Рішення

від 19.01.2021 по справі 400/2421/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2021 р. № 400/2421/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, вул. Мельнична, 105 - А, с. Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область, 55642

третя особа:Новобузька районна державна адміністрація Миколаївської області, вул. Гребеннікова, 1, м. Новий Буг, Миколаївська область, 55600

про:скасування рішення від 10.09.2019 р. № 214, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, третя особа на стороні відповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору Новобузька РДА, з вимогами про визнання дій Відповідача по прийняттю рішення протиправними, скасування рішення № 214 від 10.09.2019 року та визначення права власності на земельну ділянку (пай) у розмірі 6,5 умовних кадастрових гектарів на земельній ділянці 4824586000:01:000:1224.

Ухвалою суду від 25.06.2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визначення права власності на земельну ділянку, оскільки відповідно до п. 1ч. 1 ст. 170 КАС України такі позовні вимоги не належать розглядати за правилами адміністративного судочинства (а. с. 32-33).

Ухвалою суду від 25.06.2020 року позов залишено без руху на підставі ч. 6 ст. 161, ст. 160 КАС України (а. с. 30-31).

За заявою представника Позивача Ухвалою суду від 05.10.2020 року судом подовжено строк виконання Ухвали суду про залишення позовної заяви без руху до 20.10.2020 року (а. с. 48-49).

28.10.2020 року Ухвалою суду поновлено строк звернення до суду та відкрито провадження у справі.

19.11.2020 року представник Позивача звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог. Ухвалою суду від 23.11.2020 року (а. с 37-38) прийнято до розгляду Позивну заву з уточненнями та ухвалено розглядати позов у межах оновлених позовних вимог, а саме: про скасування рішення № 214 від 10.09.2019 року та зобов`язання надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості у розмірі 6,5 умовних кадастрових гектарів за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер якої № 4824586000:01:000:1222, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення № 214 від 10.09.2019 року Відповідача Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства нічим не вмотивовано та, окрім того, Позивач зазначає, що він не просив відповідача про виділ земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства , а оскаржуване рішення прийнято саме з цього питання. Позивач зазначає, що відповідно до Рішення суду № 2-210/11 від 30.05.2011 року за ним визнано право власності на земельну ділянку (пай) розміром 6,5 умовних кадастрових гектарів та зобов`язано Новобузьку РДА видати державний акт на право власності на земельну ділянку, яка повинна бути виділена в натурі (на місцевості ) із земель запасу, розташованих на території Шевченківської сільської ради Новобузького району, а у випадку відсутності вільних земельних ділянок у цій раді із земель, розташованих на території іншої ради в межах області та з метою отримання визнаного за ним права власності земельної ділянки, він і звертався до Відповідача. Прийняте Відповідачем Рішення № 214 не відповідає суті поданої Позивачем Заяви. Позивач просить суд скасувати Рішення № 214 та зобов`язати Відповідача видати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою для виділення в натурі земельної ділянки (паю) у розмірі 6,5 умовних кадастрових гектарів із земель земельної ділянки № 4824586000:01:000:1222.

Відповідач проти заявленого позову заперечує, надав до суду письмовий Відзив на позовну заву (а. с. 91-92), де просить суд відмовити у задоволенні позову, аргументуючи це тим, що земельні ділянки № 4824586000:01:000:1222 (13 га) та № 4824586000:01:000:1224 (12,6 га) передані 02.01.2020 року в оренду Шевченківському громадському об`єднанню по випасу худобу Зоря , а відтак, оскільки земельні ділянки вже знаходяться в користуванні, виділ у власність частини цих земельних ділянок є неможливим та протирічить нормам діючого законодавства. Окрім того, Позивач зазначає, що земельні ділянки, на які вказує Позивач, це земельні ділянки сільськогосподарського призначення та з таким цільовим призначенням землі можуть передавитися виключно в користування, а не у власність, Позивач же просить земельну ділянку у власність.

За завами сторін та їх представників справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали, що містяться у справі, судом виставлено,

10.07.2019 року Позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації з метою складання Акту на право власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,6 умовних гектарів із земель вільної земельної ділянки комунальної власності № 4824586000:01:000:1222 (а. с. 19).

10.09.2019 року Відповідачем прийнято Рішення № 214 Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства , яким Позивачеві відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 22).

25.09.2019 року Позивач вдруге звертається із завоюю до Відповідача про надання дозволу на розробку технічної документації, зазначаючи як вільні вже дві земельні ділянки: № 4824586000:01:000:1222 (13 га) та № 4824586000:01:000:1224 (12,6 га) (а. с. 23).

В матеріалах справи міститься Рішення Новобузького районного суду № 2-210/11 від 30.05.2011 року (а. с. 11-12), яким за Позивачем визнано право власності на земельну ділянку (пай) розміром 6,5 уловних кадастрових гектарів та зобов`язано Новобузьку РДА видати державний акт на право власності на земельну ділянку, яка повинна бути виділена в натурі (на місцевості) із земель запасу, розташованих на території Шевченківської сільської ради Новобузького району, а у випадку відсутності вільних земельних ділянок у цій раді із земель розташованих на території іншої ради в межах області та з метою отримання визнаного за ним права власності земельної ділянки він і звертався до Відповідача (Ухвала про роз`яснення рішення суду від 11.12.2015 року) (а. с. 8-9).

Відповідно до Рішення Новополтавської сільської ради Новобузького району Миколаївської області № 576 від 02.10.2020 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель комунальної власності Новополтавської сільської ради та прийнято рішення про держану реєстрацію земельних ділянок для сінокосіння та випасу худоби № 4824586000:01:000:1222 (13 га) та № 4824586000:01:000:1224 (12,6 га) (а. с. 94).

Договором оренди від 02.01.2020 року земельні ділянки № 4824586000:01:000:1222 (13 га) та № 4824586000:01:000:1224 (12,6 га) передано в оренду строком на 15 років Шевченківському громадському об`єднанню по випасу худобу Зоря (а. с. 149-150).

Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав за ГО Зоря 27.03.2020 року (а. с. 96).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту б) частин першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з частиною першою-третьою статті 116 ЗК України громадяни … набувають права власності … земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами … здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Прав Позивача на отримання земельної ділянки у власність розміром 6,5 умовних кадастрових га підтверджено рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області № 2-210/11 від 30.05.2011 (а. с. 11-12). Окрім того, Ухвалою суду від 11.12.2015 року визначено порядок виконання рішення суду (а. с. 8-9).

Земельний Кодекс України (ст. 117,118) передбачає процедуру передання земельних ділянок у власність.

У частині сьомій статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У цій же частині статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Аналізуючи оскаржуване рішення № 214 від 10.09.2019 року та беручи до уваги доводи Відповідача, викладені у Відзиві на позовну заяву, суд приходить до висновку, що Рішення є невмотивованим, у Рішенні № 214 не наведено жодних аргументів та доводів, чому суб`єктом власних повноважень прийнято рішення саме про Відмову Позивачеві у наданні дозволу на розробку проектної документації.

У частині дев`ятій статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та її надання.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 22 Закону України від 22.05.2003 № 858-IV "Про землеустрій" землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Таким чином, підставою для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, окрім рішення про надання дозволу, може бути договір або судове рішення.

Суд відзначає, що надання дозволу не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність. Дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є лише стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність.

Законний інтерес особи полягає не в отриманні дозволу, а в отриманні земельної ділянки у власність. Відтак, в судовому порядку підлягає захисту саме право на отримання земельної ділянки у власність.

Суд, також відзначає, що ЗК України не передбачає можливості оскарження відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відтак, оскільки протиправна бездіяльність у вигляді ненадання дозволу не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то, на думку Суду, і протиправне рішення у вигляді незаконної відмови у наданні дозволу, теж не повинно бути перешкодою.

Таким чином, у разі протиправної бездіяльності відповідного органу у вигляді ненадання дозволу у належній формі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у встановлений строк, відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 118 ЗК України особа має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З метою ефективного захисту прав людини у сфері земельних правовідносин та усунення необґрунтованих перешкод, Суд вважає, що зазначений підхід повинен застосовуватися і у випадку ухвалення протиправного рішення у вигляді незаконної відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Аналогічний висновок правозастосування наведених норм матеріального права сформульовано й у постанові Верховного Суду від 11.04.2018, прийнятою за наслідками касаційного розгляду справи №806/2208/17.

Оскільки, виходячи з фактичних обставин справи, земельні ділянки № 4824586000:01:000:1222 (13 га) та № 4824586000:01:000:1224 (12,6 га) передано в оренду строком на 15 років Шевченківському громадському об`єднанню по випасу худобу Зоря (а. с. 149-150) Договором оренди від 02.01.2020 року, а позивач бажав отримати земельну ділянку саме з земель земельної ділянки № 4824586000:01:000:1222 (відповідно до уточнених позовних вимог), то в даному випадку виникає спір про право на користування земельною ділянкою № 4824586000:01:000:1222 між Позивачем та орендарем цих земель, а відтак такий спір повинен вирішуватися у порядку цивільного судочинства.

До того ж, скасування судом рішення від 10.09.2019 року № 214 ніяким чином не відновить порушене право позивача.

Встановлені судом обставини є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Новополтавської сільської ради (вул. Мельнична, 105-А, с. Новополтавка, Новобузький район, Миколаївська область, 55642, ідентифікаційний код 04376722), за участю третьої особи Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області (вул. Гребеннікова, 1, м. Новий Буг, Миколаївська область, 55601, ідентифікаційний код 04056517), про скасування рішення від 10.09.2019 р. № 214 та зобов`язання надати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки (паю) у розмірі 6,5 умовних кадастрових гектарів за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 13 га, кадастровий номер 4824586000:01:000:1222, що розташована в межах території Новополтавської сільської ради, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 19.01.2021 р.

Суддя Н.В. Лісовська