Ухвала

від 21.04.2021 по справі 913/195/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 913/195/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду : Уркевича В. Ю. - головуючого, Чумака Ю. Я., Краснова Є. В.,

за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Гладченко Інни Леонідівни

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Гладченко Інни Леонідівни

до Дочірнього підприємства Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Рубіжанська міська рада

про визнання договору недійсним,

за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У березні 2020 року фізична особа-підприємець Гладченко Інна Леонідівна (далі - ФОП Гладченко І. Л., скаржник) звернулася до Господарського суду Луганської області з позовом до Дочірнього підприємства Рубіжанський ринок Луганської обласної спілки споживчих товариств (далі - ДП Рубіжанський ринок ). Просила визнати недійсним та таким, що не має жодних правових наслідків, договір про надання торгівельних місць від 06.01.2018 № 44, укладений між ДП Рубіжанський ринок та Гладченко І. Л. (далі - договір оренди).

2. Заявою від 28.04.2020 позивач усунув недоліки позовної заяви та вказав інші підстави позову. Зазначив, що оспорюваний договір слід вважати недійсним в силу приписів статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, оскільки в момент його укладення він суперечив вимогам закону, а саме статтям 182, 316, 317, 334, 395, 761 Цивільного кодексу України, статтям 1, 5, 19 Закону України Про оренду землі , статті 125 Земельного кодексу України.

3. Місцевий господарський суд ухвалою від 07.07.2020 залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Рубіжанську міську раду Луганської області.

4. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за своєю правовою природою оспорюваний договір є договором оренди земельної ділянки, на якій розташована тимчасова торгівельна споруда позивача.

5. ФОП Гладченко І. Л. також зазначила, що укладений між сторонами правочин був здійснений під впливом обману позивача (стаття 230 Цивільного кодексу України), оскільки відповідач на момент укладення оспорюваного договору не був власником або орендарем земельної ділянки на якій розташовано торгівельне місце, передане позивачу в оренду, що знаходиться за адресою: вул. Визволителів, 94, м. Рубіжне, Луганська область, а отже і користуватися земельною ділянкою та передавати її в оренду третім особам відповідач права не мав.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

6. Господарський суд Луганської області рішенням від 25.09.2020 позов задовольнив. Визнав договір оренди недійсним.

7. Суд першої інстанції рішення мотивував тим, що в матеріалах справи відсутні належні докази права відповідача на користування земельною ділянкою, яка є предметом договору оренди і, як наслідок, зазначений договір оренди торгівельних місць укладено всупереч вимогам законодавства - частині першій статті 203 Цивільного кодексу України, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави та суспільства. Отже, цей договір порушує права позивача, зокрема в частині безпідставного стягнення відповідачем з позивача орендної плати.

8. Східний апеляційний господарський суд постановою від 13.01.2021 рішення суду першої інстанції скасував. Прийняв нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

9. Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач фактично оспорює права відповідача на земельну ділянку, а також зазначає про відсутність у відповідача правових підстав на користування земельною ділянкою, на якій розташовані торгівельні місця ДП Рубіжанський ринок . Суд вказав, що оспорювати законність чи незаконність використання земельної ділянки може лише її власник або законний землекористувач. Проте, позивач не є ані власником, ані землекористувачем земельної ділянки, на якій розміщені торгівельні місця, отже, ним не доведено обставин, з якими законодавець пов`язує можливість визнання правочину недійсним.

Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

10. У лютому 2021 року ФОП Гладченко І. Л. звернулася із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021. Скаржник просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

11. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

12. У касаційній скарзі ФОП Гладченко І. Л. посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми частини першої статті 761 Цивільного кодексу України, пункти 2, 3, 5, 6 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 868 без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 26.03.2018 у справі № 916/729/17, від 24.09.2019 у справі № 906/41/19 та від 21.01.2021 у справі № 906/1077/19.

13. Скаржник зазначає про відсутність у орендодавця (відповідача) будь-яких прав на земельну ділянку, частиною якої є об`єкт оренди позивача. Вказує на невідповідність визначеного у спірному договорі оренди об`єкта критеріям індивідуально визначеного майна. Наголошує на відсутності у орендодавця правовстановлюючих документів на передане в оренду торгівельне місце, а також затвердженого відповідним органом місцевого самоврядування плану території ринку, в якому зазначається розмір земельної ділянки. Вважає, що спірний договір оренди не відповідає вимогам законодавства та підлягає визнанню недійсним з підстав, передбачених пунктами 1, 3-5 частини першої статті 203, частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України.

14. ДП Рубіжанський ринок у відзиві на касаційну скаргу ФОП Гладченко І. Л. зазначило, що оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованими з огляду на те, що правовідносини, які виникли між відповідачем та Рубіжанською міською радою щодо орендних правовідносин з користування земельною ділянкою, на якій знаходиться Рубіжанський ринок, жодним чином не вплинули на здійснення позивачем господарської діяльності з торгівлі. Крім того, не заслуговують на увагу посилання скаржника на висновки, викладені у зазначених скаржником постановах Верховного Суду, оскільки обставини у цих справах є відмінними від обставин у справі, яка розглядається, а тому не є релевантними до спірних правовідносин.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

17. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду виклала у пункті 60 постанови від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

18. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи та зазначає, що обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися з огляду на таке.

19. Суди попередніх інстанцій у цій справі розглянули спір щодо визнання недійсним договору оренди (найму) торгівельних площ.

20. Суди встановили, що 06.01.2018 між ДП Рубіжанський ринок та Гладченко І. Л. укладено договір оренди, згідно з пунктом 1.1 якого ДП Рубіжанський ринок зобов`язалося надати Гладченко І. Л. торгівельне місце (торгівельна площа), площею 34 кв. м на території торговельної площі ринку, що знаходиться за адресою: м. Рубіжне, вул. Визволителів, 94 (далі - ринок), для встановлення металевої споруди - кіоска, контейнера, модуля та інших малих архітектурних форм (далі - МАФ), як об`єкта торгівлі та організації торгового місця для торгівлі господарськими товарами та спеціями.

21. За змістом пункту 1.1 договору оренди торгівельна площа в цьому договорі - це частина торгівельної території (площі) ринку, яка надається ДП Рубіжанський ринок (суб`єктом господарювання) Гладченко І. Л. (суб`єкту господарювання у сфері торгівлі) для встановлення кіосків, контейнерів, модулів, інших малих архітектурних форм - МАФ, як об`єкта торгівлі та організації торгівельного місця та продажу товарів. Торгівельне місце на ринку - це торгівельна площа визначених розмірів на торгівельній території (площі) ринку ДП Рубіжанський ринок , яка обладнана МАФ, для здійснення Гладченко І. Л. продажу товарів (послуг), відповідно до плану територій ринку.

22. Торгівельна площа обладнана тимчасовою нестаціонарною спорудою (МАФ) № НОМЕР_1 (16 кв. м), НОМЕР_2 (18 кв. м), право власності на яку має Гладченко І. Л. (пункт 1.2 договору оренди).

23. Плата за надання торгівельної площі складає 1 768,00 грн в місяць з ПДВ (пункт 2.1 договору оренди).

24. Договір оренди укладено строком на 12 місяців і діє з 01.01.2018 по 31.12.2018 включно (пункт 1.8. договору оренди).

25. Договір може бути пролонговано, що письмово оформлюється сторонами не пізніше ніж за 20 днів до закінчення строку дії договору (пункт 8.6 договору оренди).

26. За актом приймання-передачі торгівельних місць від 06.01.2018 відповідач передав, а позивач прийняв у тимчасове платне користування торгівельну площу (місце) на ринку.

27. На підставі свідоцтва про право власності від 20.02.2002, виданого виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради, об`єкт нерухомого майна - Рубіжанський ринок, який розташований за адресою: м. Рубіжне, вул. Визволителів, 94 , належить ДП Рубіжанський ринок на праві колективної власності і складається з адміністративної будівлі, магазинів, павільйонів, будинків (будівель), критих прилавків, відкритих прилавків, вбиральні, огорож та споруд.

28. 08.11.2006 між Рубіжанською міською радою (орендодавець) та ДП Рубіжанський ринок (орендар) укладено договір оренди землі (далі - договір оренди землі від 08.11.2006), за умовами пункту 1 якого орендодавець на підставі рішення від 27.09.2006 № 9/22 передав, а орендар прийняв у строкове платне користування (оренду) земельну ділянку для розміщення ринку, яка знаходиться: м. Рубіжне, вул. Визволителів, 94 .

29. В оренду передавалася земельна ділянка загальною площею 2,9810 га (пункт 2 договору оренди землі від 08.11.2006).

30. Земельна ділянка передана в оренду для розміщення ринку (пункт 14 договору оренди землі від 08.11.2006).

31. За умовами пункту 8 договору оренди землі від 08.11.2006 останній укладено на 10 років - до 08.11.2016. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

32. Договір оренди землі від 08.11.2006 зареєстровано у Рубіжанському міському відділі Луганської регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель 08.11.2006 вчинено запис № 040642000125.

33. На виконання умов договору оренди землі від 08.11.2006 між сторонами був підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки.

34. Рішенням Рубіжанської міської ради від 30.03.2016 № 9/50 відповідачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки попередньою площею 2,9609 га із земель комунальної власності з метою передачі в оренду для розміщення Рубіжанського ринку, розташованої за адресою: м. Рубіжне, вул. Визволителів, 94 .

35. Рішенням Рубіжанської міської ради від 26.10.2016 № 16/20 договір оренди землі від 08.11.2006 (державна реєстрація № 040642000125) поновлено відносно земельної ділянки площею 2,9613 га (кадастровий номер 4412500000:09:003:0003), розташованої за адресою: м. Рубіжне, вул. Визволителів, 94 . Пунктом 2 вказаного рішення відповідача зобов`язано укласти додаткову угоду з Рубіжанською міською радою та здійснити заходи щодо державної реєстрації права оренди землі.

36. 14.11.2016 між Рубіжанською міською радою та ДП Рубіжанський ринок укладено додаткову угоду, в якій вказано, що термін дії договору оренди землі від 08.11.2006 поновлюється на земельну ділянку кадастровий номер 4412500000:09:003:0003, строком до 08.11.2026.

37. 13.03.2019 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 10.01.2019 зареєстровано земельну ділянку кадастровий номер 4412500000:09:003:0171 площею 2,9295 га, місце розташування: м. Рубіжне, вул. Визволителів, 94 , вид використання: для розміщення об`єкта нерухомого майна (Рубіжанського ринку).

38. 07.05.2019 за відповідачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлові будівлі) - Рубіжанський ринок, розташований за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Визволителів, 94 (кадастровий номер земельної ділянки 4412500000:09:003:0171).

39. Рішеннями Рубіжанської міської ради від 25.09.2019 № 96/27 та № 96/62 надано дозвіл Гладченко І.Л. на розробку проекту землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок площею 0,0020 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення та обслуговування об`єкта торгівлі.

40. Рішенням Рубіжанської міської ради від 06.05.2020 № 110/11 скасовано рішення Рубіжанської міської ради від 26.10.2016 № 16/20, яким було поновлено строк дії договору оренди землі від 08.11.2006 до 08.11.2026, у зв`язку з порушенням законодавства під час його прийняття та з порушенням законодавства під час укладення додаткової угоди до договору оренди землі.

41. ФОП Гладченко І. В. звернулась до суду з вказаним позовом, де вказувала, що договір оренди землі від 08.11.2006 закінчився та не був поновлений згідно із Законом України Про оренду землі , а також що відповідач не має права здійснювати підприємницьку діяльність по наданню торгівельного місця та наданню в суборенду земельних ділянок.

42. Суд апеляційної інстанції при відмові у задоволенні позовних вимог виходив із того, що оспорюваний договір оренди, предметом якого є торгівельне місце, а не земельна ділянка, а звідси цей договір не є договором оренди землі.

43. Відносини, пов`язані із здійсненням діяльності з продажу товарів (виконанню робіт, наданню послуг) на ринку регламентуються постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 868 Деякі питання організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків , Правилами торгівлі на ринках, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договори, укладені між адміністрацією ринку і суб`єктами підприємницької діяльності, які займаються торгівельною діяльністю, є за своєю правовою природою договорами оренди (найму) торгових площ. Тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що в цьому випадку правовідносини, які виникають із договору оренди торгівельного місця, тісно пов`язані з правовідносинами, які виникають із договору оренди земельної ділянки.

