Постанова

від 13.01.2021 по справі 710/717/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року

м. Черкаси

Справа № 710/717/18 Провадження № 22-ц/821/33/21 категорія 302000000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Василенко Л. І.

суддів: Єльцова В. О., Карпенко О. В.,

секретаря: Анкудінова О. І.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Іскрене ;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Іскрене на рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Іскрене про визнання договорів оренди землі недійсними, у складі: головуючого судді Побережної Н. П., повний текст рішення виготовлено 26 червня 2020 року,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до СТОВ Іскрене про визнання договорів оренди недійсними.

Свій позов мотивували тим, що ОСОБА_1 , згідно Державного акта належить на праві власності земельна ділянка площею 2,9 га, що розміщена в адміністративних межах Іскренівської сільської ради, а згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому також належить земельна ділянка площею 3,4224 га, яку він успадкував після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після спадкування повідомив відповідача про зміну власника, просив повернути земельну ділянку та не проводити на ній ніяких сільськогосподарських робіт.

ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , належить земельна ділянка згідно Державного акта прощею 2,0 га також в межах Іскренської сільської ради.

Зазначені земельні ділянки знаходились у відповідача, який користувався ними та сплачував орендну плату до того часу, поки вони не стали їх витребовувати.

Згідно повідомлення директора СТОВ Іскрене від 18 жовтня 2016 року їхні паї знаходяться в його оренді, що не відповідає дійсності, так як з ними намагаються заключити договір на продовження оренди представники СТОВ Відродження .

Вказує на відсутність волевиявлення під час укладення спірних договорів оренди, оскільки підписи, що містять в них, їм не належать.

Просили суд визнати недійсними договори оренди землі № 455 від 02.03.2015, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ Іскрене ; № 462 від 11.03.2015, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ Іскрене та № 484 від 01.04.2015, укладений між ОСОБА_3 та СТОВ Іскрене .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17 червня 2020 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі № 455 від 02.03.2015, сторонами якого зазначені: Орендодавцем - ОСОБА_1 , Орендарем - СТОВ Іскрене , земельна ділянка площею 2,0002 га, кадастровий номер 7125782600:04:001:0441.

Визнано недійсним договір оренди землі № 462 від 11.03.2015, сторонами якого зазначені: Орендодавцем - ОСОБА_2 , Орендарем - СТОВ Іскрене , земельна ділянка площею 2,0042 га, кадастровий номер 7125782600:03:003:0025.

Визнано недійсним договір оренди землі № 484 від 01.04.2015, сторонами якого зазначені: Орендодавцем - ОСОБА_3 , Орендарем - СТОВ Іскрене , земельна ділянка площею 3,4224 га, кадастровий номер 7125782600:04:001:0468.

Стягнуто із СТОВ Іскрене на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Стягнуто із СТОВ Іскрене на користь держави, судовий збір в розмірі 1681,60 грн.

Рішення мотивоване тим, що позивачі довели обставини, які б свідчили про недійсність укладених договорів оренди землі та порушення їхніх прав при укладанні оспорюваних правочинів, а тому позов підлягає до задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Аргументи учасників справи

20 жовтня 2020 року СТОВ Іскрене подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є неповним, не відповідає обставинам справи, суд не надав належної оцінки зібраним доказам у справі, не з`ясував у позивачів, який спосіб захисту вони обрали для відновлення порушеного права, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 червня 2020 року скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не перевірено чи сплатили позивачі судовий збір при зверненні та не перевірено, зібраними у справі доказами, підстави звернення із позовною заявою до суду.

Вважає, що укладені і зареєстровані державою договори оренди землі не можна визнати недійсними лише на підставі довідок сумнівного походження, які не виключають можливість укладення спірних договорів.

Судом не враховані висновки експертів та не надано їм правової оцінки, не враховано, що відповідачем щороку сплачувався земельний податок за користування землями позивачів та не надано оцінки угоді про припинення договору оренди землі № 455 від 02.03.2015, порядку її передачі від 30.03.2020, угоді про припинення договору оренди землі № 462 від 11.03.2015 та порядку її передачі від 30.03.2020.

Зазначив, що в підсумку необхідно відмовити в задоволенні позову саме з підстав обрання позивачами неефективного способу захисту, адже наполягаючи на поверненні їм земельних ділянок, вважаючи, що ці ділянки знаходяться у фактичному користуванні відповідача без законних підстав, ефективним способом захисту пред`явлення вимоги про повернення таких земельних ділянок, тобто негаторний позов, про що зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц.

22 грудня на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на апеляційну скаргу.

Зазначають, що тягар доведення обґрунтованості позовних вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, що і було зроблено.

Вважають, що рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 червня 2020 року є правомірним, законним, обґрунтованим та об`єктивним, у зв`язку з чим потреби в його скасуванні немає.

Просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги СТОВ Іскрене повністю, а рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 червня 2020 року залишити без змін.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 10 грудня 2020 року розгляд справи призначено на 22 грудня 2020 року на 09:00 год з повідомленням учасників справи про дату, час і місце розгляду справи, в подальшому розгляд справи відкладено на 13 січня 2021 року на 09:00 год.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 063814, виданого 26.01.2004 на підставі розпорядження Шполянської райдержадміністрації від 13.11.2003 № 583, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,00 га, яка розташована в межах Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7125782600:03:003:0025. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 3 (т. 1 а.с.10).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серія І-ЧР № 043622, виданого 01.03.2002 на підставі рішення сесії Іскренської сільської ради народних депутатів від 22.11.2001 №19/4, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,90 га, яка розташована на території Іскренської сільської ради, ділянка № НОМЕР_1 , цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7125782600:02:000:0279. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 191 (т.1 а.с. 11).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧР № 043649, виданого 01.03.02 на підставі рішення сесії Іскренської сільської ради народних депутатів від 22.11.2001 №19/4, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3,42 га, яка розташована на території Іскренської сільської ради, ділянка № НОМЕР_2 , цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7125782600:02:000:0307, Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 49 (т. 1 а.с.12).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.02.2018 номер ЗВ-7106737322018 вбачається, що земельна ділянка площею 2.0042 га, зареєстрована 03.03.2015 , кадастровий номер 7125782600:03:003:0025 (т.1 а.с. 13).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.12.2015, виданого державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори Черкаської області Шалденко Л. В., спадкова справа № 348/2015, зареєстрованого в реєстрі за № 4120, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , 1927 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина складається із земельної ділянки площею 3,4224 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована Черкаська область, Шполянський район, Іскренська сільська рада та належала померлому на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР №043649, кадастровий номер земельної ділянки 7125782600:04:001:0468 (т.1 а.с. 17).

Згідно договору оренди землі № 462 від 11.03.2015, ОСОБА_2 (орендодавець) та СТОВ Іскрене (орендар), в особі директора Брусліновоського І. М. , уклали договір за яким Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адмінмежах Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області (т.1 а.с. 6).

Пунктом 2 вказаного договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,0042 га, в тому числі 2,0042 ріллі, кадастровий номер 7125782600:03:003:0025.

Договір укладено на 5 (п`ять) років (п. 5 договору).

Відповідно до п. 20 договору оренди, передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 3-денний строк після державної реєстрації права оренди за актом її приймання-передачі.

Згідно п. 43 договору оренди, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. В розділі реквізити сторін Орендодавцем вказана ОСОБА_2 . Договір містить підписи як Орендаря, так і Орендодавця (т. 1 а.с. 6).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме, номер 50643793 від 23.12.2015, кадастровий номер 7125782600:03:003:0025, на земельну ділянку площею 2,0042 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки. Дата державної реєстрації 26.03.2015, номер запису про інше речове право - 9226018 (спеціальний розділ), підстава виникнення - договір оренди землі, серія та номер: 462, виданий 11.03.2015. Державний реєстратор - Плахотник Т.М., Шполянське районне управління юстиції Черкаської області (т. 1 а.с. 14).

Згідно договору оренди землі № 455 від 02.03.2015, ОСОБА_1 (орендодавець) та СТОВ Іскрене (орендар), в особі директора Брусліновоського І. М. , уклали договір за яким Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адмінмежах Іскренської сільської ради, Шполянського району, Черкаської області (т. 1 а.с. 7).

Пунктом 2 договору оренди визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,0042 га, в тому числі 2,0002 ріллі, кадастровий номер 7125782600:04:001:0441.

Відповідно п. 8 даного договору, договір укладено на 5 (п`ять) років.

За п. 20 договору оренди, передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 3-денний строк після державної реєстрації права оренди за актом її приймання передачі.

Згідно п. 43 цього договору оренди, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. В розділі реквізити сторін Орендодавцем вказаний ОСОБА_1 . Договір містить підписи як Орендаря, так і Орендодавця (т. 1 а.с. 7).

Відповідно до договору оренди землі № 484 від 01.04.2015, ОСОБА_3 (орендодавець) та СТОВ Іскрене (орендар), в особі директора Брусліновоського І. М. , уклали договір за яким Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адмінмежах Іскренської сільської ради Шполянського району Черкаської області (т. 1 а.с. 8-9).

Згідно п. 2 даного договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,4224 га, в тому числі 3,4224 га ріллі, кадастровий номер 7125782600:04:001:0468.

Відповідно до п. 8. даного договору, договір укладено на 10 (десять) років.

Пунктом 20 даного договору визначено, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у 3-денний строк після державної реєстрації права оренди за актом її приймання передачі.

Згідно п. 43 цього договору оренди, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. В розділі реквізити сторін Орендодавцем вказаний ОСОБА_3 . Договір містить підписи як Орендаря, так і Орендодавця.

Пунктом 40 договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з Орендарем (т.1 а.с. 9).

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26 грудня 2015 року, спадкоємцем, зокрема, земельної ділянки, загальною площею 3,4224 га, кадастровий номер 7125782600:04:001:0468, належної ОСОБА_3 є ОСОБА_1 (т.1 а.с. 17).

Згідно з довідкою, виданою виконавчим комітетом Княжицької сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 17.08.2018 № 886/02-30, ОСОБА_3 , 1927 року народження, учасник бойових дій, проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Будучи одиноким, проживав з племінником ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сестрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , які здійснювали догляд за ним, як за особою похилого віку, що потребувало сторонньої допомоги (т.1 а.с. 65).

Відповідно до довідки Княжицького фельдшерсько-акушерського пункту Звенигородського району Черкаської області від 17.08.2018 ОСОБА_3 , 1927 року народження, будучи одиноким, проживав з племінником ОСОБА_5 та сестрою ОСОБА_6 , які здійснювали за ним догляд, так як він не обходився без сторонньої допомоги (т. 1 а.с. 63).

З довідки від 17.08.2018 №174, виданої ТОВ ХОВП Медтехніка вбачається, що ОСОБА_2 дійсно працює в ТОВ ХОВП Медтехніка , а саме: в аптечному пункті № 3, вул. Пушкінська, 31 м. Кам`янець-Подільський на посаді завідуючого пункту - фармацевта. Була присутня на роботі одинадцятого березня 2015 року (т.1 а.с. 62).

Згідно з довідкою № 2038 від 20.08.2018, виданої ПАТ Шполянський завод продтоварів , ОСОБА_1 працює на підприємстві слюсарем-електриком та 02.03.2015 дійсно знаходився на робочому місці з 08:00 до 17:00 (т.1 а.с. 64).

Відповідно до висновку експерта Хмельницького науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України за результатом проведення почеркознавчої експертизи від 18.07.2019 №1.1-0079:19, дати відповідь на питання Чи виконаний підпис від імені ОСОБА_1 у договорі оренди землі № 455 від 02.03.2015 в розділі договору ПІДПИСИ СТОРІН у графі Орендодавець ОСОБА_1 , чи іншою особою? не виявилось можливим у зв`язку з не встановленням комплексу ознак, який був би достатнім для позитивного чи негативного висновку через обмежений обсяг графічного матеріалу у досліджуваному підписі. Підпис від імені ОСОБА_2 у договорі оренди землі № 462 від 11.03.2015 в розділі договору ПІДПИСИ СТОРІН у графі Орендодавець , виконаний ОСОБА_2 Підпис від імені ОСОБА_3 у договорі оренди землі №484 від 01.04.2015 в розділі договору ПІДПИСИ СТОРІН у графі Орендодавець , виконаний ОСОБА_3 (т. 2 а.с.10-17).

Згідно з висновком експерта Київського наукового-дослідного інституту судових експертиз Хмельницьке відділення від 23.01.2020 № 218182182/19-26/63-78/20-26 підпис від імені ОСОБА_2 в графі Орендодавець в договорі оренди землі №462 від 11.03.2015 виконано ОСОБА_2 . Підпис від імені ОСОБА_2 в Акті прийому-передачі земельної ділянки в оренду виконано ОСОБА_2 . Підпис від імені ОСОБА_2 Власник земельної ділянки в Акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі на зберігання межових знаків гр. ОСОБА_2 виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою (т. 2 а.с. 100-135).

Підпис від імені ОСОБА_3 в графі Орендодавець в Договорі оренди землі №484 від 01.04.2015 ймовірно виконано ОСОБА_3 . Підпис від імені ОСОБА_3 в графі Орендодавець в Акті прийому-передачі земельної ділянки в оренду ймовірно виконано ОСОБА_3 Підпис від імені ОСОБА_3 в графі Власник земельної ділянки в Акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі на зберігання межових знаків гр. ОСОБА_3 ймовірно виконано не ОСОБА_3 , а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_3 в графі Орендодавець в Договорі оренди землі №484 від 01.04.2015 та в графі Орендодавець в Акті прийому-передачі земельної ділянки в оренду виконані однією особою. Підпис від імені ОСОБА_3 в графі Орендодавець в Договорі оренди землі №484 від 01.04.2015 та в графі Орендодавець в Акті прийому - передачі земельної ділянки в оренду та підпис від імені ОСОБА_3 в графі Власник земельної ділянки в Акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі на зберігання межових знаків гр. ОСОБА_3 ймовірно виконані різними особами (т. 2 а.с. 118).

Підпис від імені ОСОБА_1 в графі Орендодавець в Договорі оренди землі №455 від 02.03.2015 ймовірно виконано ОСОБА_1 . Підпис від імені ОСОБА_1 в графі Орендодавець в Акті прийому-передачі земельної ділянки в оренду ймовірно виконано ОСОБА_1 . Підпис від імені ОСОБА_1 в графі Власник земельної ділянки в Акті визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі на зберігання межових знаків гр. ОСОБА_1 виконано не ОСОБА_1 (т.2 а.с. 119).

Відповідно до угоди про припинення договору оренди земельної ділянки та порядку її передачі від 30.03.2020, додаток № 1 до договору оренди землі № 462 від 11.03.2015, укладеної між орендодавцем - фізичною особою ОСОБА_2 та орендарем - юридичною особою СТОВ Іскрене , в зв`язку з закінченням строку дії Договору сторони погодили його припинення з 30.03.2020. Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку після збирання врожаю 2020 року та не потребує додаткового документального оформлення такого як Акт- приймання передачі земельної ділянки. Дана угода є невід`ємною частиною договору оренди землі № 462 від 11.03.2015, кадастровий номер 7125782600:03:003:0025 площею 2,0042 га, укладеного строком на 5 років та зареєстрованого 30.03.2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та обмежень індексний номер 20378498 (т.2 а.с. 175).

Згідно з угодою про припинення договору оренди земельної ділянки та порядку її передачі від 30.03.2020, додаток № 1 до договору оренди землі № 455 від 02.03.2015, укладеної між орендодавцем - фізичною особою - ОСОБА_1 та орендарем - юридичною особою СТОВ Іскрене , в зв`язку з закінченням строку дії Договору сторони погодили його припинення з 30.03.2020. Орендар повертає Орендареві земельну ділянку після збирання врожаю 2020 року та не потребує додаткового документального оформлення такого як Акт- приймання передачі земельної ділянки. Дана угода є невід`ємною частиною договору оренди землі №455 від 02.03.2015, кадастровий номер 7125782600:04:001:0441 площею 2,9002 га, укладеного строком на 5 років та зареєстрованого 30.03.2015, рішення про державну реєстрацію прав та обмежень індексний номер 203725502 (т. 2 а.с. 203).

Відомості про припинення договору оренди землі № 455 від 02.03.2015, згідно витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.05.2020 № 2080198018, внесені в реєстр речових прав 02.05.2020 (т.2 а.с. 201-202).

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Предметом спору у справі, яка переглядається, є визнання недійсними оспорюваних договорів оренди.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У ч. 1 ст. 215, ст. ст. 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Звертаючись із цим позовом, позивачі посилались на те, що як вони, так і ОСОБА_3 , чию земельну ділянку успадкував ОСОБА_1 , не підписували спірні договори оренди земельної ділянки, підписи у них вчинено іншою особою.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За ч. 1 ст. 14 ЗУ Про оренду землі (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЗУ Про оренду землі (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У разі ж якщо сторони такої згоди щодо істотних умов не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) зазначала, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установлених законом.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача приведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

У справі, що переглядається, позивачі звернулися з вимогою про визнання недійсними договорів оренди, посилаючись на те, що ці договори вони не підписували, умови його не погоджували.

Судом встановлено, що оспорюваними є три договори оренди: між ОСОБА_1 та СТОВ Іскрене від 02.03.2015, строком на 5 років, між ОСОБА_2 та СТОВ Іскрене від 11.03.2015, строком на 5 років, та між ОСОБА_3 та СТОВ Іскрене від 01.04.2015 строком на 10 років.

В процесі розгляду справи було проведено судову почеркознавчу експертизу від 18.07.2019 №1.1-0079:19, з висновку якої вбачається, що експертом дано чітку відповідь стосовно підпису ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в оспорюваних договорах оренди землі, а саме: що підпис від імені ОСОБА_2 у договорі оренди землі № 462 від 11.03.2015 в розділі договору ПІДПИСИ СТОРІН у графі Орендодавець , виконаний ОСОБА_2 , підпис від імені ОСОБА_3 у договорі оренди землі №484 від 01.04.2015 в розділі договору ПІДПИСИ СТОРІН у графі Орендодавець , виконаний ОСОБА_3 .

Разом з тим, у висновку експертизи не надано відповіді стосовно підписів виконаних від імені ОСОБА_1 .

Судом першої інстанції, за клопотанням представника позивачів, ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 14.08.2019, було також призначено додаткову почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку експерта за результатом її проведення від 23.01.2020 № 2181/2182/19-26/63-78/20-26, повторно встановлено, що підпис ОСОБА_2 в оспорюваному договорі оренди землі, а саме: що підпис від імені ОСОБА_2 у договорі оренди землі № 462 від 11.03.2015 в розділі договору ПІДПИСИ СТОРІН у графі Орендодавець , виконаний ОСОБА_2 .

При цьому, відносно підписів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 висловлено лише припущення, що підписи від їх імені виконано ймовірно ними.

Отже, проведені у справі експертизи не підтвердили тверджень позивачів, що ними та ОСОБА_3 не підписувались оспорювані договори оренди.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 цього Кодексу.

Щодо інших доказів, які були надані позивачами, то суд апеляційної інстанції, враховуючи в тому числі і приведені висновки судових експертиз, відноситься до них критично, виходячи з наступного.

ОСОБА_3 , на момент підписання договору, був особою похилого віку та, відповідно, потребував догляду, що і підтвердили довідки виконавчого комітету Княжицької сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 17.08.2018 № 886/02-30 та Княжицького фельдшерсько-акушерського пункту Звенигородського району Черкаської області від 17.08.2018, проте довідки не підтверджують неможливість ОСОБА_3 виразити своє волевиявлення та підписати договір оренди, а вказують лише на похилий вік. Крім того, ОСОБА_3 не був визнаний у визначеному законом порядку недієздатним чи обмежено дієздатним.

Щодо довідок з місця роботи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , датованих серпнем 2018 року, які констатують події березня 2015 року, без конкретизації первісних документів на підставі яких вони видавались, підстав, місця їх збереження та вимог законодавства, то вони не є тими доказами, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Апеляційний суд також зауважує, що укладення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з СТОВ Іскрене угод про припинення договору оренди земельної ділянки та порядку її передачі від 30.03.2020, не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.

З огляду на зазначене у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 12-112гс18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2015 року у справі № 918/144/15 (провадження № 3-1143гс15), оскільки розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

З аналізу висновків експерта та наданих сторонами доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції належним чином не дослідив наявні в матеріалах справи докази, надані позивачами на підтвердження заявлених ними вимог, в результаті чого не встановив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору та передчасно прийшов до висновку, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не підписували оспорювані договори оренди та, відповідно, істотних умов цих договорів не погоджували.

Разом з тим, апеляційний суд враховує, що звертаючись в суд з позовом про недійсність договорів оренди, підставою недійсності позивачами було зазначено саме відсутність волевиявлення на укладення договорів, стверджуючи, що підписи від імені орендодавців належать не ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а іншим особам. Тобто, в даному випадку ефективним способом захисту права, яке позивачі як власники земельних ділянок, вважають порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним їм майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення таких ділянок, а не визнання таких правочинів недійсними, як обґрунтовували позов позивачі.

Тому власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Отже, позивачі не позбавлені можливості звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів із відповідними позовними вимогами та їх доведення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову - з вищевказаних підстав.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 Проніна проти України (Pronina v. Ukraine) , § 23).

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи задоволення вимог апеляційної скарги та відмову в задоволенні позову, із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь СТОВ Іскрене необхідно стягнути по 1789,50 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Іскрене - задовольнити.

Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 червня 2020 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Іскрене про визнання договорів оренди землі недійсними - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Іскрене по 1789,50 грн судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено18 січня 2021 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. О. Єльцов

О. В. Карпенко