Постанова

від 12.01.2021 по справі 300/183/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/183/19 пров. № А/857/5782/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Марцинковської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства АГРО ВІТА на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства АГРО ВІТА до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, про визнання протиправними рішень, зобов`язання до вчинення дій, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Лучко О.О.,

час ухвалення рішення: 14:18:13,

місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,

дата складання повного тексту рішення: 26 березня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Агро-Віта (далі - ПП Агро-Віта ) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області, відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач 2) про визнання протиправними рішень Комісії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації №990282/33008127 від 15.11.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 13.11.2017 та №964730/33008127 від 24.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №21 від 20.10.2017, зобов`язання зареєструвати зазначені податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що податковий орган правомірно відмовив позивачу у реєстрації податкових накладних №21 від 20.10.2017 та №13 від 13.11.2017, оскільки позивачем не надано підтвердження поставки кукурудзи відповідно до податкової накладної № 13 від 13 листопада 2017 року та за позицією позивача податкова накладна № 21 від 20 жовтня 2017 року виписана помилково.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, ПП Агро-Віта подало апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування судом норм права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що податкова накладна № 21 від 20.10.2017 була складена помилково, а апелянт буде мати можливість її скоригувати лише після її реєстрації в ЄРПН. Зазначає, що дані щодо податкових зобов`язань, відображених у податковій накладній № 21, були внесені до податкової декларації з ПДВ та у випадку їх неуточнення, що можливо тільки після реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної № 21, для ПП АГРО ВІТА настануть негативні наслідки у вигляді сплати додаткових сум ПДВ. Позивач як сумлінний платник має на меті відкоригувати (обнулити) податкову накладну № 21, однак чинне законодавство не надає такої можливості до моменту реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН.

Щодо податкової накладної № 13 позивач зазначає, що її було складено за фактом першої події. Отримавши від ТОВ Агро Фонд передоплату 200000 грн, позивач подав на реєстрацію податкові накладні № 12 і № 13, загальна сума за якими становить 200000 грн. Зазначає, що видаткова накладна № 92 на поставку пшениці була надана контролюючому органу помилково, оскільки за фактом поставки пшениці було зареєстровано податкову накладну № 34 від 27 грудня 2017 року. При цьому вважає, що надання додаткового документа, який не стосується господарської операції, за якою прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, не повинне ставити під сумнів здійснення такої операції, адже позивачем надано повний і вичерпний перелік документів, які були достатніми для реєстрації податкової накладної, складеної за наслідками здійснення передоплати.

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

12.01.2021 представником позивача подано апеляційному суду клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що адвокат Марчук С.В. згідно наказу №11.11.2020-1 від 11.11.2020 ТОВ Юридична компанія Мейн бізнес партнер направлена у службове відрядження з 11.01.2021 по 13.01.2020 в м. Київ для проведення консультацій клієнтам.

Разом з тим, зазначене клопотання суд відхиляє, оскільки апелянт будучи належним чином повідомленим 15.12.2020 про судове засідання, призначене на 09:30 12.01.2021, не вжив заходів для забезпечення участі свого представника у судовому засіданні та його представником надано суду копію наказу №11.11.2020-1 від 11.11.2020 разом із клопотанням лише 12.01.2021.

Крім того, апеляційний суд враховує, що судом неодноразово відкладалися судові засідання.

Тому з метою забезпечення прав осіб на своєчасний розгляд судового спору, ухвалено про розгляд справи за відсутності представників сторін, оскільки відсутні обставини, які б об`єктивно перешкоджали сторонам забезпечити явку представників у судове засідання.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 23 березня 2017 року між ПП АГРО ВІТА та ТОВ Агро Фонд укладено договір поставки № 23/03/2017-3, за умовами якого постачальник відвантажує продукцію на адресу покупця за цінами, що визначені в рахунку-фактурі або у видатковій накладній. Кожна партія продукції має супроводжуватись наступними документами: видатковою накладною, товарно-транспортною накладною. Продукція, що постачається, приймається по якості та кількості уповноваженими представниками сторін відповідно до інструкції №П-6 від 15 червня 1965 року та №П-7 від 25 квітня 1966 року. Розрахунок проводиться не пізніше 5 банківських днів з моменту поставки; завантаження продукції здійснюється силами та за рахунок постачальника, доставка здійснюється транспортом, силами та за рахунок покупця (а. с. 43 - 44).

За результатами проведеної господарської операції позивачем сформовано та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 21 від 20 жовтня 2017 року та № 13 від 13 листопада 2017 року (а.с. 25 - 26). Згідно з податковою накладною № 21 від 20 жовтня 2017 року позивач реалізував ТОВ Агро Фонд кукурудзу в кількості 49,75т вартістю 200000,23 грн, згідно із податковою накладною №13 від 13 листопада 2017 року - 20,093т кукурудзи вартістю 80775 грн.