44. Посилання скаржника на висновки Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 761 Цивільного кодексу України, пунктів 2, 3, 5, 6 Положення про основні вимоги до організації діяльності продовольчих, непродовольчих та змішаних ринків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 868, викладених у постановах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі № 916/729/17, від 24.09.2019 у справі № 906/41/19 та від 21.01.2021 у справі № 906/1077/19, не може бути виключною правовою підставою для касаційного оскарження судового рішення, оскільки постанови у вказаних справах ухвалені за іншої фактично-доказової бази (обставин справи та зібраних у них доказів), ніж у справі, яка розглядається, що свідчить про неподібність правовідносин у них з огляду на таке.

45. Так, предметом розгляду у справі № 916/729/17 за первісним позовом були позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з суборендної плати та комунальних і експлуатаційних послуг за договором суборенди нежитлового приміщення, орендована площа якого є частиною будівлі і знаходиться у торгівельному центрі, за зустрічним позовом - визнання недійсним договору суборенди, оскільки цей договір не містить будь-яких положень щодо власника об`єкта нерухомого майна та щодо правовстановлюючих документів, що підтверджують право власника передавати об`єкт нерухомості в цілому або в частині в суборенду іншим особам. У той же час у справі № 913/195/20 предметом позову є визнання недійсним договору оренди торгівельного місця, що розташоване на ринку. Звідси правовідносини у справі № 910/12017/17 не є подібними до правовідносин у справі, судові рішення в якій переглядаються, враховуючи різні предмет і підстави позовів, характер спірних правовідносин, а також правові висновки, викладені у цих рішеннях, які не є релевантними щодо спірних правовідносин у цій справі.

46. Скаржник також посилається на постанову Верховного Суду у справі № 906/41/19, предметом спору в якій було скасування рішення Коростишівської міської ради від 18.12.2018 № 602 Про прийняття на баланс Коростишівської міської ради основних засобів . Натомість у справі № 913/195/20 предметом спору є вимога щодо визнання недійсним договору оренди торгівельного місця. За таких обставин правові висновки Верховного Суду, зроблені у справі № 906/41/19, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у цій справі.

47. Причиною виникнення спору у справі № 906/1077/19, на яку також міститься посилання у касаційній скарзі ФОП Гладченко І. Л., є визнання недійсним договору оренди, предметом якого були торгівельні майданчики. При зверненні з позовом позивач посилався на положення статей 228, 230 Цивільного кодексу України та зазначав про те, що відповідач, не будучи власником предмета договору оренди, порушив публічний порядок щодо використання комунального майна та ввів позивача в оману щодо свого права на вчинення спірного договору.

48. Проте у справі № 906/1077/19 суд касаційної інстанції зазначив, що будь-яких висновків щодо позовних вимог про визнання недійсним договору оренди торгівельного місця, заявлених позивачем з підстав вчинення цього договору з порушенням публічного порядку та під впливом обману, оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції не містять, що є порушенням вимог статей 236, 237, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України. Отже, у справі № 906/1077/19 не міститься висновку щодо застосування положень статей 228, 230 Цивільного кодексу України.

49. Отже, Верховний Суд встановив, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі № 913/195/20.

50. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

51. При цьому Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

52. Основним елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми права на момент вчинення дії.

53. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

54. Згідно зі статтею 14 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

55. Аналогічно й частина перша статті 17 Господарського процесуального кодексу України регламентує, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

56. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

57. У рішенні ЄСПЛ у справі Ґарсія Манібардо проти Іспанії ( Garcia Manibardo v. Spain від 15.02.2000, № 38695/97) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення у справі Monnel and Morris v. the United Kingdom від 02.03.1987, № 9562/81, серія A, № 115, с. 22, п. 56, а також рішення у справі Helmers v. Sweden від 29.10.1996, серія A, № 212-A, с.15, п.31).

58. Отже, із встановленням законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду право на касаційне оскарження в Україні не є безумовним, що є передбачуваним для учасників судового процесу, виходячи із наведених вище норм Господарського процесуального кодексу України.

59. За вказаних обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження, відкритого за касаційною скаргою позивача, згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Гладченко Інни Леонідівни на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 у справі № 913/195/20 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Ю. Уркевич

Судді: Ю. Я. Чумак

Є. В. Краснов