Постанова

від 20.01.2021 по справі 640/1920/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20 січня 2021 року

справа № 640/1920/19

адміністративне провадження № К/9901/32355/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю І ЕС ТІ МЕДІА

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у складі суддів Костюк Л. О., Бужак Н. П., Кобаля М. І.

у справі № 640/1920/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю І ЕС ТІ МЕДІА

до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

Рух справи

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю І ЕС ТІ МЕДІА (далі - Товариство, позивач у справі, скаржник) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - перший відповідач у справі), Державної фіскальної служби України (далі - другий відповідач у справі), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 29 листопада 2018 року №1006817/36602919, від 03 грудня 2018 року №1009752/36602919, від 03 грудня 2018 року № 1009750/36602919, від 03 грудня 2018 року № 1009751/36602919; зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкових накладних від 01 липня 2018 року № 1, від 11 липня 2018 року № 2, від 11 липня 2018 року № 3, від 11 липня 2018 року № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року, позов задоволено повністю.

13 жовтня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю І ЕС ТІ МЕДІА - Бисько Марією Георгіївною подано заяву про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви представника Товариства про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції Товариством подано касаційну скаргу, в якій скаржник посилається на порушення судом норм процесуального права, просить це судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким заяву позивача задовольнити, стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21000 грн.

Скаржник наголошує на тому, що Товариством дотримано всіх вимог законодавства щодо подання документів для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема позивач вказує на те, що ним разом з відзивом на апеляційну скаргу було надано до суду належним чином завірену копію додаткової угоди № 6547 до договору про надання правової допомоги від 26 серпня 2020 року, належним чином завірену копію рахунку-фактури № 6547 від 26 серпня 2020 року та оригінал банківської виписки від 30 вересня 2020 року, а вже після ухвалення постанови судом апеляційної інстанції Товариством додано копію акта № 6547 від 9 жовтня 2020 року до договору про надання правової допомоги № 21-12/2018-01 від 21 грудня 2018 року та копію погодинного звіту № 6547 від 9 жовтня 2020 року. Проте зазначеним документам судом апеляційної інстанції не надана оцінка.

Процесуальна історія справи в суді касаційної інстанції

15 грудня 2020 року Верховний Суд ухвалою відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та витребував справу № 640/1920/19 з суду першої інстанції.

30 грудня 2020 року справа № 640/1920/19 надійшла до Верховного Суду.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.

Обґрунтування заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження їх понесення.

Суд апеляційної інстанції установив, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат з правничої допомоги в сумі 21000,00 грн заявником до суду апеляційної інстанції надані наступні документи: належним чином завірена копія погодинного звіту №6598 від 09 жовтня 2020 року, належним чином завірена копія акту №6598 про надання правової допомоги до Договору про надання правової допомоги №21-12/2018-01 від 21 грудня 2018 року, оригінал доказів направлення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з додатками до суду апеляційної інстанції та для відповідачів.

Джерела права

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV

Частини перша, третя статті 252. Додаткове судове рішення

Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частини перша та третя статті 132

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

на професійну правничу допомогу;

сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частина перша статті 139. Розподіл судових витрат

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Закон України Про адвокатуру і адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року №5076-VI

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Позиція Верховного Суду

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За правилами частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу, за результатами оцінки наданих Товариством доказів, дійшов висновку, що заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу є неналежно підтвердженим, з огляду на відсутність доказів щодо сплати витрат понесених за виконання проведеної правової допомоги за договором, акта приймання - передачі послуг з професійної правничої допомоги.

Суд визнає ці висновки суду апеляційної інстанції передчасними з огляду на те, що в матеріалах справи наявні інші документи, які суд не досліджував під час вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу, а саме копія додаткової угоди № 6547 до договору про надання правової допомоги від 26 серпня 2020 року, копія рахунку-фактури №6547 від 26 серпня 2020 року та оригінал банківської виписки від 30 вересня 2020 року, які позивач додавав до відзиву на апеляційну скаргу податкового органу (том 3, а. с. 193 - 204).

Висновки

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю І ЕС ТІ МЕДІА задовольнити частково.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 640/1920/19 скасувати.

Справу № 640/1920/19 в частині вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. А. Гончарова

І. Я. Олендер