Рішення

від 16.01.2021 по справі 320/7020/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2021 року №320/7020/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження заяву Споживчого товариства "Господар 1" про стягнення понесених витрат на оплату правничої допомоги в адміністративній справі за позовом Споживчого товариства "Господар 1" до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, про визнання протиправним та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Споживче товариство "Господар 1" з позовом до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огородника Дмитра Олександровича про відкриття виконавчого провадження від 28.07.2020 у виконавчому провадженні №62660632.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Огородника Дмитра Олександровича від 28.07.2020 про відкриття виконавчого провадження №62660632.

Стягнуто на користь Споживчого товариства "Господар 1" судовий збір у сумі 2732,61 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

29.12.2020 на адресу суду від Споживчого товариства "Господар 1" надійшла заява про стягнення понесених позивачем витрат на оплату правничої допомоги, у якій позивач просить суд стягнути з Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь Споживчого товариства "Господар 1" витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 28000,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.01.2021 заява Споживчого товариства "Господар 1" про стягнення понесених витрат на оплату правничої допомоги призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.01.2021 о 16:45 год.

У судове засідання, призначене на 14.01.2021 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

12.01.2020 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Усною ухвалою суду від 14.04.2021, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, вирішено здійснити подальший розгляд заяви Споживчого товариства "Господар 1" про стягнення понесених витрат на оплату правничої допомоги у порядку письмового провадження.

15.01.2021 на адресу суду від відповідача надійшла заява про неспівмірність заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення відповідних судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 143 якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положенням частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі №903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).

Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною сьомою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 76397938).

При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це . Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими , а їх розмір обґрунтованим .

Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими , а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).

У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076).

Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що 03.08.2020 між Споживчим товариством "Господар 1" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Протекція права" (Адвокат) було укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №03/08/20-01, за умовами якого адвокат зобов`язується надати клієнту визначену договором правову допомогу щодо представництва та захисту прав, свобод, законних інтересів клієнта у адміністративному судочинству, в адміністративних судах, а клієнт зобов`язується оплатити таку допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 2.1 договору визначено, що правова допомога надається адвокатом клієнту шляхом: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта; складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 5.1 договору гонорар за надання правової допомоги адвокатом клієнту погоджується у кожному конкретному випадку.

Розмір гонорару, порядок та строки його сплати, порядок та розмір покриття фактичних витрат адвоката, пов`язаних з виконанням договору, порядок приймання-передачі наданої правової допомоги визначаються сторонами у Додатковій угоді до даного договору (а.с.88).

03.08.2020 між сторонами було підписано Додаткову угоду №03/08/20-06 до договору №03/08/20-01 про надання правової допомоги від 03.08.2020, пунктом 1 якої визначено, що в межах обумовлених предметом договору, адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу для захисту прав та законних інтересів клієнта, пов`язаних із судовим оскарженням, а саме: визнання протиправним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №62660632 від 28.07.2020, а клієнт зобов`язується оплатити вартість такої правової допомоги.

Пунктом 2 Додаткової угоди визначено, що за надання правничої допомоги в межах судового захисту клієнта при розгляді справи в сумі першої інстанції клієнт сплачуватиме адвокату гонорар за базовими погодинними ставками.

Базовими ставками введення справи адвокатом є:

- правнича допомога, надана адвокатом/керуючим партнером, сплачується клієнтом із розрахунку 4000,00 грн., без урахування ПДВ;

- правнича допомога, надана адвокатом/партнером, сплачується клієнтом із розрахунку 3000,00 грн., без урахування ПДВ;

- правнича допомога, надана помічником адвоката, сплачується клієнтом із розрахунку 1500,00 грн., без урахування ПДВ;

- вартість правової допомоги адвоката з представництва і захисту прав, свобод та інтересів клієнта в суді становить 3000,00 грн. по кожному призначеному судом слуханню (а.с.89-90).

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 договору за наслідком надання правової допомоги адвокат надає клієнту звіт про надання правової допомоги разом з рахунком на сплату неоплаченої частини гонорару та актом приймання-передачі наданої правової допомоги.

Факт належного та повного виконання зобов`язань адвоката з надання правової допомоги за цим договором підтверджується актом приймання-передачі наданої правової допомоги, який складається та підписується повноважними представниками сторін за наслідком надання правової допомоги.

На підтвердження наданих послуг позивачем було додано до матеріалів справи акт прийому-передачі наданих правових послуг (правничої допомоги) №7020 від 21.12.2020, у пункті 3 якого сторони визначили, що загальна вартість гонорару адвоката за надану правничу допомогу становить 27000,00 грн., без урахування ПДВ (а.с.91).

