Постанова

від 11.01.2021 по справі 161/10977/13-ц

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/10977/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В. Провадження № 22-ц/802/22/21 Категорія: 84 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Шевчук Л. Я., Федонюк С. Ю.,

секретар судового засідання Опейда В. О.,

з участю:

боржника ОСОБА_1 ,

представника боржника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням Приватного виконавця Виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 липня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2020 року приватний виконавець Виконавчого округу Волинської області Пирога С. С. звернулася в суд із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 до виконання ним зобов`язань, що покладені на нього рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.12.2013 у справі № 161/10977/13-ц, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт . Подання мотивовано тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С.С. перебуває виконавчий лист, виданий 05.02.2014 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, у справі № 161/10977/13-ц на виконання рішення від 18.12.2013 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 370 009,43 грн та 1073,00 грн судових витрат. 08 жовтня 2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Цього ж числа приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів та майна боржника і накладено арешт на грошові кошти, майно (цінності), на все рухоме майно та нерухоме майно боржника. 08.10.2019 на адресу боржника було надіслано виклик з вимогою з`явитись до приватного виконавця та надати відповідні пояснення з приводу виконання рішення суду, який ним отримано 21.10.2019. Боржник до виконавця не зявився, декларацію про майно та доходи не подав. При виконанні даного виконавчого провадження виконавцем вживались заходи примусового характеру, зокрема встановлено, що: згідно відповіді Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України боржник не отримує доходів, згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно за боржником нерухоме майна не зареєстровано; згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у Волинській області не зареєстровано земельних ділянок; згідно відповіді Управління держпраці у Волинській області у боржника відсутні великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування; згідно відповіді управління Держпродспоживслужби у Волинській області за боржником тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних, причіпних та начіпних машин не зареєстровано. Як вбачається з відповіді Територіального сервісного центру 0741 у боржника наявні транспортні засоби. З метою проведення опису транспортних засобів, що належить боржнику, 30.01.2020 ОСОБА_1 було надіслано вимогу, якою останнього було зобов`язано їх пред`явити для проведення опису. Також 30.01.2020 було надіслано виклик на 10.02.2020. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення боржник ОСОБА_1 04.02.2020 особисто отримав вищевказану вимогу та виклик приватного виконавця, однак у зазначений день та час не з`явився, транспортні засоби для проведення їх опису не надав, про причини неявки до виконавця не повідомив. Знаючи про наявність судового рішення боржник ОСОБА_1 свідомо вчинив дії спрямовані на ухилення від виконання рішення. У день видачі виконавчого листа про стягнення з нього боргу 05.02.2014р. на підставі безоплатного правочину договору дарування відчужив на користь своєї матері належні йому земельну ділянку та квартиру. Згідно інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 0.184-40009/15-19 вих. від 21.11.2019 та електронними відповідями Держприкордонслужби ОСОБА_1 систематично перетинає кордон України та значний період часу проводить за її межами. ОСОБА_1 порушив вимоги законодавства щодо виконання судового рішення, не виконав покладених на нього обов`язків, свідомо вчинив дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду, що є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.

Просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України до повного виконання ним зобов`язань, що покладені на нього рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.12.2013 у справі № 161/10977/13-ц про стягнення з останнього на користь ТзОВ Фінансова компанія Форінт кредитної заборгованості у сумі 370009,43 грн та 1073,00 грн судових витрат.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 липня 2020 року подання задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , у праві виїзду за межі України до повного виконання ним зобов`язань, що покладені на нього рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.12.2013 у справі № 161/10977/13-ц про стягнення з останнього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт кредитної заборгованості у сумі 370009,43 грн та 1073,00 грн судових витрат.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначену ухвалу, в якій покликаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу та відмовити у задоволенні подання приватного виконавця. Вказує, що приватним виконавцем не доведено факт його умисного ухилення від виконання рішення суду та виконавцем не надано належних і допустимих доказів. Ним не отримано постанови про відкриття виконавчого провадження та інших документів по виконавчому провадженню. Обмеження у виїзді порушує його трудові та соціальні права, оскільки він має намір працевлаштуватись у Республіці Польща, що підтверджується відповідним запрошенням, інших джерел доходу, а відповідно і засобів для існування у нього немає. Обмеження у виїзді з України позбавить його засобів для існування і задоволення першочергових потреб, унеможливить виконання рішення суду.

Стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Форінт подав відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що вважає апеляційну скаргу безпідставною. Судом повно та всебічно встановлено обставини справи, що свідчать про ухилення боржника від виконання рішення суду. Боржник від добровільного погашення заборгованості ухилявся з моменту винесення про стягнення. Про існування невиконаних боргових зобов`язань на підставі рішення суду боржнику відомо і ним вчинялись дії спрямовані на ухилення від виконання рішення. З червня 2016 року ОСОБА_1 більше тридцяти разів перетинав державний кордон України, в т.ч. вісім разів у 2019 році, у період з 14.01.2020 по 13.05.2020 чотири рази.

В суді апеляційної інстанції боржник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали апеляційну скаргу з підстав у ній наведених.

Апеляційний суд в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної, приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з такого.

Право громадян України на пересування, в тому числі і залишення території України, закріплено у ст. 33 Конституції України. У той же час Конституція України передбачає можливість обмеження наданих громадянинові прав у випадках, що не заборонені законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Тобто, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України у випадку ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Із матеріалів справи встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С. С. перебуває виконавчий лист, виданий 05.02.2014 Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі № 161/10977/13-ц на виконання рішення від 18.12.2013 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 370009,43 грн та 1073,00 грн судових витрат.

Приватним виконавцем 08.10.2019, на виконання вимог ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно.

На виконання вимог ст. ст. 18, 56 Закону України Про виконавче провадження , 08.10.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Пирогою С. С. винесено постанову про арешт майна боржника, якими було накладено арешт на все майно боржника.

08.10.2019 на адресу боржника було надіслано виклик з вимогою з`явитись до приватного виконавця та надати відповідні пояснення, який ним отримано 21.10.2019 особисто.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі стверджує, що він не отримував виклик з вимогою з`явитись до приватного виконавця, однак вказане спростовується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

У зазначену в виклику дату та час боржник до приватного виконавця не з`явився, декларацію про майно та доходи не подав

Приватним виконавцем вживались заходи примусового характеру, зокрема встановлено, що: згідно відповіді Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України боржник не отримує доходів, згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку доступу державних виконавців, за боржником майна, яке б підлягало опису й арешту на праві власності не зареєстровано; згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у Волинській області за ОСОБА_1 не виявлено зареєстрованих земельних ділянок; згідно відповіді Управління держпраці у Волинській області у боржника відсутні великотоннажні та інші технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування; згідно відповіді управління Держпродспоживслужби у Волинській області за боржником тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних, причіпних та начіпних машин не зареєстровано.

З метою проведення опису транспортних засобів, що належить боржнику, 30.01.2020 ОСОБА_1 було надіслано вимогу, якою останнього було зобов`язано їх пред`явити для проведення опису. Також 30.01.2020 було надіслано виклик на 10.02.2020. Боржник у зазначений день та час не з`явився, транспортні засоби для проведення їх опису не надав, про причини неявки до виконавця не повідомив.

Згідно інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 0.184-40009/15-19 вих. від 21.11.2019 та електронними відповідями Держприкордонслужби ОСОБА_1 систематично перетинає кордон України та значний період часу проводить за її межами.

Виконавцем було зроблено ті запити до відповідних установ, підприємств та організацій, на які він покликається у поданні, та останніми надано відповіді.

Тому суд, проаналізувавши вище наведене, приходить до висновку, що до відома боржника доведено у передбаченому чинним законодавством порядку інформацію про існування виконавчого провадження. Виконавчий документ уже перебував на виконанні в органах виконавчої служби у 2015, 2019 роках, про що свідчать відмітки у виконавчому листі. Станом на дату звернення до суду з розглядуваним поданням боржник не розпочав погашення боргу ні добровільно, ні у примусовому порядку, у т. ч. частинами. Крім того, суд враховує, що борг є значним та виник ще у 2013 році. Боржник є працездатного віку, не працює, не надає даних про здійснення підприємницької діяльності не перебуває на обліку у Центрі зайнятості як такий, що шукає роботу, боргу за виконавчим листом, що перебуває на примусовому виконанні частинами (будь-якого розміру) не погашає. Разом з тим боржник часто виїжджає за кордон, маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон, задовольняючи, таким чином такі свої плани та не дбаючи про виконання зобов`язання без будь-яких очевидних для цього причин.

Після винесення судом рішення про стягнення боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_1 05 лютого 2014 року уклав договори дарування з ОСОБА_3 , відповідно до яких подарував останній належні йому земельні ділянки та квартиру по АДРЕСА_1 , тобто здійснив відчуження свого майна, що також свідчить про ухилення від виконання рішення суду.

Стягувачем ТОВ ФК Форінт надано суду докази, що боржник зареєстрований як фізична особа-підприємець. Проте, не надає даних про свої доходи.

До апеляційної скарги боржником долучено заяву про доручення виконання роботи іноземцю товариства з обмеженою відповідальністю АТНІ , яке знаходиться в Республіка Польща на період з 18 липня 2020 року до 31 грудня 2020 року. Відповідно до даних, що містяться в загальному доступі в мережі Інтернет, ОСОБА_1 з 13.03.2018 являється партнером компанії, а з 13.02.2020 - головою Ради правління вказаної юридичної особи.

Виїзди боржника за межі України, його працевлаштування в Республіці Польща не сприяють погашенню боргу та виконанню рішення суду. Бездіяльність особи щодо виконання рішення суду свідчить про її ухилення.

В суд апеляційної інстанції боржник не подав жодного доказу, який би свідчив про виконання ним відомого рішення суду та не ухилення від його виконання.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що такі дії боржника дійсно свідчать про свідоме невиконання покладеного на нього судовим рішенням зобов`язання та його ухилення від виконання обов`язку по погашенню боргу за вказаним вище судовим рішенням. Боржник має змогу виконати зобов`язання, але не робить цього без поважних причин. Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України застосоване судом саме як захід забезпечення виконання судового рішення, оскільки інші заходи примусового виконання рішення не дали результату виконання.

Доводи апеляційної скарги про те, що виконавець не довів факту ухилення боржника від виконання рішення суду, спростовуються матеріалами виконавчого провадження та наведеним вище.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 липня 2020 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді