Ухвала

від 18.01.2021 по справі 1.380.2019.002172

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 січня 2021 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.002172

адміністративне провадження № К/9901/1825/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року

у справі № 1.380.2019.002172

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мізол

до Головного управління ДПС у Львівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 1.380.2019.002172, предметом спору у якій є скасування податкових повідомлень-рішень: від 03 січня 2019 року № 0000231406, яким ТОВ Мізол збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 1 305 378,00 грн (за податковим зобов`язанням - 1 044 302,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 261 076,00 грн); від 03 січня 2019 року № 0000241406, яким ТОВ Мізол збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1 484 290,44 грн (за податковим зобов`язанням - 989 526,96 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 494763,48 грн); від 03 січня 2019 року № 0000051308, яким ТОВ Мізол збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 26 704,03 грн (за податковим зобов`язанням - 21 363,23 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 340,80 грн); від 03 січня 2019 року № 0000011308, яким ТОВ Мізол збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в сумі 1 824,77 грн (за податковим зобов`язанням - 1 459,82 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 364,95 грн); від 03 січня 2019 року № 0000251406, яким застосовано штраф в сумі 246 666,88 грн за платежем податок на додану вартість вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); від 03 січня 2019 року № 0000061308, яким до ТОВ Мізол застосовано штраф в сумі 510,00 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставою касаційного оскарження Головне управління ДПС у Львівській області зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункт 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, статті 1, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підпункт 1.2 пункту 1, підпункт 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі № 826/4132/15, від 28 січня 2019 року у справі № 817/1209/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 826/6280/13.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Так, у справі № 826/4132/15 предметом спору є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, в тому числі за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями; позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств, в тому числі за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями.

Предметом спору у справі № 817/1209/17 є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток та зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

У справі № 826/6280/13 предметом спору є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму, з яких основний платіж та штрафні (фінансові) санкції; збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, з яких основний платіж та штрафні (фінансові) санкції; збільшено суму грошового зобов`язання за надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, з яких основний платіж та штрафні санкції; збільшено суму грошового зобов`язання за збори за забруднення навколишнього природного середовища, з яких основний платіж та штрафні санкції.

Отже, правовідносини у справах № № 826/4132/15, 817/1209/17, 826/6280/13 та у справі № 1.380.2019.002172 не є подібними.

Крім того, на аркуші 2 касаційної скарги як на підставу касаційного оскарження Головне управління ДПС у Львівській області посилається на пункти 1, 3 статті 353 КАС України, а саме: судами не взято до уваги надані податковим органом докази, у зв`язку з чим порушено норми процесуального права щодо встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи.

Разом з тим підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

При цьому пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку щодо кожного з шести оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі № 1.380.2019.002172 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мізол до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Ф. Ханова