Рішення

від 14.01.2021 по справі 546/826/20

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/826/20

номер провадження 2-а/546/3/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Романенко О.О.,

за участі секретаря судового засідання - Бігуна О.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду у місті Решетилівка справу № 546/826/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці Білоконя Едуарда Олександровича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

07.10.2020 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява, направлена на адресу суду засобами поштового зв`язку 06.10.2020, у якій позивач посилаючись на протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП, просить суд визнати постанову серії ДП 18 № 596996 від 28.09.2020 протиправною та скасувати її, справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.09.2020, керуючи комбайном зернозбиральним CLAAS TUCANO 470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 був зупинений патрульним автомобілем. Після перевірки документів, інспектором відділу безпеки дорожнього руху БПП в м.Кременчуці ОСОБА_2 повідомлено водія про, нібито, перевищення максимально дозволеної ширини транспортного засобу та складено постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №596996.

Відповідно до постанови позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення. Як зазначено у постанові, ОСОБА_1 28.09.2020 о 14:30 год. по вул.Центральній, 20 в с.Буняківка Козельщанського р-ну Полтавської обл. керував комбайном зернозбиральним CLAAS TUCANO 470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ширина якого становила 4,5 метра, чим порушив п.22.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.132-1 КУпАП.

Позивач вважає складену відносно нього постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню.

Посилається на Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, пунктом 2 яких визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306.

Зазначає, що відповідно до п.1.10 ПДР України, габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Наголошує, що працівником поліції не надано жодних доказів дотримання процедури здійснення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці, в тому числі, певному пересувному пункті для доведення факту перевезення саме великогабаритного вантажу. Проведення перевірки відповідності габаритів вантажу певним нормам працівник поліції проводив за допомогою невідомих, несертифікованих та не атестованих приладів.

Відповідно до п. 2.4.2 ПДР України, у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.

Стверджує, що у даному випадку, відповідач жодного акту не складав, а Позивач, отримавши оскаржувану постанову, продовжив свій рух.

Окрім того, позивач наголошує на тому, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. В зв`язку із цим, у особи, яка винесла оскаржувану постанову були відсутні повноваження на здійснення відповідних замірів габаритів вантажу та віднесення їх до великогабаритних.

Ухвалою суду від 27.10.2020 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом сторін), призначено перше судове засідання.

Ухвалою суду від 19.11.2020 задоволено клопотання представника позивача - адвоката Яковенка О.В. про залучення співвідповідача - Департаменту патрульної поліції та витребувано від інспектора відділу безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці Білоконя Едуарда Олександровича оригінал постанови серії ДП18 №596996 від 28.09.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП.

10.11.2020 та 30.12.2020 відповідачі надали відзиви на адміністративний позов. У своїх відзивах відповідачі заперечували проти задоволення позову в повному обсязі.

Зазначили, що позивач керував великогабаритним транспортним засобом без належного на це дозволу, який видається перевізнику відповідним підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства і т.д.

Вказано, що позивачем під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не заперечувалося, що ширина керованого ним комбайну складала 4,5 м та відсутність, при цьому, у водія дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, габаритні параметри яких перевищують нормативні, а до адміністративного позову також не доданого відповідного дозволу.

Посилаючись на норми Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність від 05.06.2014 року №1314-VII, вказує, що рулетка, якою здійснювалися заміри габаритів транспортного засобу не підлягає періодичній повірці, а сам замір був проведений уповноваженими на це особами та у встановлений законом порядок.

Представником позивача - адвокатом Яковенком О.В. до суду подано відповідь на відзив (а.с.46-52) в якому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, крім цього зазначає, що викладена у відзиві норма п.22.5. ПДР України втратила чинність у зв`язку із викладенням її в новій редакції на підставі постанови КМУ Про внесення змін до Правил дорожнього руху №196 від 26.02.2020, що тим самим виключає відповідальність позивача за ст.132-1 КУпАП.

Окрім цього зазначає, що відповідно до примітки до ст.132-1 КУпАП дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані щ перевищення габаритних та/або вагових параметрів.

Позивач та його представник - адвокат Яковенко О.В., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явилися. 13.01.2021 року від представника позивача - адвоката Яковенка О.В., на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, в якій представник зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач по справі - інспектора відділу безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці Білокінь Едуард Олександрович в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. До суду подано відзив у якому викладено прохання проводити розгляд справи за його відсутності (а.с.29-39).

Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. До суду подано відзив у якому викладено прохання проводити розгляд справи за відсутності їх представника (а.с.57-70).

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 229 КАС України, у зв`язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.09.2020 о 14:30 год. по вул. Центральній, 20 в с. Буняківка Козельщанського р-ну Полтавської обл. ОСОБА_1 керував комбайном зернозбиральним CLAAS TUCANO 470, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Дана обставина визнається учасниками справи і не підлягає доказуванню, виходячи з положень ч. 1 ст. 78 КАС України.

З матеріалів справи встановлено, що 28.09.2020 інспектором відділу безпеки дорожнього руху БПП в м. Кременчуці Білоконем Едуардом Олександровичем проведено розгляд справи про адміністративне правопорушення, за результатами якого винесено оскаржувану постанову серії ДП18 № 596996 від 28.09.2020, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн (а.с.8, 58).

У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 28.09.2020 о 14:30 год. по АДРЕСА_1 керував комбайном зернозбиральним CLAAS TUCANO 470, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ширина якого становила 4,5 метра, чим порушив п.22.5 ПДР України та постанову КМУ №30, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.132-1 КУпАП.

Згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_2 , власником комбайна зернозбирального CLAAS TUCANO 470, реєстраційний номер НОМЕР_1 є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Говтва (а.с.11).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 1 ст. 132-1 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами

Відповідно до ст. 33 Закону України Про автомобільні дороги рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30 , згідно п.2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 .

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 , встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування (надалі - Порядок).

Підпунктом 4 пункту 2 наведеного Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. З, 4, 6 Порядку).

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п. 18 Порядку).

Згідно п. 13 Порядку, під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Згідно з п.20 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно п. 2.4-2 ПДР у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.

Пунктом 25 Порядку № 879 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням відповідного підрозділу МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху.

У оскаржуваній постанові та у відзивах на позовну заяву відповідачі вказують, що ширина транспортного засобу, яким керував позивач становить 4,5 м.

Однак, належність транспортного засобу до великогабаритного визначається саме за результатами габаритно - вагового контролю.

Відповідно до вищезазначених правих норм, доказом того, що транспортний засіб, яким керував позивач належить чи не належить до категорії великогабаритних є відповідний документ, який видають посадові особи Укртрансінспекції: акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що контроль на відповідність габаритів вантажу певним нормам проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю із складенням відповідного документу.

При цьому, згідно з пунктом 15 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 , контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Тобто, до повноважень підрозділів Національної поліції відноситься контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух, а здійснення габаритно-вагового контролю віднесено до повноважень територіальних органів Укртрансбезпеки.

Отже, відповідач під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв поза межами повноважень та з порушенням Порядку № 879, що свідчить про відсутність встановлених законодавством підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно з п.21. Порядку, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування.

Відповідно до пп. 23 - 24 Порядку, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб: після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Відповідно до п. 22 Порядку, у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із ст. 265-2 Кодексу про адміністративні правопорушення .

У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачені частиною першою, другою, третьою і четвертою ст. 121 , статтями 121-1 , 126 , ч. 1, 2 , 3 і 4 ст. 130 , статтями 132-1 , 206-1 КУпАП України, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення) ч. 1. ст. 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

З аналізу викладених положень Порядку слідує, що транспортний засіб, у якого виявлено перевищення габаритно-вагових параметрів, затримується та може продовжувати рух тільки після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд.

Таким чином, встановивши перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, його подальший рух мав би бути заборонений, до внесення плати за його проїзд.

Також, відповідно до п. 23 Порядку №879, власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь який інший спосіб.

Згідно з п. 24 Порядку №879, після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритного контролю фактів перевищення габаритно- вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Матеріали справи не містять жодних доказів з приводу того, що встановивши перевищення нормативно допустимих вагових параметрів, було тимчасово затримано транспортний засіб або пропонувалось привести габаритно-вагові параметри у відповідність з установленими нормативами.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, визначені в ст. 251 КУпАП .

Відповідач надав суду відеозапис з нагрудної камери, який доданий до постанови серії ДПО18 №596996.

Дослідивши даний відеозапис, в обсязі наданому органом національної поліції, судом встановлено, що він не може бути визнаний належним та допустимим доказом по справі, оскільки ним не зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, та доказів проведення габаритно-вагового контролю відповідно до Порядку №879. На відео відображено лише вимірювання транспортного засобу вимірювальним засобом (релеткою/вимірювальною стрічкою) з якого не можливо встановити фактичні розміри транспортного засобу, позначки на вимірювальному засобі не відображені, а результат вимірювання лише озвучений вголос інспектором поліції.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, у справі №216/5226/16-а від 18.07.2019 року, доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови. Як зазначалося вище, жодних фактичних даних стосовно обставин вчиненого адміністративного правопорушення досліджуваний відеозапис не містить.

Доказів проведення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці, в тому числі, певному пересувному пункті, проведення перевірки відповідності габаритів вантажу певним нормам з використанням сертифікованого обладнання не надано.

Довідка з результатами вимірювання суду не надана.

Таким чином, факт перевищення ширини транспортного засобу нормативно встановлених розмірів належними та допустимими доказами відповідачами не доведений, отже, в суду немає підстав вважати, що позивач порушив закон.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень жодного доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ч.1 ст.132-1 КУпАП , не долучено до матеріалів справи.

Доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху .

Проте зазначена постанова є предметом оскарження, тому остання не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному прав, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних доказів порушення позивачем вимог пункт 22.5 Правил дорожнього руху України.

Окрім того, слід зазначити, що відповідно до примітки до ст.132-1 КУпАП, дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Враховуючи зазначене, в діях ОСОБА_1 був би відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП, навіть при наявності належних та допустимих доказів перевищення габаритів транспортного засобу.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятої ним постанови серії ДП 18 №596996 від 28.09.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, повно, всебічно, безпосередньо та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність та взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини у справі, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову. Вважає необхідним визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати її, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України , при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд прийшов до переконання про необхідність задоволення позовних вимог, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції сума судових витрат, понесених позивачем при зверненні до суду із даним позовом.

На підставі викладеного та керуючись Законами України Про автомобільні дороги , Правилами дорожнього руху , Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 27.06.2007р. № 879 , ст.ст. 7, 132-1, 222, 245, 247, 251-252, 283 КУпАП, ст.ст. ст.ст. 2, 6-9, 19, 72-77, 90, 94, 139, 194, 229, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора відділу безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в м.Кременчуці Білоконя Едуарда Олександровича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 596996 від 28.09.2020, винесену інспектором відділу безпеки дорожнього руху БПП в м.Кременчуці Білоконем Едуардом Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 132-1 КУпАП.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 132-1 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, буд.3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: с. Лиман Другий Решетилівського р-ну Полтавської області), понесені судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення шляхом подання апеляційної скарги через Решетилівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 січня 2021 року.

Найменування або ім`я сторін та їх місцезнаходження:

позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 );

представник позивача - адвокат Яковенко Олександр Васильович (адреса: вул. Зінківська,6 Б, м.Полтава Полтавської області);

відповідач - інспектор відділу безпеки дорожнього руху батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції - Білокінь Едуарда Олексійовича (адреса: проїзд 40 років ДАІ, 3, м.Кременчук, Полтавська обл., 39600);

відповідач - Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернеста, буд.3).

Суддя О.О. Романенко