Постанова

від 18.01.2021 по справі 912/2731/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2021 року Справа № 912/2731/20

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів Чус О.В., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Грачов А.С.

представники сторін: не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.10.2020 у справі 912/2731/20 (суддя Вавренюк Л.С., повне рішення складено 15.10.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Екоагростандарт , м. Київ

до відповідача Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)", с. Інгульське Устинівського району Кіровоградської області

про стягнення 289 401,19 грн

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог та рішення суду.

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Екоагростандарт (надалі позивач) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" (надалі відповідач) та просило стягнути заборгованість за договором №14/09/2017 від 14.09.2017 суборенди комбайну зернозбирального - 142 200 грн, 15% річних - 60973,40 грн, інфляційні втрати - 25 155,18 грн, пеню - 61 072,61 грн, а всього 289 401,19 грн.

Відповідач відзив на позов не надавав.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.10.2020 у справі 912/2731/20 (суддя Вавренюк Л.С.), прийнятим в порядку письмового провадження, позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Рішення суду мотивоване доведеністю вимог щодо суми заборгованості, строки сплати якої настали, вірним розрахунком пені, інфляційних та річних, який відповідає умовам договору.

Доводи та вимоги апеляційної скарги і відзиву.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив рішення в частині стягнення пені 61 072,61 грн скасувати, в цій частині ухвалити нове рішення, яким стягнути пеню в розмірі 14 220,00 грн.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на незастосування судом положень ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України щодо права суду зменшити розмір неустойки, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. Вказує, що передбачені договором та нараховані позивачем пеня та 15% річних є надмірно великими, перевищують суму заборгованості, оскільки річні в п`ять разів перевищують розмір, визначений ст. 625 ЦК України, а строк нарахування пені продовжено та вона нарахована за 35 місяців, замість 6 місяців, як встановлено ч. 6 ст. 232 ЦК. Нараховані інфляційні втрати та річні повною мірою компенсують збитки кредитора, тому вважає, що суд повинен стягнути пеню в сумі 14220,00 грн (10% боргу), що буде відповідати принципам розумності та рівності сторін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Чус О.В., Орєшкіної Е.В.) відкрито апеляційне провадження, розгляд справи №912/2731/20 призначено в судовому засіданні на 18.01.2021 на 14.00 год.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином шляхом надіслання ухвали суду на їх електронні адреси.

Позивач надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу та клопотання про розгляд справи без участі його представника. Проти доводів апелянта заперечує, вказує, що апелянт не обгрунтував, в чому саме полягає порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, судом ухвалене обгрунтоване рішення відповідно до обставин справи, просить його залишити без змін.

З огляду на те, що явка сторін в судове засідання не визнавалася обов`язковою, сторони були повідомлені про час та місце розгляду справи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги в цьому судовому засіданні за їх відсутності.

Обставини справи, встановлені апеляційним судом.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обґоворивши доводи апеляційної скарги і відзиву, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив таке.

Як встановлено судом першої інстанції, перевірено апеляційним судом, підтверджується матеріалами справи та визнається сторонами, між ТОВ "Екоагростандарт", як суборендодавцем, та ДП "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України №37", як суборендарем, було укладено Договір №14/09/2017 від 14.09.2017 суборенди комбайну зернозбирального марки JOHN DEERE 9610. 1999р.в., заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 (надалі договір) про таке:

- суборендодавець зобов`язується передати за плату суборендарю у тимчасове платне користування комбайн зернозбиральний (далі техніка) з екіпажем (трактористами), забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а суборендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування техніку під керуванням екіпажу (трактористів) суборендодавця і зобов`язується сплачувати суборендодавецю плату та суборенду (п. 1.1.);

- передача техніки в суборенду здійснюється сторонами за актом приймання-передачі, який підписується повноважними представниками сторін та скріплюється печатками суборендаря та суборендодавця. Техніка вважається переданою в суборенду з дати підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі (п. 3.3, 4.1.);

