Рішення

від 29.10.2020 по справі 240/18676/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2020 року 15:08 год

м. Житомир

справа № 240/18676/20

категорія 101030600

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

головуючого судді Горовенко А.В., суддів Єфіменко О.В. та Панкеєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Демчук О.М.,

за участю:

представника позивача - Соломонюк І.В. (на підставі ордеру серія АМ №1004220 від 27.10.2020);

представника Корольовської районної у м.Житомирі територіальної виборчої комісії - голови комісії Кулікової М.М. (відповідно до посвідчення №1);

представника Житомирської міської територіальної виборчої комісії Житомирського району Житомирської області - голови комісії Плис О.А. (відповідно до посвідчення №12273);

представник дільничної виборчої комісії №181436 - не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом кандидата у депутати Житомирської обласної ради від Житомирської обласної організації політичної партії Слуга Народу ОСОБА_1 до дільничної виборчої комісії №181436, Корольовської районної у м.Житомирі територіальної виборчої комісії та Житомирської міської територіальної виборчої комісії Житомирського району Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 , як кандидат у депутати Житомирської обласної ради, звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому (з урахуванням уточнюючих позовних заяв за вх.№44074/20 та за вх.№44278/20) просить:

1) визнати незаконними дії дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №181436;

2) визнати неправомірними дії Житомирської міської територіальної виборчої комісії Житомирського району Житомирської області щодо прийняття протоколу про підрахунок голосів виборців дільничною виборчою комісією на виборчій дільниці №181436 з виборів депутатів Житомирської обласної ради у територіальному виборчому окрузі №2;

3) визнати неправомірними дії Житомирської міської територіальної виборчої комісії Житомирського району Житомирської області щодо прийняття протоколу про підрахунок голосів виборців дільничною виборчою комісією на виборчій дільниці №181436 з виборів депутатів Житомирської районної ради Житомирського району Житомирської області у територіальному виборчому окрузі №4;

4) визнати неправомірними дії Корольовської районної у м.Житомирі територіальної виборчої комісії щодо прийняття протоколу про підрахунок голосів виборців дільничною виборчою комісією на виборчій дільниці №181436 з виборів депутатів Житомирської міської ради Житомирського району Житомирської області у територіальному виборчому окрузі №4;

5) визнати неправомірними дії Корольовської районної у м.Житомирі територіальної виборчої комісії щодо прийняття протоколу про підрахунок голосів виборців дільничною виборчою комісією на виборчій дільниці №181436 з виборів Житомирського міського голови Житомирської міської ради Житомирського району Житомирської області у територіальному виборчому окрузі №4;

6) зобов`язати Корольовську районну у м.Житомирі територіальну виборчу комісію призначити повторний підрахунок голосів на дільничній виборчій комісії №181436 з місцевих виборів 25 жовтня 2020 року;

7) зобов`язати Корольовську районну у м.Житомирі територіальну виборчу комісію замінити склад дільничної виборчої комісії №181436.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є членом Житомирської обласної організації політичної партії Слуга Народу та кандидатом в депутати до Житомирської обласної ради на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, тому є суб`єктом виборчого процесу. Вказує, що дільничною виборчою комісією №181436 порушено вимоги Виборчого кодексу України, оскільки відповідно до протоколу дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів на виборчій дільниці №181436 з виборів депутатів Житомирської обласної ради у територіальному виборчому окрузі №2, цифри зазначені в пункті 9 не відповідають сумі кількості недійсних виборчих бюлетенів та виборчих бюлетенів, голоси в яких подані за кандидатів на виборчій дільниці в цьому виборчому окрузі.

Зазначає, що ним була подана скарга про порушення виборчого законодавства до Житомирської міської територіальної виборчої комісії Житомирського району Житомирської області, однак рішення виборча комісія з даного питання не прийняла.

Відповідно до ухвали суду від 28.10.2020 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.10.2020 о 14 год 00 хв.

Відповідачі у строк встановлений судом, зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подали до суду письмових відзивів на позовну заяву.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 28.10.2020 у задоволенні заяви Житомирської обласної організації політичної партії Пропозиція про залучення її до участі у справі, як третьої особи, відмовлено.

У судовому засіданні 28.10.2020 заслухано пояснення представника позивача та представників відповідачів: Корольовської районної у м.Житомирі територіальної виборчої комісії та Житомирської міської територіальної виборчої комісії Житомирського району Житомирської області, досліджено докази, долучені до матеріалів справи та оголошено перерву у судовому засіданні до 29.10.2020 10 год 00 хв.

Відповідач - дільнична виборча комісія №181436 свого повноважного представника у судове засідання 28.10.2020 не направила, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надсилала.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник Корольовської районної у м.Житомирі територіальної виборчої комісії заперечила щодо задоволення позовних вимог з підстав відсутності порушень у протоколах дільничної виборчої комісії про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №181436 з виборів Житомирського міського голови Житомирського району Житомирської області та депутатів Житомирської міської ради Житомирського району Житомирської області.

Представник Житомирської міської територіальної виборчої комісії Житомирського району Житомирської області заперечила щодо задоволення позовних вимог та пояснила, що у п.12 протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №181436 з виборів депутатів Житомирської обласної ради у територіальному виборчому окрузі №2, який було надано позивачем, при його заповненні членом дільничної виборчої комісії №181436 допущено описку при зазначенні кількості голосів виборців, які підтримали територіальний виборчий список місцевої організації політичної партії - Житомирської обласної організації політичної партії Пропозиція , а саме вказано число 30 замість 50 . Однак, у примірнику протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №181436 з виборів депутатів Житомирської обласної ради у територіальному виборчому окрузі №2, який було подано до Житомирської міської територіальної виборчої комісії Житомирського району Житомирської області та підписано усіма членами дільничної виборчої комісії, вказані неточності відсутні. Екземпляр протоколу про підрахунок голосів наданий до Житомирської міської територіальної виборчої комісії містить всі необхідні підписи та печатки, а тому є правомірним.

Колегія суддів, розглянувши в судовому засіданні позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідно до п.1 Постанови Верховної Ради України від 15.07.2020 р. № 795-ІХ Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських селищних та міських голів (крім визначених у п.2 та 3 цієї постанови) на неділю 25 жовтня 2020 року.

З метою участі у виборчому процесі, Житомирська обласна організація політичної партії Слуга Народу на конференції, що відбулась 18 вересня 2020 року затвердила Єдиний виборчий список кандидатів у депутати до Житомирської обласної ради, висунутих партією у єдиному багатомандатному виборчому окрузі (далі - Єдиний виборчий список кандидатів у депутати Житомирської обласної ради).

Відповідно до Єдиного виборчого списку кандидатів у депутати Житомирської обласної ради, ОСОБА_1 висунутий кандидатом у депутати Житомирської обласної ради від Житомирської обласної організації політичної партії Слуга Народу по територіальному виборчому округу №1 під порядковим номером у відповідному територіальному виборчому списку - 9 (а.с.126-140).

Згідно з постановою "Про реєстрацію кандидатів у депутати Житомирської обласної ради, включених до єдиного та територіальних виборчих списків Житомирської обласної організації політичної партії "Слуга Народу" на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року" №21 від 24 вересня 2020 року Житомирською обласною територіальною виборчою комісією Житомирської області зареєстровано кандидатів у депутати Житомирської обласної ради, включених до єдиного та територіальних виборчих списків Житомирської обласної організації політичної партії Слуга Народу , на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року згідно з додатком (а.с.18-19, 126-140).

24 вересня 2020 року ОСОБА_1 видано посвідчення №384 кандидата в депутати обласної ради, включеного до єдиного виборчого списку та територіального виборчого списку територіального виборчого округу №1 від Житомирської обласної організації політичної партії Слуга Народу з виборів депутатів Житомирської обласної ради (а.с. 17).

У подальшому, 25 жовтня 2020 року проведено голосування на місцевих виборах, зокрема у територіальному виборчому окрузі №2 на виборчій дільниці №181436, що не заперечується сторонами.

За результатами проведеного голосування дільничною виборчою комісією №181436 26 жовтня 2020 року складено протоколи про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №181436:

- з виборів Житомирського міського голови Житомирського району Житомирської області (а.с.80-83, 84-86);

- з виборів депутатів Житомирської міської ради Житомирського району Житомирської області у територіальному виборчому окрузі №4 (а.с.87-95, 96-104);

- з виборів депутатів Житомирської районної ради Житомирського району Житомирської області у територіальному виборчому окрузі №2 (а.с.105-113);

- з виборів депутатів Житомирської обласної ради у територіальному виборчому окрузі №2 (а.с.114-119, 120-125).

Позивач, як кандидат у депутати Житомирської обласної ради від Житомирської обласної організації політичної партії Слуга Народу , включений до єдиного виборчого списку та територіального виборчого списку територіального виборчого округу №1, не погоджуючись із діями дільничної виборчої комісії №181436 про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №181436, діями Корольовської районної у м.Житомирі територіальної виборчої комісії і Житомирської міської територіальної виборчої комісії Житомирського району Житомирської області щодо прийняття протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №181436, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 38 Конституції України закріплено право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Спеціальним законом, який відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів є Виборчий кодекс України (далі - ВК України).

Постановою Верховної Ради України "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" від 15.07.2020 № 795-IX призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю 25 жовтня 2020 року.

Відповідно до ст. 6 ВК України виборчі права громадян України - це гарантовані Конституцією України та цим Кодексом їхні права на участь у виборах, які проводяться в Україні.

Основні виборчі права громадян України включають:

1) право вільно обирати (право голосу на виборах);

2) право бути обраним.

Громадяни України мають також інші права на участь у виборчому процесі, пов`язані з їхніми основними виборчими правами.

Виборчі права громадян України здійснюються в обсязі і порядку, передбачених виборчим законодавством.

Згідно з ч.8 ст.7 ВК України не допускаються обмеження щодо участі громадян України у виборчому процесі, крім обмежень, передбачених Конституцією України та Кодексом.

Статтею 12 ВК України передбачено, що вибори проводяться на основі рівного виборчого права. Громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах.

Усі кандидати, зареєстровані у порядку, встановленому цим Кодексом, мають у виборчому процесі виборів, на яких вони висунуті, рівні права та беруть участь у цьому процесі на умовах, рівних для відповідних виборів.

Усі партії (організації партій), які набули статусу суб`єкта виборчого процесу відповідно до цього Кодексу, мають рівні права і можливості брати участь у виборчому процесі відповідних загальнодержавних (відповідних місцевих) виборів у порядку та в межах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 20 ВК України виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів.

Згідно з частиною 1 статті 22 Виборчого кодексу України суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів є: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 1 ст.64 ВК України передбачено, що суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

З огляду на системний аналіз викладених норм, колегія суддів погоджується з позивачем, що він, як кандидат у депутати Житомирської обласної ради від Житомирської обласної організації політичної партії Слуга Народу на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року є суб"єктом виборчого процесу та має право на звернення до суду.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.65 ВК України передбачено, що кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах та від його імені довірена особа можуть оскаржити до відповідної виборчої комісії рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів оскарження, якщо такі рішення, дії чи бездіяльність стосуються відповідного регіону, округу, де цей кандидат зареєстрований для участі у виборах.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з постановою №3 від 05.09.2020 Житомирською обласною територіальною виборчою комісією утворено 8 територіальних виборчих округів з виборів депутатів Житомирської обласної ради.

Матеріали справи свідчать, що позивач - ОСОБА_1 , є кандидатом в депутати Житомирської обласної ради від Житомирської обласної організації політичної партії "Слуга Народу", включеним до єдиного виборчого списку та територіального виборчого списку територіального виборчого округу №1, однак предметом розгляду у даній адміністративній справі є протиправність дій дільничної виборчої комісії №181436, Корольовської районної у м.Житомирі територіальної виборчої комісії та Житомирської міської територіальної виборчої комісії Житомирського району Житомирської області щодо підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці №181436 з виборів депутатів Житомирської обласної ради у територіальному виборчому окрузі №2.

З огляду на викладене та зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №181436 з виборів депутатів Житомирської обласної ради у територіальному виборчому окрузі №2 не може впливати на права та інтереси ОСОБА_1 , як кандидата у депутати Житомирської обласної ради по територіальному виборчому округу №1, так як він зареєстрований для участі у виборах до Житомирської обласної ради по іншому територіальному виборчому округу.

Тобто, ОСОБА_1 , як кандидат, зареєстрований для участі у виборах до Житомирської обласної ради у неділю 25 жовтня 2020 року по територіальному виборчому округу №1, не обирався виборцями безпосередньо на виборчій дільниці №181436 по територіальному виборчому округу №2.

З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб"єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України визначено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб"єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб"єктів владних повноважень.

З наведеного випливає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зазначає, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Вказаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно ч. 1 ст. 55 Конституції України та п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивача визначено, зокрема, як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися з позовом особа, яка має суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні її прав чи свобод. Однак обов`язковою умовою надання правового захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Викладене дає підстави для висновку, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.

Таким чином, передумовою для захисту права є його порушення. Якщо ж таке право порушеним не є, то, відповідно, воно не може бути захищеним (поновленим) судом. А тому відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів таких правовідносин і мають обов`язковий характер.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла до висновку, що не можуть бути задоволені будь-які вимоги позивача з оскарження дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які не породжують для нього виникнення, зміну чи припинення жодних прав чи обов`язків, навіть і в тому випадку, якщо суд доходить до висновку щодо певних порушень при здійсненні посадовою особою функціональних обов`язків при вчиненні таких дій.

При цьому на спростування твердження позивача про наявність порушень Виборчого кодексу України при підрахунку голосів на виборчій дільниці №181436 з виборів депутатів Житомирської обласної ради у територіальному виборчому окрузі №2, колегія суддів зазначає наступне.

Під час розгляду справи колегією суддів, у судовому засіданні досліджено зміст протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №181436, зокрема протокол дільничної виборчої комісії №181436 про підрахунок голосів виборців з виборів депутатів Житомирської обласної ради по територіальному виборчому округу №2, оригінал якого наданий на вимогу суду Житомирською міською територіальною виборчою комісією Житомирського району Житомирської області відповідно до якого кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці - 211 (пункт 9) дорівнює сумі кількості виборчих бюлетенів, визнаних недійсними - 9 (пункт 10) та кількості голосів виборців, які підтримали територіальний виборчий список від кожної місцевої організації політичної партії, який сумарно складає 202 голоси виборців (пункт 12) (а.с.114-119).

Окрім того, колегія суддів зауважує, що оригінал примірника протоколу дільничної виборчої комісії №181436 про підрахунок голосів виборців з виборів депутатів Житомирської обласної ради по територіальному виборчому округу №2, наданий до суду головою Житомирської міської територіальної виборчої комісії Житомирського району Житомирської області, містить підписи голови, заступника голови, секретаря та членів дільничної виборчої комісії №181436, та скріплений печаткою (а.с.114-119).

При цьому, примірник вказаного протоколу, наданий суду позивачем, не містить підписів членів дільничної виборчої комісії №181436 (а.с. 20-22, 120-125).

Також колегія суддів зазначає, що позивачем та його представником не вказано та не надано суду жодних доказів про наявність інших порушень у протоколах дільничної виборчої комісії №181436 про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці №181436 з виборів Житомирського міського голови Житомирського району Житомирської області, з виборів депутатів Житомирської міської ради Житомирського району Житомирської області у територіальному виборчому окрузі №4 та з виборів депутатів Житомирської районної ради Житомирського району Житомирської області у територіальному виборчому окрузі №2.

Підсумовуючи наведене, враховуючи, те що позивачем та його представником суду не надано жодних інших належних, допустимих та достовірних доказів порушення його прав, свобод чи інтересів діями відповідачів під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці №181436, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні позову повністю у зв"язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів до дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія судів виходить з наступного.

Відповідно до ч.9 ст.273 КАС України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою передбачено сплату судового збору за ставкою, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн).

Відповідно до положень ст.139 КАС України, враховуючи, що при поданні позовну до суду судовий збір позивачем не було сплачено та з урахуванням висновків суду про відмову у задоволенні позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про розподіл судових витрат (за сім позовних вимог немайнового характеру) шляхом стягнення з позивача судового збору у розмірі 5885,60 грн на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 6-9, 33, 139, 270, 271, 272, 273, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

вирішив:

У задоволенні позову кандидата у депутати Житомирської обласної ради від Житомирської обласної організації політичної партії Слуга Народу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до дільничної виборчої комісії №181436 (вул.Довженка, буд.11, м.Житомир), Корольовської районної у м.Житомирі територіальної виборчої комісії (пл.Польова, буд.8, м.Житомир, код ЄДРПОУ 43814435) та Житомирської міської територіальної виборчої комісії Житомирського району Житомирської області (майдан С.П. Корольова, буд.4/2, м.Житомир, код ЄДРПОУ 43758575) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5885 (п"ять тисяч вісімсот вісімдесят п"ять) грн 60 (шістдесят) коп за платіжними реквізитами: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення у повному обсязі складено у нарадчій кімнаті та проголошено 29 жовтня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в дводенний строк з дня його проголошення.

Головуючий суддя А.В. Горовенко,

судді О.В. Єфіменко,

В.А. Панкеєва