Постанова

від 08.02.2010 по справі 2а-133-1/10

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №2а-133-1/10

№2а-1759-1/09

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 лютого 2010 року Святошинсь кий районний суд м. Києва

в складі: головуючого Мороз ова М.О.,

при секретарі Насте вич К.О.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Києві с праву за адміністративним по зовом ОСОБА_1 до Управлі ння пенсійного фонду Украї ни в районі м. Києва про понов лення пропущеного строку для звернення до суду та зобов'яз ання суб'єкта владних повнов ажень нарахувати і виплатити 30 % надбавку до пенсії як дитин і війни,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позо вом до Управління пенсій ного фонду України в р-ні м. Ки єва про відновлення пропущен ого строку для звернення до с уду за захистом порушених пр ав за період з 1.01.2006 р., визнання в ідмови щодо нарахування і ви плати несплаченої йому держа вної соціальної допомоги як дитині війни (30 % надбавки до пе нсії) з 1.01.2006 р. незаконною, зобов 'язання протягом 5 календарни х днів з дня набрання судовим рішенням чинності нарахуват и йому до виплати та виплатит и у повному обсязі недоплаче ну йому як дитині війни щоміс ячну державну соціальну 30 % на дбавку, що передбачена ст.6 Зак ону України "Про соціальний з ахист дітей війни", починаючи з 1.01.2006 р. по 31.12.2008 р. загальною сумо ю 3891 грн. 90 коп., про індексувавши її з урахуванням інфляції, що мала місце протягом вказано го періоду. При цьому, посилає ться на те, що він народився в ІНФОРМАЦІЯ_1 р. і є дитиною війни відповідно до Закону У країни від 18.11.2004 р. "Про соціальн ий захист дітей війни", згідно з ст.6 якого йому повинна випл ачуватись щомісячна соціаль на допомога у розмірі 30 відсот ків мінімальної пенсії за ві ком, але у 2006-2008 р. р. йому така доп омога не виплачувалась. Верх овна Рада України своїм Зако ном №3235-1V від 20.12.2005 р. "Про Державни й бюджет України на 2006 рік", ста тті 77 і 110, Законом України №489-V ві д 19.12.2006 р. "Про Державний бюджет У країни на 2007 рік", пункт 12 стаття 71, Законом України "Про Держав ний бюджет України на 2008 рік", п .41 розділ 11, призупинила дію ста тті 6 Закону України "Про соціа льний захист дітей війни". Одн ак, Конституційний Суд Украї ни своїми рішеннями від 9.07.2007 р. №6-рп/2007 по справі №1-29/2007, від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 по справі №1-28/2008, керуючись ст.ст. 147, 150, 152 Конституції Україн и та статтями 45, 51, 61, 63 Закону Укра їни "Про Конституційний Суд У країни", вирішив: визнати таки ми, що не відповідають Консти туції України і є неконститу ційними: положення пункту 12 ст атті 71 Закону України "Про Дер жавний бюджет України на 2007 рі к", яким зупинено дію статті 6 З акону України №2195-1V від 18 листоп ада 2004 р. "Про соціальний захист дітей війни"; положення пункт у 41 розділу 11 Закону України "Пр о Державний бюджет України н а 2008 рік", яким зупинено дію ста тей 5, 6 Закону України №2195-1V від 18 листопада 2004 р. "Про соціальний захист дітей війни". Конститу ційний Суд України 27.11.2008 р. по сп раві №1-37/08 прийняв рішення за № 26-рп/08, яким офіційно розтлумач ив Кабінету Міністрів, що зак онами про державний бюджет н е можна вносити зміни до чинн их законів, зупиняти їх чи ска совувати, або встановлювати інше правове регулювання пра вовідносин (Постанова КМУ №530 від 28.05.2008 р.), які є предметом інши х Законів, адже держава не мож е відмовлятись від гарантова них Конституцією та визначен их Законом фінансових зобов' язань по забезпеченню прав і свобод людини та її гідних ум ов життя, скасовувати їх чи об межувати. Конституційний Суд України 20.03.2002 р. по справі №1-15/2002 пр ийняв рішення №5-рп/2002, у якому з азначено, що оскільки для гро мадян України пільги, компен сації і гарантії, право на які передбачене чинним законода вством, є додатком до основни х джерел існування й необхід ною складовою конституційно го права на забезпечення жит тєвого рівня, гарантованого ст.48 Конституції України, то з вуження змісту й обсягу цьог о права шляхом прийняття нов их законів або внесення змін до чинних законів на підстав і ст.22 Конституції України не допускається. Зупинення його дії можливе лише за умови вве дення відповідно до пункту 31 ч астини першої статті 85 та пунк ту 19 статті 92 Конституції Укра їни надзвичайного стану, що п ередбачено ст.64 Конституції У країни. Рішення Конституційн ого Суду України в цих справа х мають преюдиціальне значен ня для судів загальної юрисд икції при розгляді ними позо вів у зв'язку з правовідносин ами, які виникли внаслідок ді ї положень статей зазначених законів, що визнані неконсти туційними; рішення Конституц ійного Суду України є обов'яз ковими до виконання на терит орії України, остаточними і н е можуть бути оскаржені.

Незаконність відмови відп овідача у виплаті йому, почин аючи з 1.01.2006 р., 30 % надбавки до пенс ії з посиланням на відсутніс ть у бюджеті на 2006, 2007, 2008 роки грош ей, які в частині невиплати 30 % н адбавки дітям війни (призупи нення дії чи внесення змін до ст. 6 Закону), згідно згаданих в ище рішень Конституційного С уду України, визнані неконст итуційними та згідно ст.152 Кон ституції втратили чинність, підтверджується рішенням Єв ропейського суду з прав люди ни по справі "Кечко проти Укра їни", адже реалізація ним прав а, що пов'язане з отриманням бю джетних коштів, які передбач ені Законом, не повинно залеж ати від бюджетних асигнувань та не може бути причинами нев иконання органами влади зобо в'язань, а тому така аргумента ція відповідача із зазначенн ям доказів, що є нечинними, є в цілому безпідставною та нео бґрунтованою. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону Украї ни "Про соціальний захист діт ей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встано влені цим законом, не можуть б ути обмежені або скасовані і ншими нормативно-правовими а ктами. Згідно частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Констит уції України органи державно ї влади та органи місцевого с амоврядування, їх посадові о соби зобов'язані діяти на під ставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конс титуцією та законами України . При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних з аконів не допускаються звуже ння змісту та обсягу існуючи х прав і свобод.

Отже, невиплата йому соціа льної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війн и", є протиправною і такою, що с уперечить Конституції та зак онам України. Розмір соціаль ної допомоги відповідно до с татті 6 Закону України "Про соц іальний захист дітей війни" с тановить 30 відсотків мінімал ьної пенсії за віком. Мінімал ьна пенсія за віком відповід но до ст.28 Закону України "Про з агальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встан овлюється у розмірі прожитко вого мінімуму для осіб, які вт ратили працездатність. Згідн о із Законом України "Про Держ авний бюджет України на 2006 рік " прожитковий мінімум для осі б, які втратили працездатніс ть, становить: з 1 січня 350 гриве нь, з 1 квітня 359 гривень, з 1 жовтн я 366 гривень. Згідно із Законом України "Про Державний бюдже т України на 2007 рік" прожиткови й мінімум для осіб, які втрати ли працездатність, становить : з 1 січня 380 гривень, з 1 квітня 406 гривень, з 1 жовтня 411 гривень. З гідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум дл я осіб, які втратили працезда тність, становить: з 1 січня 470 г рн., з 1 квітня 481 грн., з 1 липня 482 гр н., з 1 жовтня 498 грн. Сума невипла ченої соціальної допомоги за 2006-2008 р.р. буде становити ((4302+4809)х30 %)+(5 793х20 %))=(2733 грн. 30 коп.+1158 грн. 60 коп.)=3891 гр н. 90 коп. У 2008 р. йому нараховувал ось та виплачувалось лише по 10% від прожиткового мінімуму. Його законні права було обме жено шляхом прийняття окреми х неконституційних положень нормативно-правових актів в ищої сили, законів України.

Крім того, про належні йому як дитині війни виплати йому не було повідомлено, тому про факт порушення його прав йом у стало відомо лише після вис вітлення зазначених подій по публікаціям у пресі у зв'язку з ухваленням відповідних рі шень Конституційним Судом Ук раїни у 2007, 2008 р. р., та після отрим ання ним на його звернення ли ста від відповідача у грудні 2009 р. про відмову у проведенні перерахунку та виплаті у пов ному обсязі 30 % надбавки.

Невиплачена відповідачем йому як дитині війни державн а соціальна допомога відпові дно до абзацу 1 п.2 Порядку інде ксації грошових доходів насе лення, затвердженого постано вою Кабінету Міністрів Украї ни №1078 від 17.07.2003 р., підлягає індек сації у зв'язку з ростом спожи вчих цін та інфляцією протяг ом вищевказаного періоду.

В судовому засідання ОСО БА_1 адміністративний позов підтримав.

Представник відповідача Управління Пенсійного фон ду України в районі м. Києва в судове засідання не з'явився , належним чином про час, місце слухання справи відповідач повідомлявся, надав письмові заперечення на позов з проха нням слухати справу без учас ті його представника, тому су д, враховуючи думку позивача , матеріали та обставини спра ви, вважає за можливе вирішит и спір без участі представни ка відповідача.

Суд, вислухавши пояснення позивача, з'ясувавши обстави ни справи, дослідивши письмо ві докази по справі, прийшов д о висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з сл ідуючих підстав.

Судом встановлено, що ОС ОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. наро дження, перебуває на обліку в Управлінні пенсійного ф онду України в Святошинськом у р-ні м. Києва як пенсіонер і й ому була призначена пенсія з а віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезп ечення". ОСОБА_1 є дитиною в ійни. Нарахування ОСОБА_1 доплати до пенсії в сумі 30 % від мінімальної пенсії за віком пенсійним органом не здійсн ено.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції У країни органи державної влад и, їх посадові особи зобов'яза ні діяти лише на підставі, в ме жах повноважень та у спосіб, щ о передбачені Конституцією т а законами України.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 8 КА С України суд при вирішенні с прави керується принципом ве рховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її п рава та свободи визнаються н айвищими цінностями та визна чають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд заст осовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини .

Згідно ст.1 Закону України "П ро соціальний захист дітей в ійни" дитиною війни є особа, як а є громадянином України та я кій на час закінчення (2 вересн я 1945 року) Другої світової війн и було менше 18 років.

Позивач по справі є дитино ю війни в розумінні Закону Ук раїни "Про соціальний захист дітей війни", що не заперечуєт ься відповідачем, а відтак, на нього повністю розповсюджую ться всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Закон ом України "Про соціальний за хист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за ві ком, як передбачено ст.6 зазнач еного Закону.

Згідно ст.46 Конституції Укр аїни громадяни мають право н а соціальний захист, що включ ає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або ти мчасової втрати працездатно сті, втрати годувальника, без робіття з незалежних він них обставин, а також у старості т а в інших випадках, передбаче них Законом.

Таким чином, щомісячна допл ата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезп ечення громадян, які відпові дно до спеціального закону є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є форм ою реалізації конституційно го права громадян, які є дітьм и війни, на соціальний захист .

Разом з тим, згідно ст.7 Зако ну України "Про соціальний за хист дітей війни" фінансове з абезпечення державних соціа льних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюдже ту України, а не за рахунок бюд жету Пенсійного фонду Україн и. За умови відсутності у держ авному бюджеті коштів на вип лату щомісячних надбавок діт ям війни це створює ситуацію правової невизначеності сто совно джерела коштів, з яких м ає виплачуватися зазначена н адбавка. Поряд з цим у справі " Кечко проти України" Європей ський Суд з прав людини конст атував, що не приймає аргумен т Уряду щодо бюджетних асигн увань, оскільки органи держа вної влади не можуть посилат ись на відсутність коштів як на причину невиконання свої х зобов'язань.

Суд вважає необхідним зазн ачити, що посилання органом д ержавної влади-Управлінням П енсійного фонду України в Св ятошинському р-ні м. Києва на в ідсутність коштів як на прич ину невиконання своїх зобов' язань судом не приймається д о уваги, оскільки реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів і базується на спеціальних т а чинних на час виникнення сп ірних правовідносин нормати вно-правових актів національ ного законодавства, не може б ути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, ві дсутність яких не може бути п ідставою для порушення прав громадян на соціальний захис т, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

Відповідно до ст.6 Закону Ук раїни "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенс ії або щомісячне довічне гро шове утримання чи державна с оціальна допомога, що виплач ується замість пенсії, підви щується на 30 відсотків мініма льної пенсії за віком.

Конституційний Суд Україн и своїми рішеннями від 9.07.2007 р. № 6-рп/2007 по справі №1-29/2007, від 22.05.2008 р. №1 0-рп/2008 по справі №1-28/2008, керуючись ст.ст. 147, 150, 152 Конституції Україн и та статтями 45, 51, 61, 63 Закону Укра їни "Про Конституційний Суд У країни", вирішив: визнати таки ми, що не відповідають Консти туції України і є неконститу ційними: положення пункту 12 ст атті 71 Закону України "Про Дер жавний бюджет України на 2007 рі к", яким зупинено дію статті 6 З акону України №2195-1V від 18 листоп ада 2004 р. "Про соціальний захист дітей війни"; положення пункт у 41 розділу 11 Закону України "Пр о Державний бюджет України н а 2008 рік", яким зупинено дію ста тей 5, 6 Закону України №2195-1V від 18 листопада 2004 р. "Про соціальний захист дітей війни". Конститу ційний Суд України 27.11.2008 р. по сп раві №1-37/08 прийняв рішення за № 26-рп/08, яким офіційно розтлумач ив Кабінету Міністрів, що зак онами про державний бюджет н е можна вносити зміни до чинн их законів, зупиняти їх чи ска совувати, або встановлювати інше правове регулювання пра вовідносин (Постанова КМУ №530 від 28.05.2008 р.), які є предметом інши х Законів, адже держава не мож е відмовлятись від гарантова них Конституцією та визначен их Законом фінансових зобов' язань по забезпеченню прав і свобод людини та її гідних ум ов життя, скасовувати їх чи об межувати. Конституційний Суд України 20.03.2002 р. по справі №1-15/2002 пр ийняв рішення №5-рп/2002, у якому з азначено, що оскільки для гро мадян України пільги, компен сації і гарантії, право на які передбачене чинним законода вством, є додатком до основни х джерел існування й необхід ною складовою конституційно го права на забезпечення жит тєвого рівня, гарантованого ст.48 Конституції України, то з вуження змісту й обсягу цьог о права шляхом прийняття нов их законів або внесення змін до чинних законів на підстав і ст.22 Конституції України не допускається. Зупинення його дії можливе лише за умови вве дення відповідно до пункту 31 ч астини першої статті 85 та пунк ту 19 статті 92 Конституції Укра їни надзвичайного стану, що п ередбачено ст.64 Конституції У країни.

Згідно вказаних рішень Кон ституційного Суду України Ко нституція України у статті 92 в изначила сфери, зокрема, бюдж етну, які мають врегульовува тися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фі нансовим документом держави . Через своє спеціальне призн ачення цей Закон не повинен р егулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Ко нституція України не надає з акону про Держбюджет вищої ю ридичної сили стосовно інших законів. Таким чином Констит уційний Суд України дійшов в исновку, що законом про Держб юджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскіль ки з об'єктивних причин це ств орює протиріччя у законодавс тві, і як наслідок-скасування та обмеження прав і свобод лю дини і громадянина.

У разі необхідності зупине ння дії законів, внесення до н их змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використ овуватися окремі закони.

Відповідно до ст.22 Конститу ції України конституційні пр ава і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних зако нів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих пр ав і свобод.

Як зазначено у Рішенні Кон ституційного Суду України ві д 11 жовтня 2005 р. №8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утриман ня) зміст прав і свобод людини -це умови і засоби, які визнача ють матеріальні та духовні м ожливості людини, необхідні для задоволення потреб її іс нування і розвитку. Обсяг пра в людини-це кількісні показн ики відповідних можливостей , які характеризують його мно жинність, величину, інтенсив ність і ступінь прояву та вир ажені у певних одиницях вимі ру.

Звуження змісту прав і своб од означає зменшення ознак, з містовних характеристик мож ливостей людини, які відобра жаються відповідними правам и та свободами, тобто якісних характеристик права. Звужен ня обсягу прав і свобод-це зме ншення кола суб'єктів, розмір у території, часу, розміру або кількості благ чи буд-яких ін ших кількісно вимірюваних по казників використання прав і свобод, тобто їх кількісної х арактеристики.

Враховуючи те, що позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим ст атусом, який включає в себе й п раво на додаткові елементи с оціального захисту, зокрема, право на отримання надбавки до пенсії. Наділивши дітей ві йни зазначеною соціальною га рантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов 'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, як і є дітьми війни, тобто, між по зивачем і державою встановле но певний правовий зв'язок у в изначеній сфері життєдіяльн ості, який характеризується наявністю зобов'язання держа ви забезпечити соціальний за хист дітей війни.

Частиною 3 ст.46 Конституції У країни встановлено, що пенсі ї, інші види соціальних випла т та допомоги, що є основним дж ерелом існування, мають забе зпечувати рівень життя, не ни жчий від прожиткового мініму му, встановленого законом. Ін шими словами: пенсії та інші в иди соціальних виплат, що є єд иним джерелом існування, не м ожуть бути нижче від прожитк ового мінімуму, який встанов люється законом.

Статтею 2 Закону України "Пр о прожитковий мінімум" визна чено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для : встановлення розмірів міні мальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціаль ної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробі ттю, а також стипендій та інши х соціальних виплат, виходяч и з вимог Конституції Україн и та законів України; формува ння Державного бюджету Украї ни та місцевих бюджетів.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'яз кове державне пенсійне страх ування" мінімальний розмір п енсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років с трахового стажу встановлюєт ься у розмірі прожиткового м інімуму для осіб, які втратил и працездатність, визначеног о законом. При цьому, частиною 3 статті 28 Закону України "Про з агальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перед бачено, що мінімальний розмі р пенсії за віком, встановлен ий абзацом 1 частини 1 цієї ста тті, застосовується виключно для визначення розмірів пен сій, призначених згідно з цим Законом.

Враховуючи викладене, в ко нтексті положень статті 6 Зак ону України "Про соціальний з ахист дітей війни" ( в редакції від 9.07.2007 р.) та частини 1 статті 28 З акону України "Про загальноо бов'язкове державне пенсійне страхування" суд вважає за мо жливе застосувати для визнач ення розміру щомісячної допл ати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового м інімуму, оскільки в даному ви падку мінімальний розмір пен сії за віком використовуєтьс я лише як коефіцієнт для визн ачення розміру щомісячної до плати до пенсії, що на думку су ду не суперечить вимогам час тини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове дер жавне пенсійне страхування".

За таких обставин надбавка , передбачена статтею 6 Закону України "Про соціальний захи ст дітей війни" підлягала вип латі у період з 9.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни у справах щодо оскарже ння рішень, дій чи бездіяльно сті суб'єктів владних повнов ажень адміністративні суди п еревіряють, чи прийняті (вчин ені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що пе редбачені Конституцією та за конами України; 2) з використан ням повноваження з метою, з як ою це повноваження надано; 3) о бґрунтовано, тобто, з урахува нням усіх обставин, що мають з начення для прийняття рішенн я (вчинення дії); 4) безстороннь о (неупереджено); 5) добросовіс но; 6) розсудливо; 7) з дотримання м принципу рівності перед за коном, запобігаючи несправед ливій дискримінації; 8) пропор ційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між буд ь-яким несприятливими наслід ками для прав, свобод та інтер есів особи і цілями, на досягн ення яких спрямоване це ріше ння (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі при йняття рішення; 10) своєчасно, т обто протягом розумного стро ку.

Згідно частин 1, 2 ст.71 КАС Укр аїни кожна сторона повинна д овести ті обставини, на яких ґ рунтуються її вимоги та запе речення, крім випадків, встан овлених статтею 72 цього Кодек су. В адміністративних справ ах про протиправність рішень , дій чи бездіяльності суб'єкт а владних повноважень обов'я зок щодо доказування правомі рності свого рішення, дії чи б ездіяльності покладається н а відповідача, якщо він запер ечує проти адміністративног о позову.

Відповідно до вимог ст. 99 КАС України адміністративний по зов може бути подано в межах с троку звернення до адміністр ативного суду, встановленого цим Кодексом або іншими зако нами.

Для звернення до адміністр ативного суду за захистом пр ав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк , який, якщо не встановлено інш е, обчислюється з дня, коли осо ба дізналася або повинна бул а дізнатися про порушення св оїх прав, свобод чи інтересів .

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду 15.12.2009 р.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України пр опущення строку звернення до адміністративного суду є пі дставою для відмови у задово ленні адміністративного поз ову за умови, якщо на цьому нап олягає одна із сторін.

Відповідач надав заперече ння на адміністративний позо в та просить застосування до спірних правовідносин річно го строку звернення до суду з позовом. За таких обставин ви моги позивача щодо зобов'яза ння відповідача по справі пе рерахувати та виплатити пенс ію з врахуванням доплати в ро змірі 30 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Зако ну України "Про соціальний за хист дітей війни" за період з 1 .01.2006 р. по 15.12.2008 р. не підлягають зад оволенню.

Згідно ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністр ативний позов повністю або ч астково чи відмовити в його з адоволенні повністю або част ково. У разі задоволення адмі ністративного позову суд мож е прийняти постанову, зокрем а, про зобов'язання відповіда ча вчинити певні дії, стягнен ня з відповідача коштів. Що ст осується позовної вимоги щод о зобов'язання Управління пенсійного фонду України в р -ні м. Києва протягом 5 календа рних днів з дня набрання судо вим рішенням чинності нараху вати позивачу до виплати та в иплатити у повному обсязі не доплачену йому як дитині вій ни щомісячну державну соціал ьну 30 % надбавку, з урахуванням індексу інфляції, то слід заз начити наступне.

Згідно ст.2 Закону України "П ро індексацію грошових доход ів населення", п.п.2, 4 Постанови Кабінету Міністрів України " Про затвердження Порядку про ведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 р. № 1078, індексації підлягають гро шові доходи громадян, одержа ні в гривнях на території Укр аїни, які не мають разового ха рактеру: пенсії ( з урахування м надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії , цільової грошової допомоги на прожиття, державної допом оги та компенсаційних виплат , крім тих, які зазначені у пун кті 3 цього порядку), щомісячне довічне грошове утримання, щ о виплачується замість пенсі ї.

Згідно ч.6 п.3 цієї ж постанови до об'єктів індексації, визна чених у пункті 2, не відносятьс я, зокрема: соціальні виплати , які визначають залежно від п рожиткового мінімуму (надбав ки та інші доплати до пенсії, я кі визначаються залежно від прожиткового мінімуму.

Тому, з огляду на вищевиклад ене, та при ситуації, коли розм ір пенсії позивача перевищує прожитковий мінімум, встано влений для осіб, які втратили працездатність, суд приходи ть до висновку про відмову у з адоволенні цієї частини позо вних вимог.

Вимоги позивача про зобов' язання відповідача здійснит и певні дії протягом 5 календа рних днів з дня набрання судо вим рішенням чинності є необ ґрунтованими, оскільки діючи м КАС України такий строк не в становлений й порядок та стр ок примусового виконання суд ового рішення регламентован ий Законом України "Про викон авче провадження", що відноси ться до компетенції органу д ержавної виконавчої служби.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що викладені в позо вній заяві доводи ОСОБА_1 щодо неправомірних дій відпо відача по справі є обґрунтов аними та відповідно такими, щ о підлягають задоволенню час тково за виключенням: річног о терміну звернення з позово м до суду, виплат, здійснених Управлінням пенсійного ф онду України в р-ні м. Києва за 2008 р., та зобов'язання відповід ача судом провести виплату з урахуванням індексу інфляці ї та у п'ятиденний строк здійс нити відповідні дії по нарах уванню та виплати щомісячної державної соціальної 30 % надб авки.

Відповідно до ст. 94 КАС Укра їни на користь позивача з Дер жавного бюджету України прис уджує понесені ним судові ви трати у розмірі 5 грн. 40 коп., пон есені за сплату судового збо ру при подачі позову до суду, щ о підтверджується квитанція ми від 9.12.2009 р. (а.с.1-4).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 22, 46 Конституц ії України, ст. 1, 6, 7 Закону Украї ни " Про соціальний захист діт ей війни ", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове дер жавне пенсійне страхування", ст.2 Закону України "Про прожи тковий мінімум", ст.ст. 9, 11, 12, 70, 71, 86, 94 , 99, 100, 158-163 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в р айоні м. Києва про поновлення пропущеного строку для звер нення до суду та зобов'язання суб'єкта владних повноважен ь нарахувати і виплатити 30 % на дбавку до пенсії як дитині ві йни задовольнити частково.

Визнати відмову Управлін ня пенсійного фонду Україн и в районі м. Києва щодо нараху вання і виплати ОСОБА_1 де ржавної соціальної допомоги як дитині війни у вигляді 30 % на дбавки до пенсії протиправно ю.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в р айоні м. Києва нарахувати до в иплати та виплатити ОСОБА_1 надбавку, передбачену ст.6 З акону України "Про соціальни й захист дітей війни", в розмір і 30 % мінімальної пенсії за вік ом, виходячи з розрахунку про житкового мінімуму для осіб, які втратили працездатність , визначеного Законом Україн и "Про загальнообов'язкове пе нсійне страхування", за періо д часу з 15 грудня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., за виключенням виплат, вж е здійснених Управлінням пенсійного фонду України в р айоні м. Києва за 2008 рік.

Стягнути з Державного бюдж ету України на користь ОСОБ А_1 судові витрати по справі в сумі 5 гривень 40 копійок.

В іншій частині адміністра тивного позову відмовити.

Постанова може бути оскар жена до Київського апеляційн ого адміністративного суду ч ерез районний суд. Заяву про а пеляційне оскарження постан ови суду може бути подано про тягом десяти днів. Апеляційн а скарга на постанову суду по дається протягом двадцяти дн ів після подання заяви про ап еляційне оскарження.

Суддя