Постанова

від 14.01.2021 по справі 183/5829/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

14 січня 2021року

м. Київ

справа № 183/5829/17

провадження № 61-16547св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року у складі судді Майної Г. Є. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2019 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро (далі - ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро ) про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що йому на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,330 га (кадастровий номер 1223210500:02:012:0442), яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, та в користуванні перебуває земельна ділянка площею 0,26 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташована на АДРЕСА_1 .

У 2003 році між ним та ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро був укладений договір оренди земельної ділянки без дати та номеру, за умовами якого він передав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев`ять днів. Договір зареєстровано у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі 28 лютого 2005 року, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 04-05-126-01189.

Відповідно до пункту 2.2. договору орендар зобов`язався сплачувати йому щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі, що становить 933 грн 95 коп. Орендна плата має коригуватися орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі.

Орендар за умовами договору також гарантує продаж орендодавцю зерна різного до 1 тонни та іншої сільськогосподарської продукції за цінами реалізації на момент видачі і надання послуг (оранка, культивація, завезення соломи, ритуальні послуги і інше). Строк видачі орендної плати до 30 грудня кожного календарного року. За несвоєчасну сплату орендної плати орендар несе відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,01 % від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Сторонами погоджено нормативно грошову оцінку земельної ділянки, яка на день підписання договору становила 62 263 грн.

26 травня 2009 року між ними укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 28 лютого 2005 року, пунктом 2 якої продовжено строк дії договору до 31 грудня 2021 року.

Також пунктом 1 додаткової угоди були внесені зміни в абзац 1 пункту 2.2. договору Орендна плата , відповідно до якого (з урахуванням додаткової угоди) за користування земельною ділянкою орендар:

- нараховує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 2 % від грошової оцінки землі, що становить 1 289 грн;

- проводить безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га;

- відшкодовує витрати на поховання в розмір 219 грн;

- у випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку, орендар також повинен підняти вартість орендної плати та внести відповідні зміни в договір оренди земельної ділянки.

Таким чином, договір оренди землі визначає три основні складові орендної плати за договором, якими є: орендна плата у грошовій формі, безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця, оранка та культивація присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га.

З 2012 року відповідачем було збільшено розмір орендної плати до 4 % від грошової оцінки землі, однак зміни та доповнення до договору оренди не вносилися.

За період з 2012 до 2016 року за оренду земельної ділянки йому не було виплачено в повній мірі орендну плату в грошовій формі, заборгованість з урахуванням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки становить 32 632 грн 28 коп.

Також відповідачем у період з 2012 до 2016 року не виконуються зобов`язання щодо виплати орендної плати в натуральній та відробітковій формі, зокрема щодо безкоштовної поставки 1 тонни соломи щороку до садиби орендодавця та надання послуг з обробки присадибної ділянки (оранка та культивація), не виплачувалась компенсація за ненадані послуги (оранка, культивація) та поставку соломи в грошовій формі.

Посилаючись на зазначене, позивач просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,330 га (кадастровий номер 1223210500:02:012:0442), укладений у 2003 році між ним та ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 5,330 га (кадастровий номер 1223210500:02:012:0442), без номеру та дати, зі змінами та доповненнями, викладеними в додатковій угоді, зареєстрованій 26 травня 2009 року за № 04-09-126-02641, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро , зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 28 лютого 2005 року за № 04-05-126-01189.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем несвоєчасної та не в повному обсязі сплати орендної плати відповідачем, що свідчить про систематичне невиконання обов`язку щодо сплати орендної плати та наявність підстав для розірвання договору. Крім того, окремою підставою для розірвання договору є невиконання відповідачем умов договору щодо оранки та культивації присадибної земельної ділянки позивача протягом 2013-2015 років, а також поставки йому соломи у цей же період.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2019 року рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду про те, що ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро не у повному обсязі здійснювало виплату орендної плати позивачу за договором, та, залишаючи судове рішення без змін, вважав його таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.

Стаття 22 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на момент укладення договору оренди земельної ділянки, передбачала можливість встановлення грошової, натуральної та відробіткової форми орендної плати за землю.

Безкоштовна оранка, культивація присадибної ділянки та безкоштовна поставка соломи до садиби, компенсація витрат на поховання члена сім`ї орендодавця, переважне право придбання у орендаря сільськогосподарської продукції не відносяться до натуральної та відробіткової форм оплати та є додатковими правами для орендодавця у випадку виникнення у нього відповідної волі щодо їх реалізації орендарем, у якого за певних умов виникає відповідне зобов`язання.

Вказані права орендодавця (та протиставлені їм обов`язки орендаря) оцінені сторонами як безкоштовні, що дає додаткові підстави відмежувати їх від орендної плати за своєю правовою природою та віднести їх до інших обов`язків орендаря, безпосередньо пов`язаних із волею орендодавця (його ініціативою). При безоплатному отриманні товару (робіт, послуг), так і при товарообмінній операції відсутній грошовий вимірник вартості товару (робіт, послуг).

Орендна плата відповідно до Закону України Про оренду землі може здійснюватися у грошовій, натуральній або змішаній формах, але у будь-якому випадку має відповідати еквіваленту у грошовій формі.

Положення статті 22 Закону України Про оренду землі кореспондуються з положеннями статті 792 ЦК України. Визначене вказаною нормою правило про оплатність договору оренди земельної ділянки є імперативним і не може бути змінено за погодженням сторін.

Отже безоплатна передача товару або безоплатне надання послуг (за обумовленій відсутності грошового еквіваленту) не може вважатись орендною платою у зв`язку із прямою вказівкою закону.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2019 року поновлено ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро строк на касаційне оскарження рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2019 року.

Відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ АФ Олімпекс-Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Витребувано з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області справу № 183/5829/17.

Зупинено дію рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року до закінчення касаційного провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 15 грудня 2020 року вищезазначену справу призначено до судового розгляду.

Обставини справи

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,330 га (кадастровий номер 1223210500:02:012:0442), яка розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

У 2003 році між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро було укладено договір оренди землі без номеру та дати, за умовами якого позивач передав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку, площею 5,330 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на чотири роки одинадцять місяців двадцять дев`ять днів. Початок дії договору: з моменту реєстрації. Договір зареєстровано у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі 28 лютого 2005 року, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 04-05-126-01189.

У пункті 1.1. договору сторони погодили нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, яка на день його підписання становила 62 263 грн.

Відповідно до пункту 2.2. договору оренди орендар зобов`язався сплачувати орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі, що становить 933 грн 95 коп.

Вказана у цьому договорі орендна плата також буде коригуватися орендарем шляхом видання наказу без внесення доповнень до договору у наступних випадках: у разі зміни законодавством мінімальної орендної плати; у разі індексації законодавством грошової оцінки землі.

Орендар гарантує продаж орендодавцю зерна різного до 1 тонни та іншої сільськогосподарської продукції за цінами реалізації на момент видачі і надання послуг (оранка, культивація, завезення соломи, ритуальні послуги і інше).

Строк видачі орендної плати до 30 грудня кожного календарного року.

Згідно з пунктом 3 договору орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату, визначену у договорі, а за несвоєчасну сплату орендної плати - нести відповідальність згідно цього договору.

Орендар несе відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати у вигляді пені у розмірі 0,01 % від суми недоїмки за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 2.3 договору оренди позивач передав відповідачу земельну ділянку в користування до 31 грудня 2021 року з моменту державної реєстрації договору.

На підставі складеного акту прийому-передачі земельної ділянки у день підписання вказаного договору позивач передав земельну ділянку відповідачу.

26 травня 2009 року між сторонами укладена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 28 лютого 2005 року, яка зареєстрована у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 04-09-126-02641.

Пунктом 2 цієї угоди сторони продовжили строк дії договору до 31 грудня 2021 року.

Також пунктом 1 додаткової угоди були внесені зміни до абзацу 1 пункту 2.2. договору Орендна плата , відповідно до якого (з урахуванням додаткової угоди) за користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар нараховує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 2 % від грошової оцінки землі, що становить 1 289 грн, а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га.

Орендар відшкодовує витрати на поховання в розмірі 219 грн.

Також сторонами було погоджено, що у випадку прийняття відповідними державними органами нормативних документів про підвищення вартості орендної плати за земельну ділянку, орендар також повинен підняти вартість орендної плати та внести відповідні зміни в договір оренди земельної ділянки.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що відповідачем допущено систематичне невиконання умов договору в частині своєчасної та повної виплати орендної плати за договором, як в частині грошових виплат за 2012-2016 роки, так і в частині надання послуг із завезення соломи в цей період або виплати грошової компенсації, та в частині оранки й культивації земельної ділянки, що входить до складу орендної плати, а тому з урахуванням приписів пункту д частини першої статті 141 ЗК України просив розірвати зазначений договір оренди землі.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі у зазначеній редакції договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України Про оренду землі у вказаній редакції орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на момент укладання договору, визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначила, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) .

Суди під час розгляду справи, яка переглядається, встановили, що за період 2013-2016 років ОСОБА_1 фактично отримав орендну плату за користування земельною ділянкою в таких розмірах: за 2013 рік - 5 714,00 грн в грошовій формі (1 050 грн - 29 березня 2013 року; 1 188,00 грн - 30 квітня 2013 року; 4,00 грн - 30 квітня 2013 року; 1 884,00 грн. - 30 квітня 2013 року; 34,00 грн - 30 квітня 2013 року; 1 554,00 грн - 30 квітня 2013 року); за 2014 рік - 6 137,00 грн у грошовій формі (84,00 грн - 29 серпня 2014 року; 5 653,00 грн - 31 жовтня 2013 року; 400,00 грн - 18 грудня 2014 року); за 2015 рік - 7 084,00 грн у грошовій формі (146,00 грн - 31 серпня 2015 року; 6 938,80 грн - 30 вересня 2015 року); за 2016 рік - 9 418,00 грн в грошовій формі (05 серпня 2016 року). Всього станом на 20 лютого 2018 року виплачено 28 353,80 грн.

У відповідності до визнаних учасниками судового розгляду обставин справи за 2012-2016 роки оранка та культивація присадибної земельної ділянки позивача відповідачем не проводилась, а солома до садиби позивача не поставлялась, грошова компенсація не виплачувалась.

На момент звернення позивача до суду відповідач провів лише частковий розрахунок за оренду землі в грошовій формі з урахуванням індексації вартості земельної ділянки: за 2014 рік - 5 653,00 грн у грошовій формі (31 жовтня 2013 року); за 2016 рік - 9 418,00 грн у грошовій формі (05 серпня 2016 року).

Розмір невиплаченої орендної плати за основним зобов`язанням позивачу за 2012-2016 роки в грошовій формі становить 18 960 грн.16 коп.

Відповідач не заперечував під час розгляду справи, що не здійснював оранку і культивацію присадибної ділянки орендодавця та не поставляв 1 тонну соломи до садиби орендодавця, зазначаючи, що це не є обов`язковим.

Проте у пункті 2.2 спірного договору оренди земельної ділянки зазначено, що орендар сплачує орендну плату у натуральній та відробітковій формі - згідно з додатком № 1 до цього договору оренди земельної ділянки.

Тобто, відповідач узяв на себе такі зобов`язання за договором, а договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Доказів того, що ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро здійснювало дії щодо належного виконання спірного договору оренди у вказаній частині, але позивач відмовився приймати належне його виконання, відповідач суду не надав, що є його процесуальним обов`язком, і таких обставин суди не встановили.

Тому ненадання послуг із завезення соломи, оранки та культивації земельної ділянки, що передбачено договором оренди, є систематичною несплатою орендної плати та підставою для розірвання договору.

Аналогічний правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 183/1754/16-ц (провадження № 61-25323св18) та від 01 липня 2020 року у справі № 183/3653/16 (провадження № 61-26035св18).

За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, установивши, що орендар належним чином не виконував умов спірного договору оренди земельної ділянки щодо оранки та культивації присадибної земельної ділянки позивача протягом 2013-2016 років, а також не поставляв йому соломи у цей же період, дійшов правильного висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аргументи касаційної скарги з приводу того, що оранка та культивація присадибної ділянки орендодавця не входить ні до однієї з форм орендної плати, передбачених договором, а є додатковою безкоштовною послугою, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені обставини спростовуються змістом самого договору (пункт 5) та положеннями статті 15 та розділу 3 Закону України Про оренду землі . На порушення умов вказаного договору орендарем не здійснювалася орендна плата у частині оранки та/або культивації присадибної ділянки позивача й поставки однієї тонни соломи до садиби, що свідчить про систематичну несплату у цій частині орендної плати, визначеної договором.

Інші доводи касаційної скарги також не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а спрямовані виключно на доведення необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, чи незгоди заявника із відповідними висновками судів.

Верховний Суд не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та переоцінювати їх згідно з положеннями статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлено без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 16 вересня 2019 року зупинено дію рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року до закінчення касаційного провадження, то дія зазначеного судового рішення на підставі статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 436 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 березня 2019 року залишити без змін.

Поновити дію рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко

Є. В. Краснощоков

М. Ю. Тітов