Ухвала

від 13.01.2021 по справі 757/42803/20-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/42803/20-к Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/287/2021 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12020000000000466 прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2020 року,

за участю

прокурора ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання сторони кримінального провадження 12020000000000466 прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про арешт майна.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/42803/20-к від 06.10.2020 та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на майно - грошових коштів у сумі 100900 доларів США та 100500 гривень, вилучених 01.10.2020 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва (справа № 757/40687/20-к) під час обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_7 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що вказане судове рішення є незаконним та необґрунтованим.

Апелянт зазначає, що 01.10.2020 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/40687/20-к проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 в ході якого вилучено грошові кошти в сумі 100900 доларів США та 100500 гривень, походження яких особи, які перебували в квартирі, а також дружина ОСОБА_8 пояснити не змогли, тому є достатні підстави вважати, що вказані кошти належать ОСОБА_7 та отримані останнім від незаконної діяльності по залученню фінансових ресурсів при проведенні будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

02.10.2020 грошові кошти в сумі 100900 доларів США та 100500 гривень, які вилучені 01.10.2020 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , визнані речовим доказом у кримінальному провадженні.

При цьому, в оскаржуваній ухвалі про відмову в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна слідчий суддя зазначає, що прокурором не доведено необхідність такого арешту та не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні. Проте, арешт майна відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України допускається з метою збереження речових доказів. У клопотанні про накладення арешту на майно наголошено на тому, що є достатні підстави вважати, що вилучені грошові кошти могли бути отримані внаслідок вчинення незаконних дій, пов`язаних із залученням фінансових ресурсів при проведенні будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

Апелянт вважає, що суд фактично повністю проігнорував докази, викладені у клопотанні про накладення арешту на майно, та взагалі не дослідив будь-які обставини, пославшись на формальну підставу для відмови у його задоволенні.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що рішення про розгляд клопотання прокурора про арешт майна та постановлення ухвали від 06.10.2020 про відмову в його задоволенні сторона обвинувачення отримала лише 12.10.2020.

Представником ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_9 , подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , яка подана на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2020 року по справі 757/42803/20-к, в якій адвокат ОСОБА_9 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі.

22.10.2020 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва виправлено описку допущену у тексті ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.10.2020 року у справі № 757/42803/20-к, замість помилково зазначеної адреси за якою проводився обшук « АДРЕСА_3 » слід читати « АДРЕСА_1 ».

В судове засідання ОСОБА_7 та його представник не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у їх відсутність.

В даному випадку апеляційний суд приймає до уваги також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Проте, в судове засідання, до початку розгляду апеляційної скарги по суті, надійшла заява від представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 , з якої вбачається, що постановою старшого слідчого ГСУ НП України 17.12.2020 р. кримінальне провадження № 12020000000000466 від 14.05.2020 р. було закрито у відношенні ТОВ «АЄКСА ДЕВЕЛОПМЕНТ» та ТОВ «ІНТОБУД», а грошові кошти вилучені 01.10.2020 р. під час обшуку в оселі ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_4 повернуті.

Представник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_9 , в поданій заяві вважає, що зазначене є підставою для відмови у задоволенні апеляційної скарги прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районною суду м. Києва від 06.10.2020 про відмову в клопотанні про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, у зв`язку з закриттям кримінального провадження та поверненням вилученого майна.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора в підтримку поданої апеляційної скарги, яку він підтримав з наведених в ній підстав та просив задовольнити її в повному обсязі, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч.2 ст.395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до положень ч.1. ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Оскільки з матеріалів апеляційної скарги встановлено, що судовий розгляд клопотання про арешт майна здійснювався без повідомлення прокурора, тобто строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді заявником пропущено з поважних причин, у зв`язку з чим такий строк підлягає поновленню.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Головним слідчим управлінням НПУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000466 від 14.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом видачі посадовими особами виконавчих органів Одеської міської ради дозвільних документі на будівництво, які не відповідають вимогам чинного містобудівного законодавства України.

Досудовим розслідуванням встановлено факти протиправної видачі посадовими особами Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок з грубим порушенням вимог чинного містобудівного законодавства України з метою одержання неправомірної вигоди для забудовників.

Встановлено, що фактичним управлінням незаконною діяльністю ТОВ «ІНТОБУД» код ЄДРПОУ 40973950 та ТОВ «АЄКСА ДЕВЕЛОПМЕНТ» код ЄДРПОУ 43199647 здійснює громадянин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Також встановлено, що ОСОБА_7 колишній власник будівлі АДРЕСА_5 та до 01.04.2019 року являвся співзасновником ТОВ «ІНТОБУД» код ЄДРПОУ 40973950.

Згідно відомостей інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна право власності на об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_7 .

01.10.2020 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/40687/20-к проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 в ході якого вилучено грошові кошти в сумі 100900 доларів США та 100500 гривень, походження яких особи, які перебували в квартирі, а також дружина ОСОБА_8 пояснити не змогли, тому є достатні підстави вважати, що вкачані кошти належать ОСОБА_7 та отримані останнім від незаконної діяльності по залученню фінансових ресурсів при проведенні будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

02.10.2020 постановою слідчого грошові кошти в сумі 100900 доларів США та 100500 гривень, які вилучені 01.10.2020 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020000000000466.

05.10.2020 сторони кримінального провадження № 12020000000000466 від 14.05.2020 - прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, а саме про накладення арешту на грошові кошти в сумі 100900 доларів США та 100500 гривень, які вилучені 01.10.2020 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши будь-кому розпоряджатися вказаними коштами, з метою збереження речових доказів.

06.10.2020 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у задоволенні клопотання прокурора було відмовлено.

Колегія суддів звертає увагу, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно, перевірялись судом першої інстанції, при цьому була вислухана думка слідчого, досліджені матеріали справи, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя суду першої інстанції послався на те, що у клопотанні прокурор вказує, що вилучені кошти на які просить накласти арешт, отримані від незаконної діяльності по залученню фінансових ресурсів при проведені будівництва за адресою: АДРЕСА_2 , проте доказів того, що вони отримані внаслідок незаконної діяльності слідчому судді не надано. Доказів на підтвердження необхідності накладення арешту прокурором не надано, жодних переконливих доводів слідчим під час розгляду клопотання про арешт вказаних коштів не наведено. Також слідчий суддя врахував, що ухвалою слідчого судді у справі № 757/40687/20-к не було надано дозволу на відшукання та вилучення грошових коштів, тому відповідно до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені грошові кошти є тимчасово вилученим майном.

Отже, слідчим суддею враховано, що прокурором не доведено необхідність такого арешту, та не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, а відсутність вказаних доказів позбавило слідчого суддю можливості перевірити факти викладені у клопотанні, тому слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання прокурора про арешт майна задоволенню не підлягає.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.

Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам статті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильно їх дотримуватися. Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна та до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання, тобто правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Разом з цим, прокурором не доведено та слідчим суддею не встановлено жодної з підстав, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно.

Так, жодних об`єктивних підстав вважати, що вилучене під час обшуку майно, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому є речовими доказами в даному кримінальному провадженні немає.

Твердження прокурора про те, що майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України є помилковим, з огляду на те, що постанова слідчого від 01.10.2020 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні не містить за своїм змістом жодних доказів того, що майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Вказане свідчить про формальність винесеної постанови.

Іншої мети накладення арешту на майно органом досудового розслідування не доведено та слідчим суддею не встановлено.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.

Отже, клопотання прокурора не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні, визначених ч. 1 ст. 170 КПК України.

При цьому, колегія суддів бере до уваги постанову слідчого від 17.12.2020 про закриття кримінального провадження в частині, яка надіслана на адресу суду представником ОСОБА_7 адвокатом ОСОБА_9 , з якої вбачається, що кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000466 від 14.05.2020, щодо службових осіб ТОВ «АЄКСА ДЕВЕЛОПМЕНТ» та ТОВ «ІНТОБУД» закрито в частині у зв`язку з відсутністю в їх діях ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, що й не заперечувалось прокурором під час апеляційного розгляду.

З огляду на зазначене, вказані в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються викладеним.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, з викладеними у ній доводами без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Поновити прокурору Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2020 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання сторони кримінального провадження 12020000000000466 прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про арешт майна, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4