За наслідками розшифрування та проведення перевірки на відповідність вказаних податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, ДФС України 13 листопада 2017 року і 30 листопада 2017 року сформувала квитанції про прийняття податкових накладних та про зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України (а.с. 29, 30).

Зупинення реєстрації податкових накладних № 21 від 20 жовтня 2017 року та № 13 від 13 листопада 2017 року зумовлено відповідністю податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України 13 червня 2017 року № 567 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

19 жовтня 2018 року ПП АГРО ВІТА подало пояснення щодо податкової накладної № 21 від 20 жовтня 2017 року, до якого на розгляд комісії додало ряд документів, зокрема: договір поставки №23/03/2017-3 від 23 березня 2017 року, укладений позивачем з ТОВ Агро Фонд (а. с. 43 - 44); договір перевезення вантажу № 20 від 3 жовтня 2016 року, укладений з ТОВ Контиліум (а.с. 45 - 46); платіжні доручення про оплату послуг перевезення від 20 квітня 2017 року та 4 травня 2017 року (а.с. 47 - 48); інші документи щодо придбання насіння, паливно-мастильних матеріалів, наявність техніки, штатний розпис, звіт про посівні площі. Крім того, у поясненнях позивач зазначив, що податкова накладна № 21 від 20 жовтня 2017 року виписана бухгалтером помилково, однак зареєструвати розрахунок коригування та, відповідно, відкоригувати (обнулити) виписану податкову накладну можливо тільки після її реєстрації, тому з метою реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної № 21 позивач просив цю податкову накладну зареєструвати.

9 листопада 2018 року ПП АГРО ВІТА подало пояснення щодо податкової накладної № 13 від 13 листопада 2017 року, до якого на розгляд комісії додало аналогічні документи, що і до пояснень, поданих 19 жовтня 2018 року. Додатково надано, зокрема, видаткову накладну № 54 від 13 листопада 2017 року на 32,96т кукурудзи вартістю 132499,20 грн (а.с. 31), виписку з рахунку на суму 200000 грн (а.с. 34), товарно-транспортні накладні № 00013/11/7/32 від 13 листопада 2017 року про перевезення 17,3 т кукурудзи та №00013/11/7/33 про перевезення 15,660 т кукурудзи; видаткову накладну № 92 від 27 грудня 2017 року на поставку 66,4 т пшениці та товарно-транспортні накладні №00027/12/7/26, №00027/12/7/25, №00027/12/7/24 від 27 грудня 2017 року про перевезення пшениці (а.с. 35 - 38).

Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення №964730/33008127 від 24 жовтня 2018 року, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 21 від 20 жовтня 2017 року. У реєстрації відмовлено з підстав ненадання позивачем копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків; первинних документів щодо постачання / придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. У рішенні зазначено додаткову інформацію, яка стала підставою для відмови у реєстрації податкової накладної № 21 - ненадання платником первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг та розрахункових документів (а.с. 23 - 24).

15 листопада 2018 року комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення №990282/33008127, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 13 від 13 листопада 2017 року. У реєстрації відмовлено з підстав ненадання позивачем копій документів: первинних документів щодо постачання / придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. У рішенні зазначено додаткову інформацію, яка стала підставою для відмови у реєстрації податкової накладної № 13 - відсутність видаткових накладних та ТТН на поставку кукурудзи (а.с. 21 - 22).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (у редакції, чинній на момент подання позивачем податкових накладних) (далі - Порядок), який визначав механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.

За змістом пункту 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

В Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 74.2 статті 74 ПК України).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Критерії оцінки, Перелік документів відповідно).

За правилами пункту 6 Критеріїв оцінки моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Отже, пунктом шостим Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На думку колегії суддів, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Водночас, у квитанціях від 13 та 30 листопада 2017 року №9238591329 і №9253622486 зазначено, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки, зокрема, виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1005 та запропоновано позивачу надати контролюючому органу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідачем не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567.

На момент подання платником податків до податкового органу первинних документів на підтвердження реальності господарських операцій змінилась редакція норми 201.16 ПК України, за змістом якої реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, пунктом 2 якої установлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 р. № 2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році , та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.

За правилами пункту 20 цього Порядку комісії контролюючих органів приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, зі змісту пункту 21 цього ж Порядку вбачається, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно матеріалів адміністративної справи 19.10.2018 та 09.11.2018 позивачем до ГУ ДФС в Івано-Франківській області подано письмові пояснення з документами, які підтверджують реальність господарських операцій за податковими накладними №21 від 20.10.2017 та №13 від 13.11.2017 відповідно.

Стосовно податкової накладної №21 від 20.10.2017, то разом з поданими поясненнями ПП Агро-Віта подало на розгляд комісії, зокрема: договір поставки від 23.03.17 №23/03/2017-3, укладений позивачем з ТОВ Агро Фонд (а.с. 43-44); договір ТзОВ Агро-Віта з ТзОВ Контиліум №20 про перевезення від 03.10.2016 (а.с. 45-46); платіжні доручення про оплату послуг перевезення від 20.04.2017 та 04.05.2017 (а.с. 47-48); інші документи щодо придбання насіння, паливно-мастильних матеріалів, наявність техніки, штатний розпис, звіт про посівні площі. Крім того, у поясненнях позивач зазначив, що податкова накладна №21 від 20.10.2017 складена ним помилково, однак зареєструвати розрахунок коригування та відповідно відкоригувати помилково виписану податкову накладну зможе тільки після її реєстрації.

Щодо податкової накладної №13 від 13.11.2017, то як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач подав на розгляд Комісії аналогічний пакет документів. Також надано видаткову накладну №54 від 13.11.2017 на 32,96т кукурудзи на суму 132499,20 грн (а.с.31), виписку з рахунку на суму 200000 грн (а.с. 34), товарно-транспортні накладні №00013/11/7/32 від 13.11.2017 про перевезення 17,3 т кукурудзи та №00013/11/7/33 про перевезення 15,660 т кукурудзи, а також видаткову накладну №92 від 27.12.2017 на поставку 66,4т пшениці та товарно-транспортні накладні №00027/12/7/26, №00027/12/7/25, №00027/12/7/24 від 27.12.2017 про перевезення пшениці (а.с. 35-38) тощо.

Згідно наданих ПП Агро-Віта документів між ПП Агро-Віта та ТзОВ Агро Фонд 23.03.2017 укладено договір поставки №23/03/2017-3 щодо поставки продукції сільськогосподарського призначення, на виконання умов якого ТзОВ Агро Фонд сплатило кошти у розмірі 200000 грн у якості передоплати за виконання передбачених договором послуг. Оплата проведена 13.11.2017 за поставку кукурудзи згідно рахунку 60 від 08.11.2017, про що свідчить звіт про кредитні операції по рахунку (а.с. 34).

Після того, як 13.11.2017 податковий орган зупинив реєстрацію податкової накладної №21 від 20.10.2017, позивач 13.11.2017 подав на реєстрацію дві податкові накладні №12 та №13 від 13.11.2017 щодо поставки кукурудзи на загальну суму 200000 грн. (119225 грн. та 80775 грн. відповідно).

Разом з тим, реєстрація податкової накладної №12 від 13.11.17 також була зупинена, а надані позивачем на розгляд Комісії первинні документи на підтвердження достовірності складення податкової накладної №12 аналогічні до поданих на підтвердження ПН №13 від 13.11.2017. Таким чином, надані позивачем документи свідчать про те, що 13.11.2017 позивачем відвантажено 32,96 т кукурудзи. З огляду на зазначене, комісією прийнято рішення №990292/33008127 від 15.11.2018 про реєстрацію ПН №12 від 13.11.2017 та про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 13.11.2017.

Згідно матеріалів адміністративної справи, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за податковою накладною №13 від 13.11.2017 ПП Агро-Віта надало видаткову накладну №92 від 27.12.2017, відповідно до якої товариство поставило ТзОВ Агро Фонд пшеницю вагою 66,4 т загальною вартістю 266928 грн у тому числі 44488 грн ПДВ (а.с. 35).

Однак, зазначена видаткова накладна не взята до уваги податковим органом, оскільки відповідно до укладеного договору та спірних податкових накладних позивачем здійснювалась поставка кукурудзи, а не пшениці. Крім того, у наданих податковому органу поясненнях позивач зазначав саме про поставку кукурудзи, а не пшениці.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем не надано підтвердження поставки кукурудзи вартістю 80775 грн відповідно до податкової накладної №13 від 13.11.2017.

Як встановлено судом, підставою для прийняття Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову у такій реєстрації, рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №21 від 20.10.2017 та №13 від 13.11.2017 слугувало ненадання позивачем копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Крім того, щодо податкової накладної №21 від 20.10.2017, то відсутні податкові накладні та ТНТ на поставку кукурудзи, в поясненнях позивач самостійно вказав про помилковість її складення, а щодо податкової накладної №13 від 13.11.2017, то позивачем не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг та розрахункових документів стосовно поставки саме кукурудзи, а не пшениці.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що податковий орган правомірно відмовив позивачу у реєстрації податкових накладних №21 від 20.10.2017 та №13 від 13.11.2017 та відмовив у задоволенні позовних вимог.

При цьому, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства АГРО ВІТА залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі № 300/183/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повний текст складений 18 січня 2021 року.