Постанова

від 13.01.2021 по справі 826/5256/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5256/15 Головуючий у І інстанції - Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Кондраток А.В.,

представника позивача Богатова Ю.М.,

представника відповідача Чеботарьова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Ф. Формула до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві, Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, Управління Державної казначейської служби України у місті Житомирі Житомирської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання до органу казначейської служби висновку про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Стар Ап звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо невчинення дій, спрямованих на повернення позивачу суми надміру сплачених грошових зобов`язань в розмірі 2 630 316,00 грн. з податку на прибуток підприємств, що підлягають поверненню з відповідного бюджету згідно зі ст. 43 Податкового кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу було неправомірно відмовлено у поверненні надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 2 630 316,00 грн. та не підготовлено і не подано висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Постановою Оружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року, адміністративний позов було задоволено частково, внаслідок чого, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, яка виразилась у ненаданні до органу казначейства висновку про повернення Дочірньому підприємству Ф. Формула надміру сплачених сум податку на прибуток у розмірі 2 630 316,00 грн., в решті позовних вимог - відмовлено.

Проте, постановою Верховного Суду від 24 січня 2019 року ці судові рішення скасовані в частині відмови у задоволені позовних вимог і справу в цій частині направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Головним управлінням Державної податкової служби у м.Києві, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Також, відповідачем до суду подано клопотання про заміну Головного управління ДФС у Житомирській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Житомирській області.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України , було утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Водночас, установлено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності. Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби та Державної митної служби.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1. Згідно з додатком 1, утворено, зокрема, Головне управління ДПС у Житомирській області. Згідно з додатком 2, Головне управління ДФС у Житомирській області реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Житомирській області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р оголошено про початок роботи Державної податкової служби України.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 29 серпня 2019 року №6 Про початок діяльності Головного управління ДПС у Житомирській області , з 29 серпня 2019 року Головним управлінням ДПС у Житомирській області розпочато виконання функцій і повноважень, визначених Положенням про Головне управління ДПС у Житомирській області, затвердженого наказом ДПС від 12 липня 2019 року №14 Про затвердження положень про територіальні органи ДПС .

Згідно з пунктом 1 вказаного Положення, ГУ ДПС у Житомирській області є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Житомирській області.

Таким чином, на даний момент всі права та обов`язки внаслідок проведеної реорганізації перейшли від ГУ ДФС в Житомирській області до ГУ ДПС в Житомирській області, яке є правонаступником відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про заміну відповідача Головного управління ДФС у Житомирській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Житомирській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції установлено і підтверджується матеріалами справи, що протягом 2013-2014 років ДП Ф. Формула сплачено авансові внески з податку на прибуток на загальну суму 2 630 316,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

15.01.2015 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві із заявою про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток, у якій просив зарахувати суму надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 630 316,00 грн. на його поточний рахунок.

26.01.2015 y відповідь на вказану заяву податковий орган листом №1021/10/26-57-20-04-39 повідомив, що остаточний висновок щодо повернення коштів буде зроблено після підтвердження нарахувань по декларації з податку на прибуток за 2014 рік.

09.02.2015 позивач повторно звернувся до ДПІ у Святошинському районі із заявою №09/02 про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток.

24.02.2015 листом №2714/10/26-57-20-04-39 позивачу відмовлено у поверненні надміру сплачених коштів та зазначено, що позитивне сальдо, яке обліковується в картці платника, не підпадає під законодавчо визначені терміни надміру або зайво сплачені кошти, та потребує документального підтвердження.

Позивач, вважаючи свої права порушеними внаслідок численних відмов контролюючого органу, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду правомірність прийнятого рішення про відмову у поверненні суми переплати ПДВ, що має наслідком його скасування, разом із цим, для відновлення порушеного права позивача прийнято рішення про стягнення з Державного бюджету України на його користь надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 2 630 316,00 грн.

Колегія суддів повною мірою погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з п.п 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 43 ПК України передбачено умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.

За приписами п.п 43.1 - 43.6 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

За приписами п. 102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Зміст вказаних норм дає підстави для висновку, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 ПК України. За наслідками подання відповідної заяви орган ДФС у визначені законом строки повинен або підготувати висновок про повернення такої суми, або надати письмову відмову у поверненні коштів з бюджету.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 27.04.2020 у справі №640/7371/19, від 18.06.2019 у справі №826/3490/18, від 13.06.2019 у справі №812/1017/16.

Cуд звертає увагу, що відповідачами не наведено жодних обставин, які могли б слугувати підставою для відмови у поверненні позивачу надміру сплачених грошових зобов`язань та, відповідно, підставою для неподання відповідачем до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про таке повернення.

Колегія суддів звертає увагу на гарантоване статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на ефективний засіб юридичного захисту, під яким слід розуміти такий засіб (спосіб), що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, з огляду на протиправну бездіяльність відповідача наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ДП Ф. Формула надмірно сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 2 630 316,00 грн.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.03.2020 року у справі №814/3691/15.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 16.01.2021.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

А.Г. Степанюк