Постанова

від 12.01.2021 по справі 520/6001/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 р.Справа № 520/6001/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Губарєвої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 року (суддя Панченко О.В., м. Харків) по справі № 520/6001/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМРАЙЗ"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у м.Києві

про визнання протиправним та скасування рішення,визнання протиправними дій і бездіяльності,зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМРАЙЗ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ЕКСІМРАЙЗ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач-1, ДПС України), Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач-2, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить суд:

- визнати протиправним дії (бездіяльність) Державної фіскальної служби України щодо не реєстрації податкових накладних за номерами 38 від 22.03.2019, 39 від 31.03.2019, 43 від 01.04.2019, 44 від 03.04.2019, 45 від 03.04.2019, 46 від 04.04.2019, 47 від 05.04.2019, 48 від 11.04.2019, 49 від 15.04.2019, 50 від 17.04.2019, 51 від 18.04.2019, 54 від 23.04.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМРАЙЗ";

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за номерами 38 від 22.03.2019, 39 від 31.03.2019, 43 від 01.04.2019, 44 від 03.04.2019, 45 від 03.04.2019, 46 від 04.04.2019, 47 від 05.04.2019, 48 від 11.04.2019, 49 від 15.04.2019, 50 від 17.04.2019, 51 від 18.04.2019, 54 від 23.04.2019, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМРАЙЗ";

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМРАЙЗ" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час здійснення господарської діяльності позивачем проведено господарські операції з постачання товарів. При спробі зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, виписані за наслідками господарських операцій, позивач отримав з боку контролюючого органу квитанції про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, направлених в електронному вигляді для реєстрації, а згодом оскаржувані в даній справі рішення, якими відмовлено в реєстрації поданих податкових накладних. Вказує, що контролюючим органом порушено положення п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки відсутні правові підстави для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник першого відповідача у наданому до суду першої інстанції відзиві позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність. При цьому, представник першого відповідача зазначив, що з наданих представником позивача документів для реєстрації податкових накладних, неможливо встановити реальність господарських операцій щодо придбання та зберігання товарно-матеріальних цінностей. За таких підстав, вважає, що контролюючий орган при прийнятті спірних рішень діяв в порядку, на підставі та в межах чинного законодавства України.

Представник другого відповідача у надісланому до суду першої інстанції відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що Головне управління ДФС у м.Києві при прийнятті рішення про зупинення реєстрації податкових накладних діяло в порядку, межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 по справі № 520/6001/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМРАЙЗ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій і бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, - задоволено.

Визнано протиправним дії Державної фіскальної служби України щодо не реєстрації податкових накладних за номерами 38 від 22.03.2019 року, 39 від 31.03.2019 року, 43 від 01.04.2019 року, 44 від 03.04.2019 року, 45 від 03.04.2019 року, 46 від 04.04.2019 року, 47 від 05.04.2019 року, 48 від 11.04.2019 року, 49 від 15.04.2019 року, 50 від 17.04.2019 року, 51 від 18.04.2019 року, 54 від 23.04.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМРАЙЗ".

Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за номерами 38 від 22.03.2019 року, 39 від 31.03.2019 року, 43 від 01.04.2019 року, 44 від 03.04.2019 року, 45 від 03.04.2019 року, 46 від 04.04.2019 року, 47 від 05.04.2019 року, 48 від 11.04.2019 року, 49 від 15.04.2019 року, 50 від 17.04.2019 року, 51 від 18.04.2019 року, 54 від 23.04.2019 року, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМРАЙЗ".

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.05.2019 року про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМРАЙЗ" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМРАЙЗ" (код ЄДРПОУ 42671326) витрати зі сплати судового збору у загальному розмірі 24973 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот сімдесят три) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань: Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) у сумі 12486 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 50 коп. та Головного управління ДФС у м.Києві (код ЄДРПОУ 39439980) у сумі 12486 (дванадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 50 коп.

Другий відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 по справі № 520/6001/19, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з викладених підстав, вказує, що протокольне рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ ЕКСІМРАЙЗ до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не є рішенням (актом) су4б`єкта владних повноважень в розумінні п.19 ч.1. ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказує, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на наведену норму, беручи до уваги, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі сторін.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні 12.01.2020 протокольною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, замінено: відповідача-1 у справі - з Державної фіскальної служби України на Державну податкову службу України та відповідача-2 - з Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМРАЙЗ", засобами електронного зв`язку направлено контролюючому органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №38 від 22.03.2019 на суму 531512,45 грн., у т.ч. ПДВ - 88585,41 грн. (том 1, а.с.240), №39 від 31.03.2019 на суму 485819,34 грн., у т.ч. ПДВ - 80969,89 грн. (том 2, а.с.46), №43 від 01.04.2019 на суму 504902,58 грн., у т.ч. ПДВ - 84150,43 грн. (том 2, а.с.96), №44 від 03.04.2019 на суму 118417,87 грн., у т.ч. ПДВ - 19736,31 грн. (том 2, а.с.160), №45 від 03.04.2019 на суму 616756,80 грн., у т.ч. ПДВ - 102792,80 грн. (том 2, а.с.226), №46 від 04.04.2019 на суму 556380,00 грн., у т.ч. ПДВ - 92730,00 грн. (том 1, а.с.134), №47 від 05.04.2019 на суму 708768,00 грн., у т.ч. ПДВ - 118128,00 грн. (том 1, а.с.71), №48 від 11.04.2019 на суму 478999,140 грн., у т.ч. ПДВ - 79833,18 грн. (том 1, а.с.187), №49 від 15.04.2019 на суму 489000,72 грн., у т.ч. ПДВ - 81500,12 грн. (том 2, а.с.227-228), №50 від 17.04.2019 на суму 494460,00 грн., у т.ч. ПДВ - 82410,00 грн. (том 3, а.с.38), №51 від 18.04.2019 на суму 520807,50 грн., у т.ч. ПДВ - 86801,25 грн. (том 3, а.с.90), №54 від 23.04.2019 на суму 585360,00 грн., у т.ч. ПДВ - 97560,00 грн. (том 3, а.с.148), виписані у зв`язку з постачанням товарів ТОВ "Анжел-Торг", що підтверджується квитанціями №1 про отримання документів.

Засобами електронного зв`язку позивач отримав від Головного управління ДФС в м.Києві квитанції №2, за якими документ прийнято, реєстрацію зупинено, оскільки подані податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пп.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному електронному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку з наведеним, позивачем було складено та подано до контролюючого органу повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій по спірним податковим накладним, реєстрацію яких зупинено Головним управління ДФС у м.Києві з поясненнями щодо господарських операцій, за якими виписано відповідні податкові накладні, та відповідними документами.

Комісією Головного управління ДФС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відмовлено в реєстрації відповідно до рішень від 21.05.2019 №1167310/42671326, №1167307/42671326 (том 3, а.с.35), №1167319/42671326 (том 3, а.с.87), №1167321/42671326 (том 3, а.с.145), №1167322/42671326 (том 3, а.с.199-200), №1167312/42671326 (том 2, а.с.223), №1167301/42671326 (том 1, а.с.184), №1167320/42671326 (т.2, а.с 157).

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації якої було відмовлено, а тому є такими, що підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п. 201.16. ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації ПН/РК).

Відповідно до пункту 5 Порядку ПН/РК, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно пункту 6 вказаного Порядку, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У пункті 7 Порядку, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно пункту 10 Порядку, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На час виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості платника податків визначені у листі Державної фіскальної служби в Україні від 05.11.2018 №4065/99-99-07-05-04-18.

Як вказано в цьому ж листі Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно до п. 12 - 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Як вбачається зі змісту квитанцій, контролюючим органом сформовано висновки, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Водночас, у вищевказаних квитанціях фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Тобто, фіскальним органом, не вказано у зазначених квитанціях конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати. В квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача із вказаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників.

Згідно з положень пунктів 14, 15, 16 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п. 21-22 Порядку № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Таким чином, Порядком № 117 встановлені виключні підстави для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

В оскаржених рішеннях, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних зазначено ненадання платником податку копій документів.

Зазначені рішення містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток № 2 вказаного Порядку), і підкреслення документів, які на думку контролюючого органу, позивачем не надано.

Додатком 2 до Порядку зупинення реєстрації затверджено форму рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі податкових накладних.

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних містить лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містить, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем. Тобто, оспорюване рішення не містить мотивів чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Зазначене свідчить про те, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальними та об`єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.

В той час платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій, що стали підставами для складання та реєстрації спірних податкових накладних, які підтверджують реальність здійснення операцій по вказаним податковим накладним.

Так, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ "ЕКСІМРАЙЗ" за КВЕД 46.31 є оптова торгівля фруктами й овочами.

Підприємство відповідно до договору оренди №181201 від 10.12.2018, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Бордо", ТОВ "ЕКСІМРАЙЗ" орендує кімнату в нежитловій будівлі літ. "Р-4" площею 16,0 кв. м за адресою м.Харків, вул. Біологічна, буд.3 (том 3, а.с.212-217).

В межах своєї господарської діяльності ТОВ "ЕКСІМРАЙЗ" укладено з ТОВ "АНЖЕЛ-ТОРГ" договір купівлі-продажу №190130 від 30.01.2019, відповідно до умов якого ТОВ "ЕКСІМРАЙЗ" (продавець) зобов`язується продати, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, найменовані та за ціною, в кількості і в строки, передбаченими даним договором, а також специфікаціями (додатками/ додатковими угодами), укладеним окремо (том 3 а.с.209-211).

На підтвердження вчинення господарських операцій за вказаним договором, за якими виписані спірні податкові накладні, представник позивача надав суду:

- видаткові накладні №40 від 22.03.2019, №41 від 31.03.2019, №55 від 01.04.2019, №54 від 03.04.2019, №53 від 03.04.2019, №51 від 05.04.2019, №52 від 04.04.2019, №56 від 11.04.2019, №50 від 15.04.2019; №49 від 17.04.2019, №47 від 23.04.2019, №48 від 18.04.2019,

- товарно-транспортні накладні від 22.03.2019, №Р-41 від 31.03.2019, №Р-55 від 01.04.2019, №Р-54 від 03.04.2019, №Р-53 від 03.04.2019, №Р-51 від 05.04.2019, №Р-52 від 04.04.2019, №Р-56 від 11.04.2019; №Р-50 від 15.04.2019; №Р-49 від 17.04.2019, №Р-14 від 23.04.2019, №Р-48 від 18.04.2019;

- рахунок-фактуру №М19/03-1 від 19.03.2019, №М08/04.1 від 08.04.2019;

- сертифікат якості від 07.03.2019, від 12.03.2019

- інформацію про походження товару, а саме: інвойс №02 від13.03.2019, інвойс №04 від 22.03.2019, інвойс №317 від 27.03.2019, інвойс від 26.03.2019, інвойс №АТС/ЕХР/34/2018-1606.03.2019, інвойс №05 від 26.03.2019, інвойс №02 від 13.03.2019, інвойс №08 від 10.04.2019, інвойс №00320 від 16.04.2019, інвойс №01 від 11.04.2019, упаковочний лист №02 від 13.03.2019, упаковочний лист №04 від 22.03.2019, упаковочний лист №01 від 11.04.2019, акти обеззараживания №0027446, №0027447, №0044070, електронні митні декларації, відомості про вантаж, платіжне доручення, специфікація до контракту від 28.12.2018 №1017, міжнародна товарно-транспортна накладна №100216; санітарно-епідеміологічний висновок №198941.

Також на підтвердження інформації про походження товару позивачем надано суду копії контракту №1401 від 14.01.2019, укладеного між позивачем та ZULAL GIDA - MURAT DURAK (Турція) (том 3, а.с.220-223), контракту №190211 від 11.02.2019, укладеного з ТОВ "UMARBEK FRUITS" MCHJ (Республіка Узбекистан) (том 3, а.с.224-224), контракту №181224 від 24.12.2018, укладеного з TARKHIS GOSTARESHE SIROUS (Іран) (том 3, а.с.226-229), контракту №OQMEGA-01 від 07.02.2019, укладеного з ТОВ "SODIQ QARSHI" (Республіка Узбекистан) (том 3, а.с.230-231), контракту №0104 від 04.01.2019, укладеного з ТОВ "SARDOR TOMARQA XIZMATI" (Республіка Узбекистан) (том 3, а.с.232-233), контракту №ISS-5 EX від 05.02.2019, укладеного з ТОВ "INTER SAM STAR" (Республіка Узбекистан) (том 3, а.с.234-235), контракту №1017 від 28.03.2019, укладеного між позивачем та OzCakiroglu Helva ve San.Ltd.Sti (Турція) (том 3, а.с.236-239), контракту №190122 від 22.01.2019, укладеного позивача з Aarti Trading Co (Індія) (том 3 а.с.240-243).

Аналізуючи зміст спірних рішень, колегія суддів вважає, що розглядаючи подані позивачем документи, Комісією не з`ясовано специфіку проведених господарських операцій та не визначено документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, рішення суб`єкта владних повноважень повинно відповідати ст. 2 КАС України, згідно з якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Однак, відповідач не навів жодного обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкових накладних як і не повідомив суду, яка із шести перелічених у п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв відносить до позивача до категорії ризиковості.

Колегія суддів вважає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової декларації прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Застосування з боку податкового органу загального посилання на п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН без наведення відповідного пункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків усвідомлювати передбачену законом необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до конкретного критерію, а не на вільний розсуд контролюючого органу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі (№ 140/2160/18.

Тому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність рішень Комісії Головного управління ДФС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.05.2019 року про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМРАЙЗ" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДФС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, колегія суддів, виходить з наступного.

Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Пунктами 19, 20 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів особи, є саме зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за номерами 38 від 22.03.2019 року, 39 від 31.03.2019 року, 43 від 01.04.2019 року, 44 від 03.04.2019 року, 45 від 03.04.2019 року, 46 від 04.04.2019 року, 47 від 05.04.2019 року, 48 від 11.04.2019 року, 49 від 15.04.2019 року, 50 від 17.04.2019 року, 51 від 18.04.2019 року, 54 від 23.04.2019 року, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМРАЙЗ".

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 року по справі № 520/6001/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді В.Б. Русанова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 19.01.2021 року