Ухвала

від 14.01.2021 по справі 607/554/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2021 Справа №607/554/21 провадження № 1-кс/607/297/2021

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернопіль клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , подане в рамках кримінального провадження №42019211180000041від 04червня 2019року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, про арешт майна,

встановила:

до слідчогосудді надійшловказане клопотання,у якомуслідчий,за погодженнямз прокурором,просить накластиарешт наземельну ділянкуплощею 2га,з кадастровимномером 6125282400:01:001:1010, яка згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відноситься до земель сільськогосподарського призначення та перебуває за межами населеного пункту с. Дичків Тернопільського району Тернопільської області, та належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , жителя АДРЕСА_1 .

Клопотання мотивоване тим, що вказане майно є речовим доказом у кримінальному провадженні та має значення для встановлення істини, може зберегти на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження; арешт необхідний для збереження цього речового доказу, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 вказані вимоги підтримала з мотивів, викладених у клопотанні, та просила їх задовольнити.

Власник майна у судове засідання не з`явився, однак забезпечив явку свого представника, адвоката ОСОБА_4 , котрий проти задоволення клопотання заперечив. Пояснив, що його клієнт є добросовісним набувачем вказаної земельної ділянки згідно договору купівлі-продажу. Слідчим не доведено, що вона є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому підстави для її арешту відсутні.

Заслухавши пояснення, розглянувши клопотання та додані до нього копії документів, слідчий суддя вважає, що у його задоволенні слід відмовити з огляду на таке:

Групою слідчих СУ ГУНП в Тернопільській області та слідчих СВ Тернопільського РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019211180000041від 04червня 2019року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

Як зазначено у клопотанні слідчого, досудовим розслідуванням встановлено, що до Тернопільського РВП Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали від СБ України в Тернопільській області про те, що службові особи відділу Держгеокадастру у Тернопільському районі /попередня назва Управління Держкомзему у Тернопільському районі/, маючи права доступу до Національної кадастрової системи, вчинили несанкціоновану зміну інформації, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах /комп`ютерах/ та автоматизованих системах, а саме несанкціоновано змінили координати місця розташування земельних ділянок із кадастровими номерами 6125282400:01:001:1010 та 6125282400:01:001:1050, перемістивши їх місце знаходження в цій системі. Внаслідок наведених протиправних діянь відбулось накладення земельної ділянки в натурі на земельну ділянку, на якій знаходиться світлосигнальне заподіяння /ССО/ ОМІ-2 Чехословацького виробництва ЗКРТ-8 1984 року випуску, перебуває на балансі КП «Фірма «Тернопільавіаавтотранс», що призвело до заподіяння істотної шкоди комунальному підприємству та унеможливлення використання вказаного світлосигнального обладнання і перешкоджання функціонуванню злітно-посадкової смуги, також безпечному прийому повітряних суден, в т.ч. літерних. Проведено ряд слідчих дій. Згідно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 6125282400:01:001:1010, вказана земельна ділянка обліковується як землі сільськогосподарського призначення площею 2 га, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_6 , жит. АДРЕСА_1 , за межами населеного пункту с. Дичків Тернопільського району Тернопільської області.

Згідно із абзацом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження /абзац 2 ч. 1 ст. 170 КПК України/.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.

Окрім цього, пунктами 2 та 3 ч. 3 ст. 132 КПК України встановлено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна, не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе що: потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

З огляду на процитовані норми КПК України, завдання арешту майна та предмет доказування при розгляді питання про його накладення, чітко визначені законом, та недоведення слідчим наявності таких обставин тягне за собою відмову у задоволенні клопотання про такий арешт.

У даній справі слідчий посилається на те, що вказана земельна ділянка «...є доказом у кримінальному провадженні та має значення для встановлення істини, може зберегти на собі сліди злочину та місить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.».

Водночас на підведення цих обставин, до клопотання не додано належних доказів.

Так, відсутня постанова про визнання цієї земельної ділянки речовим доказом.

Не доведено того, що вона, як об`єкт цивільних прав, має значення для встановлення істини у справі.

Не вмотивовано, які саме сліди злочину на собі може зберегти ця земельна ділянка, зважаючи на те, що розслідування проводиться з приводу вчинення кримінального правопорушення в сфері використання електро-обчислювальних машин /комп`ютерів/, систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку /ст. 362, розділ XVI Кримінального кодексу України/.

Також, слідчий, клопочучи про накладення арешту на зазначену земельну ділянку, не довела його необхідності, а також того, що у випадку, якщо таких заходів не вжити, це майно може бути приховуване, пошкоджене, зіпсоване, знищене, перетворене, відчужене, тобто, наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.

Більше того, існування вказаних ризиків є неможливим, виходячи із типу майна, щодо якого розглядяться питання про накладення арешту /земельна ділянка з категорії земель сільськогосподарського призначення/ та суті кримінального правопорушення, котре розслідується і полягає у маніпуляціях із координатами у Національній кадастровій системі службовими особами органу державної влади. Тобто ні власники, ні користувачі вказаної земельної ділянки неспроможні вчинити дій, внаслідок яких завдано шкоди інтересам юридичної особи.

Щодо такого ризику як відчуження вказаної земельної ділянки, то хоча він і може мати місце, однак слідчим не доведено, як такі дії можуть перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на недоведення слідчим мети накладення арешту, очевидною є неспівмірність обмеження прав власника земельної ділянки /до прикладу на її використання/ завданням кримінального провадження. /п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України/.

При цьому слідчий суддя, безперечно, взяла до уваги ту обставину, що на зазначеній земельній ділянці наявні певні об`єкти світлосигнальних систем та межові знаки, однак слідчий не посилається та не доводить, ту обставину, що для них існують будь-які ризики, а арешт земельної ділянки площею 2 га є розумним та співмірним заходом їх запобіганню.

Таким чином, дане клопотання про арешт не підлягає задоволенню на підставі ч.1 ст. 173 КПК України.

З наведеного, керуючись ст.ст. 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,

постановила:

у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , поданого в рамках кримінального провадження №42019211180000041від 04червня 2019року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, про арешт майна, відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою при оголошенні ухвали протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1