Ухвала

від 12.01.2021 по справі 524/1943/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/1943/20 Номер провадження 11-кп/814/292/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія ч.1 ст. 286 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з секретарем ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019170090004330, перевіривши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 представника в інтересах ПП «Креміньавтотранс» на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 жовтня 2020 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Вироком суду,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука, Полтавської області, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, інваліда ІІ групи, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим та засуджено:

-за ч. 1 ст. 286 КК України (в редакції станом на 24.12.2019) до покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Задоволено цивільний позов прокурора та стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради Полтавської області кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_9 у сумі 2241 грн. 60 коп.

Частково задоволено цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ПП «Креміньавтотранс» та стягнуто з ПП «Креміньавтотранс» на користь ОСОБА_9 30000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 10000 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_8 визнаний винуватим в тому, що він 24 грудня 2019 року приблизно о 18 годині 30 хвилин, в темний час доби, при ввімкненому міському електроосвітленні, по сухому асфальтобетонному покриттю вул. Небесної Сотні в м. Кременчуці, зі сторони вул. Івана Мазепи в напрямку до вул. Ігоря Сердюка, керуючи автобусом марки БАЗ моделі 2215 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по маршруту громадського транспорту №30.

В той момент як водій ОСОБА_8 наближався до перехрестя вул. Небесної Сотні та вул. Ігоря Сердюка, попереду нього, проїзну частину вул. Ігоря Сердюка, зі сторони скверу ім. Бабаєва, по регульованому пішохідному переходу, який визначений дорожніми знаками 5.35.1 - 5.35.2 «пішохідний перехід» та горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра», на зелений сигнал світлофору розпочала переходити ОСОБА_9 , зліва направо відносно напрямку руху автобуса керованого обвинуваченим ОСОБА_8 .

Рухаючись у заданому напрямку, також на зелений сигнал світлофору, виконуючи маневр повороту праворуч, з вул. Небесної Сотні на вул. Івана Мазепи, не переконавшись, що його рух буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, водій автобуса марки БАЗ моделі 2215 реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , порушив вимоги п.п. 10.1,16.2, 16.5, 18.2 «Правил дорожнього руху України».

У порушення зазначених вище вимог, обвинувачений ОСОБА_8 , керуючи автобусом марки БАЗ моделі 2215 реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхав на пішохідний перехід та допустив наїзд передньою правою частиною керованого ним автобуса марки БАЗ моделі 2215 реєстраційний номер НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_9 , яка вже закінчувала перехід проїзної частини вул. Івана Мазепи м. Кременчука.

В результаті наїзду, пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, підшкірної гематоми та садна в тім`яній ділянці голови; закритого перелому V п`ясної правої кисті, синців на долонній поверхні правої кисті, в нижній третині правого плеча по внутрішній поверхні, в верхній третині правого передпліччя по внутрішній поверхні, на долонній поверхні правої кисті у основи 2-го та 3-го пальців, на тильній поверхні лівого променевого - зап`ясткового суглобу, на зовнішній поверхні правої стопи, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою довготривалого розладу здоров`я.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 представник в інтересах ПП «Креміньавтотранс» просить вирок суду скасувати в частині стягнення з ПП «Креміньавтотранс» моральної шкоди в розмірі 30000 грн. та 10000 грн. правової допомоги, та постановити новий вирок в цій частині, яким відмовити потерпілій в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування таких вимог, посилається на те, що відповідно до п. 1.2 договору підряду № 25 від 24 грудня 2019 року між ПП «Креміньавтотранс» та ОСОБА_8 , замовник (ПП «Креміньавтотранс») доручає, а виконавець ( ОСОБА_8 ) бере на себе зобов`язання на оплатній основі виконати роботи водія автотранспортного засобу згідно акту приймання-передачі. При цьому, згідно Договору, за цим договором між сторонами не виникають трудові відносини.

Однак, суд першої інстанції помилково вирішив, що даний договір підряду є трудовим договором та ОСОБА_8 є працівником ПП «Креміньавтотранс». На переконання адвоката, ОСОБА_8 надавав послуги водія за цивільно-правовим договором підряду, та не перебував у трудових відносинах з ПП «Креміньавтотранс», а лише виконував роботи за договором підряду.

Адвокат ОСОБА_7 також зауважує, що судом не враховано той факт, що отримані позивачем тілесні ушкодження є наслідком наїзду на неї транспортного засобу БАЗ-2215, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_8 , котрий на законній підставі керував авто, про що свідчить наданий позивачем Договір підряду № 25 від 24.12.2019, подорожній лист автобуса виданий на ім`я ОСОБА_8 , що в розумінні статті 1187 ЦК, є джерелом підвищеної небезпеки, а відтак і моральна шкода підлягає стягненню саме з винуватця дорожньо-транспортної пригоди.

Поміж тим ПП «Креміньавтотранс» не є власником джерела підвищеної небезпеки автотранспортного засобу марки БАЗ 2215, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , а лише на підставі Довіреності (копія якої надана Позивачем) вправі розпоряджатися даним транспортним засобом.

На думку адвоката тимчасовий реєстраційний талон № 032635 (копія якого надана Позивачем) є свідченням того, що транспортний засіб марки БАЗ 2215, 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 передано власником ОСОБА_10 в тимчасове користування приватному підприємству «Креміньавтотранс» та відповідно останній не набув права власності на згаданий автомобіль.

У зв`язку з наведеним вважає, що підставою для стягнення шкоди з юридичної особи внаслідок ДТП слугує два фактори:

- перебування в трудових відносинах винуватця ДТП з юридичною особою - володільцем транспортного засобу (джерела підвищеної небезпеки);

- перебування транспортного засобу (джерела підвищеної небезпеки) у власності, оперативному управлінні, господарському віданні юридичної особи, працівником якої скоєно ДТП та завдано збитків.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор в суді апеляційної інстанції заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив вирок суду залишити без змін.

Інші учасники судового провадження до суду апеляційної інстанції не з`явилися.

Представник ПП «Креміньавтотранс» адвокат ОСОБА_7 , захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_11 та потерпіла ОСОБА_9 звернулися до апеляційного суду із заявами про розгляд справи у їхню відсутність. Представник ОСОБА_7 просила задовольнити її апеляційну скаргу в повному обсязі. Інші учасники ОСОБА_11 та ОСОБА_9 заперечили проти доводів скарги, просили вирок суду залишити без змін.

Мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, у якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суд першої інстанції, розглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 не у повній мірі дотримався вказаних вимог Кримінально-процесуального законодавства, внаслідок чого вирок підлягає зміні з огляду на таке.

Згідно п.2 ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок.

Пунктом 3 ч.1 ст. 408 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України, як порушення безпеки правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження - є правильним, оскільки ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні і перевірених у суді належних і допустимих доказах та детально наведених у вироку, як того вимагає ст. 374 КПК України, та учасниками судового провадження не оскаржуються.

Представник цивільного позивача ПП «Креміньавтотранс» вважає вирок суду незаконним в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 до ПП «Креміньавтотранс» з тих підстав, що всупереч встановлених судом першої інстанції обставин, обвинувачений ОСОБА_8 не перебував у трудових відносинах із вказаним підприємством, а виконував роботу водія за договором підряду, а отже в даному випадку є безпідставним застосування положень ч.1 ст. 1172 ЦК України, яка передбачає обов`язок юридичної або фізичної особи відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Також представник вказує на неправильність висновків суду щодо володіння ПП «Креміньавтотранс» на відповідній правовій підставі джерелом підвищеної небезпеки, а отже безпідставним є посилання суду на положення ст. 1187 ЦК України.

З наведених мотивів вважає неправильним вирок суду щодо стягнення із цивільного відповідача на користь потерпілої як моральної шкоди, так і витрат на правову допомогу.

Колегія суддів вважає такі доводи представника ПП «Креміньавтотранс» безпідставними з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, і це не оспорюється учасниками судового провадження, що ОСОБА_8 за договором підряду, укладеного із ПП «Креміньавтотранс» 24.12.2019 з терміном дії даного договору до 30.01.2020 зобов`язаний на платній основі виконувати роботу водія автотранспортного засобу згідно акту-приймання.

24.12.2019 на виконання умов вказаного договору ОСОБА_8 керував транспортним засобом БАЗ-2155 д.н.з. НОМЕР_1 , який на відповідній правовій підставі належить ПП «Креміньавтотранс», що підтверджено тимчасовим реєстраційним талоном серії НОМЕР_2 , по маршруту № НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 та в порушення п.10.1, 16.2, 16.5, 18.2 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9 .

Всупереч доводам апеляційної скарги щодо помилковості висновків суду першої інстанції про перебування обвинуваченого у трудових відносинах із ПП «Креміньавтотранс», суд у вироку послався на положення ч.2 ст. 1172 ЦК України відповідно до якої замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

А отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про цивільну відповідальність підприємства в даному випадку замовника підрядних робіт за шкоду, завдану ОСОБА_8 , як підрядником, який виконував завдання замовника.

Відповідно до ст. 398 ЦК України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також наі нших підставах, встановлених законом.

Згідно ч.2 ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Отже за змістом вказаної норми закону суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду,. Завдану джерелом підвищеної небезпеки є його володілець.

Із матеріалів кримінального провадження, як були досліджені судом першої інстанції вбачається, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 виданого 11.09.2013 ВРЕВ ДАІ, власником транспортного засобу БАЗ 2215 д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_12 .

Згідно нотаріально посвідченої довіреності НОВ №554415 12.12.2019 ОСОБА_12 передала у користування ПП «Креміньавтотранс», який надає послуги перевізника, вказаний транспортний засіб.

Згідно п.6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом МВС №379 від 11.08.2010, якщо власник ТЗ передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданною ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ. При цьому в графі "Особливі відмітки" тимчасового реєстраційного талона робиться запис "Дійсний до _ 20_ року за наявності свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта) серії _ N __".

До матеріалів кримінального провадження долучена копія тимчасового реєстраційного талону серії НОМЕР_2 на транспортний засіб БАЗ 2215 д.н.з. НОМЕР_1 виданий Сервісним Цетром МВС України 13 грудня 2019 року ПП «Креміньавтотранс» із строком дії до 12 грудня 2024 року.

Вказана обставина свідчить про те, що ПП «Креміньавтотранс» є володільцем джерела підвищеної небезпеки автомобіля БАЗ 2215 д.н.з. НОМЕР_1 .

А отже висновки суду першої інстанції щодо обов`язку ПП «Креміньавтотранс» нести відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки як законний володілець є правильними.

Водночас ухвалюючи вирок в частині вирішення цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 до ПП «Креміньавтотранс», суд неправильно визначив розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з цивільного відповідача.

На підставі ст. 137 ЦПК України з ПП «Креміньавтотранс» підлягають стягненню витрати потерпілої на оплату правничої допомоги адвоката.

У своїй апеляційній скарзі представник цивільного відповідача не заперечує того факту, що потерпіла ОСОБА_9 понесла витрати на оплату послуг адвоката у зв`язку із наданням їй правничої допомоги у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат ОСОБА_9 оплатила адвокату ОСОБА_13 7000 грн. Доказів того, що в подальшому вона оплачувала адвокату ще додатково 3000 грн. до закінчення судових дебатів до суду не надано, а тому сума стягнутих із цивільного відповідача на користь потерпілої витрат на правову допомогу підлягає зменшенню до фактично сплачених 7000 грн.

У зв`язку з наведеним апеляційна скарга представника ПП «Креміньавтотранс» ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а вирок щодо ОСОБА_8 зміні в частині вирішення цивільного позову.

Керуючись ст. ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 представника в інтересах ПП «Креміньавтотранс» задовольнити частково.

Вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_8 в частині вирішення цивільного позову про стягнення з ПП Креміньавтотранс» на користь ОСОБА_9 змінити.

Стягнути із ПП Креміньавтотранс» на користь ОСОБА_9 7000 (сім тисяч) гривень витрат на оплату правничої допомоги.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4