`єктів, зазначених у підпункті 1 цього пункту;

11) надання та отримання інформації про об`єкти Державного земельного кадастру в порядку інформаційної взаємодії з іншими кадастрами та інформаційними системами;

12) проведення стажування адміністраторів центрів надання адміністративних послуг та уповноважених посадових осіб виконавчих органів органів місцевого самоврядування та надання їм довідки про результати стажування.

Згідно з п. 66 Порядку №1051 до Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами вносяться відомості (зміни до них), зазначені у пунктах 21-25 цього Порядку, про об`єкти Державного земельного кадастру.

Так, зокрема, відповідно до п. 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки:

1) кадастровий номер згідно з пунктом 30 цього Порядку;

2) місцезнаходження (адреса);

3) опис меж із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності;

4) площа;

5) міри ліній по периметру;

6) координати поворотних точок меж;

7) дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі із зазначенням пунктів прив`язки;

8) дані про якісний стан земель та бонітування ґрунтів згідно з підпунктами 7 і 9 пункту 22 цього Порядку;

9) відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка, згідно з пунктами 21-23 цього Порядку;

10) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель):

категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку;

цільове призначення згідно з документацією із землеустрою;

вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель згідно із частиною п`ятою статті 20 Земельного кодексу України;

10-1) код (номер) масиву земель сільськогосподарського призначення згідно з підпунктом 6-1 пункту 22 цього Порядку, до складу якого входить земельна ділянка;

11) склад угідь згідно з підпунктом 7 пункту 22 цього Порядку із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, їх облікових номерів, визначених відповідно до пункту 30-2 цього Порядку, ідентифікаторів об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

12) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки згідно з пунктом 23 цього Порядку;

13) відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди:

координати поворотних точок меж;

міри ліній по периметру;

площа;

вид земельного сервітуту згідно із статтею 99 Земельного кодексу України та його зміст;

інформація про документи, на підставі яких встановлено сервітут чи право суборенди (назва, дата та номер рішення про затвердження технічної документації із землеустрою згідно із статтею 55-1 Закону України Про землеустрій , найменування органу (особи), що його прийняв), електронні копії таких документів;

відомості про зареєстровані права сервітуту та суборенди відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

обліковий номер частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди, визначений згідно з пунктом 30-1 цього Порядку;

14) нормативна грошова оцінка:

значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку;

дата проведення нормативної грошової оцінки земель;

15) інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку:

назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників;

назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів;

інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку;

16) інформація про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ;

17) відомості про контури, координати поворотних точок, назви, адреси будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікатори об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру також на підставі інформації, отриманої в порядку електронної інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва.

Так, апелянт зауважує, що відповідачем протиправно не внесено відомості про право постійного користування: земельна ділянка надана в постійне користування ОСОБА_1 відповідно до Державного акта ЧР 6-77 від 03.01.1995р. №55.

Натомість, з огляду на викладені норми Закону, колегія суддів підкреслює, що положеннями Порядку №1051 не передбачено внесення державним кадастровим реєстратором відомостей про право постійного користування земельною ділянкою, що надана в постійне користування на підставі інших даних, ніж відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державні реєстратори Головного управління не є суб`єктами реєстрації речових прав тому не можуть приймати рішення про внесення відомостей щодо набуття або припинення права до Державного земельного кадастру.

За відсутності відповідної реєстрації речового права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, такі відомості не підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.

При цьому, посилання апелянта, що відсутність відповідного запису в Державному земельному кадастрі порушує його права на вільне користування земельною ділянкою та унеможливлює реалізацію прав щодо реєстрації прав на нерухоме майно є необґрунтованим, оскільки апелянтом не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідачем вживаються заходи щодо припинення права користування земельною ділянкою або вчиняються дії, які перешкоджають позивачу у реалізації права користування земельною ділянкою.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову та не доведеність позивачем протиправної бездіяльності Управлінням Держгеокадастру в Черкаській області щодо невнесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку в адміністративних межах Юрчиської сільської ради площею 17,6999 га, кадастровий номер 7121887000:02:000:0739 в частині перебування у постійному користуванні ОСОБА_1 згідно з Державним актом ЧР 6-77 від 03.01.1995 №55.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 14 січня 2021 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма