Постанова

від 12.01.2021 по справі 632/1552/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року

м. Харків

справа № 632/1552/19-ц

провадження № 22ц/818/1403/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Бурлака І.В., (суддя-доповідач),

суддів - Хорошевського О.М., Яцини В.Б.,

за участю секретаря - Дмитренко А.Ю.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - Селянське фермерське господарство Михайлов , представник відповідача - Вовнянко С.І.,

третя особа - ОСОБА_2 ,

позивач за зустрічним позовом - Селянське фермерське господарство Михайлов , представник позивача за зустрічним позовом - Вовнянко С.І.

відповідачка за зустрічним позовом - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 02 листопада 2020 року в складі судді Росоха А.В.

в с т а н о в и в:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Селянського фермерського господарства Михайлов , третя особа: ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди земельних ділянок, стягнення заборгованості з орендної плати, пені, стягнення моральної шкоди, який змінила.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власницею Ѕ частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 6,2083 га, яка розташована на території Ржавчицької сільської ради Первомайського району Харківської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 6324586800:11:000:0023, яка належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія НМХ № 219301, виданого 29 листопада 2017 року приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Харківської області Вовк І.В. та Ѕ частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 6,2085 га, яка розташована на території Ржавчицької сільської ради Первомайського району Харківської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер № 6324586800:11:000:0024, яка належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серія НМХ № 219302, виданого 29 листопада 2017 року приватним нотаріусом Первомайського районного нотаріального округу Харківської області Вовк І.В.

Зазначила, що раніше власником вказаних земельних ділянок був її племінник ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після оформлення спадщини їй стало відомо про те, що існують договори оренди земельних ділянок, укладені 27 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та Селянським фермерським господарством Михайлов на строк 10 років, з яким вона ознайомилась в суді.

Вказала, що відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельними ділянками в 2018-2019 роках і свідомо нехтує строком сплати орендної плати. Станом на 14 травня 2020 року відповідачем в рахунок погашення заборгованості за користування в 2018-2019 роках належними їй земельними ділянками не сплачена орендна плата в повному обсязі. До того ж ніяких послуг в рахунок орендної плати за вказані роки вона від відповідача не отримувала.

Вважала, що в 2018 році відповідач повинен був їй сплатити 23 354,04 грн орендної плати, а фактично виплатив їй - 9400,00 грн. Таким чином, заборгованість за 2018 рік складає 13 954,04 грн. За 2019 рік їй сплачено тільки 6360,00 грн в рахунок орендної плати замість не менше ніж 11 808,70 грн.

Посилалася на те, що на її неодноразові звернення до відповідача про здійснення повного розрахунку за договорами оренди позитивного результату не було. Таким чином, заборгованість з орендної плати за використання земельних ділянок за 2018-2019 роки, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 січня 2016 року, яка становила 236 174,08 грн, складає 19 402,74 грн за кожну земельну ділянку.

Зазначила, що за несвоєчасне внесення орендної плати, що передбачено пунктом 14 договорів, відповідач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення, розмір якої становить 838,86 грн.

Вважала, що їй також завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 20 000,00 грн.

Просила розірвати договори оренди земельних ділянок, що розташовані на території Ржавчицької сільської ради Первомайського району Харківської області, цільове призначення яких - ведення товарного сільськогосподарського виробництва ділянок, кадастрові номери №№ 6324586800:11:000:0023, 6324586800:11:000:0024, укладені з Селянським фермерським господарством Михайлов 27 квітня 2016 року; стягнути з Селянського фермерського господарства Михайлов на її користь заборгованість з виплати орендної плати в розмірі 19 402,74 грн, пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі - 838,86 грн, а всього - 20 241,60 грн, моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн та судові витрати в розмірі 2522,40 грн.

Не визнавши позовні вимоги, у серпні 2020 року Селянське фермерське господарство Михайлов звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення переплати з орендної плати.

Вважав, що за 2017-2019 роки ОСОБА_1 сплачено орендну плата більше ніж належало до виплати в розмірі 34 930,00 грн (17520,00+9400,00+8010,00), проти чого не заперечувала ОСОБА_1 , а орендна плата складає 29 639,62 грн (10 315,26+9879,92+9444,44). Переплата склала 5290,38 грн.

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Селянського фермерського господарства Михайлов переплату з орендної плати за користування оренди земельних ділянок, кадастрові номери №№ 6324586800:11:000:0023, 6324586800:11:000:0024, які розташовані на території Ржавчицької сільської ради Первомайського району Харківської області відповідно до договорів, укладених 27 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та Селянським фермерським господарством Михайлов у розмірі 5290,38 грн.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 02 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічний позов Селянського фермерського господарства Михайлов - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила в частині відмови у задоволенні її позовних вимог скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позов в повному обсязі.

Вважала, що суд не надав належної оцінки доказам у справі і як доводи апеляційної скарги виклала позовні вимоги. При цьому наполягала на задоволенні її позову та стягнення орендної плати, пені та моральної шкоди.

05 січня 2021 року до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважав, що апеляційна скарга є необгрунтованою. При цьому зазначив, що позивачка безпідставно вимагає сплати орендної плати за 2018 рік у розмірі більше 10% від грошової оцінки, хоча умовами договору передбачено 5% від її грошової оцінки. Вважав, що орендна плата надумана, без надання об`єктивного розрахунку. Також, вказав, що ОСОБА_1 є співвласницею цих земельних ділянок, а не їх власницею, тому отримує орендну плату, виходячи з частки, яку орендує господарство. Зазначив, що з орендної плати господарством виплачуються податки, які ОСОБА_1 не врахувала, зазначаючи розмір орендної плати, який вона бажає стягнути з господарства.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, рішення суду в оскаржуваній частині - залишити без змін.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, з висновком якого погоджується судова колегія, мотивовано тим, що ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами, що господарство має перед нею заборгованість з виплати орендної плати, що є підставою для розірвання договорів оренди Ѕ частин двох земельних ділянок.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 495538, від 01 липня 2008 року ОСОБА_3 належала Ѕ частина земельної ділянки площею 6,2085 га у межах згідно з планом, кадастровий номер № 6324586800:11:000:0024, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 січня 2008 року, реєстровий № 1-74, ВКС 415958, що розташована на території Ржавчицької сільської ради Первомайського району Харківської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Інша Ѕ частина вказаної земельної ділянки належить ОСОБА_2 (а.с.23 том 1).

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 495536, від 01 липня 2008 року ОСОБА_3 належала Ѕ частина земельної ділянки площею 6,2083 га у межах згідно з планом, кадастровий номер № 6324586800:11:000:0023, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 січня 2008 року, реєстровий № 1-71, ВКС 415957, що розташована на території Ржавчицької сільської ради Первомайського району Харківської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Інша Ѕ частина вказаної земельної ділянки належить ОСОБА_2 (а.с.24 том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с.26 том 1).

Як вбачається з копій свідоцтв про право на спадщину за законом від 29 листопада 2017 року зареєстровані в реєстрі за №№ 3232, 3233 та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 29 листопада 2017 року за №№ 105564476, 105567157 ОСОБА_1 належить по Ѕ частині у праві спільної часткової власності на земельні ділянки, кадастрові номери 6324586800:11:000:0023; 6324586800:11:000:0024 (а.с.19-22 том 1).

Аналогічна інформація міститься в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 179033811 від 29 серпня 2019 року (а.с.34-36 том 1).

27 квітня 2016 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та Селянським фермерським господарством Михайлов укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку № НОМЕР_1 загальною площею 6,2085 га, кадастровий номер № 6324586800:11:000:0024 сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Ржавчицької сільської ради, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2016 року становить 236 174,08 грн. Договір укладено на 10 років.

Як вбачається з пунктів 9-14 цього договору орендна плата нараховується орендарем 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації. За домовленістю сторін в рахунок орендної плати може бути реалізована сільськогосподарська продукція. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки до 01 грудня кожного року. Передача продукції в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі, внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до пунктів 35-39 цього договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї з сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с.75-78 том 1).

27 квітня 2016 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та Селянським фермерським господарством Михайлов укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку № НОМЕР_2 загальною площею 6,2083 га, кадастровий номер № 6324586800:11:000:0023, сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Ржавчицької сільської ради, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2016 року становить 236 174,08 грн. Договір укладено на 10 років.

Пунктами 9-14 цього договору передбачено, що орендна плата нараховується орендарем 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації. За домовленістю сторін в рахунок орендної плати може бути реалізована сільськогосподарська продукція. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки до 01 грудня кожного року. Передача продукції в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами. Розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі, внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Як вбачається з пунктів 35-39 цього договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку. Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї з сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с.79-82 том 1).

Із висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 24101, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса вбачається, що підпис від імені ОСОБА_3 у договорах оренди земельних ділянок, кадастрові номери 6324586800:11:000:0023, 6324586800:11:000:0024, на четвертому аркуші документів, в розділі підписи сторін , в графі орендодавець виконані ОСОБА_3 (а.с.124-126 том 1).

Як вбачається з витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 02 вересня 2019 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 6,2085 га, кадастровий номер № 6324586800:11:000:0024, становить 225 398,85 грн, а земельної ділянки площею 6,2083 га - 225 391,59 грн (а.с.27-30 том 1).

З відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскадбної служби України до суми виплачених доходів та утриманих податків № 1747 від 22 серпня 2019 року та № 1297/55 від 20 березня 2020 року вбачається, що у четвертому кварталі 2018 року ОСОБА_1 від Селянського фермерського господарства Михайлов за надання майна в оренду нараховано 23 354,04 грн, сума податку 4203,72 грн, у четвертому кварталі 2019 року нараховано 7900,62 грн, сума податку 1422,11 грн (а.с.31, 192 том 1).

Як вбачається з повідомлення про надходження поштового переказу від 30 листопада 2018 року ОСОБА_1 видано 9400,00 грн, від 03 грудня 2019 року - 6360,00 грн, 26 червня 2020 року переказано 1650,00 грн (а.с.38, 193, 194, 247 том 1, а.с.12 том 2).

Із відомості на виплату грошей № 2 вбачається, що у 2017 році ОСОБА_1 отримала від Селянського фермерського господарства Михайлов 17 520,00 грн (а.с.240, 246 том 1, а.с.11 том 2).

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, істотним є таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити: наявність істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може полягати у реальних збитках і (або) упущеної вигоди; її розмір, а також чи є істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що вона змогла отримати.

Частиною першою статті 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами першою-третьою статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність .

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: у пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду нагадує, що у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право, обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

У пунктах 9, 10, 11 оскаржуваних договорів оренди земельних ділянок сторони обумовили, що орендна плата нараховується орендарем 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься у такі строки до 01 грудня кожного року.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 отримувала орендну плату за вказаними договорами. Так, у 2017 році за 2017 рік в розмірі 17 520,00 грн, хоча повинна була отримати з урахуванням індексу інфляції та податку 10 808,32 грн відповідно до Ѕ частки. Тобто, переплата станом на 2018 рік становить 6 711,68 грн.

У грудні 2018 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за 2018 рік в сумі 9400,00 грн. Сума орендної плати в 2018 році, яка підлягала виплаті з урахуванням індексу інфляції та податку, становила 10 437,58 грн відповідно до Ѕ частки. Тобто, переплата станом на 2019 рік склала 5 677,10 грн.

У грудні 2019 року ОСОБА_1 отримала орендну плату за 2019 рік в сумі 6360,00 грн. Сума орендної плати за 2019 рік, яка підлягала виплаті з урахуванням індексу інфляції та податку 9444,11 грн відповідно до Ѕ частки. Тобто, переплата станом на 2020 рік становила 2589,99 грн.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 наполягала на задоволенні її апеляційної скарги. Вважала, що крім орендної плати, господарство повинно надавати їй інші послуги.

Таким чином, суд першої інстанції правильно виходив з того, що на час звернення ОСОБА_1 до суду з вимогою про розірвання договорів оренди землі вказаних вище земельних ділянок, відповідач виплачував їй орендну плату, що не заперечувала ОСОБА_1 та навіть є переплата за ними.

Судом першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів зроблено правильний висновок щодо відсутності правових підстав для розірвання договорів оренди земельних ділянок, оскільки позивачкою не доведено істотності порушення відповідачем умов договорів та завдання цим порушенням реальних збитках і (або) упущеної вигоди, а також істотності різниці між тим, на що має право розраховувати позивачка, з укладених договорів, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Оскільки вимоги щодо стягнення заборгованості з виплати орендної плати, пені за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі та моральної шкоди є похідними вимогами від розірвання договору, тому також задоволенню не підлягають.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову не оскаржувалося, а тому колегією суддів не переглядалося.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України , заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів.

Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія визнає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині - без змін.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 02 листопада 2020 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.

В іншій частині рішення суду не оскаржувалося та не переглядалося.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.В. Бурлака

Судді О.М. Хорошевський

В. Б. Яцина Повний текст постанови складено 14 січня 2021 року.