- строк суборенди закінчується 30.09.2017 (п. 4.2.);

- орієнтовна сума плати за суборенду за весь строк суборенди техніки та фактичне розташування суборендованої техніки суборендодавця протягом терміну суборенди вказується у Додатку №1 до нього договору. Плата за суборенду за договором становить загальну вартість наданих послуг з суборенди техніки з екіпажем, сплачених суборендарем суборендодавцеві протягом дії договору на підставі актів приймання-передачі наданих послуг. які підписуються сторонами не рідше 1 (одного) раз на тиждень. Плата за суборенду встановлюється в розмірі 600,00 грн в т.ч. з ПДВ за один гектар фактично обробленої площі (п. 5.1., 5.2);

- плата за суборенду вноситься шляхом перерахування Суборендарем грошових коштів на розрахунковий рахунок суборендодавця на підставі затверджених обома сторонами актів приймання-передачі наданих послуг у наступні строки: 100% від суми плати за суборенду, що зазначена в акті приймання-передачі наданих послуг, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати затвердження акту (п. 5.4);

- за порушення строків сплати плати за суборенду згідно підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг суборендар сплачує суборендодавцю пеню в розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення та сплачує суборендодавцю проценти в розмірі 15% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. Нарахування пені та процентів починається з дня, коли зобов`язання по оплаті мало бути виконане суборендарем, та припиняється у день повної оплати (п. 8.7);

- сторони дійшли згоди встановити строк позовної давності в три роки до вимог про стягнення пені за цим договором (п. 8.9.);

- договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1).

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

Сторонами було укладено Додаток №1 до Договору суборенди, згідно якого домовились та визначили перелік техніки, що передається в суборенду. Додаток №1 підписаний повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

Факт передання визначеної договором суборенди техніки відповідачу підтверджується підписаним сторонами актом приймання - передачі від 14.09.2017.

Факт надання послуг та їх вартість підтверджено актом здачі - приймання виконаних робіт/наданих послуг від 21.09.2017, відповідно до якого визначено назву послуги - збирання соняшника поле №11, поле №14, поле №24 на суму всього з ПДВ 142 200,00 грн. Отже, строк оплати наданих послуг - до 05.10.2017 включно без урахуванням вихідних днів.

Посилаючись на те, що відповідач надані послуги не оплатив, позивач звернувся до суду з цим позовом, та крім боргу, просив також стягнути 15% річних у сумі 60 973,40 грн, інфляційні втрати - 25 155,18 грн та пеню - 61 072,61 грн за період прострочення з 06.10.2017 по 14.08.2020, що і є предметом спору.

Застосоване законодавство і висновки апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зі встановлених судом обставин справи суд дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини найму (суборенди), та відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України оренда майна у сфері господарювання передбачає укладення договору оренди майна, за яким одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно положень ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У пункті 8.7, 8.9 договору сторони встановили відповідальність за прострочення оплати послуг у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення та 15% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. Нарахування пені та процентів починається з дня, коли зобов`язання по оплаті мало бути виконане суборендарем, та припиняється у день повної оплати. Також встановили строк позовної давності в три роки до вимог про стягнення пені за цим договором.

Положеннями ст. 625 ЦК України визначено, що на вимогу кредитора боржник повинен сплатити борг з врахуванням індексу інфляції.

Суд першої інстанції, розглядаючи спір, прийшов до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, суми боргу, пені, річних та інфляційних вірно розраховані позивачем, що не оспорюється сторонами.

Рішення суду оскаржується відповідачем лише в частині незастосування судом положень ст. 551 ЦК та ст. 233 ГК щодо зменшення пені та в силу положень ст. 269 ГПК України апеляційний суд переглядає рішення саме в цій частині.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Як вказано у постанові Великої палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Водночас, закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного виконання зобов`язання з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Цій меті слугують положення статті 233 Господарського кодексу України, згідно з якою у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Право суду на свій розсуд з врахуванням обставин справи зменшувати розмір неустойки неодноразово було підтверджено у висновках Верховного Суду, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.04.2019 у справі №925/1549/17, від 30.05.2019 у справі №916/2268/18, від 04.06.2019 у справі №904/3551/18, тощо.

Суд першої інстанції на вказані положення та висновки Верховного Суду уваги не звернув та стягнув всі нарахування на основний борг в повному обсязі, зокрема і пеню, з чим не погоджується апелянт.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу, погоджується з доводами апелянта, що визначені договором та належні до сплати штрафні санкції є надмірно великими порівняно із сумою заборгованості та збитками кредитора.

Як вірно зазначає апелянт, визначені договором 15% річних в п`ять разів перевищують розмір, визначений ст. 625 ЦК України, а строк нарахування пені продовжено та вона нарахована за 35 місяців, замість 6 місяців, як встановлено ч. 6 ст. 232 ЦК.

Загалом на суму заборгованості 142 200,00 грн позивач здійснив нарахування на суму 147 201,19 грн, що перевищує суму заборгованості.

Апеляційний суд враховує, що відповідач, підтверджуючи свою добросовісність, не ухиляється від відповідальності за порушення умов договору, наявність прострочення під час розгляду даної справи судом не заперечує, а позивач звернувся до суду з позовом майже через три роки після порушення відповідачем зобов`язання, що дало можливість нарахувати максимальні розміри річних, інфляційних та пені.

Суд також зазначає, що пеня є лише санкцією за невиконання грошового зобов`язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може. Окрім стягнення пені позивач нараховує та стягує проценти річних та інфляційні, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених вчасно коштів відповідачем. Тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані, чого останнім і не доводиться.

За встановлених обставин апеляційний суд погоджується з доводами апелянта, що зменшення пені до 14220,00 грн (10% боргу) є розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги визнаються судом обгрунтованими.

Відповідно до ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Враховуючи викладене, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.10.2020 у справі №912/2731/20, як прийняте при неправильному застосуванні норм матеріального права, підлягає зміні в частині суми стягненої пені. В решті рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підлягає залишенню без змін.

У зв`язку з тим, що сума пені зменшується за рішенням суду, витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви покладаються на відповідача в повному розмірі, за розгляд апеляційної скарги - на позивача.

Керуючись 269, 271, 282 - 284, 287 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" на рішення Господарського суду Кіровоградської області 15.10.2020 у справі 912/2731/20 задовольнити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області 15.10.2020 у справі 912/2731/20 змінити в частині суми стягненої пені, в зв`язку з чим резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" (28624, с. Інгульське Устинівського району Кіровоградської області, вул. Центральна,5, код ЄДРПОУ 08680264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Екоагростандарт (04073, м. Київ, пров. Куренівський, буд.19/5, оф.301, код ЄДРПОУ 40968448) заборгованість - 142 200 грн (сто сорок дві тисячі двісті грн), 15% річних - 60973,40 грн (шістдесят тисяч дев`ятсот сімдесят три грн 40 коп), інфляційні втрати - 25 155,18 грн (двадцять п`ять тисяч сто п`ятдесят п`ять грн 18 коп), пеню - 14220,00 грн (чотирнадцять тисяч двісті двадцять грн), витрати по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви - 4 341,02 грн (чотири тисячі триста сорок одну грн 02 коп) , про що видати наказ.

В решті позову відмовити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Екоагростандарт (04073, м. Київ, пров. Куренівський, буд.19/5, оф.301, код ЄДРПОУ 40968448) на користь Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби (№37)" (28624, с. Інгульське Устинівського району Кіровоградської області, вул. Центральна,5, код ЄДРПОУ 08680264) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги - 1374,13 грн (одну тисячу триста сімдесят чотири грн 13 коп), про що видати наказ.

Відповідно до ст. 327 ГПК України видачу наказів на виконання цього рішення доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених в ст. 287 ГПК України.

Повна постанова складена 19 січня 2021 року.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя О.В. Чус

Суддя Е.В. Орєшкіна