Ухвала

від 19.01.2021 по справі 640/13054/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Бояринцева М.А. суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року Справа № 640/13054/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Сакевич Ж.В.,

представника відповідача Коломійця В.М.,

представника ТОВ Нафтогазгеорозвідка Гнатенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві заяву товариства з обмеженою відповідальністю Юноліт Ойл про відмову від позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Юноліт Ойл до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Юноліт Ойл (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (далі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення у встановленій формі з приводу заяви ТОВ Юноліт Ойл № 2620/09/19-ЮО від 20.09.2019 щодо розширення меж раніше наданої у користування площі ділянки надр Фльорівсько-Ювілейної площі;

- визнання протиправними дій відповідача щодо повернення ТОВ Юноліт Ойл заяви № 2620/09/19-ЮО від 20.09.2019 з доданими до неї документами щодо розширення меж раніше наданої у користування площі ділянки надр;

- зобов`язання відповідача видати наказ про надання ТОВ Юноліт Ойл спеціального дозволу на користування надрами Фльорівсько-Ювілейної площі на підставі заяви щодо розширення меж раніше наданої у користування площі ділянки надр № 2620/09/19-ЮО від 20.09.2019;

- зобов`язання відповідача на підставі заяви ТОВ Юноліт Ойл щодо розширення меж раніше наданої у користування площі ділянки надр № 2620/09/19-ЮО від 20.09.2019 видати позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами Фльорівсько-Ювілейної площі на геологічне вивчення нафтогазоносних, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що позивачем для отримання спеціального дозволу щодо розширення меж раніше наданої у користування ділянки надр Фльорівсько-Ювілейної площі було подано повний пакет документів і що у відповідача не було правових підстав для повернення відповідної заяви позивача та доданих до неї документів.

Разом з тим, суд зазначив, що відповідачем не було прийнято жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача і що зауваження Міністерства енергетики та захисту довкілля України могло бути підставою для відмови у наданні позивачу відповідного дозволу, а не для повернення поданої ним заяви.

Крім того, суд вказав, що в листі Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 15.10.2019 № 5/1-11/11018-19, на підставі якого відповідачем повернуто позивачу подані ним документи, не конкретизовано, яким саме вимогам Порядку вони не відповідають.

Також судом прийнято до уваги, що вказаний лист складений зі спливом законодавчо визначеного строку, а тому у відповідача було підстави вважати, що Міністерством енергетики та захисту довкілля України погоджено надання позивачу відповідного дозволу.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач і ТОВ Нафтогазгеорозвідка подали апеляційні скарги, в яких просять його скасувати та відмовити в задоволення позову повністю.

Відповідач в обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що заяву позивача про надання спірного дозволу та доданий до неї пакет документів було повернуто внаслідок їх невідповідності вимогам Порядку № 615.

Разом з тим, апелянт вказує, що в рамках кримінального провадження № 62019000000000544 на родовище Фльорівсько-Ювілейна площа на території Котелевського, Полтавського та Чутівського районів Полтавської області накладено арешт, яким, зокрема заборонено Державній службі геології та надр України вчиняти дії щодо внесення змін (у тому числі зміни власника чи користувача) та переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами.

Також відповідач у своїй скарзі наполягає на тому, що вирішення питання про надання дозволу на користування надрами належить до його дискреційних повноважень, і вважає, що судовим рішенням у цій справі здійснено втручання в його дискрецію.

Крім того, на думку апелянта, судом першої інстанції було безпідставно визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо неприйняття рішення за заявою позивача, оскільки в цьому випадку мали місце дії щодо повернення такої заяви, а не бездіяльність.

ТОВ Нафтогазгеорозвідка у своїй апеляції стверджує, що цей спір стосується розширення позивачу меж раніше наданої ділянки надр, яке відбуватиметься за рахунок ділянки надр Будищансько-Чутівської площі, що перебуває у користуванні ТОВ Нафтогазгеорозвідка .

При цьому, апелянт вказує, що він здобув відповідне право користування за результатами аукціону 07.10.2020.

Разом з тим, ТОВ Нафтогазгеорозвідка зазначає, що позивач також мав право взяти участь у вказаному аукціоні, але таким правом не скористався.

Водночас, апелянт вважає, що рішення, яке ухвалено судом у цій справі, порушує його права та інтереси і фактично його виконання є неможливим.

Також, на переконання апелянта, судом першої інстанції безпідставно не було враховано, що відповідно до п. 25 Порядку № 615, подання неповного пакету документів є правовою підставою для повернення заяви про надання дозволу на користування надрами, а також зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено, які саме документи були подані позивачем для отримання спірного дозволу.

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції повинен був замінити третю особу - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України на її правонаступника (Міністерство енергетики України) та з`ясувати спірні обставини справи, зокрема встановити, які саме зауваження були надані Міністерством щодо документації позивача.

З цих та інших підстав апелянти оскаржують рішення суду першої інстанції та стверджують, що воно прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 та від 09.12.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційні скарги та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та стверджуючи, що повернення поданої ним заяви з додатками без прийняття жодного рішення не відповідає вимогам Порядку № 615 і свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Також у своєму відзиві позивач наполягає на правильності обраного судом першої інстанції його прав і законних інтересів і стверджує, що лише такий спосіб захисту є ефективним за виниклих правовідносин та не може вважатися втручанням у дискреційні повноваження позивача.

Крім того, позивач зазначає, що арешт, про який вказує відповідач у своїй апеляційній скарзі, було накладено ухвалою суду після виникнення спірних правовідносин, а також звертає увагу на те, що на теперішній час така ухвала скасована судом апеляційної інстанції.

Третьою особою - Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України також подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому Міністерство підтримує вказану апеляцію і просить її задовольнити, зазначаючи, що судом першої інстанції не було з`ясовано підстави повернення позивачу поданої ним заяви та відповідних документів.

Разом з тим, Міністерство вказує, що в документах, які подавалися позивачем, не співпадають координати точки 6, вказані в каталозі географічних координат, з координатами, зазначеними в таблиці 1 висновку з оцінки впливу на довкілля від 03.09.2019 № 7-03/12-20195243707/1.

12.01.2021 від позивача надійшло клопотання про закриття провадження в цій справі, в якому він просить прийняти його відмову від позову в цій справі, закрити провадження та вказує, що йому відомі і зрозумілі відповідні процесуальні наслідки.

В обґрунтування зазначеної заяви позивач вказує, що в нього відпала необхідність у подальшому розгляді цієї справи у зв`язку з новою стратегією господарської діяльності.

12.01.2021 колегією суддів було відкладено судовий розгляд цієї справи на 19.01.2021 для надання учасникам справи можливості ознайомитися із вказаною заявою позивача та викладеними у ній доводами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи заявника вказаного клопотання, проаналізувавши норми процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що така заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 314 КАС України, позивач може відмовитися від позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження.

У разі відмови від позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 189, 190 цього Кодексу, якою одночасно визнає нечинним судове рішення суду першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 2 частини першої, частини другої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Отже, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача відмовитися від позову.

Колегія суддів встановила, що заяву про відмову від позову від імені позивача ТОВ Юноліт Ойл подано його директором Толок В.О., який наділений відповідними повноваженнями, і така заява відповідає вимогам ст. 189 КАС України.

При цьому, подання позивачем у цій справі зазначеної заяви не суперечать закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що заява позивача про відмову від позову підлягає задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року - визнанню нечинним, а провадження у справі - закриттю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 189, 242, 243, 248, 314, 315, 321, 325 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Юноліт Ойл про відмову від позову у справі № 640/13054/20 - задовольнити.

Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю Юноліт Ойл від позову у справі № 640/13054/20.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2020 року - визнати нечинним.

Провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Юноліт Ойл до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 20.01.2021.

Головуючий суддя

Судді: