Рішення

від 20.01.2021 по справі 910/12749/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.01.2021Справа №910/12749/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" простягнення 18 527,40 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін в судове засідання 12.01.2021 не з`явилися, у зв`язку з чим розгляд справи було завершено в порядку письмового провадження, а тому згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення його повного тексту.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" про стягнення 18 527,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" посилається на те, що на виконання укладеного з відповідачем у спрощеній формі договору поставки позивачем було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" згідно видаткових накладних №2307 від 01.11.2019, №2319 від 04.11.2019, №2377 від 07.11.2019, №2486 від 14.11.2019, №2487 від 14.11.2019, №2488 від 14.11.2018 та №2561 від 19.11.2019 товар, а відповідачем не виконано свої зобов`язання з оплати поставленого товару, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 18 527,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2020 відкрито провадження у справі №910/12749/20; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

22.09.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" надійшов відзив на позов з доказами його направлення позивачу, в якому відповідач вказує, що не отримував від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" товар за видатковими накладними №2307 від 01.11.2019, №2319 від 04.11.2019, №2377 від 07.11.2019, №2486 від 14.11.2019, №2487 від 14.11.2019, №2488 від 14.11.2018 та №2561 від 19.11.2019, в той час як Товариством з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" не надано товарно-транспортної накладної на підтвердження поставки товару. Також відповідач вказує, що у нього відсутні оригінали відповідних накладних та акту звірки за період з 01.11.2019 по 22.11.2019, а вимогу про оплату такого товару Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" не отримувало, оскільки у період дії жорстких карантинних заходів, пов`язаних із протидією поширення коронавірусу COVID-19, працівники відповідача перебували на самоізоляції чи у відпустці. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що виконані на спірних видаткових накладних та акті звірки підписи від імені керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" візуально відрізняються один від одного та не належать ОСОБА_1 , а тому наявні всі підстави для проведення судової почеркознавчої експертизи наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" доказів. До свого відзиву відповідачем було долучено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та попередній розрахунок суми судових витрат, у відповідності до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" очікує понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у орієнтовному розмірі 36 500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 призначено у справі №910/12749/20 судове засідання на 13.10.2020; запропоновано сторонам надати суду інформацію щодо реєстрації податкових накладних за видатковими накладними №2307 від 01.11.2019, №2319 від 04.11.2019, №2377 від 07.11.2019, №2486 від 14.11.2019, №2487 від 14.11.2019, №2488 від 14.11.2018 та №2561 від 19.11.2019.

01.10.2020 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" надійшла відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу, в якій позивач вказує, що відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" спірних видаткових накладних та акту звірки жодним чином не спростовує факту одержання товару, як і не спростовує такої поставки відсутність товарно-транспортних накладних, оскільки останні складаються у разі задіяння у поставці товару транспортної (експедиторської) компанії, в той час як для поставки спірного товару перевізник не залучався. Крім того, позивач звертає увагу суду, що поставка Товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" товарів здійснювалась неодноразово шляхом отримання останнім товарів на складі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо". При цьому, відповідач жодним чином не спростовує проставлення на спірних видаткових накладних печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС". Також позивач заперечує проти заявленої відповідачем суми витрат на професійну правничу допомогу, оскільки остання є неспівмірною із ціною позову, складністю справи, обсягом виконаних робіт.

07.10.2020 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" надійшли заперечення на відповідь на відзив з доказами їх направлення позивачу, в яких відповідач вказує, що факт виконання підпису на видаткових накладних та акті звірки ОСОБА_1 має встановити експертиза. Також відповідач звертає увагу суду, що позивачем не надано доказів неспівмірності витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" на правничу допомогу.

12.10.2020 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" надійшла заява, в якій позивач підтримує свої позовні вимоги у повному обсязі, а також просить суд здійснювати розгляд справи №910/12749/20 за відсутності його представника за наявними у справі матеріалами; відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи та у задоволенні клопотання про стягнення понесених ним витрат на професійну правничу допомогу. Також Товариством з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" на виконання ухвали від 22.09.2020 було подано клопотання про долучення до матеріалів справи податкових накладних, які буди зареєстровані за наслідками поставки товарів за видатковими накладними №2307 від 01.11.2019, №2319 від 04.11.2019, №2377 від 07.11.2019, №2486 від 14.11.2019, №2487 від 14.11.2019, №2488 від 14.11.2018 та №2561 від 19.11.2019.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2020 відкладено судове засідання у справі на 27.10.2020; визнано обов`язковою явку представника позивача та керівника відповідача у наступне судове засідання; зобов`язано відповідача надати оригінал договору про надання правової допомоги; зобов`язано позивача надати оригінали документів, долучених ним до матеріалів справи, а також договору, який зазначено у видаткових накладних або пояснення щодо його відсутності.

26.10.2020 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" надійшла заява, в якій позивач просить суд здійснювати розгляд справи №910/12749/20 за відсутності його представника за наявними у справі матеріалами, оскільки прибуття із м. Луцьк в судове засідання до м. Києва є неможливим через обмежувальні карантинні заходи, запроваджені у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19; відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи та у задоволенні клопотання про стягнення понесених ним витрат на професійну правничу допомогу. Також на виконання вимог протокольної ухвали від 13.10.2020 позивачем разом із вказаною заявою було надіслано оригінали видаткових накладних та акту звірки, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" просило йому повернути після набрання законної сили рішенням суду.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 відкладено судове засідання у справі на 12.11.2020; запропоновано позивачу надати пояснення щодо можливості призначення у справі судової експертизи, а також відомості щодо способу одержання оригіналів видаткових накладних.

11.11.2020 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" надійшла заява, в якій позивач вказує, що товар поставлявся відповідачу на умовах його самовивозу Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо", при цьому перед відвантаженням товарів зі складу сторонами оформлялись видаткові накладні, на яких міститься підпис представника відповідача скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС", в той час як останнє жодним чином не заявляє про втрату своєї печатки. Крім того, позивач звернув увагу суду, що відповідач не звертався до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину (про підробку документів). Також у своїй заяві позивач просить суд здійснювати розгляд справи №910/12749/20 за відсутності його представника за наявними у справі матеріалами, а в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи - відмовити.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 відкладено судове засідання на 01.12.2020; визнано явку ОСОБА_1 в наступне судове засідання обов`язковою; відкладено вирішення клопотання про призначення у справі судової експертизи на наступне судове засідання.

В судове засідання, призначене на 01.12.2020 з`явились представники відповідача, в тому числі, ОСОБА_1 , який надав пояснення по суті спору та відповіді на поставлені судом питання.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 відкладено судове засідання на 17.12.2020; запропоновано ОСОБА_1 з`явитись в наступне засідання, а відповідачу - надати суду у наступне судове засідання печатку Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" та пояснення щодо податкової звітності.

16.12.2020 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" надійшла заява, в якій позивач вказує, що задоволення безпідставного клопотання відповідача про призначення судової експертизи зумовить збільшення строку розгляду справи, а тому позивач просить в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи - відмовити. Також у своїй заяві позивач просить суд здійснювати розгляд справи №910/12749/20 за відсутності його представника за наявними у справі матеріалами.

17.12.2020 засобами поштового зв`язку від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване отриманням позитивного тесту на COVID-19 у одного із близьких родичів керівника відповідача - ОСОБА_1 , з яким останній спільно проживає.

У зв`язку з неявкою представників сторін у судове засідання 17.12.2020, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2020 відкладено судове засідання на 12.01.2021 та зобов`язано відповідача виконати вимоги протокольної ухвали Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 в частині надання печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" та пояснень щодо податкової звітності.

11.01.2021 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване отриманням позитивного тесту на COVID-19 у одного із співробітників відповідача та перебуванням ОСОБА_1 на самоізоляції. Також представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване зверненням до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України щодо підробки спірних видаткових накладних та акту звірки. Тому, на думку відповідача, розгляд справи №910/12749/20 є об`єктивно унеможливленим до завершення розгляду кримінальної справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС".

В судове засідання 12.01.2021 представники сторін не з`явились. Судом враховано, що представник позивача подав до суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд справами №910/12749/20 без його участі, а в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи - відмовити.

Натомість представник відповідача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" - ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.

Пунктом 2) частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Зважаючи на те, що представник відповідача не з`явився в судове засідання, призначене на 17.12.2020, то неявка в судове засідання, призначене на 12.01.2021 є повторною, а відтак в силу приписів п. 2) ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України відсутні підстави для відкладення судового засідання.

Більше того, суд вважає неповажними причини неявки представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" в судове засідання, призначене на 12.01.2021, оскільки інтереси відповідача у даній справі представляли два представника - Вихрицький Р.П. та ОСОБА_1 . В той же час, відповідачем у своєму клопотання жодних причин неможливості Вихрицького Р.В. з`явитись у судове засідання не наведено. Водночас, у судовому засіданні 01.12.2020 судом було запропоновано ОСОБА_1 з`явитись у наступне судове засідання, а не зобов`язано, а відтак жодних підстав вважати, що неможливість прибуття ОСОБА_1 у судове засідання перешкоджає розгляду справи №910/12749/20, немає.

Крім того, жодне із клопотань відповідача про відкладення розгляду справи не містило доказів наведених у них причин неможливості прибуття у судове засідання.

У зв`язку з наведеним, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та можливість розгляду даної справи без участі представників сторін.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/12749/20 до вирішення справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства (кримінальне провадження №12020100100007582 від 12.12.2020, порушене за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС"), то суд відмовляє у задоволенні даного клопотання з огляду на наступне.

Пунктом 5) частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд, з урахуванням положень статей 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки наявні в матеріалах справи докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у даній справі.

Також суд відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" про призначення судової експертизи з підстав, які будуть викладені у мотивувальній частині даного рішення.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача, надані у судових засіданнях 13.10.2020, 27.10.2020, 12.11.2020, 01.12.2020, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із долучених позивачем до позовної заяви видаткових накладних №2561 від 19.11.2019 на суму 7 445,00 грн., №2488 від 14.11.2019 на суму 150,00 грн., №2487 від 14.11.2019 на суму 1 740,00 грн., №2486 від 14.11.2019 на суму 2 735,00 грн., №2377 від 07.11.2019 на суму 507,40 грн., №2319 від 04.11.2019 на суму 815,00 грн., №2307 від 01.11.2019 на суму 5 135,00 грн. у листопаді 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" товар на загальну суму 18 527,40 грн.

Вказані накладні містять підписи представників та скріплені печатками сторін.

Відповідач, заперечуючи проти одержання від позивача товару за спірними накладними, вказує, що дані видаткові накладні не підписувались керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" - ОСОБА_1, а виконані на них підписи візуально є різними.

Суд, дослідивши надані сторонами докази та пояснення, прийшов до висновку про необґрунтованість доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" про неодержання товару за спірними накладними з огляду на наступне.

По-перше, крім спірних накладних, позивачем на підтвердження своїх позовних вимог було надано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.11.2019 по 22.11.2019, який підписаний представниками та скріплений печатками сторін.

При цьому, суд не погоджується із доводами відповідача, що підписи, виконані на видаткових накладних та акті візуально є відмінними.

По-друге, всі підписи від імені відповідача на видаткових накладних та акті скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС". Прикметно, що у своєму відзиві на позов, відповідач, стверджуючи про невиконання уповноваженою особою від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" таких підписів, жодним чином не вказував про недостовірність печатки відповідача чи про її втрату.

При цьому, після витребування судом згідно протокольної ухвали суду від 01.12.2020 даної печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС", представники відповідача в судові засідання (17.12.2020 та 12.01.2021) не з`являлись та відповідно печатки суду не надали, про причини неможливості виконання ухвал суду від 01.12.2020 та від 18.12.2020 в частині надання печатки відповідача та пояснень з приводу податкових накладних відповідач суд не повідомив.

По-третє, позивачем на підтвердження виконання ним своїх зобов`язань також було надано суду податкові накладні, оформлені на підставі вчинення господарських операцій з постачання товару за видатковими накладними №2561 від 19.11.2019 на суму 7 445,00 грн., №2488 від 14.11.2019 на суму 150,00 грн., №2487 від 14.11.2019 на суму 1 740,00 грн., №2486 від 14.11.2019 на суму 2 735,00 грн., №2377 від 07.11.2019 на суму 507,40 грн., №2319 від 04.11.2019 на суму 815,00 грн., №2307 від 01.11.2019 на суму 5 135,00 грн.

При цьому, дані податкові накладні були зареєстровані та прийняті органом фіскальної служби 25 листопада та 10 грудня 2019 року.

Таким чином, ще з грудня 2019 року відповідач був обізнаний про реєстрацію позивачем податкових накладних за господарськими операціями за видатковими накладними №2561 від 19.11.2019 на суму 7 445,00 грн., №2488 від 14.11.2019 на суму 150,00 грн., №2487 від 14.11.2019 на суму 1 740,00 грн., №2486 від 14.11.2019 на суму 2 735,00 грн., №2377 від 07.11.2019 на суму 507,40 грн., №2319 від 04.11.2019 на суму 815,00 грн., №2307 від 01.11.2019 на суму 5 135,00 грн., оскільки останні були відображені в його електронному кабінеті Державної податкової служби України.

Матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано жодних доказів зауважень (заперечень) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" щодо одержання товару за спірними господарськими операціями та відповідно зауважень щодо реєстрації позивачем спірних податкових накладних, або коригування податкової звітності за 2019 рік, зокрема, до звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" до суду із позовом про стягнення заборгованості за спірними видатковими накладними.

Більше того, відповідач не надав жодних пояснень з приводу податкових накладних, оформлених на підставі вчинення господарських операцій з постачання товару за видатковими накладними №2561 від 19.11.2019, №2488 від 14.11.2019, №2487 від 14.11.2019, №2486 від 14.11.2019, №2377 від 07.11.2019, №2319 від 04.11.2019, №2307 від 01.11.2019, а після постановлення судом протокольної ухвали від 01.12.2020 про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" надати відповідні пояснення, представники відповідача перестали з`являтись у судові засідання.

При цьому, навіть у разі неможливості представника відповідача прибути у судове засідання з причин самоізоляції у зв`язку з перебуванням у тісному контакті з особою, у якої підтверджене захворювання на COVID-19, наведене не виключало можливості надання таких пояснень (в тому числі, іншим представником - Вихрицьким Р.П.) у письмовому чи електронному форматі, як не перешкоджали такі обставини поданню представниками відповідача клопотань про відкладення розгляду справи.

З огляду на наведене у суду наявні підстави для висновку, що відповідач фактично ухилявся від виконання протокольної ухвали від 01.12.2020 та ухвали від 18.12.2020.

По-четверте, судом враховано непослідовність пояснень керівника та доводів відповідача з приводу усталеної практики купівлі товару та оформлення видаткових накладних.

Так, відповідач стверджував, що товар ним не одержувався, а ОСОБА_1 (керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС") спірних видаткових накладних не підписував.

Однак, в судовому засіданні, призначеному на 01.12.2020, в якому здійснювалась фіксація технічними засобами, ОСОБА_1 підтвердив, що у м. Луцьк Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" виконувались будівельні роботи та необхідні матеріали для їх виконання закуповуються у м. Луцьк, однак сам керівник відповідача перебуває у м. Києві.

Прикметно, що за спірними видатковими накладними позивачем поставлялись відповідачу саме товари, необхідні для виконання будівельних робіт.

За поясненнями ОСОБА_1 така закупівля матеріалів Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" відбувалась шляхом надсилання представником відповідача через мобільний додаток (Viber) фотознімків щодо придбання товарів. В той же час, ОСОБА_1 стверджував, що фотознімків з приводу товарів за спірними видатковими накладними не одержував.

Тобто, з наведених пояснень ОСОБА_1 вбачається, не підписання особисто керівником відповідача видаткової накладної не є безумовною підставою для висновку про неодержання Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" відповідного товару.

По-п`яте, відповідач, ініціюючи проведення почеркознавчої експертизи для встановлення чи виконаний підпис на видаткових накладних та акті звірки ОСОБА_1 , ухилився від виконання вимог ухвал суду про надання печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС", якою скріплено відповідні підписи, виконані від імені відповідача.

По-шосте, даний спір перебуває на розгляді господарського суду з серпня 2020 року.

22.09.2020 представником відповідача було нарочно здано до канцелярії Господарського суду міста Києва відзив на позов, в якому викладено твердження, що спірні видаткові накладні не підписувались керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС".

Проте, відповідач не звертався до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 384 Кримінального кодексу України щодо підробки спірних видаткових накладних та акту звірки.

Таке звернення було подане Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" до Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві лише 10.12.2020, тобто більш ніж через 2 місяці після висловлення відповідної правової позиції у відзиві та питань суду щодо незвернення відповідача із відповідною заявою до правоохоронних органів, які послідовно ставились судом у судових засіданнях.

По-сьоме, керуючись приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що вірогідність підроблення документів (тобто, вчинення кримінально караних діянь) з метою заволодіння коштами Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС", розмір яких не перевищує 9 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є значно меншою, ніж вірогідність тверджень відповідача (який у листопаді 2019 року у м. Луцьку виконував будівельні роботи) про непідписання таких видаткових накладних з метою ухилення від виконання своїх зобов`язань.

Наведені обставини (зокрема, неможливість надання пояснень з приводу податкових накладних, зареєстрованих за спірними видатковими накладними; пояснення ОСОБА_1 , що при купівлі відповідачем товарів ним не завжди підписувались видаткові накладні особисто, оскільки будівельні роботи у спірний період виконувались у м. Луцьку, в той час як сам керівник відповідача перебував у м. Києві; незвернення відповідача до правоохоронних органів з приводу підроблення документів відразу після виявлення непідписання спірних видаткових накладних, а лише після запитань суду щодо причин такого незверенння; ухилення від виконання ухвал суду в частині надання печатки відповідач) дають суду підстави для висновку, що про те, що твердження відповідача про невиконання підпису керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" на спірних видаткових накладних та відповідно неодержання спірно товару спрямовані виключно на ухилення від виконання своїх зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" та затягування строку розгляду справи, зокрема шляхом призначення по справі експертизи.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи наявність достатніх доказів для вирішення даного спору та те, що висновок експерта не має для суду преюдиційного значення, суд відмовив у задоволенні відповідного клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС".

Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" на ненадання позивачем товарно-транспортних накладних як на підставу, що підтверджує не здійснення останнім поставки товару, з огляду на те, що, по-перше, товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує чи спростовує факт постачання товару. По-друге, позивач стверджу, а відповідач не спростовував таких тверджень, що поставка товару відбувалась на умовах самовивозу Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" товару зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" після складення відповідних видаткових накладних.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" Суд наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому Суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Оцінюючи надані сторонами докази, суд, застосовуючи стандарт "balance of probabilities" ("баланс ймовірностей"), за яким факт є доведеним, якщо після оцінки доказів внутрішнє переконання судді каже йому, що факт скоріше був, а ніж не мав місце, та приходить до висновку, що, дійсно, у позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар за видатковими накладними №2561 від 19.11.2019 на суму 7 445,00 грн., №2488 від 14.11.2019 на суму 150,00 грн., №2487 від 14.11.2019 на суму 1 740,00 грн., №2486 від 14.11.2019 на суму 2 735,00 грн., №2377 від 07.11.2019 на суму 507,40 грн., №2319 від 04.11.2019 на суму 815,00 грн., №2307 від 01.11.2019 на суму 5 135,00 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 202, ст. 203 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграммах, якими обмінялися сторони.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Оскільки видаткові накладні №2307 від 01.11.2019, №2319 від 04.11.2019, №2377 від 07.11.2019, №2486 від 14.11.2019, №2487 від 14.11.2019, №2488 від 14.11.2018 та №2561 від 19.11.2019 на загальну суму 18 527,40 грн. містять найменування товару, його кількість, ціну та загальну вартість, а також враховуючи прийняття відповідачем поставленого згідно вказаних накладних товару, суд дійшов висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов договорів поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, у листопаді 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" товар за видатковими накладними №2561 від 19.11.2019, №2488 від 14.11.2019, №2487 від 14.11.2019, №2486 від 14.11.2019, №2377 від 07.11.2019, №2319 від 04.11.2019, №2307 від 01.11.2019 на загальну суму 18 527,40 грн.

За приписами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд відзначає, що нормою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, між іншим, можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.

З огляду на те, що сторонами не надано доказів погодження строків оплати товару, поставленого за видатковими накладними №2307 від 01.11.2019, №2319 від 04.11.2019, №2377 від 07.11.2019, №2486 від 14.11.2019, №2487 від 14.11.2019, №2488 від 14.11.2018 та №2561 від 19.11.2019, суд прийшов до висновку щодо необхідності застосування до спірних правовідносин положень ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, відповідач повинен був оплачувати товар, поставлений позивачем за видатковими накладними №2307 від 01.11.2019, №2319 від 04.11.2019, №2377 від 07.11.2019, №2486 від 14.11.2019, №2487 від 14.11.2019, №2488 від 14.11.2018 та №2561 від 19.11.2019 на наступний день, після підписання таких накладних (з урахуванням приписів ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Доказів сплати відповідачем коштів за поставлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" товар згідно видаткових накладних №2307 від 01.11.2019, №2319 від 04.11.2019, №2377 від 07.11.2019, №2486 від 14.11.2019, №2487 від 14.11.2019, №2488 від 14.11.2018 та №2561 від 19.11.2019 на загальну суму 18 527,40 грн. станом на дату розгляду справи по суті Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" суду не надано.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" не спростовано тверджень позивача щодо наявності у нього заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" у розмірі 18 527,40 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Щодо інших доводів сторін, викладених у заявах по суті справи, суд зазначає, що у п. 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Пронін проти України" зазначено, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що інші доводи сторін судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному аспектах.

Таким чином, аявність та обсяг заборгованості відповідача у розмірі у розмірі 18 527,40 грн. (за видатковими накладними №2307 від 01.11.2019, №2319 від 04.11.2019, №2377 від 07.11.2019, №2486 від 14.11.2019, №2487 від 14.11.2019, №2488 від 14.11.2018 та №2561 від 19.11.2019) підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі.

В той же час, оскільки позов задоволено в повному обсязі, витрати відповідача на оплату професійної правничої допомоги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС".

Керуючись статтями 13, 74, 79, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс ДС" (03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40; ідентифікаційний код 41943974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фасад Експо" (43017, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Марка Вовчка, буд. 72, кв. 3; ідентифікаційний код 38474537) суму боргу у розмірі 18 527 (вісімнадцять тисяч п`ятсот двадцять сім) грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 20.01.2021.

Суддя Р.В. Бойко