Ухвала

від 14.01.2021 по справі 357/10330/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14січня 2021 року

м. Київ

справа № 357/10330/19

провадження № 61-19483ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - ОСОБА_2 , на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області

від 12 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду

від 24 вересня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Престо до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Престо (далі - ТОВ Престо ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідача на свою користь різницю між фактичним розміром шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

(далі - ДТП), і страховою виплатою, що становить 178 883 грн, вирішити питання розподілу судових витрат.

Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року, позовні вимоги ТОВ Престо задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Престо шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 178 883 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції встановив, що дана справа є малозначною.

У грудні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , подана представником - ОСОБА_2, на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня

2020 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

У вказаній справі ціна позову становить 178 883 грн і станом на 01 січня

2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102, 00 грн х 100 = 210 200, 00 грн).

Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, належить до категорії малозначних.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначив, що справа має для ОСОБА_1 виняткове значення, а також, що суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Аналіз судових рішень у справі та наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для заявника та віднесена до категорії малозначних помилково.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України

суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Враховуючи викладене, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - ОСОБА_2 , на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Престо до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. С. Ткачук

А. А. Калараш

Є. В. Петров