Рішення

від 20.01.2021 по справі 822/2194/15

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2194/15

РІШЕННЯ

іменем України

20 січня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство "УкрСиббанк" про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Хмельницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, у якому просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.02.2015 №0002681720/20, №0002691720/19, від 14.05.2015 №0006541720.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, згідно яких позивач, який отримав дохід у вигляді анульованої заборгованості (списання кредитної заборгованості по кредитному договору) в сумі 96538,00 грн., зобов`язаний був задекларувати його в річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік та сплатити податкове зобов`язання. Вказує, що відповідач належним чином не з`ясував та в акті перевірки не вказав, коли виникла у позивача перед АТ " УкрСиббанк " списана останнім кредитна заборгованість за кредитним договором, та чи не закінчилися на момент її списання передбачені ст.257, п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України строки позовної давності.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.06.2015 відкрито провадження по справі.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року, позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 28 липня 2020 року скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року у справі №822/2194/15 та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Верховний суд відмітив, зокрема, що, мотивуючи прийняття рішення про задоволення позову, суди виходили з того, що відповідач, провівши документальну позапланову перевірку ОСОБА_1 , належним чином не з`ясував, та в акті перевірки не вказав, коли у позивача виникла кредитна заборгованість перед ПАТ "УкрСиббанк" списана останнім, та чи не закінчились на момент її списання передбачені статтею 257, пунктом 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України строки позовної давності. Отже, суди вважали, що в даному випадку відсутні умови для застосування абзацу д підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України. Проте приписи Глави 5 КАС України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції.

Ухвалою суду від 21 серпня 2020 року прийнято до провадження адміністративну справу №822/2194/15 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Замінено Хмельницьку ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області на її правонаступника - ГУ ДПС у Хмельницькій області, та витребувано у АТ " УкрСиббанк " письмову інформацію щодо структури списаної у 2012 році кредитної заборгованості ОСОБА_1 в сумі 96538 грн. за кредитним договором №11408236000, укладеного 19 листопада 2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" і ОСОБА_1 , із обов`язковим зазначенням дати виникнення цієї заборгованості і по якій сумі боргу на час списання пройшло 3 роки (загальна сума: основний борг, штрафні санкції).

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказав, що інформація центральної бази даних ДРФО свідчить про отримання ОСОБА_1 доходу у вигляді списання кредитної заборгованості за кредитним договором. Повідомленням, наданим ПАТ "УкрСиббанк", зобов`язано позивача відобразити анульовану заборгованість в річній податковій декларації та самостійно сплатити суму податку на доходи фізичних осіб, однак станом на 21 січня 2015 року позивач не подав декларацію про майновий стан і доходи.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2020 року витребувано в АТ "УкрСиббанк" докази.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк" 19 листопада 2008 року укладено договір про надання споживчого кредиту №11408236000 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого сума кредиту складає 149800 грн., та надання якого здійснюється 19.11.2008. Кінцевий термін остаточного повного погашення кредитної заборгованості - 18 листопада 2015 року, при цьому згідно умов договору може бути встановлено інший термін повернення кредиту.

05 березня 2012 року ОСОБА_1 отримав особисто під підпис повідомлення АТ "УкрСиббанк" про анулювання боргу (в порядку п.п. "д" п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України).

Згідно цього повідомлення АТ УкрСиббанк з метою виконання вимог пп. д пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України повідомив ОСОБА_1 , як платника податку на доходи фізичних осіб - боржника, що АТ УкрСиббанк прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості, що станом на 05 березня 2012 р. становить 87 246,86 гривень 86 копійок, штрафні санкції у сумі 9 290,73 гривень73 копійки. Також звернуто увагу, що відповідно до пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо, та вказано про необхідність самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

У подальшому контролюючим органом проведена позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_1 за період з 01 січня по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт №121/22-18-17-03/ НОМЕР_1 від 28 січня 2015 року, яким встановлено порушення:

- п.179.7 ст.179 ПК України, внаслідок чого занижено податкове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 14480,70грн.;

- підп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 ПК України - неподання декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік.

Перевіркою встановлено, що позивач не задекларував дохід у вигляді анульованої заборгованості (списання кредитної заборгованості по кредитному договору) в сумі 96538,00 грн. в річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік та не сплатив податкове зобов`язання в сумі 14480,7 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 18 лютого 2015 року:

- №0002681720/20, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 14480,70 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3620,18 грн.;

- №0002691720/19, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн.

На вказані податкові повідомлення-рішення позивачем подано скаргу до ГУ ДФС в Хмельницькій області. Рішенням ГУ ДФС у Хмельницькій області №4347/10/22-01-10-03-14 від 30 квітня 2015 року:

- залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2015 року №0002691720/19;

- збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб податкового повідомлення-рішення від 18 лютого 2015 року №0002681720/20 на 1716,16 грн. та в сумі 429,04 грн. штрафної санкції.

Підставою для збільшення суми грошового зобов`язання вказано те, що відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України за отримане додаткове благо в сумі 96538 грн. підлягає нарахуванню податок в сумі 16196,86 грн. ((1073 грн. мін. з/п на 01.01.12 х 10 = 10730 х 15% = 1609,50 грн.) + (96538 - 10730) х 17% = 14587,36 грн.)), що на 1716,16 грн. більше, ніж визначено за результатами перевірки.

Враховуючи рішення ГУ ДФС у Хмельницькій області про результати розгляду скарги, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2015 року №0006541720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1716,16 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції 429,04 грн.

На виконання ухвали суду від 21.08.2020 листом АТ "УкрСиббанк" №64/09/23-БТ від 03 вересня 2020 року повідомлено, що 05.03.2012 АТ "УкрСиббанк" анульовано (прощено) кредитну заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №11408236000 від 19.11.2008 р., яка складалась з наступної заборгованості:

- сума основного боргу (кредиту) - 84 896 грн. 19 коп.;

- сума відсотків - 2 350 грн. 67 коп. ( нараховані за період з 19.02.2012 по 04.03.2012);

- штрафні санкції (пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та за процентами) у сумі 9 290 грн. 73 коп. (нарахована за період з 06.03.2011 по 05.03.2012).

Також вказаним листом повідомлено, що станом на дату анулювання (прощення) кредитної заборгованості за кредитним договором №11408236000 від 19 листопада 2008 року по кредитній заборгованості ОСОБА_1 не пройшло 3 роки та, відповідно, не закінчились строки позовної давності, передбачені ст.257, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Також АТ "УкрСиббанк" надано довідку-розрахунок заборгованості за кредитом ОСОБА_1 на 05.03.2012, відповідно до якої прострочена заборгованість уторилась, починаючи з 19.08.2009. Станом на 20.02.2012 розмір простроченої заборгованості становив 30992,42 грн., а залишок строкової заборгованості за наданим кредитом - 114 661,10 грн. Загальна заборгованість станом на 20.02.2012 - 145 653,52 грн. 05.03.2012 відбулось погашення кредиту на суму 60757,33 грн. Після такого погашення прострочена заборгованість була відсутня, а залишок строкової заборгованості та загальний залишок заборгованості становив 84896,19 грн.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд звертає увагу на наступне.

Підпунктом 14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) визначено, що додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.

Відповідно до підп.162.1.1 п.162.1 ст.162 ПК України платником податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту "д" підп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Водночас, кредитні відносини, що виникають між банком та клієнтом є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим, сума процентів, нарахованих банком за умовами договору за користування кредитом, комісій та/або штрафних санкцій (пені) не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, комісій та/або штрафних санкцій (пені), нарахованих за користування кредитом й за прострочення виконання грошового зобов`язання, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Відсутність в підпункті "д" підп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) точності щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (процентного) кредитором за його самосійним рішенням, була усунута шляхом внесення змін Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2015 року.

Згідно з підпунктом "д" підп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції, чинній з 01 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Тобто, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, комісії та/або штрафні санкції (пеню) прощені (анульовані) кредитором, а тому база оподаткування повинна визначатись лише з суми, прощеної (анульованої) банком, яку позивач фактично отримав за банківським кредитом.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.03.2020 у справі №817/1670/16, від 18.04.2019 у справі № 815/6886/15, від 15.03.2019 року у справі №818/1102/16.

Отже, анульовані (прощені) кредитором штрафні санкції та відсотки не є додатковим благом та, як наслідок, не підлягають включенню до загального оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до інформації, наданої АТ "УкрСиббанк", сума анульованого основного боргу по кредитному договору склала 84896,19 грн. Отже, позивачу прощено заборгованість за тілом кредиту в сумі 84896,19 грн. Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням, є доходом такого платника.

При цьому кредитором було належним чином повідомлено позивача про прощення (анулювання) боргу під підпис особисто, тобто дотримано умови, з якими положення підпункту д підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України пов`язують обов`язок платника податків відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу.

Щодо дотримання такої умови включення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, як те, що дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, має бути анульований до закінчення строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Поняття позовної давності визначається Цивільним кодексом України як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Судом зроблено висновок, що законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку.

Відповідно до наданої АТ "УкрСиббанк" довідки-розрахунку заборгованості за кредитом ОСОБА_1 на 05.03.2012, судом встановлено, що прострочена заборгованість була відсутня, а залишок строкової заборгованості та загальний залишок заборгованості становив 84896,19 грн., який і був йому анульований (прощений).

Листом АТ "УкрСиббанк" №64/09/23-БТ від 03 вересня 2020 року також повідомлено, що станом на дату анулювання (прощення) кредитної заборгованості за кредитним договором №11408236000 від 19 листопада 2008 року по кредитній заборгованості ОСОБА_1 не пройшло 3 роки та, відповідно, не закінчились строки позовної давності, передбачені ст.257, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Отже, дохід, отриманий позивачем як додаткове благо, не був анульований до закінчення строку позовної давності.

Таким чином, позивач за 2012 рік отримав дохід у вигляді додаткового блага - прощення заборгованості за кредитом у розмірі 84896,19 грн., у зв`язку з чим повинен був подати податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2012 рік та сплатити податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб.

Проте позивачем не задекларовано дохід у вигляді додаткового блага, що виник у зв`язку з прощенням (анулюванням) боргу за кредитним договором, та, відповідно, не сплачено податок з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2012 року становила 1073,00 грн.

Таким чином, розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб з суми прощеного боргу становить:

- десятикратний розмір мінімальної заробітної плати: 10 * 1073,00 = 10730,00 грн.;

- сума податку за ставкою 15 відсотків: 10730,00 грн. * 15% = 1609,50 грн.;

- сума оподаткованого доходу за ставкою 17 відсотків: 84896,19 - 10730,00 = 74166,19 грн.;

- сума податку за ставкою 17 відсотків: 74166,19 грн. * 17% = 12608,25 грн.;

- загальна сума податку: 1609,50 грн. + 12608,25 грн. = 14217,75 грн.

Відповідно до статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, розмір штрафної санкції з визначеної суми податку становить 14217,75 х 25 % = 3554,44 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2015 року №0002681720/20, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 14480,70 грн. - за основним платежем та на 3620,18 грн. застосовано штрафні (фінансові) санкції - є правомірним в частині визначення основного платежу у розмірі 14217,75 грн. та 3554,44 грн. штрафних санкцій.

Отже, таке податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення 262,95 грн. за основним платежем та 65,74 грн. за штрафними санкціями.

Як наслідок, також є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення від 14 травня 2015 року №0006541720.

Пунктом 179.1 статті 179 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п.120.1 ст.120 ПК України в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

Оскільки відповідна декларація з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік позивачем подана не була, застосування штрафу відповідно до податкового повідомлення-рішення №0002691720/19 від 18 лютого 2015 року є правомірним. Тому у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 182,70 грн. слід стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - у сумі 25,98 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2015 року №0002681720/20 у частині визначення суми грошового зобов`язання у розмірі 262,95 грн. за основним платежем та 65,74 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 14 травня 2015 року №0006541720.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 25 (двадцять п`ять) грн. 98 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20 січня 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Третя особа:Акціонерне товариство "Укрсиббанк" (вул.Андріївська, 2/12, м.Київ, 04070 , код ЄДРПОУ - 09807750)

Головуючий суддя Д.А. Божук