Рішення

від 29.12.2020 по справі 456/4036/20

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/4036/20

Провадження № 2/456/1305/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Петренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибуційна логістична компанія Стрий-молоко про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибуційна логістична компанія Стрий-молоко на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку по 28.10.2020 в сумі 17677,17 грн та сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що в період з 16.07.2018 по 31.07.2020 знаходився у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Дистрибуційна логістична компанія Стрий-молоко . 31.07.2020 його було звільнено з роботи за згодою сторін згідно з наказом № 61-К. За час перебування у трудових правовідносинах з відповідачем ним була нарахована, але не виплачена заробітна плата та компенсація за невикористану щорічну відпустку в розмірі 14771,74 грн. Станом на 28.10.2020 відповідачем було частково проведено погашення заборгованості із заробітної плати в сумі 11891, 25 грн. Керуючись листом Міністерства соціальної політики України від 29.07.2019 № 1133/0/206-19 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік та на підставі довідки, виданої Стрийським об`єднанням управлінням Пенсійного фонду України від 06.10.2020, його заробітна плата за останні два місяці становить 12065,16 грн, за червень 2020 року - 20 робочих днів та липень 2020 року - 23 робочих дня. Відповідно середньоденна (годинна) заробітна плата склала 280,59 грн. Відповідач провів з ним розрахунок, виплативши заробітну плату в сумі 11891,25 грн. 28.10.2020, а його звільнення відбулося 31.07.2020. За даний період з 31.07.2020 року по 27.10.2020 включно, тобто 63 робочих днів, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який станом на 28.10.2020 становить 17677,17 грн. Крім того, наказом Головного управління Держпраці у Львівській області № 1174-П від 09.09.2020 Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ ДЛК Стрий-молоко було проведено інспекційне відвідування, за наслідками якого складено припис № ЛВ26343/893/АВ/П Про усунення виявлених порушень , що свідчить про порушення відповідачем норми трудового законодавства при його звільненні. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 07 жовтня 2020 року матеріали справи передано судді Гулі Л.В. /а.с. 23/

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гули Л.В. від 12.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибуційна логістична компанія Стрий-молоко про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, залишено без руху, позивачу надано десятиденний термін для усунення недоліків /а.с. 24-25/.

26.10.2020 позивачем подано суду заяву про усунення недоліків позовної заяви /а.с. 28-29/.

Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибуційна логістична компанія Стрий-молоко про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до підготовчого судового засідання. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 11.11.2020. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 30/.

04.11.2020 позивачем подано суду заяву про уточнення позовних вимог /а.с. 34-35/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 09.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду /а.с. 45/.

28.12.2020 представником відповідача - директором ТОВ Дистрибуційна логістична компанія Стрий-молоко Куликом Р.А. суду подано письмові пояснення, відповідно до яких за період з 31.07.2020 по 27.10.2020 включно кількість робочих днів за час затримки розрахунку при звільненні складає 61 день, а не 63 дні, як було зазначено в заяві від 04.11.2020, а тому середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні за весь період станом на 28.10.2020 становить (280,59х61) 17115,99 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, 29.12.2020 подав суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, а вимоги заяви від 04.11.2020 підтримує у повному обсязі.

Представник позивача, адвокат Макота В.М. в судовому засіданні вимоги уточненої заяви від 04.11.2020 підтримав, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - директор ТОВ Дистрибуційна логістична компанія Стрий-молоко Кулик Р.А. в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, не заперечив щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за 61 календарний день з урахуванням святкових днів 24 серпня та 14 жовтня за період з 31.07.2020 по 27.10.2020 в сумі 17155,99 грн.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 17.07.2018 на підставі наказу № 8-К від 16.07.2018 ОСОБА_1 прийнятий на посаду менеджера зі збуту в ТОВ Дистрибуційна логістична компанія Стрий-молоко та 31.07.2020 на підставі наказу № 61-К звільнений із займаної посади за згодою сторін, що підтверджується трудовою книжкою позивача ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 /а.с. 6-8/.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового соціального страхування за 2020 рік ОСОБА_1 нарахована, але не виплачена заробітна плата та компенсація за невикористану щорічну відпустку в розмірі 14771,74 грн., що підтверджується довідкою ОК-7, сформованою станом на 06.10.2020, та звітом-рахунком від 30.09.2020 за період з 01.01.2020 по 30.09.2020 /а.с. 9-14/.

Згідно з наказом начальника Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_2 № 1174-П від 09.09.2020 з 10.09.2020 по 23.09.2020 здійснено проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ Дистрибуційна логістична компанія Стрий-молоко /а.с. 15-16/.

21.09.2020 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області Кучмою М.І. винесено припис про усунення виявлених порушень № ЛВ26343/893/АВ/П /а.с. 17-20/.

Відповідно до звіту-рахунку, виданого ОТП Банком , станом на 28.10.2020 відповідачем виплачено позивачу заробітну плату в сумі 11891,25 грн. /а.с. 36-37/

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України .

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 Кодексу законів про працю України , згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу , за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Наведена правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 910/4518/16.

Водночас структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України Про оплату праці , за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставі статті 2 Закону України Про оплату праці структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII Про державну статистику та Закону України Про оплату праці з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України Про оплату праці , тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24 грудня 1999 року № 13 роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Листом Міністерства соціальної політики України № 1133/0/206-19 від 29.07.2019 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік передбачено, що відповідно до статті 73 КЗпП України, у 2019 році на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові дні: 1 січня - Новий рік; 8 березня - Міжнародний жіночий день; 1 травня - День праці; 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги); 28 червня - День Конституції України; 24 серпня - День Незалежності України; 14 жовтня - День захисника України. Робота також не проводиться у дні релігійних свят: 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове; 19 квітня - Пасха (Великдень); 7 червня - Трійця.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період.

Дослідженими матеріалами справи встановлено, що після звільнення ОСОБА_1 31.07.2020 останньому із запізненням 28.10.2020 проведено виплату заробітної плати в сумі 11891,25 грн, а тому за період часу з 31.07.2020 по 27.10.2020 включно, тобто за 61 робочий день (без врахування святкових днів 24 серпня 2020 року та 14 жовтня 2020 року) з відповідача підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку, який станом на 28.10.2020 року становить 17115,99 грн. (280,59х61)

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог шляхом надання доказів є однією з основних засад судочинства (стаття 129 Конституції України).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Однак суд відхиляє доводи позивача ОСОБА_1 про те, що стягненню підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку за 63 робочих дні за період з 31.07.2020 по 27.10.2020, та бере до уваги доводи представника відповідача, викладені у письмових поясненнях від 28.12.2020, про те, що за період з 31.07.2020 року по 27.10.2020 включно кількість робочих днів за час затримки розрахунку при звільненні складає 61 день, а не 63 дні, як було зазначено в заяві позивача від 04.11.2020, оскільки не враховуються святкові дні 24 серпня 2020 року та 14 жовтня 2020 року.

Керуючись Листом Міністерства соціальної політики України № 1133/0/206-19 від 29.07.2019 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік та на підставі довідки, виданої Стрийським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України від 06.10.2020, заробітна плата позивача ОСОБА_1 за останні два місяці (43 робочих дні) становить 12065,16 грн, тобто за червень 2020 року - 20 робочих днів та липень 2020 року - 23 робочих дні.

Відповідно середньоденна (годинна) заробітна плата склала 280,59 грн, з чим погодився представник відповідача в судовому засіданні.

28.10.2020 відповідач провів розрахунок з позивачем та виплатив останньому заробітну плату в сумі 11891,25 грн, а тому за період з 31.07.2020 по 27.10.2020 включно, тобто за 61 робочий день без врахування святкових днів 24 серпня 2020 року та 14 жовтня 2020 року, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 17115,99 грн (280,59х61=17115,99).

Аналізуючи наведені докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, оскільки після звільнення ОСОБА_1 31.07.2020 останньому з порушенням строку, а саме: 28.10.2020 проведено виплату заробітної плати в сумі 11891,25 грн, а тому за період з 31.07.2020 по 27.10.2020 включно, тобто за 61 робочий день (без врахування святкових днів 24 серпня 2020 року та 14 жовтня 2020 року) з відповідача підлягає стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який станом на 27.10.2020 становить 17155,99 грн.

Щодо судових витрат.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому з відповідача в користь позивача слід стягнути сплачений останнім судовий збір у розмірі 840,80 гривень.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибуційна логістична компанія Стрий-молоко (82400, Львівська область, місто Стрий, вул. В.Сидора, 4Ж; ЄДРПОУ 42039543) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Стрийським МВ УМВС України у Львівській області 23.07.1996; РНОКПП НОМЕР_3 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 31 липня 2020 року по 27 жовтня 2020 року в розмірі 17115 грн (сімнадцять тисяч сто п`ятнадцять гривень) 99 копійок без врахування утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибуційна логістична компанія Стрий-молоко на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 11.01.2021.

Суддя Л.В.Гула