У Х В А Л А
18 січня 2021 року м. Чернігів справа № 927/1200/20
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Приватного акціонерного товариства УКРБУДТРАНСГАЗ 03061, м. Київ, вул. Суздальська, 13 ( prat.ukrbudtransgaz@gmail.com ) Відповідачі: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю АНВАЛЬТ 15502, с. Топчіївка Чернігівського району Чернігівської області, вул. Новоселів, 10 ( oooanvalt@ukr.net ) 2. Товариство з обмеженою відповідальністю НОРЛЕНТ КОМПАНІ 65026, м. Одеса, вул. Грецька, 44 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання додаткової угоди недійсною
у присутності представників сторін:
від позивача: Бойко М.С. (без належних повноважень)
від відповідача-1: Вага Ю.В. - адвокат, дов. б/н від 23.10.2020р.
від відповідача-2: Вага Ю.В. - адвокат, дов. б/н від 03.09.2019р.
ВСТАНОВИВ:
15 грудня 2020 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства УКРБУДТРАНСГАЗ до Товариства з обмеженою відповідальністю АНВАЛЬТ та Товариства з обмеженою відповідальністю НОРЛЕНТ КОМПАНІ про визнання додаткової угоди недійсною, згідно якої позивач просить визнати недійсною з моменту підписання додаткову угоду до Договору про відступлення права вимоги від 31.08.2018р., укладену 18.09.2020р. між відповідачами на суму 4 767 864,22 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що на його думку, 18.09.2020р. між відповідачами додаткова угода була укладена всупереч вимогам ст. 512, 514 Цивільного кодексу України, оскільки суперечить умовам п. 5.2 Договору № 01/10 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 02.10.2017р. щодо відсутності у кредитора (відповідача-1) права передавати свої права за Договором, у т.ч. право вимоги третій стороні без згоди Позичальника (позивача).
Позивач вважає, що відсутність його згоди на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачена договором № 01/10 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 02.10.2017р., є підставою для визнання недійсним договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018р. згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України.
Крім того, на думку позивача, додаткова угода є такою, що суперечить положенням ст. 654 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту; оскільки договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018р. був трьохсторонній, тому і додаткова угода до нього мала бути оформлена таким же чином.
Отже, оскільки відповідачі не отримали згоди позивача на укладення 18.09.2020р. додаткової угоди до договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018р., що суперечить п. 5.2 Договору № 01/10 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 02.10.2017р., додаткова угода є недійсною згдіно ст. 203 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2020р., зокрема:
прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;
постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;
призначено розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 18 січня 2021 року;
встановлено процесуальний строк для подання відповідачами відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;
зобов`язано позивача протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду:
- належним чином засвідчену копію позовної заяви Приватного акціонерного товариства УКРБУДТРАНСГАЗ до Товариства з обмеженою відповідальністю НОРЛЕНТ КОМПАНІ та Товариства з обмеженою відповідальністю АНВАЛЬТ про визнання недійсним договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018р. (справа № 910/9616/20);
- належним чином засвідчені копії договору відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018р. та додаткової угоди від 18.09.2020р. з чітким відображенням тексту цих документів.
04 січня 2021 року до Господарського суду Чернігівської області надійшов спільний відзив від 30.12.2020р. на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідачі вважають позов необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
В обгрунтування своїх заперечень відповідачі зазначають, що, на їх думку, оскільки позивач заперечує, що підписував Договір відступлення, надавав згоду на здійснення відступлення права вимоги, то і правові підстави для підписання ним спірної додаткової угоди, надання ним згоди на повернення права вимоги до первісного кредитора (відповідач-1) відсутні.
Також відповідачі вказують, що, виходячи зі змісту ст. 512, 656 Цивільного кодексу України, настання юридичних наслідків у вигляді заміни кредитора знаходиться у прямій залежності від конклюдентних дій первісного та нового кредитора, направлених на приймання-передачу права вимоги, і не залежить від боржника; крім того, законодавством не передбачено, що договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, а отже і будь-які додаткові угоди до нього, мають підписуватися боржником.
Також відповідачі зазначають, що виходячи з умов договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 31.08.2018р. (п. 7, 8) під час його підписання позивач діяв не як сторона договору, а як боржник, який визнав наявність заборгованості за основним зобов`язанням та надав згоду на заміну кредитора, яка могла бути здійснена як шляхом підписання вказаного договору, так і у вигляді окремого документу.
Наведені вище обставини відповідачі вважають такими, що свідчать про те, що підпису позивача спірної додаткової угоди або згоди останнього на її укладення не вимагається.
Додатково відповідачі повідомили про те, що позивачу направлялось повідомлення про укладення спірної додаткової угоди, на підтвердження чого товариствами подані відповідні докази.
11 січня 2021 року, у встановлений судом процесуальний строк (здані для відправки до відділення поштового зв`язку 05.01.2021р.) позивачем на виконання вказаних вище вимог суду до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані документи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
Відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з підпунктом 11 пункту 16 1 Розділу ХV Перехідні положення Конституції України з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 1 та статті 131 2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Тобто, починаючи з січня 2019 року тільки адвокат має право здійснювати представництво інтересів у судах усіх інстанцій.
В частині 1 статті 58 ГПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (частина перша статті 7 Закону №755-IV).
Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Згідно з пунктом 4 статті 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .
Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 листопада 2020 року у справі № 908/592/19.
За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В призначене на 18.01.2021р. підготовче засідання в якості представника Приватного акціонерного товариства УКРБУДТРАНСГАЗ прибула начальник юридичного відділу товариства Бойко Марія Сергіївна; на підтвердження повноважень подано довіреність б/н від 01.12.2020р., наказ від 01.12.2020р. По особовому складу , Посадову інструкцію начальника юридичного відділу).
Проте зазначені вище документи, подані на підтвердження наявності у Бойко М.С. повноважень представляти інтереси Приватного акціонерного товариства УКРБУДТРАНСГАЗ в судах, не містять інформації про те, що поіменована особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України; доказів щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей щодо Бойко М.С. як щодо особи, яка може вчиняти дії від імені позивача, також надано не було.
Подана ОСОБА_1 . Посадова інструкція начальника юридичного відділу є локальним (внутрішнім) нормативно-правовим актом, яким регулюються відносини з питань праці відповідно та у межах актів трудового законодавства, а отже не відноситься до документів, визначених ч. 4 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, якими можливо підтвердити повноваження вказаної особи на самопредставництво.
Крім того, в підготовчому засіданні 18.01.2021р. було з`ясовано, що Бойко М.С. не являється адвокатом.
Враховуючи наведене вище, Бойко М.С. не була допущена судом до участі у справі в якості повноважного представника Приватного акціонерного товариства УКРБУДТРАНСГАЗ .
За клопотанням відповідачів, задоволеним ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.01.2021р., призначене на 18.01.2021р. підготовче засідання було проведено в режимі відеоконференції.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Відповідно ч. 3 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
Враховуючи наведені вище обставини, з метою всебічного та об`єктивного вирішення спору по суті, а також дотримання принципів рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, 18 січня 2021 року господарський суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04 лютого 2021 року на 10 год. 00 хв.
Керуючись ст. 120, 121, 183, 202, 216, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Призначити підготовче засідання на 04 лютого 2021 р. о 10:00 у приміщенні Господарського суду Чернігівської області за адресою: 14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20, зал судових засідань № 307 .
Повідомити позивача про призначення судового засідання, а також про те, що у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійде заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Встановити процесуальні строки для подання: позивачем відповіді на відзив відповідачів - до 25 січня 2021 року включно ; для подання відповідачами заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. У разі подання відповіді на відзив та заперечення їх зміст та порядок подання повинні відповідати ст. 166, 167 Господарського процесуального кодексу України.
Роз`яснити сторонам , що подання відповіді на відзив та заперечення є їх правом .
Копію цієї ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Дата набрання ухвалою законної сили - 18.01.2021р.
Суддя А.С.Сидоренко
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2021 |
Оприлюднено | 18.01.2021 |
Номер документу | 94194175 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Сидоренко А.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні