Постанова

від 18.01.2021 по справі 816/4602/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року

м. Київ

справа № 816/4602/15

касаційне провадження № К/9901/28751/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді -доповідача - Гончарової І .А.,

суддів - Олендера І .Я., Ханової Р .Ф .,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лохвицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року (головуючий суддя - Єресько Л.О.)

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бартош Н.С.; судді - Мельнікова Л.В., Філатов Ю.М.)

у справі № 816/4602/15

за позовом Компанії Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед , від імені якої діє Представництво Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед ,

до Лохвицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року Компанія Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед , від імені якої діє Представництво Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед , (далі - Компанія Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед ; позивач; платник) звернулася до суду з адміністративним позовом до Лохвицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - Лохвицька ОДПІ; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2015 року № 0000312200.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 19 січня 2016 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2015 року № 0000312200 у частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1342638,00 грн за основним платежем та 671319,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 березня 2016 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Лохвицька ОДПІ звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2016 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому вказує на безпідставність віднесення позивачем до складу загальновиробничих витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, витрат на розвідку/дорозвідку та облаштування нафтових та газових родовищ по свердловині № 61 Свиридівського ГКР після зарахування такої свердловини до спостережного фонду.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 липня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Лохвицької ОДПІ.

11 серпня 2016 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, а також наголосив на тому, що витрати в розмірі 7459101,38 грн, понесені платником протягом 2014 року на облаштування свердловини № 61 Свиридівського ГКР, відносяться до загальновиробничих витрат у розумінні абзацу з підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

26 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).

23 серпня 2018 року від Лохвицької ОДПІ надійшло клопотання про заміну відповідача у справі - Лохвицької ОДПІ на Гадяцьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області у зв`язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку Представництва Компанії Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 15 травня 2015 року № 195/16-17-22/26333503.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем вимог підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 ПК України з огляду на безпідставне віднесення до складу витрат (загальновиробничі витрати), що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, витрат на розвідку/дорозвідку та облаштування нафтових та газових родовищ у розмірі 7459101,38 грн по свердловині № 61 Свиридівського ГКР після зарахування такої свердловини до спостережного фонду.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на приписи Правил розробки газових і газоконденсатних родовищ, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 06 квітня 1970 року, згідно з якими спостережна свердловина повинна використовуватися для контролю за поточною розробкою газових та газоконденсатних родовищ, використання свердловини з тією чи іншою метою є свідченням її експлуатації.

На підставі зазначеного акта перевірки Лохвицькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2015 року № 0000312200, згідно з яким з огляду на вказане порушення збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 1342638,00 грн за основним платежем та 671319,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем названого акта індивідуальної дії в оскаржуваній частині, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з абзацом з підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 ПК України до складу загальновиробничих витрат включаються суми витрат, пов`язаних з розвідкою/дорозвідкою та облаштуванням нафтових та газових родовищ (за винятком витрат на спорудження будь-яких свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, понесених з моменту зарахування таких свердловин до експлуатаційного фонду, а також інших витрат, пов`язаних з придбанням/виготовленням основних засобів, які підлягають амортизації згідно із статтею 148 цього Кодексу).

Отже, кваліфікуючою ознакою для віднесення понесених платником податку витрат до загальновиробничих витрат на підставі наведеної норми ПК України є пов`язаність таких витрат із розвідкою та/або дорозвідкою та/або облаштуванням нафтових і газових родовищ. При цьому обов`язково витрати на спорудження свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, мають бути понесені до моменту їх зарахування до експлуатаційного фонду та не повинні бути пов`язані з придбанням/виготовленням платником податку основних засобів.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За правилами частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку.

При цьому відповідно до частини другої статті 8 Закону № 996-XIV питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно з абзацом сьомим частини п`ятої статті 8 Закону № 996-XIV підприємство самостійно визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов`язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством).

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що Представництво Компанії Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед в охоплений перевіркою період вело бухгалтерський облік та фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та звітності, у зв`язку з чим на підприємстві розроблено та введено в дію Положення про облікову політику, затверджене наказом керівника від 29 грудня 2012 року № 150.

Зокрема, облік витрат на будівництво свердловин здійснювався згідно з розділом 10.2.3.1 Облік витрат на будівництво свердловин (стадія розвідки та оцінки/дорозвідки родовища) Облікової політики та у відповідності до нормативних вимог з обліку свердловин, що містяться в Міжнародних стандартах фінансової звітності 6 (далі - МСФЗ 6) Розвідка та оцінка запасів корисних копалин і Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку 16 (далі - МСБО 16) Основні засоби .

У 2014 році витрати на спорудження розвідувальної свердловини № 61 Свиридівського ГКР у бухгалтерському обліку віднесено на рахунок 151 Капітальне будівництво згідно з пунктом 10 розділу 10 Облік свердловин Облікової політики та у відповідності до МСФЗ 6 Розвідка та оцінка корисних копалин , про що свідчать долучені платником до матеріалів справи картка рахунку 151 та обороти рахунку 151 за 2014 рік, а також оборотно-сальдова відомість по рахунку 91 за 2014 рік.

На підставі оборотно-сальдової відомості по рахунку 91 за 2014 рік судовими інстанціями з`ясовано, що витрати в розмірі 7459101,38 грн понесено позивачем на оплату праці, соціальне страхування, створення резерву соціального страхування та премій, відведення земель, погодження та виготовлення дозвільної документації, газоконденсатні дослідження, геофізичні дослідження, загальнобудівельні роботи, інші матеріали, мобілізацію/демобілізацію обладнання, придбання паливно-мастильних матеріалів та газу для транспорту, розробку проектів, ремонт інших основних засобів, роботу азотної установки та іншого спеціального обладнання (колтюбінг, компресор тощо), транспортні послуги, труби НКТ, що відповідачем фактично не заперечується та підтверджується поданими платником первинними і розрахунковими документами.

Згідно з актом від 17 листопада 2010 року розвідувальну свердловину № 61 Свиридівського ГКР у зв`язку із зупиненням дії спеціального дозволу переведено в спостережний фонд.

Протягом 2014 року на свердловині № 61 Свиридівського ГКР проводилися роботи з її освоєння та випробовування газоносного інтервалу. Зазначена свердловина в указаний період не була введена в експлуатацію/передана до експлуатаційного фонду.

У протоколі геолого-технічної наради від 30 вересня 2014 року № 8/2014 зафіксовано прийняття Представництвом Компанії Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед рішення про припинення випробування інтервалу 5134-5143 м у зв`язку з недоцільністю проведення подальших робіт з розвідки запасів вуглеводнів та про залишення свердловини № 61 Свиридівського ГКР у спостережному фонді платника для нагляду за її станом.

За таких обставин висновок судів попередніх інстанцій про те, що витрати в розмірі 7459101,38 грн, понесені платником протягом 2014 року на облаштування свердловини № 61 Свиридівського ГКР, відносяться до загальновиробничих витрат відповідно до абзацу з підпункту 138.8.5 пункту 138.8 статті 138 ПК України, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Посилання відповідача на приписи Правил розробки газових і газоконденсатних родовищ, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 06 квітня 1970 року, судові інстанції за встановлених обставин щодо невикористання позивачем свердловини № 61 Свиридівського ГКР протягом 2014 року цілком об`єктивно відхилили.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги контролюючого органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

Керуючись частиною другою розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ , статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Замінити відповідача у справі - Лохвицьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області її правонаступником - Гадяцькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області.

Касаційну скаргу Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 січня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова