Рішення

від 15.01.2021 по справі 357/336/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/336/20

2-др/357/5/21

Категорія

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Ярмола О. Я. ,

при секретарі - Кривенко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5, заяву представника відповідача державного реєстратора КП "Агенція адмінпослуг" Євко В.В., про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод , державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко В.В., про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В :

08.12.2020 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позов ТОВ Агрофірма Матюші , про визнання недійсним договору про надання права користування земельною ділянкою (емфітевзис) та скасування запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, було задоволено частково, а саме визнано недійсним Договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) №б/н від 05.01.2019 року, укладений між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Товариством з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод (ідентифікаційний код 13737989) щодо земельної ділянки площею 2,1093 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0022, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області; скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод (ідентифікаційний код 13737989) щодо земельної ділянки площею 2,1093 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0022, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1501424732000), номер запису про інше речове право: 30583108, дата, час державної реєстрації: 04.03.2019 14:43:08, і припинити право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) Товариства з додатковою відповідальністю Шамраївський цукровий завод (ідентифікаційний код 13737989) щодо земельної ділянки площею 2,1093 га з кадастровим номером 3220483500:01:001:0022, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. В задоволенні позовних вимог до Державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко В.В. - відмовлено.

24.12.2020 року представник відповідача Державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко В.В., адвокат Василенко Н.С., направила суду заяву про відшкодування судових витрат на професійну правову допомогу та, посилаючись на положення ст. ст. 133,134,137,141 ЦПК України, зазначила, що в зв`язку з розглядом даної справи відповідач поніс судові витрати (правову допомогу) на загальну суму 33000,00 грн. Заяву обґрунтовує тим, що 10.09.2020 року між Адвокатським бюро Наталії Василенко та відповідачем державний реєстратором Євко В.В. було укладено Договір про надання професійної правничої допомоги №01-1009/2020. Додатковою угодою №38 до договору про надання професійної правничої допомоги №01-1009/2020 від 10.09.2020 року передбачено, зокрема, що бюро надає клієнту правову допомогу у цивільній справі №357/336/20 та розмір винагороди бюро за надання правової допомоги, обсяг якої визначено у пункті 1.1 цієї Додаткової угоди до Основного договору, становить грошову суму в у розмірі 20 000,00 грн. 17.12.2020 року сторонами було складено акт №04 про надання правової допомоги до Договору про надання професійної правничої допомоги №01-1009/2020 від 10.09.2020 року, відповідно до п. 1.6 якого сторони погодили, що обсяг професійної правничої допомоги наданий бюро та отриманий клієнтом, згідно п. 1.2. даного Акту у грошовому виразі становить 33 000,00 грн. Під час узгодження між клієнтом та бюро розміру погодинної ставки адвокатів за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги сторони виходили, в тому числі із кваліфікації адвоката. Вважає, що дії вчинені бюро в межах договору про надання професійної правничої допомоги №01-1009/2020 від 10.09.2020 року та додаткової угоди №38 до даного договору відповідають умовам узгодженим сторонами договору, а час, витрачений на складання та подання документів, є обґрунтованим. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді першої інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. На сьогодні клієнтом здійснено часткову оплату Адвокатському бюро Наталії Василенко за надані послуги правової допомоги. Одночасно зазначено, що під час проголошення рішення у справі №357/336/20 сторона відповідача-3 присутньою не була. 18.12.2020 року на електронну адресу представника відповідача-3 державного реєстратора КП "Агенція адмінпослуг" ОСОБА_2 - адвоката Василенко Н.С. надійшов лист Білоцерківського міськрайонного суду, який у вкладенні містив текст рішення Білоцерківського міськрайонного суду у вказаній справі. Таким чином вважає, що строк на подачу до суду заяви про стягнення витрат на правову допомогу пропущено з поважних причин, в зв`язку з чим просить поновити відповідачу строк для звернення до суду із заявою про стягнення витрат на правову допомогу, з моменту отримання повного тексту рішення.

Представник позивача, адвокат Тетеря С.І. в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином, 14.01.2020 року надала до суду заяву про розгляд даної заяви за відсутності представника позивача.

Також, 05.01.2021 року представник позивача надала заперечення проти заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, які мотивовані тим, що представником Державного реєстратора пропущено строк для подачі доказів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи, оскільки представник відповідача-3, звертаючись до суду із відзивом на позов Товариства, зазначила, що під час її розгляду в суді Державний реєстратор планує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн., на підтвердження чого було надано копії Договору про надання правничої допомоги №01-1009/2020 від 10.09.2020 року, укладеного між відповідачем-3 та Адвокатським бюро Наталії Василенко , та Додаткової угоди №38 від 15.09.2020 року до цього Договору. Жодних інших доказів на підтвердження понесення Державним реєстратором цих витрат на професійну правничу допомогу суду не було надано, а такі докази частково були надані лише разом з заявою представника відповідача від 24.12.2020 року, тобто поза межами строку, встановленого у ч. 8 ст. 141 ЦПК України. І доводи представника державного реєстратора, що строк обраховується з моменту отримання учасником справи копії судового рішення, а не з моменту його ухвалення, є необґрунтованими. А ні відповідач ОСОБА_2 , а ні його представник не подавали суду таку заяву і до закінчення судових дебатів у цій справі, що взагалі виключало можливість подання Відповідачем-3 таких доказів після ухвалення рішення. З наданих, представником Державного реєстратора на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, документів вбачається, що заявлена відповідачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу оплачена лише частково, а саме у розмірі 1000 грн. Тобто, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 32 000 грн., що свідчить про відсутність підстав для їх стягнення з позивача. Також, у порушення приписів ч. З ст. 137 ЦПК України представник Державного реєстратора не надав суду детальний опис робіт (наданих послуг) Бюро в ході надання професійної правничої допомоги як окремий документ, що є ще однією підставою для відмови у задоволенні його заяви.

Представник державного реєстратора, адвокат Василенко Н.С. в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином, 14.01.2021 року надала до суду письмову заяву, в якій просить розгляд заяви здійснювати за її відсутності та вимоги заяви підтримує в повному обсязі.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, матеріали заяви, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Встановлено, що представник відповідача державного реєстратора Євко В.В., адвокат Василенко Н.С., відповідно до положень ст. 134 ЦПК України надала попередній розрахунок витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн., який міститься у відзиві на позовну заяву, при цьому надала до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги №01-1009/2020 від 10.09.2020 року та копію додаткової угоди №38 від 15.09.2020 року до Договору про надання професійної правничої допомоги №01-1009/2020 від 10.09.2020 року (а.с.94, 100-102).

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ухвалено 08.12.2020 року, при цьому строк для подачі таких доказів закінчився 13.12.2020 року, включно.

З матеріалів справи вбачається, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу подана представником відповідача 23.12.2020 року, та зареєстрована судом 24.12.2020, тобто зі спливом строків, передбачених положенням статті 141 ЦПК України, оскільки, визначений у ч. 8 ст. 141 ЦПК України строк обраховується не з моменту отримання учасником справи копії повного судового рішення, а саме з моменту його ухвалення, тому доводи представника державного реєстратора є необгрунтованими.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що рішенням суду від 08.12.2020 року у задоволені позовних вимог позивача до Державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко Володимира Володимировича - відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. За приписами ч.3 ст. 27 ЗУ Про адвокатуру і адвокатську діяльність , до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу врегульовано Главою 63 Цивільного Кодексу України.

Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку , що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадку і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна в договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно ст. 30 ЗУ Про адвокатуру і адвокатську діяльність , гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначається в договорі про надання правової допомоги.

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та\або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає, як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та\або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Такий правовий висновок було зроблено Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 року у справі № 922/1163/18.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування позивачем надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги №01-1009/2020 від 10.09.2020 року, копію додаткової угоди №38 від 15.09.2020 року до Договору про надання професійної правничої допомоги №01-1009/2020 від 10.09.2020 року, копію акта №04 про надання правової допомоги до договору про надання професійної правничої допомоги від 10.09.2020 року з детальним описом наданої професійної правничої допомоги із зазначенням часу витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, що підтверджується матеріалами справи ( Т.2 а.с.100-102, 179,180).

Однак, заявником не надано належних та допустимих доказів в підтвердження сплати відповідачем ОСОБА_2 коштів в розмірі 33 000,00 грн., зокрема, не надано відповідної квитанції, платіжного доручення чи будь-якого розрахункового документу, що зареєстрований у встановленому порядку.

На підтвердження факту оплати гонорару адвокатам у розмірі 33000,00 грн., представник відповідача надала, лише, копію квитанції №0.0.1854036636.1 від 30.09.2020 року на суму 1 000 грн. (Т.2 а.с.181), однак, надана копія не завірена, та оригіналу платіжного документу для огляду не надано.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову представнику відповідача державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко В.В., адвокату Василенко Н.С. в стягненні витрат на професійну правову допомогу в розмірі 33000,00 грн.

Керуючись ст. 12, 15, 81, 133, 134, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, Законом України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити представнику відповідача державного реєстратора Комунального підприємства Агенція адміністративних послуг Євко В.В., адвокату Василенко Н.С. в стягненні з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Матюші судових витрат на правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення суду виготовлено 15.01.2021 року.

СуддяО. Я. Ярмола