Рішення

від 19.01.2021 по справі 520/9704/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 січня 2021 року № 520/9704/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагайдака В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Балаклійського відділення управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області (м-н Конституції, буд.1,Палац Праці,3 під., 4 пов., м. Харків,61200, код ЄДРПОУ 41313928) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про стягнення суми,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Балаклійського відділення управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Балаклійського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області капіталізовані платежі в розмірі 627 960,21 грн. (шістсот двадцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят гривень двадцять одна копійка).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження по справі.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що з 13.01.2009 року ФОП ОСОБА_1 зареєстровано, як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Балаклійського відділення.

31.03.2011 року з працівником ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання трудових обов`язків, стався нещасний випадок. В результаті ушкодження здоров`я рішенням МСЕК від 04.07.2012 року ОСОБА_2 встановлено 45% втрати працездатності від трудового каліцтва безстроково.

Балаклійське відділення проводить страхові виплати пов`язані з нещасним випадком на виробництві потерпілій ОСОБА_2

15.06.2020 року Фонд отримав відомості від Державного реєстратора стосовно внесення до ЄДР запису про рішення засновника (учасників) або уповноваженого ним органу щодо припинення ФОП ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_1 ).

Балаклійським відділенням проведений розрахунок суми капіталізованих платежів, що підлягає стягненню з ФОП ОСОБА_1 та становить 627960,21 грн. (шістсот двісті сім тисяч дев`ятсот шістдесят гривень двадцять одна копійка). Розрахунок проведено на підставі таблиць смертності та очікуваної тривалості життя наданих Держкомстатом України з урахуванням строку дії довідки МСЕК потерпілої ОСОБА_2

18.06.2020 року Фонд, заявою про грошові вимоги, повідомив ОСОБА_1 про необхідність сплатити на користь Балаклійського відділення 627960,21 грн. капіталізованих платежів.

19.06.2020 року відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримала вищезазначену заяву, але суму капіталізованих платежів не сплатила.

Враховуючи те, що відповідач в добровільному порядку суму капіталізації коштів не сплатив, позивач завернувся до суду з позовом про їх стягнення.

Дослідивши викладені обставини, суд зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначено Законом України від 23.09.1999 № 1105-XIV Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку є серед іншого: обов`язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; обов`язковість фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; цільового використання коштів соціального страхування; відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом (стаття 3 Закону № 1105-XIV).

В силу вимог частини 2 статті 15 Закону №1105-XIV, роботодавець як страхувальник зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом; інформувати про кожний нещасний випадок або професійне захворювання на підприємстві; повернути Фонду суму виплаченого матеріального забезпечення та вартість наданих соціальних послуг потерпілому на виробництві у разі невиконання своїх зобов`язань щодо сплати страхових внесків.

Статтею 35 Закону № 1105-XIV визначено, що страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Відповідно до частини 1 та 6 статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов`язань перед потерпілим.

Частина 7 статті 36 Закону №1105-XIV передбачає, що страхові виплати складаються із: страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно частини 7 статті 42 Закону № 1105-XIV у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 4 Закону № 1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Статтею 1 Закону № 1105-XIV визначено, що страхові внески - це кошти відрахувань на окремі види загальнообов`язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; страхові кошти - акумульовані страхові внески, суми від фінансових санкцій та інші надходження відповідно до законодавства для здійснення матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону № 1105-XIV, джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників та застрахованих осіб; капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Капіталізація платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам здійснюється відповідно до Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №986 (далі - Порядок №986).

Згідно пункту 2 Порядку №986 у цьому Порядку термін "капіталізація платежів" означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством (пункт 3 Порядку №986).

За змістом пункту 4 Порядку №986 капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином, зокрема, щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності.

Пунктами 6-8 Порядку №986 встановлено, що капіталізація платежів для забезпечення витрат на одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого проводиться у розмірах, що встановлюються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Нарахування такої виплати здійснюється на підставі висновку лікувального закладу щодо можливості настання стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого. Капіталізація платежів включає заборгованість страхувальника з виплат, пов`язаних із його зобов`язаннями відшкодувати шкоду, заподіяну життю або здоров`ю застрахованої особи, а саме суми одноразової допомоги, щомісячних виплат втраченого заробітку, витрат на догляд за потерпілим і виплат за листками непрацездатності. У кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Таким чином наведеними нормами законодавства страхувальника зобов`язано проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не тільки у випадку ліквідації внаслідок банкрутства, але й з інших підстав, передбачених законодавством, та не залежно від вини у настанні нещасного випадку на виробництві.

Судом встановлено, що 13.01.2009 року здійснено державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

З акту про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 21.04.2011 року №1, складеного відносно ОСОБА_2 , вбачається, що остання була працівником Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Під час робити ОСОБА_2 , з нею стався нещасний випадок, що призвів до втрати працездатності в розмірі 45%.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проводить страхові виплати ОСОБА_3 .

Керуючись ст.11 Закону №1105 та Порядком капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986 (далі - Порядок №986), Балаклійським відділенням проведений розрахунок суми капіталізованих платежів, що підлягає стягненню з ФОП ОСОБА_1 та становить 627 960,21 грн. (шістсот двісті сім тисяч дев`ятсот шістдесят гривень двадцять одна копійка) . Розрахунок проведено на підставі таблиць смертності та очікуваної тривалості життя наданих Держкомстатом України з урахуванням строку дії довідки МСЕК потерпілої ОСОБА_2 .

Відповідачем кошти у добровільному порядку не сплачені.

Частиною 7 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Згідно з статтею 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Згідно з частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Отже, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, і саме із внесенням до Єдиного державного реєстру відповідного запису у відповідача виникли зобов`язання перед позивачем щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно потерпілої ОСОБА_2 .

При цьому суд зазначає, що відповідальною особою стосовно фізичної особи-підприємця є така фізична особа, припинення фізичною особою-підприємцем підприємницької діяльності не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності та не змінює порядків виконання відповідних зобов`язань, а відтак суми капіталізованих платежів, що виникли із зобов`язань суб`єкта підприємницького діяльності, що припинив свою діяльність, підлягають стягненню з фізичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 27.05.2020 у справі 809/1738/17, від 18.06.2020 у справі №820/2837/17, від 02.11.2020 у справі 31940/1440/18.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Балаклійського відділення управління виконавчої дирекції ФСС України в Харківській області (м-н Конституції, буд.1,Палац Праці,3 під.,4 пов.,м. Харків,61200, код ЄДРПОУ 41313928) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про стягнення суми - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області в особі Балаклійського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області капіталізовані платежі в розмірі 627960,21 грн. (шістсот двісті сім тисяч дев`ятсот шістдесят гривень двадцять одна копійка).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 січня 2021 року.

Суддя Сагайдак В.В.