РІШЕННЯ
Іменем України
20 січня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/1037/20
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВА АЛЕКС» ,
код ЄДРПОУ 42782550, вул. М. Машкіна, 1, м. Свалява, Закарпатська область, 89300
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ашер» ,
код ЄДРПОУ 14236924, вул. Борисенка, 47, м. Чернігів, 14037
Предмет спору: про стягнення 287 034,40 грн,
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
не викликались,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «АКВА АЛЕКС» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашер» , у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 287 034,40 грн заборгованості за поставлений товар.
Дії суду щодо розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.11.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Після усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, ухвалою суду від 01.12.2020 вказана позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та відкрито провадження у справі № 927/1037/20.
Відповідно до ст. 165, 251 ГПК України вказаною ухвалою відповідачу було встановлено 15 денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для надання відзиву на позовну заяву.
Вказана ухвала отримана позивачем 08.12.2020 згідно поштового повідомлення №1400050213287, відповідачем - 03.12.2020 згідно поштового повідомлення №1400050213295.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву.
Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 18.12.2020.
Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Позиції учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором № 32/07 від 05.07.2019 в частині несвоєчасної оплати за поставлений товар.
Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
05.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аква Алекс» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ашер" (покупець) укладено договір № 32/07 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1-1.2 Договору продавець продає мінеральну воду покупцеві, (в подальшому товар) в асортименті і розфасовці, по кількості, ціні та на умовах, вказаних нижче. Загальна кількість складає суму кількості товару, що постачається за всіма взятими накладними за даним договором.
Згідно п.2.1-2.2 Договору ціни на товар узгоджуються сторонами і вказуються в супровідних документах. Порядок розрахунків: покупець здійснює оплату за поставлену партію товару у повному обсязі (100%) протягом 30 календарних днів з моменту її отримання.
Відповідно до п.2.4 Договору у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, платежі відносяться на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто, починаючи з тої, що виникла у найдавніший (минулий) період, до повного її погашення.
Продавець (за домовленістю з покупцем) постачає покупцеві товар партіями, на умовах DAP(згідно правил Інкотермс 2010) за вказаною у замовленні адресою складу покупця, якщо інші умови не узгоджено сторонами (п.4.1 Договору).
Відповідно до п.4.3 Договору датою поставки партії товару вважається дата прийомки товару на складі покупця. Факт приймання товару на склад покупця підтверджується підписом представника покупця на товарно-супровідних документах (ТТН, видаткових накладних і т.д.)
Згідно п.5.3 Договору при поставці продукції використовується зворотна транспортна тара багаторазового використання - піддон дерев`яний розміром 1200х1000 та/або розміром 1200х800мм. Покупець зобов`язаний прийняти на відповідальне зберігання піддони (заставна вартість за 1 шт. - вказана у супровідних документах без ПДВ), які звільнилися з-під реалізованої продукції та повернути їх продавцю на його першу вимогу. Тара повертається протягом 3 календарних днів із дня пред`явлення вимоги (за допомогою засобів електронного чи телефонного зв`язку).
Найменування тари: Піддон дерев`яний розміром 1200х1000 та/або розміром 1200х800мм, який відповідає вимогам ГОСТ 9557-87 або 9078-84, та може бути використаний за його призначенням (п.5.4 Договору).
Відповідно до п.5.5 Договору за домовленістю сторін продавець самостійно, власним чи орендованим транспортом та за свій рахунок проводить повернення піддонів. Покупець відповідає за навантаження товару на пред`явлений продавцем транспортний засіб та зобов`язаний належним чином оформити товарно-транспортну накладну форми 1-ТН. Зворотна тара повертається у стані придатному для повторного використання за її призначенням тобто без пошкоджень, з урахуванням п.п.5.4,5.6 Договору.
Згідно п.5.6 Договору норма допустимого пошкодження тари встановлюється у розмірі 5% від загальної кількості повернення кожної партії зворотної тари. Про ту кількість пошкодженого товару, що перевищує 5%, сторонами протягом 5 робочих днів, складається Акт, який є підставою для відмови в прийнятті тари продавцем. Кількість дефектів одного піддону не повинно становити більше як 3 деталі. Якщо кількість пошкоджених або взагалі відсутніх елементів (таких як: шашка, нижня дошка, верхня дошка) сягає понад 3, то такий піддон не приймається продавцем взагалі.
У випадку повернення тари неналежної якості, що не відповідає вимогам п.5.4, 5.6 цього договору, покупець зобов`язаний замінити його на тару належної якості протягом 2 днів або за погодженням сторін, під час повернення наступної партії зворотної тари. Якщо покупець немає можливості замінити неякісні піддони на піддони належної якості, продавець нараховує ПДВ на вартість піддону, згідно п.5.3 та виставляє рахунок покупцю, який в свою чергу зобов`язаний його сплатити протягом 7 робочих днів (п.8.7 Договору).
Даний договір вступає в силу з моменту підписання її обома сторонами та діє до 31.12.2019. За відсутності заперечень сторін термін дії договору продовжується на кожний наступний рік (п.11.4 Договору).
На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар згідно видаткових накладних №РН-000594 від 18.12.2019 на суму 66 762,24 грн, №РН-000595 від 18.12.2019 на суму 45 899,04 грн, №РН-000047 від 16.01.2020 на суму 62 589,60 грн, №РН-000048 від 16.01.2020 на суму 50 071,68 грн, №РН-0000125 від 29.02.2020 на суму 54 244,32 грн, №РН-0000126 від 29.02.2020 на суму 58 416,96 грн, №РН-0000170 від 31.03.2020 на суму 58 416,96 грн, №РН-0000171 від 31.03.2020 на суму 54 244,32 грн, №РН-0000313 від 23.06.2020 на суму 57 389,28 грн (а.с. 14-22) та товарно-транспортних накладних №0000000631 від 18.12.2019, №0000000632 від 18.12.2019, №000000053 від 16.01.2020, №000000054 від 16.01.2020, №0000000132 від 29.02.2020, №0000000133 від 29.02.2020, №0000000189 від 31.03.2020, №0000000190 від 31.03.2020, №0000000330 від 23.06.2020 (а.с. 60-68).
Відповідач частково виконав взяті на себе зобов`язання з оплати поставленого товару та сплатив позивачу кошти у загальному розмірі 221 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою за період з 01.01.2020 по 28.10.2020 (а.с. 58-59).
Як зазначає позивач у позовній заяві в ході досудового врегулювання спору, він неодноразово звертався до відповідача і усно (за допомогою засобів телефонного зв`язку) з вимогою повернути борг за товар та повернути зворотну тару, що звільнилася з-під реалізованого товару, а потім і письмово, шляхом пред`явлення претензії №01/08 від 10.08.2020 на суму 292 034,40 грн з проханням погасити борг та з попередженням про направлення справи на розгляд до Господарського суду у випадку непогашення. Разом з претензією відповідачу було надіслано Акт звірки взаєморозрахунків станом на 10.08.2020 для підписання . Сума боргу, вказана у претензії №01/08 від 10.08.2020, а саме: 292 034,40 грн виведена на підставі Акту звірки взаєморозрахунків з урахуванням двох зведених сум: боргу за товар, що на дату подання претензії становив 284 774,40 грн (про який йдеться у електронному листі від 04.08.2020) та боргу за зворотну тару у розмірі 7260,00 грн. В результаті розгляду претензії, відповідач провів часткову оплату 12.08.2020 у розмірі 5000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку за період з 01.01.2020 по 28.10.2020.
Як стверджує позивач, залишок заборгованості відповідача перед позивачем становить 287034,40грн., що включає в себе заборгованість за товар в сумі 279 774,40 грн та заборгованість за зворотну тару в сумі 7260,00грн. Позивач вказує, що відповідач не здійснив оплату товару по наступним накладним №РН-0000125 від 29.02.2020, №РН-0000126 від 29.02.2020, №РН-0000170 від 31.03.2020, №РН-0000171 від 31.03.2020, №РН-0000313 від 23.06.2020.
Неоплата відповідачем вказаної заборгованості в сумі 287 034,40 грн стала підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.
Оцінка суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за товар в сумі 279 774,40 грн.
Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив у повному обсязі кошти за отриманий ним товар у визначений договором строк, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 279 774,40грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення заборгованість за зворотну тару в сумі 7260,00грн.
Як свідчать матеріали справи позивач згідно видаткових накладних, копії яких додані до матеріалів справи (а.с.14-22) поставив відповідачу товар у зворотній тарі у кількості 121 шт загальною заставною вартістю 7260 грн.
У п. 5.3-5.6, 8.7 Договору сторони передбачили умови щодо повернення зворотної тари, вказавши, що тара, зокрема, повертається протягом 3 календарних днів із дня пред`явлення вимоги.
Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Позивачем не подано доказів усної вимоги до відповідача про повернення тари. Претензія №01/08 від 10.08.2020, яка отримана відповідачем 14.08.2020, також не містить вимоги про повернення тари, лише вимогу щодо оплати товару.
При цьому, позивач, як на підставу заявлених вимог вказує на заборгованість по накладним №РН-0000125 від 29.02.2020, №РН-0000126 від 29.02.2020, №РН-0000170 від 31.03.2020, №РН-0000171 від 31.03.2020, №РН-0000313 від 23.06.2020, за якими було передано тари лише у кількості 67 шт. на суму 4020,00 грн.
Настання інших обставин, передбачених п. 5.6, 8.7 Договору, наслідком яких було б виникнення обов`язку у відповідача оплатити тару, позивач не навів, доказів настання таких обставин не надав.
Таким чином, відповідач зобов`язаний повернути зворотну тару на вимогу позивача, і не зобов`язаний оплачувати її вартість без настання відповідних наслідків, передбачених Договором. Нав`язування позивачем відповідачу обов`язку щодо оплати зворотної тари без передбачених п. 5.3-5.6, 8.7 Договору підстав порушує права останнього.
Отже, право грошової вимоги позивача до відповідача щодо відшкодування вартості зворотної тари має бути підтверджено доказами, які передбачені умовами укладеного між сторонами договору. Разом з тим, позивач таких доказів до суду не подав.
Судом також взято до уваги, що Акти звірки відповідачем не підписано. При цьому, у електронному листі (а.с.23) відповідачем визнано борг (284 774,40 грн) без урахування вартості тари.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 7260 грн задоволенню не підлягають.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ашер» (код ЄДРПОУ 14236924, вул. Борисенка, 47, м. Чернігів, 14037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВА АЛЕКС» (код ЄДРПОУ 42782550, вул. М. Машкіна, 1, м. Свалява, Закарпатська область, 89300) 279 774,40 грн заборгованості за поставлений товар та 4196,62 грн витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .
Суддя В. В. Шморгун
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2021 |
Оприлюднено | 21.01.2021 |
Номер документу | 94259185 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Шморгун В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні