Постанова

від 13.01.2021 по справі 913/195/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2021 р. Справа № 913/195/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий:Зубченко І.В. (доповідач), судді:Гребенюк Н.В. , Чернота Л.Ф. при секретарі судового засідання: Мартинчук М.В. за участю представників: від позивача:Гладченко І.Л. від відповідача:не з`явився від третьої особи:не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств, м.Рубіжне Луганської області (вх.№2813 Л/3 від 26.10.2020р.) на рішення господарського суду Луганської області ухвалене 25.09.2020р. (повний текст складено та підписано 28.09.2020р. у м.Харкові) у справі№913/195/20 (суддя Корнієнко В.В.) за позовомФізичної особи - підприємця Гладченко Інни Леонідівни, м.Рубіжне Луганської області до Дочірнього підприємства "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств, м.Рубіжне Луганської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Рубіжанської міської ради Луганської області, м.Рубіжне Луганської області провизнання договору недійсним

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець Гладченко Інна Леонідівна, м.Рубіжне Луганської області, позивач, звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Дочірнього підприємства "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств, м.Рубіжне Луганської області, про визнання недійсним та таким, що не має жодних правових наслідків, договору оренди №44 від 06.01.2018р., укладеного між Дочірнім підприємством Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств та Гладченко Інною Леонідівною .

Ухвалою місцевого господарського суду від 07.07.2020р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Рубіжанську міську раду Луганської області, м.Рубіжне Луганської області.

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.09.2020р. (повний текст складено та підписано 28.09.2020р.) у справі №913/195/20 позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Гладченко Інни Леонідівни задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним договір про надання торговельних місць №44 від 06.01.2018р., укладений між Дочірнім підприємством Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств та Гладченко Інною Леонідівною .

В основу рішення покладено висновки місцевого господарського суду про те, що в матеріалах справи відсутні належні докази права відповідача на користування земельною ділянкою, яка є предметом договору оренди №44 від 06.01.2018р., і, як наслідок, зазначений договір оренди торговельних місць укладено всупереч вимогам законодавства (ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України - зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства), останній порушує права позивача (незаконне стягнення орендної плати).

Не погодившись із прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно резолютивної частини якої просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 25.09.2020р. у справі №913/195/20 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зауважено, що рішення місцевого господарського суду прийняте з невірним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, за наслідками неповного з`ясування обставин справи, при недоведеності обставин, які суд визнав встановленими. Підставою для скасування рішення суду першої інстанції скаржник називає сукупність наступних обставин:

- судом не враховано, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який виконувався сторонами протягом 2018р. Договір за своєю правою природою є договором найму (оренди) майна, предметом договору є певне торговельне місце (торгова площа), договором встановлено плату за користування торговою площею та строк дії договору;

- між сторонами у справі склалися правовідносин, що регулюються Правилами торгівлі на ринках та договором, на підставі якого позивач користувався саме торговельними місцями (майданчиками), що не є тотожним користуванню земельною ділянкою;

- судом першої інстанції не з`ясовувалися обставини укладення відповідачем договорів з відповідними організаціями (про постачання електричної енергії; на оперативно-технічне обслуговування; про надання послуг водопостачання та водовідведення; надання послуг по охороні території і майна тощо), у зв`язку з чим необґрунтованим є висновок суду про те, що відповідач не довів виконання своїх обов`язків по наданню послуг, передбачених Правилами торгівлі на ринках;

- наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач прийняв торговельне місце у користування, здійснював торгівлю і сплачував орендну плату;

- необґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач не мав права передавати позивачу в оренду торговельне місце та укладати оспорюваний договір. Так, земельною ділянкою за адресою: м.Рубіжне, вул.Визволителів, буд.94, Дочірнє підприємство "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств користується з 2006р. по теперішній час, сплачує за неї орендну плату. Крім того, відповідач є власником об`єкту нерухомого майна (Рубіжанський ринок);

- безпідставним є висновок господарського суду Луганської області про те, що відповідач не надав суду належних доказів права користування земельною ділянкою, на якій розміщується ринок, оскільки це не є предметом спору чи доказування у розглядуваній справі;

- позивач, шляхом укладення спірного договору, одержав усе, на що він розраховував, а саме отримав право вести підприємницьку торгову діяльність без будь-яких обмежень на території ринку, отже спірний договір не порушує прав та законних інтересів позивача;

- існуючий спір між відповідачем та міською радою щодо права користування земельною ділянкою не є обставиною, з якою у даному випадку може бути пов`язане порушення прав позивача, а відтак не може бути підставою для визнання укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди торговельного місця недійсним;

- оспорювати законність/незаконність використання земельної ділянки може лише її власник або законний землекористувач, ким позивач не є;

- вирішуючи питання щодо прав відповідача на земельну ділянку, на якій розташований ринок, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, чим порушив норми ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).

Для розгляду справи згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2020р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Попков Д.О., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2020р. у справі №913/195/20 відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою, зобов`язано позивача та третю особу у строк до 17.11.2020р. включно надати до суду відзиви на апеляційну скаргу.

На поштову адресу суду апеляційної інстанції 13.11.2020р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа; у межах визначеного судом строку) від Фізичної особи - підприємця Гладченко Інни Леонідівни надійшла відповідь на апеляційну скаргу, згідно резолютивної частини якої позивач просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. За змістом відзиву позивач зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, а викладені у ній доводи не підтверджені достовірними, достатніми та належними доказами. За твердженнями заявника, оспорюваний договір укладено за умови введення відповідачем позивача в оману щодо дійсного юридичного стану земельної ділянки, на якій розташований предмет договору - металевий кіоск, що, у свою чергу, є безумовною підставою для визнання спірного договору недійсним. На підтвердження своєї позиції щодо обґрунтованості позовних вимог Фізична особа - підприємець Гладченко Інна Леонідівна звертає увагу на сукупність наступних обставин:

- відповідач не мав права укладати оспорюваний договір, оскільки не мав достатньої цивільної дієздатності;

- відповідач не мав на момент укладення спірного договору у користуванні або власності земельної ділянки, відведеної за рішенням Рубіжанської міської ради Луганської області, для розміщення ринку;

- спірний договір не є договором оренди (найму) у розумінні Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та фактично відповідачем будь-яких речей, крім земельної ділянки, у користування не передавалось.

До відзиву на апеляційну скаргу додані документи згідно додатку, серед яких і ті, що не були надані суду першої інстанції, а саме: додатки №1 до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (Паспорт прив`язки); загальні пояснювальні записки; договори щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою №14 від 14.09.2020р. та №15 від 14.09.2020р.; додатки до договорів №14 від 14.09.2020р. та №15 від 14.09.2020р. Розрахунок щомісячного розміру пайової участі (внеску) в утриманні об`єкту благоустрою по вул.Визволителів район будинку №92 ; рішення 118 сесії Рубіжанської міської ради Луганської області №118/10 від 04.11.2020р. Про передачу в постійне користування земельної ділянки комунальному підприємству Ринок Рубіжанської міської ради .

Проте, усупереч приписам ст.269 ГПК України позивачем не надано доказів неможливості подання таких документів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, як і не заявлено відповідного клопотання про долучення до матеріалів справи таких доказів, що виключає наявність підстав для врахування додатково наданих позивачем документів.

Третя особа своїм правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористалась, відзиву на апеляційну скаргу не надала.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Попкова Д.О., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 18.11.2020р., згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Гребенюк Н.В., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.11.2020р. призначено до розгляду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Луганської області від 25.09.2020р. (повний текст складено та підписано 28.09.2020р.) у справі №913/195/20 на 09.12.2020р.

Через канцелярію суду апеляційної інстанції 09.12.2020р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від позивача надійшли додаткові пояснення, за змістом яких заявник просить долучити до матеріалів справи та розглянути додаткові докази, а саме наступні документи: рішення 118 сесії Рубіжанської міської ради №118/10 від 04.11.2020р. Про передачу в постійне користування земельної ділянки комунальному підприємству Ринок Рубіжанської міської ради ; рішення 118 сесії Рубіжанської міської ради №118/11 від 04.11.2020р. Про надання згоди на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальному підприємству Ринок Рубіжанської міської ради Луганської області ; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №232018019 від 11.11.2020р. За твердженнями позивача, зазначені докази підтверджують, що Дочірнє підприємство "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств станом на момент укладення спірного договору та станом на сьогоднішній день не мало і не має належних прав на користування та розпорядження земельною ділянкою.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Однак, колегія суддів зазначає, що надані позивачем докази датовані після ухвалення оскаржуваного судового рішення. Так, у постанові Верховного Суду від 06.02.2019р. у справі №916/3130/17, зокрема, зазначено, що системний аналіз статей 80, 269 ГПК України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Така обставина, як відсутність доказів на момент ухвалення рішення суду, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України не залежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Таким чином, враховуючи процесуальні норми, що стосуються порядку подання доказів до суду першої та апеляційної інстанцій, межі перегляду справи апеляційним судом, а також викладену вище правову позицію Верховного Суду, колегія суддів не приймає до розгляду надані позивачем докази (рішення 118 сесії Рубіжанської міської ради №118/10 від 04.11.2020р. та №118/11 від 04.11.2020р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №232018019 від 11.11.2020р.).

У судовому засіданні 09.12.2020р. Фізична особа - підприємець Гладченко І.Л. заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги з мотивів, що були викладені у відзиві. Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Керуючись приписами ч.2 ст.216 ГПК України, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про оголошення перерви в судовому засіданні до 13.01.2021р.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.01.2021р. задоволено отримане на поштову адресу суду клопотання Рубіжанської міської ради Луганської області про участь у судовому засіданні з розгляду справи №913/195/20, призначеному на 13.01.2021р., у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 13.01.2021р. позивач підтримав позицію, викладену у попередньому судовому засіданні. Представник відповідача до приміщення Східного апеляційного господарського суду та представник третьої особи до приміщення Рубіжанського міського суду Луганської області, якому доручено забезпечити проведення відеоконференції, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Як убачається з матеріалів справи, позиція Дочірнього підприємства "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств викладена безпосередньо в апеляційній скарзі. Рубіжанська міська рада Луганської області своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та правом участі у судовому засіданні, призначеному в режимі відеоконференції, не скористалась.

Крім того судом враховано принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Керуючись наведеними приписами законодавства, зважаючи на наявність достатніх матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, судова колегія визнала за можливе розглянути справу №913/195/20 за відсутністю представників відповідача (апелянта) та третьої особи.

Суд апеляційної інстанції у відповідності до статті 269 ГПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол.

У судовому засіданні 13.01.2021р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, додаткові пояснення, заслухавши пояснення позивача у судових засіданнях 09.12.2020р. та 13.01.2021р., перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06.01.2018р. між Дочірнім підприємством "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств (сторона-1) та Гладченко Інною Леонідівною (сторона-2) укладено договір про надання торгівельних місць №44 (далі - договір №44), за умовами п.1.1 якого, сторона-1 зобов`язалася надати стороні-2 торговельне місце (торговельна площа), площею 34кв.м на території торговельної площі ринку, що знаходиться за адресою: м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94 (далі - Ринок), для встановлення тимчасової металевої споруди - кіоску, контейнеру, модуля, інших малих архітектурних форм - далі МАФ , як об`єкту торгівлі та організації торгового місця для торгівлі господарськими товарами та спеціями.

Відповідно до п.1.1 торговельна площа в цьому договорі - це частина торгівельної території (площі) Ринку, яка надається стороною-1 (суб`єктом господарювання) стороні-2 (суб`єкту господарювання у сфері торгівлі) для встановлення кіосків, контейнерів, модулів, інших малих архітектурних форм - МАФ, як об`єкту торгівлі та організації торгівельного місця та продажу товарів. Торговельне місце на ринку - це торгівельна площа визначених розмірів на торгівельній території (площі) ринку (сторона-1), яка обладнана МАФ, для здійснення стороною-2 (суб`єктом господарювання у сфері торгівлі) продажу товарів (послуг), відповідно до плану територій ринку.

Торгівельна площа обладнана тимчасовою нестаціонарною спорудою (МАФ) №10П (16кв.м), 106 (18кв.м), право власності на яку має сторона-2 (п.1.2 договору №44).

Плата за надання торгівельної площі складає 1.768,00грн. в місяць з ПДВ (п.2.1 договору №44).

Згідно з п.1.8 договору №44 останній укладено строком на 12 місяців і діє з 01.01.2018р. по 31.12.2018р. включно.

Договір може бути пролонговано, що письмово оформлюється сторонами не пізніше ніж за 20 днів до закінчення строку дії договору (п.8.6 договору №44).

За актом приймання - передачі торгівельних місць від 06.01.2018р. відповідач передав, а позивач прийняв у тимчасове платне користування торговельну площу (місце) на ринку з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, яка є предметом договору та розташована за адресою: Луганська область, м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94.

На виконання умов договору №44 позивач у 2018р. сплатив відповідачу плату за користування торговельним місцем в загальній сумі 21.529,60грн.

Відповідач - Дочірнє підприємство "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств, як орендодавець, на підставі оспорюваного договору нарахував позивачу (орендарю) плату за оренду торговельного місця в сумі 18.254,60грн за період січень 2019р. - грудень 2019р. та надіслав позивачу акт звірення взаєморозрахунків станом на 31.12.2019р.

Разом з іншим, місцевим господарським судом встановлено наступні обставини. На підставі свідоцтва про право власності від 20.02.2002р., виданого виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради, об`єкт нерухомого майна - Рубіжанський ринок, який розташований за адресою: м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94, належить Дочірньому підприємству Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств на праві колективної власності і складається з адміністративної будівлі, магазинів, павільйонів, будинків (будівель), критих прилавків, відкритих прилавків, вбиральні, огорож та споруд.

08.11.2006р. між Рубіжанською міською радою (орендодавець) та Дочірнім підприємством Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств (орендар) укладено договір оренди землі, за умовами п.1 якого Рубіжанська міська рада на підставі рішення №9/22 від 27.09.2006р. передала, а орендар прийняв у строкове платне користування (оренду) земельну ділянку для розміщення ринку, яка знаходиться: м.Рубіжне, вул.Визволителів, буд.94.

В оренду передавалася земельна ділянка загальною площею 2,9810га (п.2 договору оренди).

Земельна ділянка була передана в оренду для розміщення ринку (п.14 договору оренди).

За умовами п.8 договору оренди останній укладено на 10 років - до 08.11.2016р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір оренди землі від 08.11.2006р. зареєстровано у Рубіжанському міському відділі Луганської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель 08.11.2006р. вчинено запис №040642000125.

На виконання умов договору оренди землі між сторонами був підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки.

Рішенням Рубіжанської міської ради №9/50 від 30.03.2016р. відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки попередньою площею 2,9609га із земель комунальної власності з метою передачі в оренду для розміщення Рубіжанського ринку, розташованої за адресою: м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94.

Рішенням Рубіжанської міської ради №16/20 від 26.10.2016р. договір оренди землі від 08.11.2006р. (державна реєстрація №040642000125) поновлено відносно земельної ділянки площею 2,9613га (кадастровий номер 4412500000:09:003:0003), розташованої за адресою: м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94. Пунктом 2 вказаного рішення Дочірнє підприємство Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств зобов`язано укласти додаткову угоду з Рубіжанською міською радою та здійснити заходи щодо державної реєстрації права оренди землі.

14.11.2016р. між Рубіжанською міською радою та Дочірнім підприємством Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств укладено додаткову угоду, в якій вказано, що термін дії договору оренди землі від 08.11.2006р. поновлюється на земельну ділянку кадастровий номер 4412500000:09:003:0003, строком до 08.11.2026р.

13.03.2019р. на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 10.01.2019р. зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 4412500000:09:003:0171 площею 2,9295га, місце розташування: м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94; вид використання: для розміщення об`єкта нерухомого майна (Рубіжанського ринку).

07.05.2019р. за відповідачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлові будівлі) - Рубіжанський ринок, розташований за адресою: Луганська область, м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94 (кадастровий номер земельної ділянки місця розташування 4412500000:09:003:0171.

Двома рішеннями Рубіжанської міської ради від 25.09.2019р. №96/27 та №96/62 надано дозвіл Гладченко І.Л. (позивачу) на розробку проекту землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок площею 0,0020га, розташованих за адресою: Луганська область, м.Рубіжне, вул.Визволителів, 92, в районі Дочірнього підприємства Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств, для розміщення та обслуговування об`єкта торгівлі.

Рішенням Рубіжанської міської ради від 06.05.2020р. №110/11 скасовано рішення Рубіжанської міської ради від 26.10.2016р. №16/20, яким було поновлено строк дії договору оренди до 08.11.2026р., у зв`язку з порушенням законодавства під час його прийняття та з порушенням законодавства під час укладення додаткової угоди до договору оренди землі.

Враховуючи викладені вище обставини, Фізична особа-підприємець Гладченко І.В. звернулась до суду з розглядуваним позовом.

Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, зазначає наступне.

Звертаючись до господарського суду Луганської області з вимогою про визнання недійсним договору про надання торговельних місць №44 від 06.01.2018р., укладеного між Дочірнім підприємством Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств та Гладченко Інною Леонідівною , позивач обґрунтовував вимогу тим, що за своєю правовою природою оспорюваний договір є договором оренди земельної ділянки, на якій розташований МАФ позивача. У позовній заяві також зазначено, що оспорюваний правочин здійснений під впливом обману позивача (ст.230 ЦК України), оскільки відповідач на момент укладення оспорюваного договору не був власником або орендарем земельної ділянки (на якій розташовано торгове місце, передане позивачу в оренду), що знаходиться за адресою: вул.Визволителів, 94, м.Рубіжне, Луганська область, а отже і користуватися земельною ділянкою та передавати її в оренду третім особам відповідач не мав права. Разом з тим, за змістом заяви від 28.04.2020р. (про усунення недоліків позовної заяви) позивач вказав інші підстави позову, зазначивши, що оспорюваний договір слід вважати недійсним у силу приписів статей 203, 215 ЦК України, оскільки в момент його укладення він суперечив вимогам закону, а саме статтям 182, 316, 317, 334, 395, 761 ЦК України, статтям 1, 5, 19 Закону України Про оренду землі , статті 125 Земельного кодексу України. Враховуючи приписи ч.3 ст.46 ГПК України, яка передбачає право позивача до закінчення підготовчого засідання змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви, господарський суд Луганської області правомірно прийняв до уваги зміну підстав позову позивачем (первісно підставою позову було вчинення правочину під впливом обману, а після зміни підстав стало недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 6, 627 ЦК України унормовано, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ч.4 до ст.179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Статтею 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ч.3 ст.760 ЦК України).

Частиною 1 ст.763 ЦК України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У свою чергу відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, Законом України Про оренду землі , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Частиною 1 ст.79 ЗК України передбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 8 названого Закону передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Системний аналіз укладеного між Дочірнім підприємством Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств та Фізичною особою - підприємцем Гладченко Інною Леонідівною договору про надання торгівельних місць №44 від 06.01.2018р. свідчить, що його предметом є торгівельне місце, а не безпосередньо земельна ділянка в розумінні відповідних положень ЗК України та Закону України Про оренду землі , тобто вказаний договір не є договором оренди землі в розумінні Закону України Про оренду землі , як про це помилково зазначає позивач.

Відносини, пов`язані із здійсненням діяльності по продажу товарів (виконанню робіт, наданню послуг) на ринку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України №868 від 29.07.2009р. Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків , Правилами торгівлі на ринках, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №57/188/84/105 від 26.02.2002р. (далі - Правила торгівлі на ринках).

Пунктом 2 Правил торгівлі на ринках визначено, що ринок - це суб`єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов`язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Згідно з п.20 вказаних Правил адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначати термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торговельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок, та їх вартість.

До правовідносин, які склались між сторонами даного спору, також застосовуються положення Правил торгівлі на ринках м.Рубіжне, затверджених рішенням Рубіжанської міської ради №8/15 від 02.06.2011р. (далі - Правила торгівлі на ринках м.Рубіжне), які узгоджуються з Правилами торгівлі на ринках, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №57/188/84/105 від 26.02.2002р.

Відповідно до абз.8 п.2, абз.3 п.13, п.15 Правил торгівлі на ринках м.Рубіжне торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (ваг, лотків, тощо) і здійснення продажу продукції з прилавку (столу), транспортних засобів, прицепів, у контейнерах, кіосках, палатках тощо; усі торговельні місця позначаються номерами.

Згідно з абз.4 п.16 Правил торгівлі на ринках м.Рубіжне у випадку використання торговельного місця на умовах оренди у продавця має бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди - копія такої угоди із суб`єктом підприємницької діяльності (орендодавцем).

Пунктом 20 Правил торгівлі на ринках м.Рубіжне передбачено, що адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений строк укладає з ними письмову або усну угоду, в якій рекомендується вказувати строк дії угоди, асортимент (вид) реалізованих товарів, розташування торговельного місця, номер торговельного місця, розмір і порядок оплати за торговельне місце.

Виходячи із системного аналізу Правил торгівлі на ринках, договори, укладені між адміністрацією ринку і суб`єктами підприємницької діяльності, які займаються торгівельною діяльністю, є за своєю правовою природою договорами оренди (найму) торгових площ (постанова Верховного Суду України від 24.10.2011р. у справі №3-113гс11).

Постановою Кабінету Міністрів України №278 від 05.03.2009р. Про заходи щодо стабілізації цін за надання послуг та оренду торгових приміщень (площ) у торговельних об`єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів в умовах фінансово-економічної кризи затверджено Примірний договір оренди торговельного місця.

Частиною 3 ст.184 ГК України унормовано, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст.179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст.181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, укладений сторонами у справі договір про надання торгівельних місць №44 від 06.01.2018р. відповідає вимогам чинного законодавства України, Правилам торгівлі на ринках, Постанові Кабінету Міністрів України №278 від 05.03.2009р. та містить усі істотні умови договору найму торгівельного місця.

Предметом даного договору є передача в оренду торговельного місця, яке має площу (34кв.м) і конкретне місцезнаходження (м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94). Із договору найму, укладеного між сторонами, вбачається, що торгівельне місце площею 34кв.м обладнане тимчасовою нестаціонарною спорудою (МАФ) №10П, яка належать позивачу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що у даному випадку між сторонами не був укладений договір оренди земельної ділянки, оскільки предметом договору №44 від 06.01.2018р. не є земельна ділянка із визначеним кадастровим номером (доказів виділення земельної ділянки під МАФом позивача на момент виникнення спірних правовідносин матеріали справи не містять). Натомість, як встановлено апеляційним господарським судом, предметом договору є найм (оренда) індивідуально визначеної неспоживної речі - торгівельного місця площею 34кв.м ділянки, розташованої на території торгової площі Рубіжанського ринку за адресою: м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94.

У зв`язку з цим безпідставними є висновки господарського суду Луганської області про те, що у даному випадку правовідносини, які виникають із договору оренди торговельного місця, тісно пов`язані з правовідносинами, які виникають із договору оренди земельної ділянки. Так, торгівельне місце на ринку, що надається для розміщення необхідного для здійснення підприємницької діяльності тимчасового спорудження (МАФу), не є земельною ділянкою у розумінні ЗК України та Закону України Про оренду землі , тому що між власником землі (землекористувачем) та користувачем торговельного місця на ринку не виникають правовідносини з землекористування. Ринки надають послуги з передачі в користування саме торговельних місць на своїй території (замощення, площадки, покриття, тощо), відтак, зайняття Фізичною особою-підприємцем Гладченко Інною Леонідівною торговельного місця на ринку не є тотожним зайняттю земельної ділянки.

Вирішуючи спір про визнання недійсним договору, суд повинен з`ясувати, зокрема, підстави для визнання недійсним договору, оскільки недійсність правочину може наступати лише з певним порушенням закону.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1 - 3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).

Згідно зі ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до акту прийому-передачі торговельних місць від 06.01.2018р. торговельна площа передана Гладченко Інні Леонідівні для ведення торговельної діяльності з тимчасового металевого спорудження, при цьому в акті чітко зазначено номери торговельних місць - №10П; 106/44. При цьому позивач не ставить під сумнів та не спростовує факту здійснення фактичної господарської діяльності, характерної для торгівлі на ринках, незалежно від прав Дочірнього підприємства Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств на земельну ділянку.

Як убачається з наявної у матеріалах справи довідки про сплату за торгове місце №74 від 27.05.2020р., Фізична особа-підприємець Гладченко І.Л. сплачувала орендну плату згідно договору №44 від 06.01.2018р. за торгове місце протягом 2018р.

Отже, у розглядуваному випадку волевиявлення осіб, які вчинили правочин, було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин був спрямований на настання реальних правових наслідків.

Посилання позивача, з яким погодився господарський суд Луганської області, на те, що за відсутності правових підстав для користування земельною ділянкою Дочірнє підприємство Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариства не мало права передавати Фізичній особі-підприємцю Гладченко І.Л. торгові місця у найм (оренду), судом апеляційної інстанції не можуть бути прийняті у якості підстав для висновку про визнання недійсним спірного договору.

Як зазначалося вище за текстом постанови, торговим місцем є площа, відведена для розміщення торгівельного інвентарю і здійснення продажу продукції. У той же час користування підприємцями (продавцями) торгівельною площею здійснюється у спосіб укладення договору оренди, і у такому випадку торгівельна площа є предметом договору оренди як істотної його умови.

Правила торгівлі на ринках не виключають використання продавцями власного торгівельного інвентарю. При цьому розміщення на торгівельній площі МАФу, що належить продавцю на праві власності, не змінює природи оренди торгівельного місця. Наділенням торгівельного місця, як предмету оренди, індивідуальними ознаками може бути, зокрема, схема розташування торгівельних місць, запропонована ринком. Чинне законодавство не передбачає особливого порядку, визначення розташування торгівельних місць. Підписана сторонами, угода про оренду торгівельного місця, умовою серед яких є розміщення на ньому МАФу, і подальше виконання сторонами такої угоди є достатнім підтвердженням погодження сторонами предмету оренди - торгівельного місця.

У свою чергу, якщо сторони, укладаючи договір оренди торгівельного місця, не визначили його місце розташування, то за аналізом правової природи погодження істотних умов договору можна дійти висновку про непогодження сторонами предмету оренди, наслідком чого є підстави визнати такий договір неукладеним. Однак, виконання сторонами умов договору виключає посилання на не укладення договору.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що відповідачем були виконані умови договору про надання торговельних місць №44 від 06.01.2018р., а саме надано позивачу у користування торгове місце на ринку. У свою чергу, позивачем здійснювалася господарська діяльність на ринку, що ніким не заперечується.

Проте, на переконання Фізичної особи-підприємця Гладченко І.Л., з чим погодився місцевий господарський суд, відповідач позбавлений права використовувати в своїх цілях земельну ділянку, яка перебуває в комунальній власності, та яка не оформлена належним чином Дочірнім підприємством Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств.

Однак, як уже зазначалося вище за текстом постанови, використання торгівельного місця не є тотожним використанню земельної ділянки, і хоч і передбачає таке використання, правовідносини підприємства, що управляє ринком, та міської ради щодо земельної ділянки не впливають на предмет доказування даного провадження та не мають правового значення для даного спору.

Із встановлених обставин справи вбачається, що Фізичній особі-підприємцю Гладченко І.Л. були надані всі послуги, отримання яких було метою укладення договору №44 від 06.01.2018р. Порушенням прав і охоронюваних законом інтересів орендаря є неможливість одержання ним того, на що він розраховував при укладенні договору, або його виконання призведе (призводить) до звуження належного йому блага. Відсутність належного оформлення права користування земельною ділянкою не є обставиною, з якою в даному випадку може бути пов`язане порушення права орендаря торгівельного місця.

Частиною 1 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положеннями ч.2 ст.4 ГПК України унормовано, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам законодавства.

Тобто, на позивача покладено обов`язок довести, які його права чи законні інтереси, як орендаря торгівельного місця, порушені оспорюваним договором, а суд повинен навести правові мотиви, з яких він виходить, визнаючи порушеними відповідні права чи інтереси такого позивача.

Разом з тим, судом встановлено, що порушення свого права Фізична особа-підприємець Гладченко І.Л. пов`язує не з майновими правами на об`єкт оренди - торгівельні місця на ринку, а з правами міської ради на земельну ділянку. При цьому, своїх прав щодо земельної ділянки позивач не доводить.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що позивач не доводить ані своїх майнових прав на об`єкт оренди, ані своїх прав на земельну ділянку. Більше того, стверджує, що відповідні права на землю належать Рубіжанській міській раді Луганської області.

Судова колегія зазначає, що кожна особа самостійно здійснює свої права, позивач не має повноважень на представництво прав та інтересів міської ради, порушення прав останньої доводити не може. При цьому майнові права на об`єкт оренди не є предметом спору у даному провадженні, оскільки позивач таких прав також не заявляє та не доводить.

Порушенням прав і охоронюваних законом інтересів орендаря є неможливість одержання ним того, на що він розраховував при укладенні договору, або його виконання призведе до звуження чи обмеження належного йому блага.

Здійснення відповідачем діяльності з управління ринком без належного оформлення права на земельну ділянку не є обставиною, з якою в межах даного спору може бути пов`язане порушення права орендаря торгівельного місця.

Крім того, враховуючи викладені вище встановлені місцевим господарським судом обставини правовідносин між Рубіжанською міською радою Луганської області, як орендодавцем, та Дочірнім підприємством Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств, як орендарем, (укладення 08.11.2006р. договору оренди землі; рішення Рубіжанської міської ради №16/20 від 26.10.2016р. Про поновлення договору оренди землі з ДП Рубіжанський ринок ЛОСС ; укладення 14.11.2016р. додаткової угоди про поновлення терміну дії договору оренди землі), станом на момент укладення спірного договору та протягом строку його дії органом місцевого самоврядування було виділено відповідачу земельну ділянку для розміщення ринку.

До того ж, згідно матеріалів справи Дочірньому підприємству Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств на підставі свідоцтва про право власності від 20.02.2002р. належить право власності на об`єкт нерухомого майна - Рубіжанський ринок, який розташований в м.Рубіжне по вул.Визволителів, 94, на праві колективної власності, що складається з павільйонів, адміністративної будівлі, магазинів, будинків (будівель), критих прилавків, відкритих прилавків, вбиральні, огорож та споруд. 07.05.2019р. зареєстровано право власності за Дочірнім підприємством Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств на об`єкт нерухомого майна (нежитлові будівлі) - Рубіжанський ринок, який розташовано за адресою: Луганська область, м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94, на земельній ділянці кадастровий номер 4412500000:09:003:0171, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №166310246 від 13.05.2019р.

Згідно наданої відповідачем довідки Головного управління ДПС у Луганській області №2004/110/12-32-51-04 від 20.11.2019р., податкові декларації з плати за землю (орендна плата) до Рубіжанського управління ГУ ДФС у Луганській області за період 2017-2019 роки по Дочірньому підприємству Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств подані своєчасно, без порушень; станом на 31.10.2019р. заборгованість відсутня.

Крім того, за загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст.120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018р. у справі №910/18560/16).

З матеріалів справи вбачається, що після закінчення строку дії договір оренди землі від 08.11.2006р., за умовами якого відповідачу надавалась земельна ділянка площею 2,9810га для розміщення ринку за адресою: м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94, Дочірнє підприємство Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств продовжувало користуватись земельною ділянкою та здійснювати господарську діяльність з надання послуг організації торгівлі на ринку.

Відповідно до п.44 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п.7 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 29.07.2009р., передбачено, що реконструкція (переобладнання, модернізація) та закриття ринку здійснюються в установленому порядку за умови забезпечення підприємців іншими торговельними місцями з урахуванням рекомендацій місцевої галузевої ради підприємців. Суб`єкт господарювання за рік до початку проведення робіт з реконструкції (переобладнання, модернізації) та закриття ринку повідомляє про це підприємців, які провадять торговельну діяльність на території ринку, та подає до органу місцевого самоврядування заяву про необхідність забезпечення таких підприємців іншими торговельними місцями.

Наведеними нормативно-правовими актами передбачено певний порядок закриття ринку. Так, у випадку закриття ринку орган місцевого самоврядування зобов`язаний прийняти на пленарному засіданні відповідне рішення та вирішити питання про забезпечення підприємців торговими місцями.

Проте, з досліджених матеріалів справи судом апеляційної інстанції не встановлено обставин ініціювання Рубіжанською міською радою Луганської області припинення діяльності (закриття) Рубіжанського ринку за адресою: м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94, на території якого розташований об`єкт оренди (торгівельне місце), котре перебуває в користуванні Фізичної особи-підприємця Гладченко І.Л., а доказів на підтвердження зворотного сторонами не надано.

Питання щодо правомірності користування відповідачем земельною ділянкою, на якій розташовані торгівельні місця під ринком, є виключною компетенцією контролюючих за використанням земельних ділянок правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування. До того ж, останні в силу вимог Закону України Про місцеве самоврядування в Україні приймають рішення про надання дозволу на діяльність ринків, встановлення режиму і порядку роботи та здійснюють нагляд за організацією та діяльністю ринків.

Обставини справи свідчать про те, що позивач фактично оспорює права Дочірнього підприємства Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств на земельну ділянку, а також зазначає про відсутність у відповідача правових підстав на користування земельною ділянкою, на якій розташовані торгівельні місця Рубіжанського ринку.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Східний апеляційний господарський суд зазначає, що оспорювати законність чи незаконність використання земельної ділянки може лише її власник або законний землекористувач. Проте, позивач не є ані власником, ані землекористувачем земельної ділянки, на якій розміщений ринок.

Правовідносини, які виникли між Дочірнім підприємством Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств та Рубіжанською міською радою Луганської області щодо продовження (оформлення та реєстрації) орендних правовідносин з користування земельною ділянкою, на якій знаходиться Рубіжанський ринок, не вплинули на здійснення позивачем фактичної господарської діяльності, характерної для торгівлі на ринках. Наявність спорів між відповідачем та міською радою жодним чином не перешкоджала веденню Фізичною особою-підприємцем Гладченко І.Л. підприємницької діяльності з торгівлі на території ринку, не порушила та не впливала на права орендараря торгового місця на отримання ним того, на що він розраховував при укладенні договору №44 від 06.01.2018р.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020р. у справі №761/26815/17 зроблено висновок, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватноправова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим .

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення на вищевказані обставини уваги не звернув.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не доведено обставин, з якими законодавець пов`язує можливість визнання правочину недійсним, колегія суддів дійшла висновків, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Гладченко І.Л. не підлягають задоволенню.

Твердження апелянта щодо суті спору про визнання недійсним договору ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, доведені належними, допустимими та достатніми доказами, тоді як господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств та скасування рішення господарського суду Луганської області від 25.09.2020р. (повний текст складено та підписано 28.09.2020р.) у справі №913/195/20, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зазначене у контексті приписів ст.129 ГПК України є підставою для покладення витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги на позивача.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств, м.Рубіжне Луганської області, на рішення господарського суду Луганської області від 25.09.2020р. (повний текст складено та підписано 28.09.2020р.) у справі №913/195/20 - задовольнити .

Рішення господарського суду Луганської області від 25.09.2020р. (повний текст складено та підписано 28.09.2020р.) у справі №913/195/20 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця Гладченко Інни Леонідівни, м.Рубіжне Луганської області, до Дочірнього підприємства "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств, м.Рубіжне Луганської області, про визнання недійсним договору оренди №44 від 06.01.2018р. - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Гладченко Інни Леонідівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Дочірнього підприємства "Рубіжанський ринок" Луганської обласної спілки споживчих товариств (93000, Луганська область, м.Рубіжне, вул.Визволителів, 94; код ЄДРПОУ 01547924) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3.153,00грн.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 13.01.2021р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 18.01.2021р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя Л.Ф. Чернота