УХВАЛА
м. Вінниця
13 січня 2021 р. Справа № 120/6681/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Слободонюка М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Слюсар О.О.
представника позивача: адвоката Грабік О.А.
представника відповідача: Гулеватої Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІАЛГРУП" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
12.11.2020 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СІАЛГРУП" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ "СІАЛГРУП" критеріям ризиковості платника податку від 03.04.2020 року № 60605 та зобов`язання Головного управління ДПС у Вінницькій області виключити ТОВ "СІАЛГРУП" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Ухвалою суду від 17.11.2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
09.12.2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 41984), в якому останній просив відмовити у задоволенні поданого позову. Згодом, 22.12.2020 року, від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 44597/20).
У судовому засіданні 05.01.2021 року судом поставлено на обговорення питання щодо дотримання ТОВ "СІАЛГРУП" процесуального строку, встановленого ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на подання даного адміністративного позову до суду. Втім, за усним клопотанням представника позивача - адвоката Грабік О.А., з проханням про надання часу для підготовки клопотання про поновлення строку звернення до суду, у судовому засіданні було оголошено перерву до 13.01.2021 року.
Так, в судовому засіданні 13.01.2021 року представником позивача заявлено клопотання про поновлення строків звернення до суду із даним позовом (вх. № 1520). В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду остання посилається на те, що після отримання оскаржуваного рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 03.04.2020 року № 60605 товариством вживались усі можливі заходи задля виключення ТОВ "СІАЛГРУП" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, про що свідчить ряд письмових пояснень та скарг, які були подані до контролюючого органу за період з липня 2020 року по жовтень 2020 року. Одночасно представник позивача зазначає, що вчинені позивачем дії щодо виключення з переліку ризикових платників податку позитивного результату не дали. Крім того, вказані дії збігаються в часі з дією загальнонаціонального карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з 12.03.2020 року та пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби, що в свою чергу призвело до порушення строків звернення до суду встановлених ст. 122 КАС України.
Розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, заслухавши з цього приводу думку представника відповідача, яка при вирішення цього питання покладалась на розсуд суду, перевіривши матеріали справи суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено спеціальний (скорочений) строк звернення до суду.
Згідно частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Зі змісту позовної заяви (прохальної частини) слідує, що позивач просить суд, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ "СІАЛГРУП" критеріям ризиковості платника податку від 03.04.2020 року № 60605.
Однак, із матеріалів справи слідує, що даний адміністративний позов про оскарження цього рішення поданий позивачем до суду лише 12.11.2020 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення, передбаченого ст. 122 КАС України.
Так, представник позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до суду зазначила, що в рамках процедури досудового порядку вирішення спору ТОВ "СІАЛГРУП" вжило ряд заходів, спрямованих на захист своїх прав та перегляд контролюючим органом власного рішення, а саме:
1) 01.07.2020 року надіслало контролюючому органу пояснення до повідомлення про подання інформації та копій документів з проханням виключення його із переліку ризикових суб`єктів господарювання, однак отримало рішення № 99290 від 09.07.2020 року про підтвердження його відповідності критеріям ризиковості платника податку;
2) 03.09.2020 року надіслано контролюючому органу скаргу на рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.07.2020 року № 99290, однак отримано лист-відмову від 12.10.2020 року № 13729/10/02-32-04-10 із поясненнями процедури виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок № 1165);
3) 13.10.2020 року надіслано контролюючому органу пояснення до рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.07.2020 року № 99290, однак 22.10.2020 року отримано рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.10.2020 року № 155160;
4) 23.10.2020 року надіслано контролюючому органу скаргу на рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.10.2020 року № 155160, однак отримано лист від 27.10.2020 року № 14296/10/02-32-04-10 із поясненнями процедури виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до Порядку № 1165.
Тобто, фактично позивачем застосовано альтернативний спосіб відновлення своїх порушених прав, передбачений пунктом 6 Порядку N 1165, шляхом надсилання комісії регіонального рівня засобами електронного зв`язку повідомлень про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та отримання рішення з питання виключення позивача з переліку "ризикових".
Відповідно, не отримавши від вжитих заходів позитивного для себе результату, позивач після отримання останньої відповіді від відповідача 27.10.2020 року, 12.11.2020 року звернувся до суду з відповідним позовом.
Отже, мотивація поданого представником позивача клопотання від 13.01.2021 року та, власне, попередні вжиті дії (заходи) позивача - ТОВ "СІАЛГРУП", в частині виключення останнього з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, на переконання суду, є добросовісними та такими, що свідчили про послідовне намагання захистити власні права в позасудовому порядку. Наведені обставини, на думку суду, є такими, при яких об`єктивних підстав обмежувати особу у доступі до правосуддя судом не встановлено. При цьому суд враховує, що оскаржуване рішення контролюючого органу від 03.04.2020 року № 60605 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку має триваючу дію, і наразі продовжує створювати для позивача певні правові наслідки, які пов`язані із реєстрацією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Окрім іншого суд також зважає на те, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року на всій території України був установлений карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19).
У зв`язку з цим пунктом 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон України № 540-IX від 30.03.2020), який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено автоматичне продовження визначених статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу процесуальних строків, в тому числі і строків звернення до суду на період дії карантину.
В подальшому, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року № 731-IX (далі - Закон України № 731-ІХ від 18.06.2020 року), який набрав чинності 17.07.2020 року, пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції, згідно якої встановлені цим Кодексом процесуальні строки поновляються судом лише за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом).
Наразі карантинні заходи продовжують діяти на всій території держави, та останньою Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", дію карантину продовжено до 28 лютого 2021 року.
При цьому, норми податкового законодавства також містять положення, спрямовані на призупинення строків на період дії карантину. Зокрема, згідно із пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Отже, вищевикладене надає суду підстави зробити висновок про те, що запровадження на території держави карантинних обмежень в цілях застосування процесуальних чи інших строків є причиною, яка в цілому не може вважатися такою, що не є неповажною, а тому і ставлення суду до причин пропуску такого строку у цей період не може бути явно формальним та повинно піддаватися певній гнучкості.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що до моменту звернення позивача до суду із цим позовом ним послідовно в позасудовому порядку вчинялися дії, спрямовані на відновлення порушених власних прав та інтересів, та останнім рішенням контролюючого органу від 22.10.2020 року № 155160 відповідач підтвердив відповідність ТОВ Сіалгруп критеріям ризиковості платника податку, які первинно були встановлені оскаржуваним рішенням від 03.04.2020 року № 60605, а тому суд доходить висновку, що в сукупності ці обставини є такими, при яких позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви N 17160/06 та N 35548/06; п. 33).
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (Ilhan v. Turkey N 22277/93).
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на викладене, а також з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист, суд дійшов висновку, що строк звернення до адміністративного суду з відповідним позовом позивачу слід поновити як такий, що пропущений із поважних причин.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 256 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Клопотання представника позивача про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "СІАЛГРУП" строку звернення до адміністративного суду задовольнити.
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "СІАЛГРУП" строк звернення до адміністративного суду в справі № 120/6681/20-а.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України та не підлягає оскарженню.
Повний текст ухвали суду виготовлено судом 18.01.21.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2021 |
Оприлюднено | 20.01.2021 |
Номер документу | 94230848 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Слободонюк Михайло Васильович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Слободонюк Михайло Васильович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Слободонюк Михайло Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні