Ухвала

від 11.01.2021 по справі 632/1169/19

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18

Справа № 632/1169/19

провадження № 2-др/632/1/21

ДОДАТКОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2021 р. м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі судді Библіва С.В., при секретарі Кузьменко М.В., за участю позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Лєдєньової С.М., представника відповідача адвоката Гіль Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Первомайському Харківської області заяву представника відповідача адвоката Гіль Є.В. про ухвалення додаткової ухали у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до СТОВ Агрофірми Україна Нова про розірвання договорів оренди земельних ділянок,-

УСТАНОВИВ:

23 грудня 2020 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області у справі за позовом ОСОБА_1 до СТОВ Агрофірми Україна Нова про розірвання договорів оренди земельних ділянок постановлено ухвалу, за якою позовну заяву залишено без розгляду.

28.12.2020 року поштою суду надіслано заяву представника відповідача - адвоката Гіль Є.В., яка зареєстрована в суді 30.12.2020 року, про ухвалення додаткової ухвали по даній цивільній справі, так як ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області не вирішено питання про розподіл судових витрат. Просить суд своєю ухвалою стягнути з позивачки на користь відповідача судові витрати на загальну суму 12867,36 грн., які , зокрема, складаються з: фіксованої суми гонорару за надання адвокатом правничої допомоги - 8500,00 грн.; витрати на надсилання поштової кореспонденції до суду та учасникам справи - 197,36 грн.; добові витрати, пов`язані із прибуттям адвоката до іншого населеного пункту - 4170,00 грн.

В удовому засідання представник відповідача повністю підтримав заяву та просив її задовольнити.

Позивачка та її представник у судовому засіданні заперечували проти подібного розподілу судових витрат та просили відмовити у задоволенні заяви з підстав, викладених у клопотанні на заяву.

Суд, вивчивши заяву про ухвалення додаткової ухвали, заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, встановив обставини та відповідні правовідносини.

Відповідно до п.3 ч.1, ч.2, 3, 5 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до п.1 ч.1,2 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Частинами 8 та 9 ст. 141 та ч.5 ст. 142 ЦПК України передбачено, що такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Так, ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 23 грудня 2020 позовну заяву ОСОБА_1 до СТОВ Агрофірми Україна Нова про розірвання договорів оренди земельних ділянок було залишено без розгляду, через невиконання позивачкою ухвали суду від 30.11.2020 року про залишення позовної заяви без руху. Дані дії позивачки суд розцінює як необґрунтовані, оскільки відсутність коштів на сплату судового збору не позбавляло її права звернутися до суду із заявою про розстрочку, відстрочку чи звільнення від сплати судового збору.

Питання про розподіл витрат, пов`язаних з розглядом справи, у тому числі і у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, судом при ухваленні рішення не вирішено. На виконання вимог ст. ст. 137 та 142 ЦПК України стороною відповідача до суду надано орієнтовний розрахунок судових витрат із розглядом справи (а.с.70) та заяву про застосування ч.8 ст. 141 ЦПК України (а.с.72). В результаті на день постановлення ухвали про залишення позовної заяви без розгляду вказані витрати дещо зросли, проте, не істотно.

Посилання сторони позивачки на необґрунтовану суму судових витрат сторони відповідача у даній цивільній справи, як на не доведену, жодним доказом не підтверджуються. Натомість, така позиція спростовується наданими доказами з боку відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи представником відповідача по даній цивільній справі був адвокат Гіль Є.В., який працює у Адвокатському об`єднанні Перецедент , між яким 24.12.2020 року та СТОВ Агрофірма Україна Нова , як клієнтом, було підписано акт до договору про надання правничої допомоги від 08.08.2019 року № 19/31, відповідно до якого сторони визначили детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) згідно із договором про надання правничої допомоги від 08.08.2019 року № 19/31. Вказаним актом сторони передбачили, що проведення усіх перелічених робіт у повному обсязі охоплюється передбаченою додатком до договору фіксованою сумою гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги, а саме 8 500, 00 грн., яка була сплачена відповідачем. Витрати на надсилання поштової кореспонденції суду та учасникам справи склали 197,36 грн. Наказом Адвокатського об`єднання Прецедент від 17.12.2018 року № 5-з Про встановлення розміру добових витрат на 2019 рік установлено на 2019 рік розмір добових витрат у сумі 417,00 грн., також наказом Адвокатського об`єднання Прецедент від 27.12.2019 року № 2-з Про встановлення розміру добових витрат на 2020 рік установлено на 2020 рік розмір добових витрат у сумі 417,00 грн. Фактичні витрати адвоката, пов`язані з прибуттям до суду для участі у судових засіданнях, що відбулися становлять 4 170,00 грн. Усі вказані вище суми 24.12.2020 року були сплачені відповідачем у повному обсязі. Таким чином, загальна сума фактично понесених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи складає 12 867,36 грн. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу 30.12.20209 року поштовим зв`язком, адвокат Гіль Є.В. подав до Первомайського міськрайонного суду Харківської області докази понесених відповідачем витрат на правову допомогу, а саме:

- договір про надання правничої допомоги № 19/31 від 08.08.2019 року. (а.с.64-66)

- додаток до договору про надання правничої допомоги № 19/31 від 08.08.2019 року. (а.с.67)

- акт по договору про надання правничої допомоги від 08.08.2019 року. (а.с.68)

З акту до договору про надання правничої допомоги від 08.08.2019 року вбачається, що судові витрати, які клієнт поніс у зв`язку із розглядом справи № 632/1169/19, складають 12 867,36 грн.

- ксерокопії квитанцій про відправку поштової кореспонденції суду та учасникам справи (69-73).

- копії платіжних доручень № 6685660 від 03.09.2019 року на суму 8 500 грн. та № 9097376 від 24.12.2020 року на суму 4 367,36 грн. сплачені відповідачем на користь Адвокатського об`єднання Перецедент (а.с.74-75).

- копії наказів Адвокатського об`єднання Перецедент № 5-з від 17.12.2018 року та № 2-з від 27.12.2019 року про встановлення розміру добових витрат на 2019 та 2020 роки.

Також, з тексту акту вбачається, що відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 08.08.2019 року, послуги виконано повністю, претензій та зауважень щодо надання юридичних послуг немає. Виконавець своїм підписом свідчить про оплату Замовником всієї суми наданих послуг, а Замовник підтверджує факт оплати зазначеної грошової суми та відсутність будь-яких претензій щодо наданих Виконавцем послуг.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, дослідивши докази надані представником відповідача, суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Заяву представника відповідача - адвоката Гіль Є.В. про ухвалення додаткової ухвали у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до СТОВ Агрофірми Україна Нова про розірвання договорів оренди земельних ділянок - задовольнити.

Ухвалити додаткову ухвалу у цивільній справі № 632/1169/19 провадження № 2-др/632/1/21, за позовом ОСОБА_1 до СТОВ Агрофірми Україна Нова про розірвання договорів оренди земельних ділянок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Україна Нова понесені судові витрати на оплату професійної правничої допомоги, в загальному розмірі 12 867, 36 грн. (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 36 коп.)

Додаткова ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 15-денний строк з дня виготовлення її повного тексту через Первомайський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .

Відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Україна Нова , адреса місцезнаходження: 64150, Харківська область, Первомайський район, с.Закутнівка, вул. Миру,Код ЄДРПОУ 00707231.

Повний текст ухвали складено 16.01.2021 року.

Суддя: С. В. Библів