Ухвала

від 18.01.2021 по справі 826/10289/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 січня 2021 року

м. Київ

справа № 826/10289/18

адміністративне провадження № К/9901/526/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі №826/10289/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бета Лайт до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дії, скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у м. Києві 04.01.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі №826/10289/18, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову. Також, як вбачається зі змісту поданої відповідачем касаційної скарги, останнім, у зв`язку з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень порушено питання про його поновлення із зазначенням доводів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, Суд виходить з наступного.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судом з`ясовано, що відкриваючи провадження у справі №826/10289/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бета Лайт до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним дії Головного управління ДФС у м. Києві, скасування податкового повідомлення-рішення №3112615147 від 25.06.2018 на суму грошового зобов`язання у 183931,50грн; визнання протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення перевірки та складання акту №122/26-15-14-07-01-10/38510784 від 01.06.2018; зобов`язання Головне управління ДФС у м. Києві відновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю БЕТА ЛАЙТ у період з 01.01.2014 по 29.07.2016 включно; встановлення Головному управлінню ДФС у м. Києві заборони використовувати акт №122/26-15-14-07-01-10/38510784 від 01.06.2018 та податкове повідомлення-рішення від 25.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва відніс дану справу до категорії справ незначної складності та дійшов висновку про можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 17.04.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020, позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення перевірки та складання акта №122/26-15-14-07-01-10/38510784 від 01.06.2018. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №3112615147 від 25.06.2018, прийняте Головним управління ДФС у м. Києві на суму 183931,50грн. Вирішив стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БЕТА ЛАЙТ (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 71, кв. 96, код ЄДРПОУ 38510784) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м.Київ, Вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3601 (три тисячі шістсот одна) грн. 00 грн. В решті позовних вимог - відмовив.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві визначено Главою 2 Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік категорій справ незначної складності, який не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб`єктний склад її учасників, а також враховуючи на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2020 у справі про визнання протиправними дії, скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії, не підлягає касаційному оскарженню.

В той же час, як вбачається зі змісту поданої Головним управлінням ДПС у м. Києві касаційної скарги, відповідач, як на підставу для відкриття касаційного провадження, посилається положення пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, вказуючи, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а розглядувана справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для відповідача.

Однак належного правового обґрунтування у чому саме полягає фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики скаржником не наведено, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин. Незгода відповідача з висновками судів попередніх інстанцій здійсненими по факту оцінки доказів та встановленим обставинам справи, не може свідчити про винятковість даної справи, а також свідчити, що такі прийняті всупереч існуючій практиці Верхового Суду.

Посилання Головного управління ДПС у м. Києві на неналежну оцінку судами доказів також не може вважатись питанням права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та свідчити про винятковість даної справи.

Таким чином, оцінивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що посилання скаржника на положення пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставним, оскільки належного правового обґрунтування, яке б свідчило про наявність випадків, що виключають можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 цього Кодексу відповідачем у поданій ним скарзі наведено.

Інших випадків, які б унеможливили застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається, а судом касаційної інстанції не встановлено.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням того, що оскаржувані Головним управлінням ДПС у м. Києві судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності не встановлені, обґрунтованих доводів, які б вказували на віднесення даної справи до категорії справ незначної складності помилково, скаржник не наводить, тому Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження у даній справі.

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 у справі №826/10289/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бета Лайт до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дії, скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова