Постанова

від 14.01.2021 по справі 160/11324/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2021 року м. Дніпросправа № 160/11324/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Троянова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року (суддя суду 1 інстанції Царікова О.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельні відходи до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельні відходи звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області:

- №0013981411 від 13.05.2019, за яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на суму 600408,75 грн., з яких 480327,00 грн. за основним платежем та 120081,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0013951411 від 13.05.2019 року, за яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 115628,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року адміністративний задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.05.2019 № 0013981411.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.05.2019 № 0013951411.

Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 р. у справі № 160/11324/19, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що під час перевірки встановлено, що контрагенти позивача: ТОВ Галион-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем не мали реальних можливостей для виконання задекларованих в адресу позивача робіт. Так, у вказаних підприємств у період взаємовідносин обліковувалась недостатня кількість штатних одиниць, були відсутні основні фонди. Розрахункові рахунки, які зазначені в договорах із позивачем, відкриті пізніше ніж укладено господарські договори. За результатами аналізу даних з ЄРПН не встановлено придбання послуг, які надані в адресу позивача. За результатами аналізу ТТН, наданих позивачем до перевірки, встановлено невідповідність автомобілей даним МСТБУ, із чого перевіряючими зроблено висновок про оформлення надання послуг перевезення неіснуючим транспортом. Окрім того, ТОВ Галион-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем є фігурантами у кримінальних провадженнях.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Будівельні відходи з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Галион-Д (код ЄДРПОУ 41638639) за період з 01.11.2017 року 30.11.2017 року, ТОВ Юнеска ЛТД (код ЄДРПОУ 41890210) за період з 01.05.2018 року по 31.05.2018 року, ТОВ Айронкем (код ЄДРПОУ 42099466) за період з 01.06.2018 року по 31.08.2018 року, результати якої оформлені актом від 04.03.2019 року №10677/04-36-14-11/34365747.

Згідно з висновками означеного акта, документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення ТОВ Будівельні відходи :

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 595955 грн., у тому числі по періодах: за листопад 2017 року в сумі 82945,00 грн., за травень 2018 року в сумі 133255,00 грн., за червень 2018 року в сумі 126960,00 грн., за липень 2018 року в сумі 100940,00 грн., за серпень 2018 року в сумі 36227,00 грн.,

- завищення суми від`ємного значення (р.21) за листопад 2017 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду у сумі 51075 грн.;

- завищення суми від`ємного значення (р.21) за серпень 2018 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 64553 грн..

На підставі вищевказаного акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.05.2019:

- №0013981411, за яким підприємству позивача збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму у розмірі 600408,75 грн., з яких 480327,00 грн. за основним платежем та 120081.75 грн. - штрафні (фінансові) санкції,

- №0013951411, за яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 115628 грн..

В обґрунтування своєї позиції щодо відсутності права на формування позивачем податкового кредиту податковий орган вказує на те, що операції з ТОВ Галион-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем не мали реального характеру, у зв`язку з тим, що проведеною перевіркою неможливо підтвердити факт отримання ТОВ Будівельні відходи робіт від ТОВ Галион-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем на суму ПДВ.

В акті перевірки вказано, що ТОВ Галион-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем не мали реальних можливостей для виконання задекларованих із позивачем робіт, оскільки у вказаних підприємств у період взаємовідносин обліковувалася недостатня кількість штатних одиниць, відсутні основні фонди. Ті розрахункові рахунки, які зазначені в договорах із позивачем, відкриті пізніше, ніж укладено самі договори. За результатами аналізу даних ЄРПН не встановлено придбання послуг, які надані в адресу позивача. За результатами аналізу ТТН, наданих позивачем до перевірки, встановлено невідповідність автомобілей, які в них вказані тим автомобілям, які значаться в базах даних МСТБУ, а тому перевіряючими контролюючого органу зроблено висновок про оформлення надання послуг перевезення неіснуючим транспортом. Також, ТОВ Галион-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем є фігурантами у кримінальних провадженнях.

Суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновками контролюючого органу, з огляду на наступне.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням, наведеним п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996-XIV, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість підлягає з`ясуванню, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Також вказана вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує і з нормами Податкового кодексу України.

За правилами пп. а ч.1 п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.201.7 ст.207 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

За правилами п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень статей 183 та 184 ПК України особа як платник ПДВ підлягає реєстрації шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників; реєстрація особи як платника ПДВ діє до дати її анулювання.

Зазначені вище контрагенти позивача - ТОВ Галион-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем на час здійснення господарських операцій з позивачем мали статус юридичних осіб, платників податку на додану вартість, що свідчить про наявність спеціальної податкової правосуб`єктності у контрагентів позивача в ході виконання укладених з позивачем відповідних господарських договорів.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами, у періоді, який перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з вказаними вище підприємствами на підставі укладених договорів.

У періоді, що перевірявся, ТОВ Будівельні відходи мало взаємовідносини із ТОВ Галіон-Д на підставі договору про надання послуг від 30.10.2017 №30.10-1т., за умовами якого ТОВ Галион-Д (виконавець) взяв на себе зобов`язання надати в адресу ТОВ Будівельні відходи послуги віброкатка з паливом, ямабуру на базі ГАЗ 66, послуги екскаватора, послуги крану, транспортні послуги разом з водіями. Вартість придбаних у ТОВ Галіон-Д послуг склала 804120 грн., у тому числі ПДВ - 134020 грн..

Вказана сума ПДВ позивачем включена до складу податкового кредиту у листопаді 2017 року.

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надані: угода про договірну ціну та послуги від 30.10.2017, яка є додатком № 1 до договору про надання послуг від 30.10.2017 №30.10-1т, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), рахунки на оплату, змінні рапорти важкої техніки, платіжні доручення, товарно-транспорті накладні, податкові накладні, відомості розрахунку з контрагентами, належним чином засвідчені копії означених документів містяться в матеріалах справи.

Між позивачем (замовником) та ТОВ Юнеска ЛТД (виконавцем) 02.04.2018 укладений договір №П-02/02.04 про надання послуг, на підставі якого ТОВ Юнеска ЛТД надавалися позивачу послуги: бульдозера, віброкатка з паливом, фронтального навантажувача, перебазування техніки, транспортні послуги разом з водіями. Всього вартість послуг за вказаним договором склала суму у розмірі 334200 грн., у тому числі ПДВ - 66840 грн.

Сума ПДВ за наслідками вказаних господарських операцій з ТОВ Юнеска ЛТД віднесена позивачем до складу податкового кредиту у травні 2018 року.

На підтвердження отримання послуг від ТОВ Юнеска ЛТД позивачем суду надані: угоди про договірну ціну від 02.05.2018 та від 02.05.2018, які є додатками №№ 2,3 до договору № П-02/02.04 про надання послуг від 02.04.2018, рахунки на оплату, платіжні доручення, податкові накладні, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), змінні рапорти роботи важкої техніки, товарно-транспортні накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Між позивачем (замовником) та ТОВ Айронкем (виконавець) 02.07.2018 укладений договір №П/02/07 про надання послуг та договір про надання послуг від 31.05.2018 №А-М-78/07/05, на підставі зазначених договорів останнім у періоді, що перевірявся, надавалися послуги: бульдозера, віброкатка з паливом, фронтального навантажувача, перебазування техніки, транспортні послуги разом з водіями.

Всього сума наданих послуг склала 504700 грн., у тому числі ПДВ 100940 грн..

Сума ПДВ за наслідками господарської взаємодії з ТОВ Айронкем віднесена позивачем до складу податкового кредиту у травні 2018 року.

На підтвердження отримання послуг від ТОВ Айронкем позивачем суду надані: угоди про договірну ціну від 02.07.2018 та від 01.08.2018, які є додатками № №,1,2 до договору про надання послуг від 02.07.2008 №П/02/07, угода про договірну ціну на послуги від 31.05.2018, яка є додатком № 1 до договору про надання послуг від 31.05.2018 №А-М-78/07/05, рахунки на оплату, платіжні доручення, податкові накладні, акти здачі прийняття робіт (надання послуг), змінні рапорти роботи важкої техніки, товарно-транспортні накладні, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата за виконані ТОВ Айронкем роботи позивачем здійснена на користь ТОВ Юнеска ЛТД згідно з договором відступлення права вимоги від 11.06.2018 № ПП06.18-06.

Факт отримання обумовлених договором послуг підтверджується угодами оренди з постачальниками, картками рахунків 631, платіжними дорученнями, актами приймання виконаних робіт, змінними рапортами водіїв, копією угоди про надання послуг та Додатку до договору №1 про договірну ціну на послуги, рахунками-фактурами, податковими накладними, розрахунком коригування до податкової накладної. Вказані документи були предметом дослідження контролюючим органом в ході проведеної перевірки

Під час перевірки контролюючим органом не зазначено, що надані під час перевірки рахунки-фактури та акти виконаних робіт оформлені з порушенням ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Ревізором-інспектором в акті перевірки зазначено, що послуги (роботи) отримані від ТОВ Галион-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем , оприбутковано ТОВ Будівельні відходи у бухгалтерському обліку на рахунок 91 (проводка Дт91-Кт631). Послуги (роботи), отримані ТОВ Будівельні Відходи від ТОВ Галион-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем , використано у власній господарській діяльності. ТОВ Будівельні Відходи у перевіряємому періоді здійснювало діяльність з надання послуг контрагентам-покупцям з прийому будівельних відходів.

На підставі наявної податкової інформації про відсутність у контрагентів позивача основних засобів, а також не встановлення придбання ТОВ Галион-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем послуг, що в подальшому реалізовано на адресу ТОВ Будівельні відходи , крім того податковим органом не встановлено придбання послуг з оренди транспортних засобів та механізмів (за допомогою яких здійснювались послуги що були надані ТОВ Будівельні відходи ). За результатами даної та подібної інформації податковий орган дійшов висновку, що ТОВ Галион-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем створені виключно для створення документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди. Податковим органом здійснено висновок, що оскільки, відповідно до змінних рапортів, водії, що надавали послуг и не були працівниками ТОВ Галион-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем відповідно не визнано встановленим походження придбаних ТОВ Будівельні відходи послуг, що свідчить про нереальність господарських операцій між ТОВ Галион-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем та ТОВ Будівельні відходи та протиправне формування податкового кредиту за даними відносинами. Також контролюючий орган посилався на невідповідність автомобілей, що надавали транспортні послуги базі даних МСТБУ.

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про помилковість таких висновків відповідача.

У ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також в абз.1 п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (в редакції на період, який перевірявся), визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із змісту вказаних вище документів в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що подані позивачем документи на підтвердження виконання означених вище господарських договорів є первинними в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України і є достатніми доказами для підтвердження реальності господарських операцій виконання робіт за вказаними договорами з ТОВ Галион-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем , руху активів у процесі здійснення господарських операцій та зміни у власному капіталі позивача.

Податкові накладні, виписані вказаними контрагентами і які за приписами Податкового кодексу України є підставою для формування податкового кредиту платника податків, відповідають положенням Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної від 22.09.2014 № 957, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку товариства матеріали справи не містять.

Суд не приймає посилання відповідача на недостатність відомостей про зміст поставлених позивачеві послуг у поданих товариством актах виконаних робіт (наданих послуг), адже ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не визначена. Зокрема, форма актів виконаних робіт (наданих послуг) чинним законодавством не встановлена, тому суб`єкти господарювання можуть складати такі акти на свій розсуд з урахуванням вимог ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України та п.2.4 наведеного вище Положення № 88. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту. Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Використана відповідачем податкова інформація стосовно контрагентів позивача також не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій, і як, наслідок, порушення позивачем норм податкового законодавства, оскільки жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язок платників податків - покупців товарів (робіт, послуг) вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти та правильності ведення ними податкового обліку, сплати податків за окремою операцією придбання товарів (надання послуг), відомостей щодо третіх осіб (постачальників в ланцюгу) тощо.

Крім того, відповідно до п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За визначенням, наведеним в п.2 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п.3 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно, зокрема:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Отже, податковий орган може встановити наявність або відсутність порушень платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства виключно за наслідками дослідження первинних документів такого платника податків, а відтак посилання податкового органу на податкову інформацію щодо контрагента позивача не має правових наслідків, тобто не може вважатись доказом у розумінні ст.69 КАС України.

Посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів позивача необхідних ресурсів судом не приймається, оскільки вказана обставина документально не підтверджена, крім того, сама по собі не впливає на реальність здійснених господарських операцій з надання послуг з віброкотка, перебазування, бульдозера, екскаватора, гідро молоту, перебазування послуги фронтального навантаження, транспортних послуг, адже контролюючим органом жодним чином не досліджено можливість залучення найманої праці контрагентами товариства для виконання замовленого обсягу послуг.

Правомірність своїх висновків контролюючий орган обґрунтовує також тим, що засоби, якими надавалися послуги, не належать контрагентам. Однак, наведене не свідчить про безтоварність спірних господарських операцій, оскільки зазначене питання стосується самих контрагентів і їх взаємовідносин з власниками технічних засобів, а не позивача як замовника послуг.

Наявні в матеріалах справи документи в їх сукупності підтверджують факт надання позивачеві в межах укладених, обумовлених виробничою необхідністю, договорів з ТОВ Галион-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем відповідних послуг і використання цих послуг в господарській діяльності позивача.

В свою чергу, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з ТОВ Галион-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем було одержання позивачем податкової вигоди.

Позивач, як сторона за відповідним господарським договором, рівноцінний учасник договірних правовідносин, не може впливати та контролювати діяльність свого контрагента, відповідати за дотриманням таким контрагентом вимог законодавства, сплату податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-якого з постачальників у ланцюгу постачання, зокрема, шляхом позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

До того ж, ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України ).

З цього приводу апеляційний суд вважає вірним посилання суду першої інстанції на висновки Європейського Суду з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03), що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд першої інстанції вірно встановив, що наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між ТОВ Будівельні Відходи та ТОВ Галион-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем , факт чого підтверджується належними та допустимими доказами.

Щодо посилання скаржникка на кримінальні провадження №42017000000004294 від 17.11.2017, в якому фігурує ТОВ Галион-Д , №32018100060000023 від 28.02.2018, в якому фігурує ТОВ Юнеска ЛТД , №42018101060000063 від 03.03.2018, в якому фігурує ТОВ Айронкем , суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, в силу приписів частини 6 статті 78 КАС України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Так, докази, отримані за процедурою, встановленою Кримінально-процесуальним кодексом України, підлягають оцінці судом при прийнятті рішення у кримінальній справі та за відсутності обвинувального вироку і доведеності певних фактів у кримінальній справі не можуть носити преюдиційний характер в адміністративному процесі під час вирішення адміністративної справи.

Щодо невідповідності даних про автомобілі, які вказані в ТТН, даним з бази МТСБУ, на які посилаються посадові особи контролюючого органу в акті перевірки від 04.03.2019 №10677/04-36-14-11/34365747.

Згідно до акту перевірки від 04.03.2019 року відповідно до Централізованої бази даних МТСБУ станом на день надання послуг у частини вантажних автомобілів, які згідно товаротранспортних накладних здійснювали перевезення вантажу, відсутній обов`язковий страховий поліс, який передбачений п.2 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року №207, що ставить під сумнів існування зазначених автомобілів. Крім того, згідно наданих товаротранспортних накладних складених контрагентами - постачальниками (ТОВ Галіон-Д , ТОВ Юнеска ЛТД , ТОВ Айронкем , жодна із наданих товаротранспортних накладних не містить правдивої інформації щодо автомобілів, якими здійснювалось перевезення вантажу, у водіїв відсутні поліси страхові тощо. Враховуючи вищенаведене, на думку контролюючого органу первинні документи (товаротранспортні накладні), хоча і відповідають зовнішнім формальним ознакам, проте не відображають реального здійснення операцій із надання послуг, тобто є недостовірними, дефектними.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідно відмітити, що відсутність полісу обов`язкового страхування цивільної відповідальності свідчить про недотримання власником автотранспортного засобу приписів відповідного законодавства та є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, проте жодним чином не свідчить про відсутність факту надання транспортних послуг, реальність яких підтверджена відповідною первинною документацією та іншими доказовими матеріалами.

Стосовно посилання податкового органу на невідповідність інформації в товарно-транспортних накладних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право платника податків на формування податкового кредиту.

Доказів того, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти позивача не були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість відповідачем не надано.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень в установленому порядку не доведено обґрунтованості висновків про порушення позивачем податкового законодавства, що стало підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення..

Передбачені статтею 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров