Ухвала

від 13.01.2021 по справі 369/2237/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №369/2237/20 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-кп/824/1075/2021 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5

із участю

прокурора ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32016110000000027 за обвинуваченням

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рогізна Сквирського району Київської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, затверджений 17 лютого 2020 року прокурором відділу нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Київської області ОСОБА_11 , повернуто процесуальним керівникам, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Крім того, вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження за ч.3 ст.212 КК України, про зобов`язання прокуратури Київської області виконати ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва, про направлення на адресу прокуратури Київської області обвинувального акту у кримінальному провадженні №32016110000000027, а також про визнання доказів недопустимими та про необхідність виконання судових рішень.

Зазначене рішення обґрунтоване тим, що обвинувальним актом ОСОБА_9 висунуто обвинувачення за ч.3 ст.212 КК України в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах. За фактичними обставинами ОСОБА_9 як керівник ТОВ «ТД «Мета-Груп» умисно ухилився від сплати податку на додану вартість в сумі 4059790 грн.

Відповідно до примітки до ст.212 КК України під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов`язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов`язкових платежів, які в п`ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів, які в сім тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Отже, з 25 вересня 2019 року ухилення від сплати податків в сумі 4059790 грн. не є особливо великим розміром, тому 17 лютого 2020 року прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_11 обвинувачення за ч.3 ст.212 КК України ОСОБА_9 було висунуте безпідставно.

Таким чином, на думку суду першої інстанції, вказане порушення явно свідчить про невідповідність фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, правовій кваліфікації діяння, що є порушенням п.5 ч.2 ст.291 КПК України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням прокурором подано апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.10.2020 року та повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32016110000000027 за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст.314, 315 КПК України.

Мотивуючи свої вимоги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою в частині твердження про наявність підстав для повернення обвинувального акту прокурору, у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням суддею Закону України про кримінальну відповідальність з наступних підстав.

Посилання в ухвалі суду на те, що викладене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення має суттєві протиріччя з правовою кваліфікацією, що свідчить про неконкретність пред`явленого обвинувачення, є таким, що не відповідає змісту цього документу, оскільки всупереч твердженням суду, в ньому з достатньою повнотою наведені, як фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, так і формулювання обвинувачення, які узгоджуються з правовою кваліфікацією дій обвинуваченого за ст.212 КК України саме на час вчинення ним інкримінованих діянь.

Крім того, судом не враховано, що у відповідності до положень ч.3 ст.337 КПК України він вправі вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження. Також, у відповідності до ст.338 КПК України, під час судового розгляду прокурор має право змінити обвинувачення.

Прокурор звертає увагу, що під час підготовчого судового засідання суд не має права встановлювати обставини, які підлягають встановленню лише в ході судового розгляду, а саме: про наявність чи відсутність складу злочину, правильність правової кваліфікації, наявність чи відсутність кваліфікуючих ознак.

Такої підстави як неналежним чином сформульоване обвинувачення, його неконкретизованість, для повернення обвинувального акту прокурору, КПК України не передбачає, а тому, суд повертаючи обвинувальний акт фактично виконує функцію обвинувачення в частині викладення обставин кримінальних правопорушень, встановлених на стадії досудового розслідування, та надає оцінку об`єктивній стороні складу злочину.

В свою чергу, повернення обвинувального акту прокурору судом передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Захисниками обвинуваченого ОСОБА_9 адвокатами ОСОБА_12 та ОСОБА_7 подано заперечення, в яких вони просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, посилаючись на її необґрунтованість, а рішення суду першої інстанції просять залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, позицію обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно з п.1 ч.3 ст.42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують.

Як вбачається з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Нормами кримінального процесуального законодавства, зокрема ч.2 ст.291 КПК України, передбачено, що обвинувальний акт повинен містити у собі найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Відповідно до ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, тобто за наявності таких порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Повертаючи обвинувальний акт прокурору суд першої інстанції вказував на його невідповідність вимогам ст.291 КПК України, проте із такими висновками погодитись не можна, так як вони не ґрунтуються на вимогах чинного кримінального процесуального законодавства та не відповідають матеріалам кримінального провадження.

Так, зміст формулювання обвинувачення та правова кваліфікація, як складові частини обвинувального акта, лише підлягатимуть доведенню під час судового розгляду і в аспекті ст.338 КПК України, не завжди можуть бути остаточними на момент його надходження до суду. Прокурор, під час судового розгляду може змінити як правову кваліфікацію, так і обсяг обвинувачення.

Із обвинувального акту стосовно ОСОБА_9 вбачається, що в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

В свою чергу положення ч.3 ст.337 КПК України також передбачають можливість суду вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті в частині зміни правовою кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, на думку колегії суддів, в ухвалі суду не наведені такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які б перешкоджали призначенню даного кримінального провадження до судового розгляду.

Отже, висновки суду про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України є необґрунтованими, а тому правові підстави для його повернення прокуророві відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у суду першої інстанції були відсутні.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги прокурора, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 жовтня 2020 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №32016110000000027 за обвинуваченням відносно ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України, повернуто процесуальним керівникам, як такий, що не відповідає вимогам КПК України, скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадженні в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі суду.

Головуючий :

Судді :