Постанова

від 20.01.2021 по справі 140/3565/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/3565/20 пров. № А/857/9473/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Волинська оптово-роздрібна фірма Галант на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року, прийняте суддею Валюхом В.М. у місті Луцьку у справі за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до приватного акціонерного товариства Волинська оптово-роздрібна фірма Галант про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-

встановив:

Головне управління ДПС у Волинській області (надалі - позивач, ГУ ДПС у Волинській області ) звернулося з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства Волинська оптово-роздрібна фірма Галант (надалі - ПАТ Волинська оптово-роздрібна фірма Галант , відповідач) про надання дозволу на погашення податкового боргу на суму 211433,47 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що оскільки у відповідача наявний податковий борг в розмірі 211433,31 грн., стягнутий за рішенням суду, сума такого боргу вважається узгодженою, у відповідача відсутні кошти на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, та у нього наявне майно у податковій заставі, при цьому, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття судом рішення про надання позивачу дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 211433,47 грн. за рахунок майна ПАТ Волинська оптово-роздрібна фірма Галант , що перебуває у податковій заставі.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ПАТ Волинська оптово-роздрібна фірма Галант подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач не надав суду доказів того, що в період з 02.10.2019 року по 12.03.2020 року на рахунках в новому форматі ІВАN в ПАТ Волинська оптово-роздрібна фірма Галант були відсутні кошти. Інкасові доручення №№1256, 1257, 1262, 1263 від 10.06.2019 року не можуть вважатися належним та допустимим доказом, що підтверджує наявність/відсутність коштів на рахунках відповідача та не повинні братися до уваги.

Звертає увагу на те, що лише сукупність обставин, зокрема, постанова суду про стягнення коштів, документи, що свідчать про відсутність коштів на рахунках та неможливість виконання постанови суду про стягнення коштів є підставою для контролюючого органу звернутися до суду із позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків (маються покликання на постанову Верховного Суду від 24.03.2020 року у справі №813/3326/15).

Крім того, вказує на те, що у позовній заяві не зазначено про дату надіслання (вручення) податкової вимоги. Також зазначає, що у матеріалах справи відсутній Витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна про реєстрацію податкової застави.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

ГУ ДПС у Волинській області у відзиві на апеляційну скаргу звертає увагу, що інкасові доручення повернуто без виконання банківськими установами з відстави відсутності коштів на рахунках.

Також зазначає, що податкову заставу було зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін), що підтверджується витягом від 14.08.2018 №56606535.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

ПАТ Волинська оптово-роздрібна фірма Галант подало до суду заперечення на відзив, в якому щодо вручення податкових вимог форми Ю1 №1/526 від 07.05.2007 року та Ю2 від 19.06.2007 року №2/620 звертає увагу на відсутність у графі вручено року вручення таких.

Також зазначає, що у матеріалах справи відсутній Акт опису майна, який складався на підставі Рішення №20 про опис майна у податкову заставу від 13.03.2017 року. Натомість наявний Акт опису майна (щодо зміни предмета податкової застави) від 14.08.2018 року.

Відповідно по п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ПАТ Волинська оптово-роздрібна фірма Галант зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку платником податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 21.02.2020 року № 1006373642 (а. с. 4-6), має відкриті рахунки у банківських установах (а. с. 7).

Станом на 11.03.2020 року за відповідачем обліковується податковий борг у загальній сумі 922087,10 грн., у тому числі: з ПДВ у сумі 246070,37 грн., з земельного податку з юридичних осіб у сумі 530093,93 грн., з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 145922,80 грн., про що зазначено ГУ ДПС у Волинській області в довідці про наявність боргу по платежах до бюджету та підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а. с. 7, 24-63).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 року у справі № 0340/1936/18 позовом ГУ ДФС у Волинській області до ПАТ Волинська оптово-роздрібна фірма Галант про стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують платника податків в рахунок погашення податкового боргу позов задоволено повністю, стягнуто з рахунків ПрАТ ВОРФ Галант в банках, обслуговуючих платника податків, податковий борг в розмірі 211433,31 грн., в т. ч.: до Державного бюджету України - у сумі 9863,47 грн., до місцевого бюджету міста Луцька - у сумі 201569,84 грн. (а. с. 8-9).

На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 року у справі № 0340/1936/18 позивачем здійснювалися заходи щодо погашення податкового боргу ПАТ Волинська оптово-роздрібна фірма Галант , зокрема, були виставлені інкасові доручення: № 1256 від 10.06.2019 року (ПАТ КБ ПРИВАТБАНК ); № 1257 від 10.06.2019 року (ПАТ КБ ПРИВАТБАНК ); № 1262 від 10.06.2019 року (ПАТ КБ ПРИВАТБАНК ); № 1263 від 10.06.2019 року (ПАТ КБ ПРИВАТБАНК ); № 2909 від 19.11.2019 року (АБ УКРГАЗБАНК ); № 2910 від 19.11.2019 року (АБ УКРГАЗБАНК ); № 2914 від 19.11.2019 року (АБ УКРЕКСІМБАНК ); № 2916 від 19.11.2019 року (АБ УКРГАЗБАНК ); № 2917 від 19.11.2019 року (АБ УКРГАЗБАНК ); № 2920 від 19.11.2019 року (АБ ОТП БАНК ); № 2913 від 19.11.2019 року (АБ ОТП БАНК ); № 2921 від 19.11.2019 року (АБ УКРЕКСІМБАНК ); № 2922 від 19.11.2019 року (АБ УКРСИББАНК ). При цьому, вказані інкасові доручення повернуто без виконання банківськими установами з підстави відсутності коштів на рахунках (а. с. 10-17).

З матеріалів справи також вбачається, що з метою погашення податкового боргу на адресу ПАТ Волинська оптово-роздрібна фірма Галант були надіслані поштовим зв`язком та вручені перша податкова вимога № 1/526 від 07.05.2007 року та друга податкова вимога № 2/620 від 19.06.2007 року (а. с. 22-23).

Крім того, 13.03.2017 року перший заступник начальника ГУ ДФС у Волинській області прийняв рішення № 20 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності відповідача (а. с. 18), податковий керуючий провів опис майна на загальну суму 212052,00 грн., про що склав акт опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) від 14.08.2018 року (а. с. 19), а податкову заставу було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін), що підтверджується витягом від 14.08.2018 року № 56606535 (а. с. 21).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

За приписами пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно з пунктами 95.1 - 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Здійснюючи касаційний перегляд у справі №818/909/16 Верховний Суд сформував правовий висновок, за яким обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Отже, Податковим кодексом України встановлена послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Судом першої інстанції вірно встановлено наявність заборгованості відповідача у розмірі 211433,31 грн., наявність судового рішення про стягнення з відповідача податкової заборгованості, відсутність коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, наявність майна у податковій заставі, при цьому, вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про наявність сукупності обставин, які надають право податковому органу звернутися до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

З приводу покликання апелянта на відсутність Акта опису майна, який складався на підставі Рішення №20 про опис майна у податкову заставу від 13.03.2017 року та наявності лише Акта опису майна (щодо зміни предмета податкової застави) від 14.08.2018 року, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів щодо оскарження дій контролюючого органу щодо складення опису майна та відповідну реєстрацію такої в державному реєстрі, по - друге, дії контролюючого органу щодо складення акту опису майна не є предметом позову в даній справі.

З приводу зазначення відповідачем про на відсутність у графі вручено року вручення податкових вимог форми Ю1 №1/526 від 07.05.2007 року та Ю2 від 19.06.2007 року №2/620, апеляційний суд зазначає таке, що у матеріалах справи наявні повідомлення про вручення (а.с.22-23), з яких вбачається, що перша податкова вимога Ю1 №1/526 від 07.05.2007 року була надіслана 15.05.2007 року, а друга - Ю2 від 19.06.2007 року №2/620- 26.06.2007 року. Не зазначення одержувачем на повідомленні про вручення року отримання не свідчить про порушення позивачем порядку надіслання податкової вимоги.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії , заява № 303-A, п. 29).

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.

Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Волинська оптово-роздрібна фірма Галант залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 червня 2020 року у справі № 140/3565/20 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 20.01.2021 року.