Ухвала

від 18.01.2021 по справі 320/2576/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 січня 2021 року

м. Київ

справа № 320/2576/19

адміністративне провадження № К/9901/31253/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі №320/2576/19 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Річ Таун Ірпінь до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Річ Таун Ірпінь звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року позов задоволено повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі №320/2576/19 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у Київській області 19 листопада 2020 року звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

В обґрунтування підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги заявник посилається на те, що копія ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року надійшла на адресу податкового органу 27 жовтня 2020 року, що підтверджується копією супровідного листа Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України, оскільки наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву із зазначенням інших підстав, які з об`єктивних причин унеможливили реалізацію права на звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції та зазначено аналогічні підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення пропущеного строку при зверненні 19 листопада 2020 року до Верховного Суду.

Так, Головне управління Державної податкової служби у Київській області посилається на те, що копія ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, згідно штемпелю на поштовому конверті, було направлено на адресу позивача 23 жовтня 2020 року, а ознайомився заявник з ним лише 26 жовтня 2020 року, тобто з моменту отримання поштового відправлення.

На підтвердження наведених обставин заявником надано копію поштового конверта, в якому судом апеляційної інстанції (згідно з відтиском поштового штемпелю) надіслано на адресу позивача копію оскаржуваної постанови.

Згідно інформації розміщеної на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта (www.ukrposhta.com) відправлення за номером 0102931445666, яким направлено заявнику копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, надіслано судом 23 жовтня 2020 року та вручено адресату 26 жовтня 2020 року.

Таким чином, наведені позивачем обставини щодо несвоєчасного отримання копії ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року підтверджуються належними доказами.

Враховуючи викладене, а також положення частини другої статті 329 КАС України, згідно з якою учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, суд вважає, що підстави пропуску позивачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Річ Таун Ірпінь задоволено повністю.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі №320/2576/9 було залишено без руху на підставі частини другої статті 298 КАС України (у зв`язку з несплатою судового збору).

13 листопада 2019 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання апелянта щодо продовження процесуального строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги. Мотивуючи вказане клопотання, представник апелянта вказав, що позбавлений можливості сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у встановлений строк.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено та надано п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали для надання документа про сплату судового збору.

25 листопада 2019 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

У березні 2020 року Головне управління Державної податкової служби у Київській області вдруге звернулось з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі №320/2576/19.

Одночасно з апеляційною скаргою апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з підстав того, що попередня скарга подана у межах визначеного процесуальним законом строку, однак була повернута у зв`язку з відсутністю коштів на оплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення визнано неповажними, а апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини третьої статті 298 КАС України (у зв`язку з пропуском процесуального строку) та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних недоліків.

10 березня 2020 року до суду апеляційної інстанції Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якому апелянт зазначає фактично аналогічні причини, які були вказані ним при зверненні з апеляцією та яким вже надавалась оцінка судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення скарги без руху від 10 березня 2020 року. Інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом не зазначені.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами) встановлено з 12 березня 2020 року карантин на всій території України.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) , яким внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з абзацом 2 пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України у редакції, що діє з 02 квітня 2020 року строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , яким змінено підхід до обчислення процесуальних строків під час карантину.

За змістом пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06 серпня 2020 року.

Водночас абзац 2 пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України передбачає, що суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Станом на 06 жовтня 2020 року закінчився десятиденний строк для усунення недоліків, обчислений з дня вручення скаржнику копії ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а також двадцятиденний строк, установлений пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) .

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року підстави пропуску процесуального строку визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2019 року у справі №320/2576/19.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом п`яти днів з моменту закінчення карантину особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 10 березня 2020 року надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом процесуальний строк.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 52, пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Визнати підстави пропуску Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області строку на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі №320/2576/19.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі №320/2576/19 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Річ Таун Ірпінь до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева І.Я. Олендер