Постанова від 19.01.2021 по справі 920/1178/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2021 р. Справа№ 920/1178/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Разіної Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"

на рішення Господарського суду Сумської області

від 27.02.2020 (повний текст рішення підписано 02.03.2020)

у справі №920/1178/19 (суддя Яковенко В.В.)

за позовом Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради

до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання"

про стягнення 161579,34 грн,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" про стягнення 161579,34 грн за договором № 3 від 05.01.2006 на водопостачання та прийом стічних вод, з яких: 137428,76 грн. пеня, 14851,38 грн. 3% річних, 9299,20 грн. інфляційні втрати, а також судовий збір у розмірі 2423,69 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями № 3 від 05.01.2006 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Сумської області від 27.02.2020 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на користь Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради 104800,62 грн пені, 14851,38 грн 3% річних, 9299,20 грн інфляційних втрат, 1938,95 грн витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2020 у справі №920/1178/19 в частині стягнення з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на користь Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради 104800,62 грн пені, 14851,38 грн 3% річних, 9299,20 грн інфляційних втрат, 1938,95 грн витрат зі сплати судового збору та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким у задоволенні позову відмовити.

Крім цього, в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2020 скаржник зазначає, що копію рішення отримано поштою 04.03.2020, що підтверджується інформацією з офіційного сайту "Укрпошти".

Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В обґрунтування наведеної позиції викладеної у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення в частині часткового задоволення позовних вимог неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, не з`ясовано обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, відповідач посилається на те, що договором №230 від 07.10.2019 про розстрочення сплати суми заборгованості від 07.10.2019 сторони змінили умови виконання частини зобов`язань за договором №3 від 05.01.2006 шляхом зміни строку виконання зобов`язань з оплати послуг за договором №3 від 05.01.2006, наданих у період з 01.01.2019 по 30.09.2019.

За таких обставин відповідач вважає, що строк виконання зобов`язань за договором №3 від 05.01.2006 є таким, що не настав, тому на думку відповідача у позивача відсутні правові підстави для нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів

Заперечуючи проти доводів викладених у апеляційній скарзі, позивач зазначає, що договором №230 від 07.10.2019 розстрочення сплати заборгованості, укладеного між сторонами, підтверджено наявність заборгованості по основному договору №3 за період з 01.01.2019 по 01.10.2019 у сумі 1 132 377,33 грн.

Також позивач наголошує на тому, що будь-які зміни до основного договору №3 щодо порядку оплати наданих послуг не вносились, і вказаним договором розстрочення №230 порядок оплати зобов`язань по основному договору №3 не змінювався.

За твердженням позивача, всі виставлені ним рахунки відповідачу по кожному місяцю за січень - жовтень 2019 року отримано останнім, про що свідчить і той факт, що відповідач погодився з сумою заборгованості по вказаному договору №3 під час укладання договору №230 розстрочення боргу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Шаптали Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2020 у справі №920/1178/19 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

03.08.2020 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про долучення документів, до якого додано квитанцію №7 від 31.07.2020 про сплату судового збору в сумі 2901,40 грн, докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2020 поновлено Акціонерному товариству "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2020 у справі №920/1178/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2020 у справі №920/1178/19. Зупинено дію рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2020 у справі №920/1178/19 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 у справі №920/1178/19 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/1178/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Тарасенко К.В., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2020 у справі №920/1178/19 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів: Тарасенко К.В., Разіної Т.І. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

05.01.2006 між Комунальним підприємством "Міськводоканал" Сумської міської ради (за договором - виконавець, позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання ім. М.В.Фрунзе" яке у подальшому було перейменовано у Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" (за договором - споживач, відповідач) був укладений договір на водопостачання та прийом стічних вод № 3.

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець взяв на себе зобов`язання забезпечувати споживача питною водою та приймати стічні води згідно межі розподілу, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення.

Згідно з п. 3.4.1 споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

За умов до п. 4.2. договору, з урахуванням п. 3 протоколу розбіжностей до договору, оплату за спожиті послуги споживач здійснює протягом десяти банківських днів з моменту отримання рахунку від виконавця за розрахунковий період.

Платіжні документи за розрахунковий період споживач забирає нарочним з 1 по 5 число, щоб уникнути конфліктів з питань оплати рахунків (п. 4.4. договору).

В силу вимог з пунктами 4.6, 4.8. договору облік кількості використаної споживачем води розраховується за показниками водолічильників. Кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу або місцевих джерел.

Пунктом 4.12. договору встановлено, що при наявності заборгованості у споживача згідно виставлених рахунків виконавця, кошти, що надійшли від споживача, нараховуються виконавцем як погашення заборгованості за попередній період незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

За змістом п. 4.13. договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, споживач зобов`язаний у десятиденний термін з дня направлення виконавцем розрахункового документу письмово повідомити про це виконавця та у цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова споживача оплатити розрахунковий документ виконавця вважатиметься безпідставною.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору для оплати наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунки за січень - жовтень 2019 року, які направлено споживачу, а саме:

- рахунок № 3 від 24.01.2019 за січень 2019 року на суму 186 191,92 грн, який отримано споживачем 06.02.2019, з урахуванням п. 4.2 договору кінцевий термін оплати рахунку - 20.02.2019;

- рахунок № 3 від 27.02.2019 за лютий 2019 року на суму183 249,13 грн, який відправлений споживачу поштою 11.03.2019;

- рахунок № 3 від 28.03.2019 за березень 2019 року на суму 144 988,30 грн, який відправлений споживачу поштою 29.03.2019, з урахуванням п. п. 4.2 та 4.4 договору кінцевий термін оплати рахунку - 19.04.2019;

- рахунок № 3 від 26.04.2019 за квітень 2019 року на суму 193 732,15 грн, який отримано споживачем 06.05.2019, з урахуванням п. 4.2 договору кінцевий термін оплати рахунку - 21.05.2019;

- рахунок № 3 від 27.05.2019 за травень 2019 року на суму184 136,92 грн, який отримано споживачем 29.05.2019, з урахуванням п. 4.2 договору кінцевий термін оплати рахунку - 12.06.2019;

- рахунок № 3 від 25.06.2019 за червень 2019 року на суму 258 076,30 грн, який отримано споживачем 01.07.2019, з урахуванням п. 4.2 договору кінцевий термін оплати рахунку - 15.07.2019;

- рахунок № 3 від 24.07.2019 за липень 2019 року на суму 264 638,62 грн, який отримано споживачем 29.07.2019, з урахуванням п. 4.2 договору кінцевий термін оплати рахунку - 12.08.2019;

- рахунок № 3 від 27.08.2019 за серпень 2019 року на суму 293 587,76 грн, який отриманий споживачем 06.09.2019, з урахуванням п. 4.2 договору кінцевий термін оплати рахунку - 20.09.2019;

- рахунок № 3 від 26.09.2019 за вересень 2019 року на суму 275 719,50 грн, який отримано споживачем 02.10.2019; з урахуванням п. 4.2 договору кінцевий термін оплати рахунку - 17.10.2019;

- рахунок № 3 від 28.10.2019 за жовтень 2019 року на суму 1 127 491,76 грн, який отримано споживачем 30.10.2019, з урахуванням п. 4.2 договору кінцевий термін оплати рахунку - 13.11.2019.

Відповідач отримав відповідні послуги, однак оплачував їх не у повному обсязі, у зв`язку з чим заборгованість відповідача за надані послуги за період часу: січень - жовтень 2019 року складає 2301957,05 грн.

Крім цього, за неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 137428,76 грн, 3% річних у сумі 14851,38 грн, 9299,20 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 27.02.2020 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" на користь Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради 104800,62 грн пені, 14851,38 грн 3% річних, 9299,20 грн інфляційних втрат, 1938,95 грн витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга скаржника не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню чи зміні з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із зазначеними нормами кореспондуються положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов`язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Досліджуючи зміст укладеного між позивачем і відповідачем договору №3 від 05.01.2006, колегія суддів вважає, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, правовідносини щодо якого врегульовані Главою 63 Підрозділу 1 Розділу ІІІ Цивільного кодексу України.

Приписами ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

В силу положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі укладеного між сторонами договору в період з січня по жовтень 2019 року позивачем було надані відповідачу обумовлені договором послуги щодо забезпечення питною водою та приймання стічних вод згідно межі розподілу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких підстав, доводи відповідача з приводу того, що строк виконання грошового зобов`язання по договору у відповідача не настав, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки договір №230 про розстрочення сплати суми заборгованості, який підписаний сторонами 07.10.2019, не є договором про внесення змін до договору №3 на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями від 05.01.2006, а є новим договором, який встановлює новий порядок правовідносин між сторонами з приводу обумовлених в ньому зобов`язань зокрема щодо сплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 1 132 377,33 грн за отримані відповідачем послуги за період з 01.01.2019 по 01.10.2019 по договору №3 від 05.01.2006.

Таким чином обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що наявність договору №230 про розстрочення сплати суми заборгованості, який підписаний сторонами 07.10.2019 та на який посилається відповідач, не змінює умови та порядок розрахунків за договором №3 від 05.01.2006

Аналогічна правова позиція викладена Касаційний господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 19.11.2020 у справі № 910/12765/19 та від 26.02.2020 у справі № 905/755/19.

Судова колегія погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про те, що погоджені сторонами умови договору №230 від 07.10.2019 року не звільняють позивача від права нараховувати неустойку, а навпаки, прямо передбачають таке право в п. 2.1.1. де зазначено, що у разі невиконання боржником установлених строків погашення заборгованості, підприємство має право достроково розірвати даний Договір в односторонньому порядку шляхом направлення боржнику рекомендованого листа за 10 календарних днів до дати розірвання договору. В разі дострокового розірвання даного договору підприємство має право стягнути непогашену суму заборгованості в примусовому порядку, нарахувавши на неї неустойку (пеню), проценти річних та інфляційні.

Згідно з п. 3.2. договору №230 від 07.10.2019 за повне або часткове нездійснення боржником платежів згідно з графіком погашення заборгованості, підприємство має право достроково розірвати даний договір в односторонньому порядку, здійснювати заходи щодо дострокового стягнення непогашеної суми заборгованості згідно з договором, нараховувати на непогашену суму основної заборгованості за договором на водопостачання та прийом стічних вод від 05.01.2006 №3 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, 3 проценти річних та інфляційні нарахування.

Відповідно до п. 5.3. договору № 3 від 05.01.2006 та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" у разі несвоєчасного перерахування коштів споживачем за послуги водопостачання та водовідведення стягується пеня в розмірі 2% від суми заборгованості за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня.

Інші доводи, наведені відповідачем у апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів у справі, з огляду на що не приймаються судовою колегією.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що звертаючись з апеляційною скаргою, відповідач не довів неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування судового рішення, що оскаржуються.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами. Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки за результатами апеляційної скарги

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим.

Таким чином, судова колегія вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається.

Судові витрати

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 27.02.2020 у справі №920/1178/19 - без змін.

Матеріали справи № 920/1178/19 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

Т.І. Разіна