Водночас відповідно до звіту №7020 про надану правову (правничу) допомогу за договором №03/08/20-06 від 03.08.2020 позивачу була надана правнича допомога на загальну суму 28000,00 грн., з яких:

- підготовка, оформлення та подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.07.2020 у виконавчому провадженні №62660632 від 10.08.2020 - 15000,00 грн. (5 годин х погодинну ставку у 3000 грн.);

- збір доказів по справі, шляхом направлення адвокатського запиту №11/08/2020-03 від 11.08.2020 - 2000,00 грн. (0,5 години х 4000 грн.);

- підготовка, оформлення та подання заяви про забезпечення позову - 6000,00 грн. (2 години х 3000 грн.);

- збір доказів по справі шляхом направлення адвокатського запиту №23/09/2020-06 від 23.09.2020 - 2000,00 грн. (0,5 години х 4000 грн.);

- підготовка, оформлення та подання клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи №320/7020/20 - 3000,00 грн. (1 година х 3000 грн.).

Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу на те, що позовна заява у цій справі була складена представником позивача 10.08.2020 та в той самий день була направлена до суду засобами поштового зв`язку.

Таким чином, вчинення представником позивача процесуальних дій, пов`язаних зі збором доказів по справі та їх направленням до суду (збір доказів по справі, шляхом направлення адвокатського запиту №11/08/2020-03 від 11.08.2020; збір доказів по справі шляхом направлення адвокатського запиту №23/09/2020-06 від 23.09.2020; підготовка, оформлення та подання клопотання про приєднання письмових доказів по матеріалів справи №320/7020/20) були здійснені представником позивача вже після звернення до суду та за власною ініціативою, не пов`язаною з вимогами суду.

Так, ухвалою суду від 14.08.2020 про відкриття провадження у цій справі від позивача не витребувалися жодні додаткові докази, що було пов`язано з тим, що доданих позивачем до матеріалів позову доказів було достатньо для перевірки та підтвердження його позиції, а всі інші докази були витребувані судом від відповідача та третьої особи, з урахуванням положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, частиною другою вищевказаної статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, частиною п`ятою цієї ж статті обумовлено, що суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

У зв`язку з цим, суд вважає, що вищевказані послуги представника позивача (збір доказів по справі, шляхом направлення адвокатського запиту №11/08/2020-03 від 11.08.2020; збір доказів по справі шляхом направлення адвокатського запиту №23/09/2020-06 від 23.09.2020; підготовка, оформлення та подання клопотання про приєднання письмових доказів по матеріалів справи №320/7020/20) не були необхідними для розгляду цієї справи, були вчинені представником на власний розсуд, а тому не відповідають критерію "неминучості", внаслідок чого витрати по оплаті їх вартості у сумі 7000,00 грн. суд вважає за необхідне залишити за позивачем, не покладаючи на відповідача зайвий фінансовий тягар.

Таким чином, дослідженню на предмет розподілу підлягають лише витрати на правничу допомогу у розмірі 21000,00 грн., які складаються таких складових:

- підготовка, оформлення та подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.07.2020 у виконавчому провадженні №62660632 від 10.08.2020 - 15000,00 грн. (5 годин х погодинну ставку у 3000 грн.);

- підготовка, оформлення та подання заяви про забезпечення позову - 6000,00 грн. (2 години х 3000 грн.).

Досліджуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 21000,00 грн. на предмет їх співмірності на підставі заявленого відповідачем клопотання, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №360/3764/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄРСР - 91919350) зауважив, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи .

Враховуючи вказане, суд погоджується з твердженнями відповідача про неспівмірність заявлених позивачем до відшкодування розміром витрат на професійну правничу допомогу, оскільки дана справа є справою незначної складності, яка підлягала розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Предмет спору у цій справі полягав у немайновій вимозі про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №62660632 від 28.07.2020, при цьому підстава позову була фактично одна - закінчення (сплив) строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Практика розгляду спорів зазначеної категорії є досить поширеною та сталою, що не потребує значних зусиль для розв`язання цієї справи.

Аналогічно, заява позивача про забезпечення позову за своїм змістом є нескладним процесуальним документом, вартість складання якого на рівні 6000,00 грн. суд визнає завищеною.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне вдвічі зменшити розмір заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши з відповідача такі витрати у сумі 10500,00 грн.

Вказана сума, на переконання суду, є співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132,139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Клопотання Споживчого товариства "Господар 1" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути на користь Споживчого товариства "Господар 1" (ідентифікаційний код 42059313, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Героїв Небесної Сотні, буд.4) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10500,00 грн. (десять тисяч п`ятсот грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (ідентифікаційний код 34837745, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, буд.39).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.