Ухвала

від 14.01.2021 по справі 991/28/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/28/21

Провадження1-кс/991/29/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368-5 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) після отримання заяви про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 368-5 КК України, в якій він просить:

- визнати факт бездіяльності НАБУ при прийнятті заяви про злочин щодо ОСОБА_4 за ст. 368-5 КК України від 23.12.2020, зобов`язати зареєструвати і внести її до ЄРДР та негайно розпочати досудове розслідування.

Скарга мотивована тим, що 24.12.2020 до НАБУнаправлено заяву ОСОБА_3 від 23.12.2020про вчиненнякримінального правопорушення,яка отримана НАБУ 28.12.2020, однак, відомості за вказаною заявою, у порушення вимог ст. 214 КПК України, до ЄРДР не внесено.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.01.2021 провадження за вищезазначеною скаргою відкрито.

Особа,яка звернуласязі скаргою, ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явився, в прохальній частині скарги (а.с. 6) просив проводити її розгляд без участі ОСОБА_3 .

Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду не з`явився.

Від представника НАБУ ОСОБА_5 надійшли письмові пояснення по справі (Вх. № ЕП-241/21-Вх від 13.01.2021), у яких він зазначив, що до Національного бюро засобами електронного зв`язку та поштою надійшли заяви ОСОБА_3 від 23.12.2020, які були зареєстровані за вх. № З-18999 від 24.12.2020 та № З-19161 від 28.12.2020. За результатами опрацювання вказаних заяв, встановлено, що порушені в них питання вже були предметом неодноразового розгляду у Національному бюро, про результати розгляду яких автора було повідомлено листами. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» рішенням керівництва Національного бюро розгляд звернень ОСОБА_3 із вищевикладених питань у Національному бюро припинено. Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР. Таким чином, бездіяльність з боку службових осіб Національного бюро, що може бути оскаржена до слідчого судді в порядку, передбаченому ст. 303 КПК України, відсутня. Просив у задоволенні скарги відмовити повністю та розглянути справу без участі представника Національного бюро за наявними письмовими поясненнями.

Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи положення статті 306 КПК України, та з метою дотримання розумних строків розгляду скарги, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, зокрема, слідчий суддя на досудовому провадженні, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, зважаючи на карантинні обмеження, які діють у країні на час розгляду скарги у суді, слідчий суддя вважає можливим провести розгляд скарги за відсутності особи, яка звернулась зі скаргою, та представника особи, бездіяльність якої оскаржується.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, та на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування кримінального провадження в суді за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов до таких висновків.

Статтею 303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).

У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються:

а) кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;

б)кримінальні правопорушення,передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що заявник оскаржує бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення до ЄРДР відомостей про вчинення депутатом Бершадської районної ради Вінницької області ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-5 КК України, внаслідок чого, на думку заявника, останній набув активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи, що відповідає умовам, встановленим ч. 1 ст. 33-1 КПК України з урахуванням пункту 2 частини п`ятої статті 216 КПК України, що свідчить про підсудність даної скарги Вищому антикорупційному суду.

Під час судового розгляду скарги встановлено, що 24.12.2020 ОСОБА_3 поштовим відправленням за № 2440013701277 відправив до НАБУ заяву від 23.12.2020 про можливе вчинення депутатом Бершадської районної ради Вінницької області ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368-5 КК України.

Як вбачається із витягу з офіційного сайту «Укрпошта» (а.с. 12), вказане відправлення отримано адресатом 28.12.2020.

Крім того, як зазначив представник НАБУ ОСОБА_5 , до НАБУ засобами електронного зв`язку та поштою надійшли заяви ОСОБА_3 від 23.12.2020, які були зареєстровані за вх. № З-18999 від 24.12.2020 та № З-19161 від 28.12.2020.

Так, станом на день розгляду скарги, відомості, викладені в зазначеній заяві, до ЄРДР не вносилися.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора 30.06.2020 № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Положення ст. 214 КПК України, в свою чергу, перебувають у тісному взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 та ст. 11 КК України, згідно з якими, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до ЄРДР.

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до ЄРДР.

Так, Кримінальний кодекс України доповнено статтею 368-5 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» № 263-IXвід 31.10.2019 (далі Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

За ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до Розділу ІІ вказаного Закону, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Як вбачається із офіційного сайту Верховної ради України, 27.11.2019 Закон було опубліковано в офіційному виданні «Голос України» № 227 та він набрав чинності 28.11.2019.

Таким чином, діяння, передбачене ст. 368-5 КК України, стало кримінально протиправним та караним з 28.11.2019.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 у своїй заяві вказує, що із аналізу декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих ОСОБА_4 за 2016-2019 роки, зробив висновок, що за роки перебування у статусі депутата Бершадської районної ради Вінницької області, ОСОБА_4 набув активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи.

Так, ОСОБА_3 зазначає, що об`єкт нерухомості площею 2111, 5 кв. м у деклараціях ОСОБА_4 за 2016-2019 роки повинен був зазначатися не у розділі «Об`єкти незавершеного будівництва», а у розділі «Нерухомість», оскільки даний об`єкт не тільки прийнятий в експлуатацію, але й на нього вже зареєстровано у встановленому законом порядку право власності (а.с. 8).

Вказане майно, відповідно до заяви ОСОБА_3 , за вартістю перевищує законні доходи ОСОБА_4 .

Враховуючи, що зазначене нерухоме майно ОСОБА_4 було задекларовано ще у звітному періоді за 2016 рік (з 01.01.2016 по 31.12.2016), то слідчий суддя дійшов до висновку, що воно було набуте до 01.01.2017.

Як вбачається зі змісту заяви, у своїх деклараціях за 2016-2019 роки ОСОБА_4 у розділі «Нерухомість» відобразив об`єкт нерухомості загальною площею 743, 1 кв. м, при цьому, датою набуття права власності є 05.08.2013 (а.с. 9).

Крім того, ОСОБА_3 вказує, що ОСОБА_4 також внесено до декларацій відомості про велику кількість нерухомого майна, у тому числі земельних ділянок без зазначення вартості їх придбання чи дарування, належних самому ОСОБА_4 та зареєстрованими за ним та членами його родини, а також дванадцяти транспортних засобів, що придбані за кошти, походження яких невідоме.

Однак, Зарічанським не зазначено коли саме придбано вказане майно.

Відомості, викладені у заяві, щодо незазначення ОСОБА_4 у деклараціях за 2016-2019 роки свого доходу, отриманого від оплачуваної роботи за сумісництвом на посаді директора Флоринського комунального підприємства «Флор-Сервіс» (ЄДРПОУ 37513695), засновником якого є Флоринська сільська рада Бершадського району Вінницької області, не становлять складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що ОСОБА_3 у заяві від 23.12.2020 викладено відомості, щодо набуття ОСОБА_4 активів до 31.12.2019 включно (закінчення звітного періоду за 2019 рік), зважаючи, що діяння, передбачене ст. 368-5 КК України, стало кримінально протиправним та караним з 28.11.2019, а слідчому судді не надано жодних доказів та не зазначено фактичних даних у заяві ОСОБА_3 від 23.12.2020, що дали б підстави зробити висновок, що ОСОБА_4 у період з 28.11.2019 по 31.12.2019 включно могли бути набуті активи, вартість яких більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи.

Таким чином, ОСОБА_3 у заяві від 23.12.2020 не наводить конкретних фактичних відомостей та обставин, передбачених ч. 5 ст. 214 КПК України, які б свідчили про існування підстав для кваліфікації дій депутата Бершадської районної ради Вінницької області ОСОБА_4 за будь-якою зі статей Кримінального кодексу України, зокрема і за ст. 368-5 КК України, а тому, підстав для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування не вбачається.

Таким чином, підстави для задоволення скарги ОСОБА_3 від 23.12.2020 відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 214, 303, 306-307, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення,

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_6