Ухвала

від 18.01.2021 по справі 160/12185/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 січня 2021 року

м. Київ

справа № 160/12185/19

адміністративне провадження № К/9901/29914/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі №160/12185/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Порт ІТ до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес Порт ІТ звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №160/12185/19 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області 06 листопада 2020 року звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.

В обґрунтування підстав пропуску строку касаційного оскарження при поданні касаційної скарги заявник посилається на те, що копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року надійшла на адресу податкового органу 07 жовтня 2020 року. Проте, жодних доказів, які підтверджують вказані обставини надано не було.

Ухвалою Верховного Суду від 24 листопада 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оскільки наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження причини пропуску такого строку визнані судом неповажними; статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про сплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 03 грудня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102931444872.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем, в межах відведеного судом строку, на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження податковий орган зазначає, що копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі №160/12185/19 була направлена судом на електронну адресу відповідача та просить рахувати строк з моменту направлення ухвали судом до Єдиного державного реєстру судових рішень, тобто з 07 жовтня 2020 року.

Суд вважає обґрунтованими, наведені заявником обставини щодо неотримання копії судового рішення та щодо можливості подання касаційної скарги у найкоротший термін.

Враховуючи викладене, а також положення частини другої статті 329 КАС України, згідно з якою учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, суд вважає, що підстави пропуску позивачем строку на касаційне оскарження є поважними, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Порт ІТ задоволено повністю.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №160/12185/19 було залишено без руху на підставі частини другої та третьої статті 298 КАС України (у зв`язку з несплатою судового збору та пропуском процесуального строку).

27 березня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, а також продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки станом на 10 січня 2020 року постійний кошторис та фінансування відповідача відсутні.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, в задоволенні клопотання про продовження строку для надання документа про сплату судового збору відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто заявнику.

25 травня 2020 року Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області вдруге звернулось з апеляційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку податковий орган зазначає, що первинну апеляційну скаргу подано в межах строку, встановленого КАС України, однак повернуто і зв`язку з несплатою судового збору. Вказує на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення з такою скаргою. Просить визнати поважними причини пропуску строку та поновити такий строк.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення визнано неповажними, а апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам частини другої та третьої статті 298 КАС України (у зв`язку з пропуском процесуального строку та несплатою судового збору) та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали, але не пізніше ніж десять днів з моменту закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) для усунення вказаних недоліків.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, до суду апеляційної інстанції від Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області надійшло клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, а також клопотання про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення у даній справі, відповідач посилається на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду з апеляційною скаргою. Враховуючи своєчасне подання первинної апеляційної скарги та подання повторної апеляційної скарги без невиправданих затримок та зайвих зволікань, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення. Крім того, просить відстрочити сплату судового збору з посиланням на відсутність коштів на оплату судового збору по КЕКВ 2800.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року в продовженні строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, визнано неповажними підстави пропуску процесуального строку та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №160/12185/19.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом п`яти днів з моменту закінчення карантину особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв`язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини третьою статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 04 червня 2020 року надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом процесуальний строк.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 52, пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі №160/12185/19.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі №160/12185/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес Порт ІТ до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова